Експертиза галантерейних товарів

3.9.1 Загальна класифікація галантерейних товарів. За вихідною сировиною галантерейні товари класифікують на такі групи:

- текстильна галантерея;

- швейна галантерея;

- пластмасова;

- металева;

- гардинно-тюлеві вироби;

- нитки;

- предмети туалету та знаряддя для куріння;

- шкір-галантерейні вироби.

Формування асортименту має свої особливості для кожної групи, що визначається вихідною сировиною, способом та технологією виготовлення.

Галантерейні вироби виготовляються у відповідності з вимогами стандартів, технічних описів, технічних регламентів виробництва на окремі групи товарів, в яких містяться загальні технічні вимоги, номенклатуру показників якості, правила приймання, особливості визначення сорту, методів контролю, упакування, маркування.

Рівень якості окремих груп галантерейних товарів визначається їх відповідністю встановленим нормам за фізико-механічними, фізико-хімічними показниками та наявністю дефектів зовнішнього вигляду.

3.9.2 Класифікація, асортимент, вимоги до якості вітчизняних шкіргалантерейних товарів. За призначенням шкіряну галантерею поділяють на три групи:

- предмети туалету;

- знаряддя для зберігання документів, паперів і грошей;

- дорожні знаряддя.

Предмети туалету включають такі вироби: сумки, рукавиці і рукавички, ремені. Всі види виробів виготовляються згідно діючих стандартів, які передбачають використання певних матеріалів, фурнітури, методи виготовлення і оздоблення, розміри виробів. Так, ДСТУ 28631-2006 встановлює загальні технічні вимоги до сумок, валіз, портфелів, ранців, папок, виробів дрібної шкіргалантереї; ГОСТ 28846-90 (ISO 4418-78) встановлює загальні технічні вимоги до рукавиць і рукавичок; ГОСТ 28754-90 встановлює загальні технічні вимоги до ременів поясних і ручних. Перелічені стандарти вміщують особливості визначення сорту, перелік дефектів та міру їх допуску, правила приймання та методи контролю якості окремих груп товарів.

Вироби повинні виготовлятись у відповідності з вимогами перелічених стандартів, технічними описами і зразками-еталонами, затвердженими у встановленому порядку відповідно до ГОСТ 15.007-88.

Якість імпортних шкіргалантерейних виробів регламентуються технічними умовами контрактів та зразками закуплених товарів. За зовнішнім виглядом, матеріалами та конструкцією вироби повинні відповідати зразкам-еталонам.

Шкіра для зовнішніх і внутрішніх деталей виробів має бути рівномірно пофарбована, стійкою до сухого і вологого тертя, стійкою до розтягування і подовження, без садки і віддушистусті лицьового покриття, без плям. Лицеве покриття має бути стійким до багаторазового згинання, бахтармяна сторона має бути гладкою, добре відшліфованою. Шкіри нубук і велюр повинні мати густий, низький і рівноміриний ворс, шкіри з штучним лицем – рівну не крихку і не липку апретну плівку, шкіри нарізні – чіткий і рівномірний рисунок.

Штучні шкіри мають бути еластичні, з рівномірно наложеною плівкою, міцно скріпленою з грунтом, яка повністю закриває переплетення текстильного матеріалу. Лицьова сторона повинна бути не липкою, не маслянистою, без подряпин, заминів, тріщин і плям; фарбування має бути міцне, без патьоків і непокритих місць; тиснений малюнок – рельєфний, тканина грунту забарвлена в колір плівки.

Фурнітура, призначена для закривання виробів і їх оздоблення (замки, кнопки, застібки, ручки, заклепки, штифти, кути, накладки, вставки, окантовки) мають бути без короблення, гострих кутів, раковин, подряпин, плям та вм’ятин. Замки мають легко відкриватися і закриватися; фурнітура – міцно закріплена, відшліфована і відполірована до рівномірного блиску.

Ниткові строчки мають бути рівні, добре затягнуті, без зигзагів та пропусків стібків, кінці строчки – надійно зароблені. Скріплення деталей – міцне, без зморшок на кутах.

В рукавицях і рукавичках пари мають бути відповідні за кольором, розміром, підбором деталей; шви підкладки мають співпадати зі швами верху. В рукавичка, надітих на руку відповідного розміру не має бути зморшок, зжимання пальців непотруднене. [16]

3.9.3 Характеристика основних дефектів. Дефекти, що зустрічаються на шкіргалантерейних виробах, можуть бути виробничого або невиробничого походження. Переважна більшість дефектів утворюється на шкіргалантерейних виробах в результаті порушення технологічних операцій (розкрою, склеювання, пошиву).

До дефектів виробничого характеру відносяться:

- крихкість, віддушистість та садка лицьового шару шкіри;

- нерівномірний малюнок натуральної чи штучної шкіри;

- тріщини та осипання лакової плівки;

- деформація шкіри зовнішніх деталей;

- дефекти або несправність фурнітури: несиметричне розташування деталей замка, випадання заклепки в шарнірному зєднанні, випадання кнопок, несправність застібки «молнія» і т. ін..;

- дефекти підкладки: спуск петель на трикотажній підкладці, плішина на підкладці з хутра, невідповідність розмірів підкладки та верху виробу;

- недостатня стійкість матеріалу верху до сухого та мокрого тертя.

