Лекции.Орг
Лекции.Орг
 

Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

Які концепції мотивації спрямовані на визначення потреб, що спонукають людей до дій?



А. змістовні;

Б. процесуальні;

В. теорія справедливості;

Г. теорія очікувань.

125. Згідно з моделлю Портера Лоулера:

А. задоволеність веде к досягненню високих результатів;

Б. досягнення необхідного рівня результативності може призвести до внутрішньої і зовнішньої винагороди;

В. задоволення не пов’язано з результативною працею;

Г. результат і задоволення ніяк не пов’язані між собою.

126. Відповідно до теорії очікувань людина:

А. визначає відношення отриманої винагороди до витрачених зусиль та співвідносить його з винагородою інших;

Б. сподівається, що обраний нею тип поведінки призведе до задоволення потреб або отримання бажаного результату;

В. обирає тип поведінки залежно від дій керівництва організації або лінійного керівництва;

Г. приймає зобов’язання стосовно досягнення визначених цілей за умови самостійності і самоконтролю.

127. Що з наведеного нижче не належить до зовнішніх винагород:

А. високий заробіток;

Б. соціальний пакет страховка, пенсійні гарантії, автомобіль;

В. задоволення від успішно виконаної роботи;

Г. подяки та відзнаки керівництва.

128. Основною метою контролю є:

А. достовірність звітних даних;

Б. дотримання законодавства;

В. забезпечення виконання управлінських рішень;

Г. перевірка стану об’єкта на відповідність заданим параметрам.

129. Бюрократичний контроль передбачає:

А. застосування суворих правил та стандартів;

Б. прозорість інформації та базування на корпоративній культурі;

В. наявність спеціалізованих контрольних служб;

Г. орієнтацію на групові норми та традиції.

130. Для підвищення ефективності контролю необхідно:

А. покращити обмін інформацією між працівниками;

Б. запровадити тотальний, прискіпливий контроль;

В. здешевити його для організації;

Г. запровадити тотальний, прискіпливий контроль та здешевити його для організації.

131. Контроль – це:

А. управлінська діяльність, завданням якої є кількісне та якісне оцінювання й облік результатів діяльності підприємства;

Б. управлінська діяльність, зв’язана з визначенням цілей діяльності підприємства;

В. функція менеджменту, що забезпечує більш чітку координацію цілей підприємства;

Г. функція менеджменту призвана забезпечити реалізацію поставленої мети у системі управління підприємства шляхом установлення пропорцій між елементами трудової діяльності в системі управління.

132. Процес, що передує здійсненню дій, реалізується шляхом розроблення і використанням правил і процедур управління – це:

А. попередній контроль;

Б. процес службового контролю;

В. заключний контроль;

Г. поточний контроль.

133. До принципів контролю не належать:

А. всеохоплюваність, постійність, оперативність;

Б. об'єктивність і безперервність;

В. масовість і гласність;

Г. дискретність та мінливість.

134. Який вид контролю використовується при прийомі на роботу:

А. безперервний;

Б. попередній;

В. поточний;

Г. заключний.

135. Найбільш важливим і витратним елементом процесу контролю є:

А. встановлення стандартів;

Б. оцінка відповідності стандартам;

В. оцінка інформації;

Г. прийняття рішення.

136. Скільки базових елементів містить метод принципових переговорів:

А. два;

Б. три;

В. чотири;

Г. п`ять.

137. Визначте, що не належить до основних етапів процедури контролю:

А. визначення конкретних цілей, прогрес у виконанні яких піддається виміру;

Б. розробка тактичних планів;

В. співставлення реально досягнутих результатів із визначеними стандартами;

Г. прийняття рішення та обрання типу поведінки керівником стосовно результатів контролю.

138. Кінцевою метою контролю є:

А. ощадливість;

Б. результативність;

В. регулярність;

Г. ретельність.

139. Забезпечення ефективного та кваліфікованого виконання конкретних завдань належить до:

А. підсумкового контролю;

Б. стратегічного контролю;

В. управлінського контролю;

Г. оперативного контролю.

