Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


функц≥ональн≥




 

Ћ≥н≥йн≥ Ц повноваженн€, €к≥ передаютьс€ вищим кер≥вником безпосередньо його п≥длеглому ≥ дал≥ ≥ншим п≥длеглим. ƒелегуванн€ л≥н≥йних повноважень утворюЇ ≥Їрарх≥ю р≥вн≥в управл≥нн€ в орган≥зац≥њ.

 

Ўтабн≥ (апаратн≥, адм≥н≥стративн≥) Ц повноваженн€, що передаютьс€ особам, €к≥ зд≥йснюють консультативн≥, обслуговуюч≥ функц≥њ щодо л≥н≥йних кер≥вник≥в. —утн≥сть штабних повноважень пол€гаЇ у њх дорадчому характер≥.

 

‘ункц≥ональн≥ - повноваженн€, що дозвол€ють особ≥, €к≥й вони передаютьс€, в межах њњ компетенц≥њ пропонувати або заборон€ти певн≥ д≥њ п≥длеглим л≥н≥йних кер≥вник≥в. ‘ункц≥ональн≥ повноваженн€ дають право контролю за окремими видами д≥€льност≥ ≥нших п≥дрозд≥л≥в ≥ Ї обмеженою формою повноважень. –азом з тим, вони порушують принцип Їдиноначальност≥: п≥длеглий може мати одразу двох начальник≥в - л≥н≥йного та функц≥онального, що часто спричин€Ї конфл≥кти м≥ж центральним апаратом управл≥нн€ компан≥Їю та кер≥вниками л≥н≥йних п≥дрозд≥л≥в.

 

4. ¬становленн€ д≥апазону контролю - визначенн€ к≥лькост≥ прац≥вник≥в, безпосередньо п≥длеглих даному менеджеров≥. ¬насл≥док делегуванн€ повноважень в орган≥зац≥њ виникаЇк≥лька орган≥зац≥йних р≥вн≥в управл≥нн€.  ≥льк≥сть орган≥зац≥йних р≥вн≥в визначаЇтьс€ д≥апазоном контролю (нормою керованост≥).

«б≥льшенн€ к≥лькост≥ р≥вн≥в управл≥нн€ суттЇво впливаЇ на ефективн≥сть д≥€льност≥ орган≥зац≥њ внасл≥док:

1) зростанн€ витрат на управл≥нн€;

2) ускладненн€ звТ€зк≥в м≥ж п≥дрозд≥лами, викривленн€ ≥нформац≥њ;

3) ускладненн€ процес≥в плануванн€ ≥ контролю.

Ќа нижчих р≥вн€х управл≥нн€ норма керованост≥ (д≥апазон контролю) може с€гати 30, на вищих - обмежуЇтьс€ 3 Ц 7.

ƒ≥апазон контролю Ц параметр, €кий визначаЇ високу чи пласку побудову орган≥зац≥њ.  ожна з них маЇ своњ переваги та недол≥ки (рис. 6.5).

 

 

–ис. 6.5. ѕор≥вн€льна характеристика високоњ та плоскоњ структур орган≥зац≥њ

5. —творенн€ механ≥зм≥в координац≥њ. Ќалагодженн€ взаЇмод≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами та окремими виконавц€ми дос€гаЇтьс€ шл€хом створенн€ механ≥зм≥в координац≥њ.

 оординац≥€ роб≥т Цпроцес узгодженн€ д≥й ус≥х п≥дсистем орган≥зац≥њ дл€ дос€гненн€ њњ ц≥лей.

 

 оординац≥€ роботи зд≥йснюЇтьс€ (рис. 6.6):

1) шл€хом п≥дпор€дкуванн€ (вертикальна координац≥€);

2) шл€хом встановленн€ звТ€зк≥в м≥ж п≥дрозд≥лами одного орган≥зац≥йного р≥вн€ (горизонтальна координац≥€).

 

–ис. 6.6. ћехан≥зми координац≥њ д≥€льност≥ орган≥зац≥њ

ћехан≥зми вертикальноњ координац≥њ:

1) пр€мий контроль (наданн€ кер≥вников≥ права передач≥ роботи та контролю њњ виконанн€);

2) стандартизац≥€ д≥€льност≥ (визначенн€ способу виконанн€ роботи).

—тандартизац≥€ зд≥йснюЇтьс€ шл€хом застосуванн€: правил; стандартних операц≥йних процедур; опрацюванн€ граф≥к≥в роботи.

 

ћехан≥зми горизонтальноњ координац≥њ:

1) взаЇмодопомога (взаЇмн≥ комун≥кац≥њ);

2) оперативн≥ (тимчасов≥ робоч≥) групи;

3) ком≥с≥њ (пост≥йн≥ робоч≥ групи);

4) збори сп≥вроб≥тник≥в п≥дрозд≥л≥в.

 

¬заЇмодопомога Ц неформальн≥ контакти м≥ж сп≥вроб≥тниками орган≥зац≥њ.

