Експертиза килимів та килимових виробів

3.10.1 Класифікація килимів. Килими й килимові вироби поділяють на килими машинного способу виробництва й ручного виготовлення.

Килими й килимові вироби машинного способу виробництва поділяють:

Ø за способом формування: ткані, неткані;

Ø за способом виробництва: ткані ворсові (жаккардові двухполотняні, жаккардові пруткові, пруткові гладкі і смугасті, з розрізним і нерозрізним ворсом; аксминстерські, стрічкові); ткані безворсові (візерункові, гладкі); неткані (прошивні (тафтингові), трикотажні, голкопробивні, флоковані (формування ворсового покриву з елементарних волокон електростатичним способом), вязально-прошивні (малимо));

Ø за видом і якістю сировини для ворсової пряжі: чисто вовняні (з напівгрубої й грубої вовни), напіввовняні ( з напівгрубої й грубої вовни з хімічними волокнами), хімічні (з елементарних хімічних волокон і ниток);

Ø за висотою ворсового покриву: низьковорсові (нижче 4 мм), средньоворсові (4—6 мм), високоворсові (6—10 мм);

Ø за характером ворсового покриву: з розрізним ворсом, з нерозрізним ворсом, з комбінованим ворсом (ворс розрізний й нерозрізний), з рельєфним малюнком (різна висота ворсу або петлі);

Ø за характером закріплення ворсових пучків (для тканих виробів):з одноутчним, із двухуточним, із триуточним закріпленням ворсових пучків, із вкладним ворсом;

Ø за видом основної обробки виворітної сторони: оброблені латексним розчином, оброблені крахмально-клеевим розчином.

Килими й килимові вироби ручного виготовлення підрозділяють:

- за технікою виготовлення: ворсові, високоворсові, махрові, безворсові, гобеленові;

- за типом вузла: полуторний, подвійний;

- за характером закріплення ворсових вузлів: одноутокові, двох-утокові;

- за висотою ворсового покриву: ворсові (4—8 мм), високоворсові (9—12 мм), махрові (понад 12 мм). [16,79]

3.10.2 Порядок проведення експертизи килимів і килимових виробів. Експертизу килимів і килимових виробів проводять відповідно до Інструкції про порядок перевірки якості і кількості імпортних товарів, технічних умов контракту, діючих вітчизняних нормативних документів й зразками закуплених виробів.

У тому випадку, коли вироби співставити зі зразком закупівлі неможливо, експерт керується технічними умовами контракту й нормативною документацією, передбаченою в ньому.

Для експертизи кількості і якості килимів і килимових виробів експерту необхідні:

- мірильний або розбракувальний стіл із гладкою й рівною поверхнею

- рулетка, вимірювальна лінійка з розподілами 0,5 мм

- крейда.

Мірильний стіл повинен мати довжину не менше трьох метрів в ширину, що перевищує ширину килимових виробів. На столі в поздовжньому напрямку відзначені ділянки довжиною 1 м. Допускається погрішність між ділянками ± 1 мм.

Вимірювальна шкала повинна мати дату таврування.

Для вимірювання виробів найбільш зручна рулетка текстильна типу РТ-10 з довжиною шкали 10 м; відхилення довжини шкали рулетки не повинні перевищувати ± 10 мм.

Щоб перевірити правильність довжини рулетки, необхідно вимірювальну лінійку (що має дату таврування) помістити поруч із стрічкою рулетки так, щоб їхні початкові штрихи збігалися. Якщо відхилення довжини рулетки перевищують припустимі, її заміняють новою.

Експертиза килимів проводиться в такій послідовності:

· знайомство із супровідними документами, стандартами, технічними умовами контракту й зразком закупленого товару;

· визначення умов, в яких зберігається товар (відповідність тари й упаковки вимогам технічних умов контракту й забезпечення захисту товару від механічних ушкоджень);

· перевірка правильності маркування й попереджувальних знаків і написів («Парасолька», «Гаками не торкати»);

· експертиза кількості: встановлення відповідності маркування на виробах даним пакувальних аркушів (артикул, штуки, метри й т.д.), визначення розмірів (довжини, ширини виробу).