140. До когнітивних лідерських якостей відносяться:

А. професійна предметність;

Б. прагнення до постійного самовдосконалення;

В. здатність керувати емоціями;

Г. здатність до екстраполяції.

141. Прикладом поведінкової теорії лідерства є:

А. модель Фідлера;

Б. модель Герсі і Бланшара;

В. теорія Лайкерта;

Г. модель Гауза і Мітчела.

142. Керівництво – це:

А. основна функція управління;

Б. метод менеджменту;

В. форма управління;

Г. технологія управління.

143. Можливість чинити вплив на поведінку підлеглих керівнику людей – це:

А. ознака менеджменту;

Б. ознака контролю;

В. ознака влади;

Г. ознака функції організація.

144. Який стиль керівництва найбільш прийнятний за будь-яких змін в організації:

А. авторитарний;

Б. ліберальний;

В. демократичний;

Г. адаптивний.

145. Стиль керівництва – це:

А. сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань організації, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

Б. це манера поведінки керівника з підлеглими;

В. це манера поведінки спеціалістів апарату управління;

Г. це манера поведінки керівника в процесі виконання своїх функцій.

146. Підґрунтям законної влади є:

А. переконання підлеглого у праві менеджера давати розпорядження, які він зобов'язаний виконувати;

Б. право менеджера організовувати виконання певних завдань;

В. право менеджера давати певні вказівки підлеглим щодо виконань окремих видів робіт;

Г. право менеджера давати вказівки.

147. Лідерство в управлінні – це:

А. здатність впливати на окремих людей;

Б. здатність впливати на менеджерів підрозділів і на окремих працівників;

В. здатність впливати на колектив і досягати певних цілей;

Г. здатність впливати на окремі групи людей.

148. Тип влади, який формується на засадах харизми та на особистих якостях та здібностях лідера – це:

А. примусу;

Б. експертна;

В. еталонна;

Г. законна.

149. Традиційно виділяють два види груп в організації:

А. формальні і неформальні;

Б. цільові групи і групи вдосконалення процесів;

В. гуртки якості і групи вдосконалення діяльності підрозділів;

Г. групи за інтересами.

150. Формальні групи утворюються в організації в результаті:

А. вертикального та горизонтального поділу праці;

Б. аналізу зовнішнього середовища;

В. спільного проведення людьми вільного часу;

Г. спільного здійснення певних видів діяльності.

151. До формальних груп організації відносять:

А. неформальних лідерів;

Б. клуб шанувальників шахів;

В. директора банку;

Г. начальника цеху та його заступників.

152. Неформальні групи утворюються в організації:

А. у результаті горизонтального поділу праці;

Б. у результаті вертикального поділу праці;

В. спонтанно;

Г. за бажанням керівництва організації.

153. Різновид групи, якій організація делегує виконання конкретного завдання це:

А. цільова виробнича група;

Б. неформальна група;

В. командна група;

Г. група за інтересами.

154. Посадові права та можливості менеджера приймати рішення, що впливають на дії підлеглих, – це:

А. зміст категорії «влада»;

Б. зміст категорії«повноваження»;

В. зміст категорії «стиль керівництва»;

Г. зміст категорії «посадові інструкції».

155. Характерними рисами ліберального стилю керівництва:

А. накази, розпорядження, зберігання дистанції під час спілкування з підлеглими;

Б. постійне підвищення кваліфікації та врахування критики на свою адресу;

В. керівник віддає ініціативу підлеглим;

Г. рівна манера поведінки, постійний самоконтроль.

156. Яким є правильне визначення впливу:

А. вплив це можливість впливати на поведінку інших;

Б. вплив це реальне право розпорядження всіма видами ресурсів;

В. вплив це поведінка однієї особи, яка вносить зміни у поведінку, відношення іншої особи;

Г. вплив це номінальне право розпорядження всіма видами ресурсів.