ќперативна група Ц тимчасова група прац≥вник≥в р≥зних п≥дрозд≥л≥в, створена дл€ вир≥шенн€ специф≥чноњ короткостроковоњ проблеми (виконанн€ спец≥ального завданн€).

 ом≥с≥€ Ц пост≥йна група представник≥в р≥зних п≥дрозд≥л≥в, сформована дл€ вир≥шенн€ довгостроковоњ проблеми (виконанн€ довгострокового завданн€).

 

 


4. “ипи орган≥зац≥йних структур

ƒл€ в≥дображенн€ структурних взаЇмозвТ€зк≥в основних р≥вн≥в та п≥дрозд≥л≥в орган≥зац≥њ, њх п≥дпор€дкованост≥ на практиц≥ використовують схеми орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн€. “ак≥ схеми Ї лише скелетом системи управл≥нн€, оск≥льки не розкривають склад та зм≥ст функц≥й, прав та обовТ€зк≥в посадових ос≥б.

“еор≥€ ≥ практика менеджменту розробили багато р≥зних принцип≥в побудови структур управл≥нн€, €к≥ можна звести до наступних основних тип≥в:

- л≥н≥йна орган≥зац≥йна структура;

- л≥н≥йно-штабна орган≥зац≥йна структура;

- функц≥ональна орган≥зац≥йна структура;

- л≥н≥йно-функц≥ональна орган≥зац≥йна структура;

- див≥з≥ональна орган≥зац≥йна структура;

- матрична орган≥зац≥йна структура.

Ћ≥н≥йна орган≥зац≥йна структура €вл€Ї собою систему управл≥нн€, в €к≥й кожний п≥длеглий маЇ т≥льки одного кер≥вника ≥ в кожному п≥дрозд≥л≥ виконуЇтьс€ весь комплекс роб≥т, повТ€заних ≥з його управл≥нн€м (рис. 6.7).

 

 

–ис. 6.7. —хема л≥н≥йноњ орган≥зац≥йноњ структури

 

ѕереваги:

- ч≥тк≥сть ≥ простота взаЇмод≥њ;

- над≥йний контроль та дисципл≥на;

- оперативн≥сть прийн€тт€ та виконанн€ управл≥нських р≥шень;

- економ≥чн≥сть за умов невеликих розм≥р≥в орган≥зац≥њ.

Ќедол≥ки:

- потреба у кер≥вниках ун≥версальноњ квал≥ф≥кац≥њ;

- обмеженн€ ≥н≥ц≥ативи прац≥вник≥в нижчих р≥вн≥в;

- перевантаженн€ вищого кер≥вництва;

- можлив≥сть необірунтованого зб≥льшенн€ управл≥нського апарату.

 

Ћ≥н≥йно-штабна орган≥зац≥йна структура - р≥зновид л≥н≥йноњ оргструктури. ƒл€ розвантаженн€ вищого кер≥вництва створюЇтьс€ штаб, до складу €кого включають фах≥вц≥в ≥з р≥зних вид≥в д≥€льност≥ (рис. 6.8).

 

 

–ис. 6.8. —хема л≥н≥йно-штабноњ орган≥зац≥йноњ структури

 

ѕереваги:

- ч≥тк≥сть ≥ простота взаЇмод≥њ;

- над≥йний контроль та дисципл≥на;

- оперативн≥сть прийн€тт€ та виконанн€ управл≥нських р≥шень.

Ќедол≥ки:

- обмеженн€ ≥н≥ц≥ативи прац≥вник≥в нижчих р≥вн≥в;

- можлив≥сть необірунтованого зб≥льшенн€ управл≥нського апарату.

 

‘ункц≥ональна орган≥зац≥йна структура. ƒл€ виконанн€ певних функц≥й управл≥нн€ утворюютьс€ окрем≥ управл≥нськ≥ п≥дрозд≥ли, €к≥ передають виконавц€м обовТ€зков≥ дл€ них р≥шенн€, тобто функц≥ональний кер≥вник в межах своЇњ сфери д≥€льност≥ зд≥йснюЇ кер≥вництво виконавц€ми (рис. 6.9).

«авд€ки спец≥ал≥зац≥њ функц≥ональних кер≥вник≥в виникаЇ можлив≥сть управл≥нн€ великою к≥льк≥стю виконавц≥в (зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть р≥вн≥в управл≥нн€).

 

–ис. 6.9. —хема функц≥ональноњ орган≥зац≥йноњ структури

 

ѕереваги:

- спец≥ал≥зац≥€ функц≥ональних кер≥вник≥в;

- ≥нформац≥йна оперативн≥сть;

- розвантаженн€ вищого кер≥вництва.

Ќедол≥ки:

- порушенн€ принципу Їдиноначальност≥;

- складн≥сть контролю;

- недостатн€ гнучк≥сть.

 

Ћ≥н≥йно-функц≥ональна орган≥зац≥йна структура - комб≥нац≥€ л≥н≥йноњ та функц≥ональноњ структур. ќсновний принцип - розмежуванн€ повноважень ≥ в≥дпов≥дальност≥ за функц≥€ми та прийн€тт€ р≥шень по вертикал≥. ”правл≥нн€ зд≥йснюЇтьс€ за л≥н≥йною схемою, а функц≥ональн≥ п≥дрозд≥ли допомагають л≥н≥йним кер≥вникам у вир≥шенн≥ в≥дпов≥дних управл≥нських функц≥й (рис. 6.10).

