Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни.

2. Назвіть роки національно-визвольної війни.

3. Яку періодизацію подій 1648-1687 рр. дають історики?

4. Назвіть основні битви початкового періоду війни.

5. Коли був підписаний Зборівський мирний договір?

6. Коли був підписаний Білоцерківський мирний договір?

7. Порівняйте умови Зборівського і Білоцерківського мирних договорів.

8. Коли був підписаний україно-російський договір?

9. Розкрити зміст «Березневих статей».

10. Яку оцінку договору 1654 р. дають історики?

11. Дайте оцінку діяльності Б.Хмельницького.

12. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику І.Виговського.

13. Коли була підписана Гадяцька угода? Умови її.

14. Охарактеризуйте політику Ю.Хмельницького.

15. Переяславські статті 1659 р., їх зміст і наслідки.

16. Коли було підписано Андрусівське перемир’я? Його наслідки.

17. Дайте оцінку діяльності П.Дорошенка.

18. Які причини поразки національно-визвольної війни?

19. Розкрийте історичне значення національно-визвольної війни.

20. Період 60-80-х років ХVІІ ст.. увійшла в історію України як доба Руїни. Чому?

 

Висловіть свою точку зору

1. В ході національно-визвольної війни була сформована Українська держава чи ні?

2. Чи погоджуєтесь Ви з думкою Тараса Гунчака, що «заходи відзначення в 2004 р. 350-ліття Переяславської ради є виявом продовження нашого духовного каліцтва, яке тягнеться від Переяслава? Мені здається, що вже, мабуть, час видужати від нав’язаних українському народу легенд про братерське єднання і почати творити своє життя як суверенний народ у своєму власному домі»

«Переяславська рада: між історією чи легендою»

Професор історії Роттгерського університету США,

газета «День» 7 лютого 2004 р.

3. Доведіть, що національно-визвольна війна 1648-1676 р. переросла в національно-визвольну революцію.

4. Доведіть, що після смерті Б.Хмельницького в Українській державі розгорнулася громадянська війна.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 148-177.

2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 128-170.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 80-87.

4. Смалій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1614 – 1764 рр.). Очима правознавців // Укр. іст. журнал. – 1993, - № 4-6.

3.2. План семінарського заняття:

1. Характер, причини та рушійні сили національно-визвольної боротьби середини ХУІІ ст.

2. Державотворча політика Б.Хмельницького. Формування Гетьманської держави – “Військо Запорізьке”

3. Союз Гетьманщини з Московією. Політична оцінка Переяславської ради та “Березневих статей” 1654 року.

Тематика рефератів:

§ Творець козацької державності: історичний портрет Б.Хмельницького.

§ Сподвижники Б.Хмельницького.

§ Атрибути гетьманської влади.

 

Термінологічний словник

Автономія – форма самоуправління частини території унітарної держави, яка наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення в межах, установлених центральною владою.

Брацлавщина – історична область України в ХІУ_ХУІІІ ст.., що займала територію Вінницької і частину Хмельницької областей.

Буковина – історична назва етнічних українських земель, розташованих між середньою течією Дністра і Карпатами. Нині входить до складу України (Північна Буковина – Чернівецька область) та Румунії.

Воєводство – адміністративно-територіальна одиниця у складі Речі Посполитої. Козацька держава Б. Хмельницького займала територію 3-х воєводств: Київського, Чернігівського та Брацлавського.

Війна – найбільш жорстока, найбільш організована і масова форма збройної боротьби, яка має руйнівний, характер і спрямована на знищення противника.

Возз’єднання – форма реалізації права на самовизначення, яка передбачає об'єднання народів (націй).

Держава – форма організації суспільства, сукупність взаємопов’язаних установ і організацій, які здійснюють управління від імені народу.

Доктрина – систематизоване філософське, політичне чи ідеологічне учення, сукупність принципів, концепцій.

Ідеологія – система ідей і поглядів на політичне життя, яка відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних партій та громадських рухів.

Інституції – форма організації та регулювання суспільного життя, сукупність соціальних норм поведінки та діяльності.

Конфедерація – союз окремих суверенних держав, створений переважено для спільних зовнішньополітичних і воєнних цілей і об'єднаний єдиними керівними органами. (У Польщі в ХУІ- ХУПІ ст. – тимчасові військово-політичні союзи шляхти, що створювалися для досягнення певної мети (зокрема, збереження привілеїв).

Микитинська Січ – у 1648 р. тут було проголошено Б.Хмельницького гетьманом та розпочато повстання, що переросло у визвольну війну.

Повстання – форма збройного виступу, що носить локальний характер, відзначається слабкою організованістю та не ставить за мету ліквідацію існуючої соціальної структури й захоплення політичної влади.

Поділля – історико-географічна область України, що займає басейн Південного Бугу і ліву притоку Дністра, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та невеликої частини Івано-Франківської, Львівської областей.