157. Характерними рисами авторитарного стилю керівництва є:

А. пластичність поведінки керівника;

Б. орієнтування в діяльності лише на перевірені раніше методи та форми роботи;

В. свідоме обмеження контактів з підлеглими;

Г. правильне реагування на критику підлеглих.

158. Скільки основних теоретичних підходів до лідерства існує у сучасній теорії менеджменту:

А. два (харизматичний та синтетичний);

Б. три (харизматичний, ситуаційний та синтетичний);

В. чотири(системний, харизматичний, ситуаційний та синтетичний );

Г. один (ситуаційний).

159. Складовою ситуаційного підходу до лідерства є теорія:

А. Дугласа Мак Грегора;

Б. Ренсіса Лайкерта;

В. Блейка та Моутона;

Г. Врума Йетона.

160. Складовою поведінкового підходу до лідерства є теорії:

А. контінуума лідерської поведінки;

Б. Фідлера та Мескона;

В. Мітчела Хауса та Блейка Моутона;

Г. Форда та Мейо.

161. Яку назву має напрям у лідерстві, що поєднує поведінковий та ситуаційний підходи:

А. партисипативне керівництво;

Б. адаптивне керівництво;

В. патерналістське керівництво;

Г. оптимальне керівництво.

162. Характерною рисою демократичного стилю керівництва є:

А. надмірна централізація владних повноважень;

Б. орієнтація лише на перевірені раніше напрями, методи та форми роботи;

В. систематичне інформування підлеглих про стан справ в колективі;

Г. пластичність поведінки керівника.

163. Відповідно до теорії лідерства Роберта Хауса, постановка складних цілей та вимога повної віддачі для їх досягнення від підлеглих називається таким стилем лідерства:

А. підтримки;

Б. заохочувальним;

В. інструментальним;

Г. орієнтованим на досягнення.

164. Харизматичною називають владу, яка:

А. побудована не на логіці або традиції, а на силі особистих якостях та здібностях лідера;

Б. побудована на впевненості підлеглого у наявності у лідера спеціальних знань та досвіду;

В. побудована на силі традиції та законів, діючих в даному суспільстві;

Г. побудована на здатності лідера переконувати підлеглого у цінності останнього для організації.

165. Примусова влада ґрунтується на використанні:

А. впливу через ірраціональні переконання;

Б. впливу через страх та погрози;

В. впливу через поєднання винагороди та погрози;

Г. впливу через силу негативного прикладу.

166. Керівника, який робить акцент на взаємодопомозі, дозволяє працівникам максимально приймати участь у прийнятті рішень, встановлює для підрозділу високий рівень продуктивності праці називають:

А. прихильним автократом;

Б. харизматичним лідером;

В. керівником, зосередженим на роботі;

Г. керівником, зосередженим на людині.

167. Комунікація – це:

А. обмін інформацією між двома і декількома людьми;

Б. обмін інформацією між декількома підрозділами;

В. обмін інформацією між керівниками та їх підлеглими;)

Г. обмін будь-якою інформацією.

168. Інформація – це:

А. нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

Б. сукупність різних повідомлень про зміни, які проходять в системі й навколишньому середовищі,

В. документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються;

Г. всі відповіді вірні.

169. Управління як інформаційний процес складається з:

А. обміну інформацією між органом управління, керованим об’єктом і зовнішнім середовищем;

Б. обміну інформацією між двома і декількома людьми;

В. обміну інформацією між органом управління і зовнішнім середовищем;

Г. обміну інформацією між органом управління і керованим об’єктом.

170. Елементами комунікаційного процесу є :

А. відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв`язок;

Б. зародження ідеї, кодування та вибір каналу, передача, декодування;

В. збори, наради, ділові бесіди та переговори, телефонні розмови;

Г. жодна з відповідей неправильна.

171. Релевантна інформація – це:

А. недостатня інформація, необхідна для прийняття рішень;

Б. зайва інформація при прийнятті рішень;

В. інформація, що стосується розгляду певного питання, прийняття рішення;

Г. відсутня частина інформації для прийняття й уточнення рішень.