 

 

–ис. 6.10. —хема л≥н≥йно-функц≥ональноњ орган≥зац≥йноњ структури

ѕереваги л≥н≥йно-функц≥ональноњ структури - поЇднанн€ переваг л≥н≥йних та функц≥ональних структур.

Ќедол≥ки:

- складн≥сть взаЇмод≥њ л≥н≥йних ≥ функц≥ональних кер≥вник≥в;

- перевантаженн€ кер≥вник≥в в умовах реорган≥зац≥њ;

- оп≥р зм≥нам в орган≥зац≥њ.

Ћ≥н≥йно-функц≥ональна оргструктура застосовуЇтьс€ при вир≥шенн≥ задач, €к≥ пост≥йно повторюютьс€. ¬она ефективна дл€ масового виробництва з≥ стаб≥льним асортиментом продукц≥њ ≥ незначних зм≥нах технолог≥њ виробництва.

 

ƒив≥з≥ональна орган≥зац≥йна структура. ѕерех≥д до ц≥Їњ структури означаЇ децентрал≥зац≥ю оперативних функц≥й управл≥нн€, що передаютьс€ виробничим п≥дрозд≥лам (див≥з≥онам), та централ≥зац≥ю загальнокорпоративних функц≥й управл≥нн€ (ф≥нансова д≥€льн≥сть, розробка стратег≥њ) на вищому р≥вн≥ управл≥нн€ (рис. 6.11).

 

–ис. 6.11. —хема див≥з≥ональноњ орган≥зац≥йноњ структури

ѕереваги:

- оперативна самост≥йн≥сть п≥дрозд≥л≥в;

- п≥двищенн€ €кост≥ р≥шень;

- внутр≥шньоф≥рмова конкуренц≥€.

Ќедол≥ки:

- дублюванн€ функц≥й управл≥нн€ на р≥вн≥ п≥дрозд≥л≥в;

- зб≥льшенн€ витрат на управл≥нн€.

ƒив≥з≥ональна орган≥зац≥йна структура в≥дпов≥даЇ умовам динам≥чного середовища та орган≥зац≥€м ≥з великою к≥льк≥стю виробництв, життЇвий цикл €ких в≥дносно тривалий.

 

ћатрична орган≥зац≥йна структура - в≥дпов≥дь на п≥двищенн€ ступен€ динам≥чност≥ середовища. ¬исокий ступ≥нь адаптац≥њ забезпечуЇтьс€ тимчасовим характером функц≥онуванн€ структурних одиниць Ц проектних груп (рис. 6.12).

 

 

–ис. 6.12. —хема матричноњ орган≥зац≥йноњ структури

ѕереваги:

- висока адаптивн≥сть до зм≥н середовища;

- ефективн≥ механ≥зми координац≥њ.

Ќедол≥ки:

- обмежена сфера застосуванн€;

- конфл≥кти м≥ж функц≥ональними кер≥вниками ≥ кер≥вниками проект≥в.

 

ƒл€ вибору типу орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн€ використовують так≥ основн≥ методи:

 

1. ћетод аналог≥й Ц пол€гаЇ у застосуванн≥ орган≥зац≥йних форм, що виправдали себе в орган≥зац≥€х ≥з схожими орган≥зац≥йними характеристиками (середовищем, стратег≥Їю, технолог≥Їю, розм≥рами).

 

2. ≈кспертно-анал≥тичний метод Ц пол€гаЇ в обстеженн≥ ≥ анал≥тичному вивченн≥ орган≥зац≥њ квал≥ф≥кованими фах≥вц€ми - експертами, €к≥ ≥ розробл€ють в≥дпов≥дну орган≥зац≥йну структуру управл≥нн€.

 

3. ћетод структуризац≥њ ц≥лей Ц передбачаЇ розробку системи ц≥лей орган≥зац≥њ, включаючи њх к≥льк≥сне та €к≥сне формулюванн€ ≥ наступний анал≥з базових орган≥зац≥йних структур з точки зору њх в≥дпов≥дност≥ систем≥ ц≥лей.

 

4. ћетод орган≥зац≥йного моделюванн€ Ц базуЇтьс€ на розробц≥ р≥зних вар≥ант≥в можливих орган≥зац≥йних структур дл€ конкретних обТЇкт≥в управл≥нн€ з наступним њх пор≥вн€нн€м (сп≥вставленн€м) ≥ оц≥нкою за певними критер≥€ми.  ритер≥€ми ефективност≥ при сп≥вставленн≥ р≥зних вар≥ант≥в орган≥зац≥йних структур слугують можливост≥ щонайповн≥шого дос€гненн€ ц≥лей орган≥зац≥њ при в≥дносно нижчих витратах на њњ функц≥онуванн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 916 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

529 - | 454 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.