Очищення від сполук фтору. Концентрація фтористих сполук у відхідних газах промислових підприємств коливається в широких межах. Наприклад, у виробництві добрив вона складає 30–200 мг/м3, а при отриманні алюмінію може досягати 200 г/м3. Прийоми абсорбційного очищення дозволяють знижувати концентрацію сполук фтору у відхідних газах в кращому разі до 10–50 мг/м3. Конкурентне і глибше очищення можуть забезпечувати хемосорбційні і іонообмінні методи.
Найдоступнішими твердими хемосорбентами фториду водню є вапняк, алюмогелі, нефелінові сієніти, фторид натрію. Апаратурне оформлення процесів хемосорбційного очищення відхідних газів від фтористих сполук характеризується відносною простотою (рис. 4.5).
Результатом реакції, здійснюваної при підвищених температурах (>350°С) і часі контакту 7,6 с, є створення на поверхні шматків вапняку (6-40 мм) фториду кальцію у вигляді рихлої оболонки. Насичений поглинач піддають грохотінню на ситі з розміром отворів 3,3 мм. Бідний фторидом кальцію надрешітний продукт грохотіння (20-40% CaF2) знов використовують для вилучення з газу HF, багатий підрешітний продукт (80-95% CaF2) є товарний флюорит.
Обробка газу з концентрацією HF 0,58% (об.) у вказаних умовах забезпечує 95% ефективність його видалення: залишковий вміст HF складає 0,028% (об.).
Використання ряду іонообмінних матеріалів забезпечує тонше очищення. Зокрема, дослідно-промислові випробування фільтру, заповненого аніонітом АВ-17Х8, показали можливість досягнення в газах залишкових концентрацій фтору 0,5–1,3 мг/м3 при висоті шару іоніту 130–150 мм і лінійній швидкості газу, що містить 32 мг/м3 фтору, 0,32 м/с.
Рисунок 4.5 – Схема установки для хемосорбції фториду водню вапном