172. Перепони в комунікаціях створюють:

А. недоліки в організаційній структурі управління;

Б. помилки в розрахунках;

В. регулювання;

Г. планування.

173. Перевагами письмових комунікацій над усними є:

А. краще збереження інформації;

Б. складність поновлення;

В. економія часу;

Г. більші витрати на оформлення.

174. Перевагами усних комунікацій над письмовими є:

А. можливість доведення до багатьох працівників;

Б. об’ємність інформації;

В. забезпечення глибшого взаєморозуміння;

Г. швидкість формулювання повідомлення.

175. За формою передачі інформація буває:

А. візуальна;

Б. усна;

В. письмова;

Г. письмова, усна, візуальна.

176. Нарада – це:

А. форма обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами для досягнення певних цілей;

Б. вид управлінської діяльності;

В. форма обміну інформацією між керівниками та спеціалістами;

Г. метод обміну інформацією.

177. Розпорядчі дії реалізуються шляхом:

А. діагностики;

Б. аналізу;

В. заохочень;

Г. наказами, розпорядженнями та вказівками.

178. Зворотній зв’язок в комунікаційному процесі це:

А. інформаційні перенавантаження в системі комунікацій;

Б. процес декодування отриманої інформації;

В. реакція на отримане повідомлення;

Г. реакція відправника інформації.

179. Вертикальні комунікації ґрунтуються на принципі:

А. субординації;

Б. координації;

В. мотивації та субординації;

Г. зворотного зв’язку.

180. Для вивчення думки підлеглих найефективніше використовувати канали:

А. формальних комунікацій;

Б. неформальних комунікацій;

В. формальних і неформальних комунікацій;

Г. жодного з них.

181. Сприйняття в теорії комунікації є:

А. зв’язуючим процесом при спілкуванні;

Б. елементом комунікації при взаємодії;

В. етапом комунікацій між людьми;

Г. потенційним комунікаційним бар’єром.

182. Структура організації може впливати в комунікаціях на:

А. зворотній зв’язок;

Б. викривлення повідомлень;

В. емпатію керівництва;

Г. інтенсивність комунікації.

183. Доставка листа за адресою є:

А. організаційною комунікацією;

Б. елементом комунікаційного процесу;

В. етапом комунікаційного процесу;

Г. безпосереднім прикладом комунікації.

184. Сутність невербальних бар’єрів полягає у:

А. неякісній передачі повідомлення при спілкуванні;

Б. специфіці зародження і формулювання ідей у людини при спілкуванні;

В. специфіці сприйняття і кодування людиною інформації при спілкуванні;

Г. відсутності кодування інформації при формулюванні ідей.

185. Оберіть правильне визначення поняття «комунікаційний процес»:

А. спілкування між людьми в процесі виконання службових обов’язків;

Б. передача інформації від однієї людини іншій;

В. передача наказів та розпоряджень, а також контроль їх виконання;

Г. обмін інформацією між двома та більше людьми.

186. Визначте, що є метою комунікаційного процесу:

А. аналіз інформації, що є предметом обміну;

Б. поширення інформації, що є предметом обміну;

В. забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну;

Г. передача інформації, що є предметом обміну.

187. Етична поведінка організації – це:

А. сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались у суспільстві або до яких воно прямує;

Б. вчинки та дії людей, які здійснюються в процесі досягнення певних цілей;

В. поведінка та дії людей, які відповідають нормам моралі та порядку, що склались у суспільстві;

Г. поведінка людей у процесі виконання своїх функцій.

188. Підходом до оцінки ефективності управління не є:

А. інтегральний;

Б. рівневий;

В. часовий;

Г. міждисциплінарний.

189. Ефективність, яка виражається загальною величиною ефекту, одержаного в результаті здійснення заходів удосконалення системи управління виробництвом, називається:

А. абсолютною;

Б. порівняльною;

В. відносною;

Г. модульною.

190. Для оцінювання ефективної системи управління використовують:

А. загальні відносні показники фінансово-господарської діяльності;

Б. показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;

В. загальні відносні показники фінансово-господарської діяльності, показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;

Г. показники ефективності роботи персоналу.