· експертиза якості: визначення таких показників якості, як

- щільності тканини,

- рівноти стрижки ворсової поверхні, висоти ворсу над каркасом,

- обробки кромки,

- закріплення паласної частини,

- стійкості фарбування ворсової пряжі,

- художнього оформлення й остаточної обробки.

Встановивши наявність виробничих і невиробничих дефектів, експерт робить їх вимірювання.

В акті експертизи експерт докладно відображає результати перевірки тари, упакування й маркування, дає опис окремо виробничих і невиробничих дефектів, визначає причину виникнення дефектів і якість виробу за бальною системою.

Експертиза кількості. Експертиза кількості килимів і килимових виробів проводиться шляхом перерахування й проміру всієї партії, що надійшла. Фактичні дані перерахування й проміру виробів експерт співставляє з даними специфікації, пакувальних аркушів і підвісного, пришитого або приклеєного ярлика кожного виробу.

Лінійні розміри - довжина й ширина килимів і килимових виробів машинного способу виробництва повинні відповідати вимогам технічних умов контрактів. Якщо в умовах контракту допуски по довжині й ширині виробів не передбачені, то допускаються мінусові відхилення по довжині:

- до 100 см включно - 1 см

- більше 100 см - 3 см

Плюсові відхилення по довжині килимів і килимових доріжок не обмежуються.

Для визначення довжини й ширини штучного виробу (килиму, паласу, скатертини й т.д.) його розташовують на поверхні стола лицевою стороною нагору в розправленому вигляді так, щоб не було складок і зморшок. Вимірювання роблять по середині килима або килимового виробу таким чином, щоб рулетка проходила через центр килиму між боковими сторонами для визначення ширини і між верхньою й нижньою сторонами - для визначення довжини.

Визначення площі килима проводиться з точністю до 0,01м², причому цифру до 0,005 м² відкидають, а цифру більше 0,005 округляють до 0,01м².

При виявленні в партії штучних килимових виробів нестачі або надлишку, в акті експертизи вказують, що нестача (або надлишок) виявлені в результаті розбіжності фaктичної кількості з даними супровідних документів. Якщо ж нестача або надлишок штучних виробів виявлений при промірюванні, то в акті експертизи вони відображаються по кожному виробу окремо й робиться запис, що нестача (або надлишок) виявлені в результаті розбіжностей фактичних рoзмірів з даними специфікації, або упаковочного аркуша, або іншого документа фірми.

Довжину виробу, що надійшов у рулоні (килимової доріжки, напольного покриття й т.п.) вимірюють по середині виробу, відзначаючи крейдою відмірювані ділянки. При вимірюванні доріжки на мірильному столі полотно періодично протягують без натягування, підраховуючи відмірювані ділянки.

Ширину виробу (килимової доріжки, напольного покриття й т.п.) вимірюють шляхом накладення лінійки або рулетки: у трьох місцях при довжині виробу до 10 м і при більшій довжині - у п'яти місцях. Виміри виробляються з точністю до 1 см.

При виявленні в партії виробів, що надійшли в рулонах, тільки надлишків в акті експертизи вказують їхню сумарну кількість. Якщо ж у партії виробів, що надійшли в рулонах, виявлені тільки нестача або нестача й надлишок, в акті експертизи вони відбиваються по кожному рулону окремо.

Експертиза якості. Основні показники якості виробів: щільність, рівність стрижки ворсової поверхні, висота ворсу над каркасом, обробка кромки, закріплення паласної частини, стійкість фарбування ворсової пряжі, художнє оформлення, остаточна обробка.

Якість килимів і килимових виробів визначають шляхом суцільної перевірки виробів органолептичним методом.

Для визначення щільності виробів машинного способувиробництвавід партії відбирають 10% виробів. У п'яти місцях кожного виробу за допомогою вимірювальної лінійки підраховують із виворітної сторони кількість ниток основи й утока (стібків, петель), що доводяться на 10 см.

Щільність виробів машинного способу виробництва й ручного виготовлення визначають за формулою

К = О х У, (3.1)

де К - кількість вузлів в 1кв. дм,

О - середня щільність по основі,

У - середня щільність по утоку

При перерахуванні на 1 кв. м: К = О х У х 100.

При двухутоковому закріпленні ворсового пучка видима кількість утокових ниток множиться на два, при трьохутоковому закріпленні ворсового пучка - на три. Допускаються відхилення: мінусові - 5%, плюсові не обмежуються.

Щільність виробів ручного виготовленняперевіряють шляхом суцільної перевірки. Щільність килима або килимового виробу ручного виготовлення є основним показником для визначення його артикула.

У ворсових, високоворсових і махрових килимах підраховують число ворсових вузлів і ниток утоку; у безворсових килимах і килимових виробах - число пари ниток основи й протяжок утоку на 10 см.

Килими, у яких щільність тканини (артикул) не відповідає щільності (артикулу), зазначеній в технічних умовах контракту, відносять до артикула, що відповідає його щільності. Відхилення по щільності допускається ± 2%, якщо в контракті допуски не передбачені.

Стрижка ворсу по всій площі килима повинна бути рівною. Перевіряють її по зовнішньому вигляду, вимірюючи лінійкою висоту ворсу від основи каркаса.

Висота ворсу по всій площі килима повинна бути однаковою Перевіряють її від основи каркаса вимірювальною лінійкою в шести різних місцях з точністю до 0,5 мм. За результатами шести промірів виводять середнє арифметичне.

Допускається відхилення по висоті ворсу 5-7% у килимах машинного способу виробництва й ±10% у килимах ручного виготовлення.

Обробку кромки перевіряють за наступними показниками: кромки з обох бічних сторін повинні бути не менш двох пар ниток основи. Кромочна нитка забарвлена в основний колір фону килима. Краї килимів й доріжок, оброблюваних на машинах «Оверлок», повинні бути міцно й акуратно обметані через край, кінці рядків - міцно закріплені. Кромка не повинна закручуватися й бути пухкою, слабкою, хвилеподібною.

Закріплення паласної частини. Паласна частина килима повинна бути вироблена щільним гарнітуровим переплетенням, що підшивається до вивороту килима, або закінчуватися бахромою. Нитки основи зав'язуються у вузли з краю паласної частини виробу для запобігання його розповзання.

Стійкість фарбування пряжі перевіряють до сухого й мокрого тертя методом слабкого десятикратного тертя шматочком чистої білої тканини - сухою й змоченою водою - у ту і іншу сторону на ділянці 10 см у різних місцях виробу.

Стійкість фарбування визначають візуальним порівнянням первісного фарбування випробуваної білої тканини з її фарбуванням після тертя.

Художнє оформлення виробів перевіряють за наступними показниками: малюнок і орнамент повинні бути чіткими і ясними, без перекручувань розмірів і форм, гама фарб - колоритною.

Перевіряючи остаточну обробку виробу, необхідно звернути увагу на його зовнішній вигляд. Виріб має бути чистим, не мати кінців пряжі. Маркування, нанесене фарбою, не повинне бруднити поверхню килима.

Визначення маси проводять тільки у випадках, якщо виявлено невідповідності окремих показників виробу (щільності, висоти ворсу й т.п.) технічним умовам контракту. Килимовий виріб перевіряють по масі одного кв. м шляхом зважуваня його на вагах. Допускаються мінусові відхилення по масі килимів машинного способу виробництва 7%, плюсові відхилення не обмежуються; ручного виготовлення ±10%.

При цьому в акті експертизи експерт зазначає, на яких вагах проводилось зважування й дату їхнього таврування.

Відбір зразків. При виникненні розбіжностей в оцінці якості килимів допускається відбір зразків від килимового полотна або штучного виробу для лабораторних випробувань.

