1-а група 2-а група 3-я група
Перша група складається із двох букв і двох цифр, що позначають вид комплекту. Друга група складається з п'яти цифр класифікації об'єкта. Третя група містить три цифри, що вказують номер документа в проекті та дві букви, або букву і цифру для позначення виду документа.
Види документів позначаються в такий спосіб [3, 4, 5]:
ПЗ – пояснювальна записка;
ВД – відомість документів;
СО – специфікація обладнання;
ВМ – відомість потреби в матеріалах;
ПЕ – перелік елементів.
Креслення мають такі позначення:
ВО – креслення загального виду;
СБ – складальне креслення;
МЧ – креслення монтажної схеми;
ТЧ – теоретичне креслення.
Схема позначається буквою і цифрою:
· букви: Е – електрична, Г – гідравлічна, П – пневматична, К – кінематична, Р – енергетична, С – комбінована;
· цифри: 1 – структурна, 2 – функціональна, 3 – принципіальна, 4 – монтажна або з'єднань, 5 – підключення, 6 – загальна, 7 – розташування, 0 – об'єднана.
Кожний лист робочих креслень повинен мати основний надпис за формою 1 (ГОСТ 2.104 – 68), його вигляд наведений на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Форма 1 основного надпису для креслень
На текстових документах основний надпис виконується за формою 2 (рис. 2.2). Наступні сторінки текстових документів, а також креслень і схем повинні мати основний надпис за формою 2а (рис. 2.3).
Загальні дані про склад проекту виконують у вигляді відомості документів за формою, що наведена на таблиці 2.1. Відомість документів супроводжується основним надписом за формою 2.
Зміни в конструкторські документи вносяться тільки власником оригіналів. Будь-які зміни супроводжуються одночасним випуском повідомлення та відміткою в основних надписах документів.
Рисунок 2.2 – Форма 2 основного надпису першого листа
Рисунок 2.3 – Форма 2а основного надпису для наступних листів
текстового документа
Таблиця 2.1– Зразок заповненнявідомості проекту
| № п/п | Позначення | Найменування | Кільк. | Примітка |
| Текстові документи | ||||
| КП08.04257.001П3 | Пояснювальна записка | 35с. | ||
| Графічні документи | ||||
| КП08.04257.001Е3 | Модуль управління | |||
| ü | ü |
Вимоги до програмних документів визначаються керівними матеріалами РМ 11 091.901–79.
До програмних документів відносяться:
1 Специфікація програм – це перелік програм та документації.
2 Тексти програм.
3 Опис програм.
4 Порадник системного програміста.
5 Порадник оператора.
6 Пояснювальна записка.
Необхідно враховувати, що програмна документація зазвичай оформлюється не так детально, як схеми чи креслення. Найбільшою проблемою в створенні програмних документів є те, що фактичний текст програми мало схожий на алгоритм, а єдиним держателем логічної інформації є програміст. Тому найчастіше за все програмна документація подається у спрощеному варіанті: структури бази даних, діаграми, графи переходів та тексти програм.