191. До кількісних показників ефективності менеджменту належать:

А. рівень керованості;

Б. співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу;

В. обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

Г. частка менеджерів у складі персоналу.

192. Показник, який характеризує відношення кількості прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління до загальної кількості прийнятих рішень, при виконанні даної функції на всіх рівнях управління – це:

А. коефіцієнт цілеспрямованості структури управління;

Б. показник раціональності структури управління;

В. показник ступеню централізації управлінських функцій;

Г. коефіцієнт формалізації праці менеджера.

193. До витрат на управління включаються:

А. собівартість продукції;

Б. витрати на оплату праці управлінського персоналу з урахуванням відрахувань на соціальне страхування;

В. витрати на організацію та забезпечення виробничо-господарської діяльності, включаючи змінні витрати виробництва;

Г. сплата оренди приміщень.

194. Об`єктами оцінки ефективності управління є:

А. структурні підрозділи підприємства;

Б. характер взаємовідносин з контрагентами підприємства;

В. керівники вищої ланки управління;

Г. керівники технічного рівня управління.

195. Висока надійність управлінської системи підприємства забезпечується:

А. підвищенням рівня безпеки на виробництві;

Б. раціональними технологіями процесів управління;

В. зниженням ступеня формалізації праці менеджерів;

Г. високим рівнем кваліфікації управлінців.

196. Оцінка діяльності працівників апарату управління здійснюється шляхом:

А. використання кількісних показників діяльності організації;

Б. використання показників соціальної ефективності менеджменту;

В. використання якісних показників, які характеризують специфіку управлінської праці;

Г. всі відповіді вірні.

197. Ефективність принципу єдиноначальності зменшується коли:

А. ланцюг команд збільшується;

Б. ланцюг команд скорочується;

В. норма керованості не підтримується на оптимальному рівні;

Г. діють інші чинники.

198. Поведінковий підхід до управління ґрунтується на:

А. дослідженні манери поведінки менеджерів щодо підлеглих;

Б. дослідженні манери поведінки менеджерів і досвідчених спеціалістів щодо підлеглих;

В. дослідженні манери поведінки керівників вищої ланки щодо підлеглих;

Г. дослідженні поведінки менеджерів щодо досвідчених спеціалістів.

199.Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на:

А. виявленні факторів, які впливають на поведінку менеджерів і підлеглих у різних ситуаціях;

Б. виявленні факторів, які впливають на керівників середньої ланки, які безпосередньо виконують тактичні завдання;

В. виявленні факторів, які впливають на керівників вищої та середньої ланки, які розробляють стратегію і тактику управління;

Г. виявленні факторів, які впливають на керівників вищої ланки.

200.Синергізм – це:

А. зменшення ефективності діяльності внаслідок інтеграції;

Б. злиття окремих частин в єдину систему;

В. зростання ефективності діяльності внаслідок інтеграції, злиття окремих частин цілого в єдину систему;

Г. ситуативна характеристика діяльності підприємства.

 

 





Дата добавления: 2015-09-20; просмотров: 370 | Нарушение авторских прав


Похожая информация:

  1. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  2. IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життяу дітей та молоді
  3. VII. Воздействие Анкет-Памяток на людей
  4. VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
  5. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  6. Абсолютна похибка визначення теплового потоку
  7. Агапэ: настоящая любовь - это партнерство, при котором двое любящих людей искренне преданы друг другу
  8. Анализ умения понимать людей
  9. Аналіз наукових, філософських і соціокультурних передумов становлення дидактичної концепції К. Д. Ушинського
  10. Благодарности. Во время подготовки третьего издания множество людей оказывали мне действенную помощь, делились советами или просто поддерживали добрым словом
  11. Боязнь незнакомых людей, страх отделения и привязанность
  12. В любой крупной формальной организации может существовать несколько неформальных групп или организаций, которые возникают спонтанно и где происходит регулярное общение людей


© 2015-2017 lektsii.org - Контакты

Ген: 0.192 с.