Посполиті - узагальнююча назва некозацького населення (селян, міщан) в Україні ХУ- ХУПІ ст. Поступово закріпилася лише за селянством. Юридично за посполитими не визнавалося право власності на землю.

Протекторат – форма залежності, за якої одна держава (протектор) бере на себе здійснення зовнішніх зносин іншої держави, захист її території і фактично ставить під свій контроль її внутрішні справи через свого резидента.

Революція – здійснення докорінних перемін у суспільному і державному ладі, що розчищають дорогу прогресу Для революції характерна швидкість перетворень, які можна назвати соціально-політичним вибухом. Вона завжди носить насильницький характер (навіть якщо здійснюється мирним шляхом).

Слобожанщина (Слобідська Україна) – історико-географічна область у північно-східній частині України, що охоплює територію Харківської, Сумської, північ Донецької та Луганської областей, а також південно-східну частину Воронезької, південь Курської, більшість Бєлгородської областей Росії.

Суверенітет – незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.

Універсал – адміністративно-політичний акт розпорядчого характеру (про виступ у похід, розподіл землі тощо), який видавали в Польщі та Гетьманщині королі, гетьмани, сейми.

Унітарна – єдина держава, поділена на адміністративно- чи національно-територіальні одиниці, які не мають політичної самостійності, статусу державного утворення.

Унія – об'єднання, союз держав під владою одного монарха.

Навчальні завдання

та методичні рекомендації до їх виконання

Підготовка рефератів:

§ Творець козацької державності: історичний портрет Б.Хмельницького.

§ Сподвижники Б.Хмельницького.

§ Атрибути гетьманської влади.

Методичні поради: Реферат, присвячений Б.Хмельницькому доцільно побудувати за таким планом: а) життєвий шлях гетьмана; б) Хмельницький як організатор національно-визвольної боротьби українського народу і полководець; в) державотворча діяльність гетьмана; г) Б.Хмельницький у пам'яті українського народу.

Обираючи тему другого реферату, студент може висвітлити життєвий шлях та діяльність будь-якого сподвижника Б.Хмельницького за власним бажанням, розкривши його роль (заслуги і помилки) в історії України часів козацтва.

При висвітленні атрибутів гетьманської влади доцільно звернутися до роботи В.Г.Сергійчука “Іменем Війська Запорізького”. – К.: 1991. – С.17-47. Покажіть яка козацька атрибутика знайшла своє втілення у сьогоднішньому житті. Які взагалі традиції козацтва впливають на відродження національної самосвідомості українського народу. Що з них би використовували саме ви?

А) Завдання для самоперевірки

Завдання 1.

Заповніть таблицю “Причини національно-визвольної війни”

Причини	Їхні прояви
соціальні
національні
релігійні

Завдання 2.

Пізнайте особу вивченої теми за описом:

Військо-політичний діяч періоду національно-визвольної війни. З 1638 р. – полковник реєстрового козацького війська. Брав участь у битві під Пилявцями, командував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні.

Завдання 3.

Історик О.Єфименко про Переяславську раду: “представники українського народу прагнули надати приєднанню характеру договору, представники Московської держави – характеру милості”. Чи згодні ви з такою оцінкою позиції сторін на Переяславській раді? Поясніть свою думку.

Завдання 4.

Історик В.Ключевський про гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного: “ Шляхтич за походженням, він і на козацтво переніс свої шляхетські поняття”. На підставі яких фактів історик дійшов такого висновку? Чи згодні ви з ним? Якщо так, поясніть, чому.

Завдання 5.

Заповніть порівняльну таблицю: “Зовнішня політика Б.Хмельницького”.

країна	відносини
Польща
Росія
Туреччина
Крим
Швеція
Молдавія

Завдання 6.

Заповніть таблицю “Українсько-московський договір 1654 р.”

Причини укладення
Зміст
Значення

Завдання 7. Назвіть подію вивченої теми, пов’язану з цією географічною назвою:

а) Кодак; б) Корсунь; в) Зборів; г) Біла Церква; д) Переяславль.

б) Питання для проведення дискусії:

ü Чому Б.Хмельницький, звільнивши Україну від Польщі, не проголосив незалежність, а пішов під протекторат Московської держави? 2)Чи могла в той період існувати незалежна Україна?

ü Чи дійсно Б.Хмельницький намагався утворити козацьку монархію?

 

в) Запитання для поточного контролю знань:

1. Назвіть причини національно-визвольної боротьби сер. ХУП ст. та визначить її рушійні сили. Як оцінюють характер подій 1648-1654 рр. науковці різних історичних шкіл?

2. Як змінювались у ході війни погляди Б.Хмельницького на державність України?

3. Які традиції козацтва використовував Б.Хмельницький у своїй державотворчій практиці?

4. Що спонукало Б.Хмельницького шукати союзників у боротьбі з Польщею і чому він зупинився на Російській державі?

5. Розкрийте зміст “Березневих статей” та їх наслідки для розвитку української державності, яку політичну оцінку надали їм історики різних шкіл.

6. Які існують погляди на угоду України з Московською державою серед істориків?