Дефекти, що можуть мати як виробничий, так і невиробничий характер, це:

- пошкодження лицьового шару шкіри зовнішніх деталей у вигляді подряпин, спадин, здирів або порізів;

- різний відтінок кольору шкіри, отриманий або в результаті неправильного підбору деталей, або при вицвітанні деталей під дією світла;

- розривання шкіри зовнішніх деталей по строчці в результаті дуже високої частоти строчки, ламкості шкіри або значних навантажень на виріб.

3.9.4 Порядок проведення експертизи Якість імпортних виробів встановлюється у відповідності з технічними умовами контракту і зразками закупленого товару. Спочатку експерт повинен перевірити умови зберігання товару. Шкіряно-галантерейні товари рекомендовано зберігати в сухому, опалюваному приміщенні при температурі 12 – 18 º С і відносній вологості 60 – 65 %; дані про температурний режим і вологість приміщення відмічають у акті експертизи.

При експертизі якості шкір-галантерейних виробів товароотримувач пред’являє відбраковані вироби, документи постачальника і відбраковочну відомість. Дефекти на кожному виробі помічаються крейдою і в кожний виріб вкладується листок із описанням виявленого дефекту. Експерт вивчає відбраковочну відомість, оглядає виявлені дефекти та зразок закупленого товару, звертає увагу на місце розташування дефектів. Пред’явлені вироби повинні повністю відповідати зразку закупки за моделлю, матеріалом верху та підкладки, розміром, технологією виготовлення та оздоблення.

Шкіряно-галантерейні вироби рекомендується оглядати в такій послідовності: верх виробу, підкладка, фурнітура. При наявності дефектів, що виникли при перевезенні (механічних пошкоджень або підмочування) експерт вимагає від товароодержувача копію акта експертизи кількості цієї партії і використовує його для заключення про причину їх утворення (експерт, що проводив експертизу кількості товару, повинен відобразити в акті дефекти, їх опис, стан тари і упакування). Це дає можливість експерту, що перевіряє якість уже розпакованого товару, уточнити причину виникнення дефектів.

В акті експертизи якості робиться посилання на акт експертизи кількості з вказанням його номеру та дати. При відсутності попередньо складеного акту експертизи кількості, в ході експертизи якості експерт відзначає, що встановити час, місце та причину утворення дефектів не представляється можливим у зв’язку з тим, що вироби представлені на експертизу в розпакованому вигляді.

Якщо встановити причини виникнення дефектів органолептичним методом неможливо, або висновок оркажується, проводиться лабораторне дослідження. В цьому випадку складається акт відбору проб в трьох примірниках, в якому вказується за якими показниками необхідно провести дослідження зразка. Зразки разом з двома примірниками акту відбору проб відправляються у лабораторію для аналізу (один екземпляр докладається до акту експертизи). Лабораторія складає протокол дослідження, який буде додано до акту експертизи.

Визначення якості одиночних виробів із скритими дефектами виробничого характеру проводиться аналогічно.

3.9.5 Визначення відсотку втрати якості. Відсоток втрати якості на імпортні шкіргалантерейні вироби встановлюється у випадках, коли це передбачено контрактом або зазначено в заявці замовника експертизи. В методиці проведення експертизи імпортних шкіргалантерейних виробів передбачена таблиця з орієтовними відсотками втрати якості (від 10 до 50%), які встановлюються залежно від виду та розміру дефекту і виду виробів.

За наявності на виробі виробничих і невиробничих дефектів одночасно, відсоток втрати якості встановлюється окремо, і сума їх становить загальний відсоток втрати якості. При наявності на виробі двох дефектів або більше дефектів, втрата якості встановлюється за найбільшим дефектом і підвищується на 10-30% залежно від характеру дефектів.

У випадках відсутності у виробах або наборах комплектних деталей (кошелька, дзеркальця в сумках) втрата якості визначається як відношення вартості деталей до вартості виробу. При виявленні забруднень або деформації на виробі втрата якості становить від 10 до 40%.

Якщо дефекти легко виправляються без погіршення зовнішнього вигляду виробу, втрата якості розраховується як відношення витрат, що необхідні для усунення дефектів, до вартості виробу.

Дефекти, що розташовані на закритих ділянках виробу, при визначенні втрати якості враховуються лише в тому випадку, коли вони погіршують експлуатаційні властивості виробу.

 

Питання для самоконтролю

1. Загальна класифікація галантерейних товарів.

2. Вимоги до якості виробів шкіряної шкіргалантереї.

3. Вимоги до якості рукавиць і рукавичок.

4. Характеристика основних дефектів виробів шкіряної шкіргалантереї.

5. Порядок проведення експертизи шкіргалантерейних виробів.

6. Визначення втрати якості на імпортні шкіргалантерейні вироби.