Органи державного управління ОП, їх компетенції та повноваження

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державне управління охоро­ною праці в Україні здійснюють:

1. - Кабінет Міністрів України (забезпечує реалізацію державної політики в галузі ОП; визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за ОП);

2. - Державний комітет України з нагляду за ОП (Держнагляд­охоронпраці) (комплексне управління охороною праці на державному рівні; реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-право­вих актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за прове­денням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використан­ням, переробкою мінеральної сировини; координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру; проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на вве­дення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва);

3. - міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади (розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі; здійснення методичного керівництва підприємств галузі з охоро­ни праці; укладання угоди з питань покра­щення умов і безпеки праці; фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці; організація навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівників; створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятуваль­них формувань; здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці);

4. - місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування (забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища; організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці);

5. - асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств (визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об’єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій, в його апараті створюються служби ОП).

Система управління ОП

У сучасних умовах виникає 3 центри управління охороною праці: державне управ­ління (не адміністративне); управління з боку роботодавця (власника підприємства); управління з боку працівників підприємства (рис. 1).

Держава створює законодавчу базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням прийнятих нормативно-правових актів про охорону праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

Роботодавець (власник підприємства) економічно зацікавлений в забезпеченні виконання нормативно-правових актів про охорону праці.

Працівники повинні відповідально ставитись до охорони праці, знати та викону­вати вимоги, визначені нормативною документацією.

Системний підхід, при якому заходи з охорони праці застосовують­ся продумано, взаємопов'язано і комплексно на підприємстві, з ураху­ванням його особливостей, розробляється система управління охороною праці.

 

Рис. 1 – Схема системи управління ОП

Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність органів управ­ління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Основні функції управління ОП:

- прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

- організація та координація робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

- контроль за функціонуванням СУОП;

- стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління ОП:

- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охо­рони праці;

- забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;

- професійний відбір працівників з окремих професій;

- удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

Планування роботи з ОП.

Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі й довгостро­кові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства.

Основною формою перспективного планування робо­ти з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на 3-5-років) щодо покращення стану ОП.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року шляхом розроблен­ня та включення відповідних заходів до розділу "Охорона праці" колективного договору.

Оперативне планування роботою з ОП здійснюється за підсумками контролю стану ОП в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення вияв­лених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.

Контроль за станом ОП може бути:

1) зовнішнім:

- відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представни­ками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об'єднання підприємств;

- регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними предста­вниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- громадським, що здійснюється виборними органами та представниками про­фесійних спілок, інших громадських організацій;

- страховим, що здійснюється страховими експертами з ОП Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

2) внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповно­важеними трудових колективів) цього підприємства.

Внутрішній контроль підрозділяєть­ся на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою ОП підприємства; громадський; адміністративно-громадський трьохступеневий.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів, а також інших посадо­вих осіб підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Служба охорони праці контролює виконання вимог з охорони праці у всіх струк­турних підрозділах та службах підприємства.

У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюється виборними органами та представниками профспілок.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях (ступенях). На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці (май­стер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охо­рони праці на виробничій дільниці. На другому рівні - начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, елек­трик, технолог) два рази в місяць (згідно із затвердженим графіком) перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно (згідно із затвер­дженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного ін­женера) перевіряє стан ОП в цілому на підприємстві.

Служба ОП підприємства

Згідно з Законом України "Про охорону праці" служба ОП створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

Служба ОП підпорядковується безпосередньо керівникові підприєм­ства.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам установ та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Громадський контроль за станом ОП

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників.

Уповноважені з охорони праці мають право:

- безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання праців­никами нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробни­чого підрозділу, колектив якого його обрав;

- вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявле­них порушень;

- вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих;

- вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.

Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх вико­нання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.

Інструктажі з питань ОП

Види інструктажів

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

- з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпо­середню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження вироб­ничої практики;

- у разі екскурсії на підприємство;

- з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформ­ленні або зарахуванні до закладу освіти. Вступний інструктажпроводиться спеціалістом служби охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, а також у документі про прий­няття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

- який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

- з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до вико­нуваних робіт, згідно вимогам визначеним у Типовому положенні безпосереднім спеціалістом, керівником цеху чи дільниці. Після первинного інструктажу усі працівники (в залежності від специфіки роботи) проходять стажування під наглядом досвідченого спеціалісту протягом двох – п’ятнадцяти змін.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на три місяці;

- для решти робіт - 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці в обсязі первинного інструктажу:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, при­ладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що вплива­ють на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

- при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охоро­ною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів;

- з вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть при­звести або призвели до травм, аварій, пожеж.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівни­ком або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при виконанні разових робіт, непередбачених трудовою угодою; - при ліквідації аварії, стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Проводиться з вихованцями, учнями, студентами закладу освіти в разі організа­ції масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи).

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструкта­жів - не обов'язково.

До переліку професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повтор­ного та позапланового інструктажів можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів.