Петра Дорошенка 1665-1676 рр.

Þ Ставши гетьманом Правобережної України він взяв курс на об’єднання всіх українських земель у складі єдиної держави.

Þ Для боротьби за об’єднання України П.Дорошенко укладає союз з Кримом і зближується з Туреччиною.

Þ В 1668 р. Військова козацька рада обрала П.Дорошенка гетьманом об’єднаної України.

Þ П.Дорошенко під тиском зовнішніх і внутрішніх обставин в 1672 р. приєднався до Туреччини і вони почали війну проти Польщі, змусивши Польщу підписати Бучацький мирний договір 18 жовтня 1672 р.

Умови:

· Поділля відходило до Туреччини;

· Українська держава утворилася в межах Брацлавського і Київського воєводств.

Þ В 1674 р. П.Дорошенко розпочинає переговори з Польщею. Переговори зазнали невдачі.

Þ У жовтні 1676 р., коли до Чигирина вступили війська під керівництвом І.Самойловича, П.Дорошенко капітулював, присягнувши на вірність російському цареві.

6.Історичне значення Визвольної війни українського народу.Оцінка особи Богдана Хмельницького в науковій літературі.

Історичне значення війни:

ü привела до формування державності, яка на Лівобережжі проіснувала на правах автономії в складі Росії до 80-х р.р. ХVІІІ ст..;

ü вплинула на розвиток національної самосвідомості українців;

ü сформувала нову українську еліту;

ü сприяла розвитку української культури, традицій, літописання.

Оцінки діяльності Б. Хмельницького:

Постать Б. Хмельницького неоднозначно оцінюється істориками.

«В ньому занадто багато від Азії, від великих азійських завойовників-кочовиків, фундаторів держав Орд. З тою поважною відміною, що для нього матеріалом, гарматним м'ясом служили не чужі, підбиті племена, а свій власний народ. Він збудував свою владу, владу пануючої старшинської верстви, ціною страшних жертв мас. Він зробив пусткою половину України, щоб укріпити панування своє і своєї династії, чи своєї компанії у другій половині, але й звідти розігнав половину людей, примусив тікати за кордон України, поза межі досягнення його влади... В ньому цілком не видно елементарної державної економіки, руки «державного хазяїна Української землі», як колись говорили».

М. С. Грушевський:

«Найбільше місце Богдана Хмельниць-кого в історії України — не як полководця, хоч би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави. Яку б ділянку громадсько-державного життя не взяти — Богдан Хмельницький скрізь виступає як державний діяч великого формату».

О.Оглоблін:

«...хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких комбінацій, мимоволі сам закладав основи для неї (незгоди), бо кожний з його дипломатичних ходів з рештою переріс у братовбивчу війну між прихильниками полярних зовнішньо-політичних орієнтацій».

Н. Яковенко:

Безперечно, Хмельницький був видатним політичним діячем, який об'єднав у єдиному визвольному русі різні суспільні сили. Він ніколи не відмовлявся від своєї мети — звільнення України від іноземного гноблення. Тому головним здобутком Б. Хмельницького була Українська держава.