Зразок килима або килимового виробу відрізають від будь-якого місця, але не від самого його кінця. До відібраного зразка прикріплюють ярлик із щільного паперу або на самому зразку з виворітної сторони фарбою пишуть: найменування виробу, артикул, від якого килима або шматка відрізаний зразок. Відбір зразка оформляється актом відбору проб (зразків).

3.10.3 Характеристика дефектів килимів. Найбільш поширеними дефектами килимівє: близни корінної, настилочної, ворсової основ; стовщена ворсова нитка; виражений різнотон; нерозрізані петлі; провисання ниток; дефект кромки; перекручування малюнка або порушення колірної гами; нерівномірна обробка виворітньої сторони; грубе штопання; плями; дірки та інші. Специфічними дефектами килимів ручного виготовлення є: кривизна килима або килимового виробу; увігнутість або опуклість сторін; перекіс ворсових рядів, нерівномірна щільність, незастилаємість основи утоковими нитками; дефект хімічної мийки та інші.

Причинами появи дефектів можуть бути порушення технологічного процесу, несправність або неправильне налагодження верстатів або недбале виконання операцій по зберіганню та транспортуванню готових килимів.

Крім розміру дефекту, експерт повинен вказати його місцезнаходження, тобто відстань від сторін, і врахувати це при визначенні якості виробу.

Детально дефекти килимів та килимових виробів з указанням їх характеристики та причин виникнення наведені в Методиці експертизи імпортних килимів.

3.10.4 Вимоги до упакування, маркування та зберігання килимів і килимових виробів. Тара, упакування й маркування визначаються вимогами діючих нормативних документів або технічними умовами контракту.

Килими й килимові вироби упаковують, як правило, у стоси, що обшиті шпагатом або шнуром, кінці яких повинні бути запломбовані або мати сургучеву печатку постачальника.

На паковочну тканину кожного стосу незмивною фарбою наносять маркування, що містить:

- номера партії, стосу, контракту;

- найменування фірми-виготовлювача (постачальника) й товароодержувача;

- найменування товару, артикул, розмір і кількість виробів (у штуках, у квадратних або погонних метрах, маса брутто й нетто);

- попереджувальні знаки й написи («Парасолька»; «Гаками не торкати» і т.п.).

Усередину кожного стосу вкладають (або зашивають у кишеню зовні впакування) пакувальний аркуш і інструкцію з догляду за виробом.

Приміщення для зберігання килимів і килимових виробів повинне бути сухим, чистим, добре вентилюватися й забезпечувати збережуваність якості килимових виробів.

Як зайва вологість повітря в приміщенні, так і недостатня шкідливо відбивається на якості килимів і килимових виробів.

При всмоктуванні зайвої кількості вологи тканина килимів починає загнивати, тьмяніє яскравість фарб.

В умовах зниженої вологості повітря килимові тканини стають сухими, твердими, деформуються.

Вологість повітря визначається психрометром.

Килими й килимові вироби варто розташовувати від опалювальної системи на відстані не менш 1 метра.

Килими повинні зберігатися на складі в розгорнутому вигляді або згорнутими в рулон на стелажах при відносній вологості повітря 65 ±5% і при температурі 20±5°С.

Для запобігання від псування міллю килими й килимові вироби повинні пересипатися нафталіном або іншими препаратами.

 

Питання для самоперевірки

1. Класифікація килимів та килимових виробів.

2. Основні засоби та обладнання для експертизи килимів.

3. Визначення лінійних розмірів штучних виробів.

4. Визначення лінійних розмірів виробів у рулонах.

5. Основні показники якості килимів та килимових виробів і методи їх визначення.

6. Особливості експертизи килимів, ушкоджених при перевезеннях.

7. Характеристика основних дефектів килимів.

8. Особливості визначення якості килимів машинного способу виготовлення (тканих, нетканих).

9. Вимоги до пакування, маркування та зберігання килимів і килимових виробів.