Німецька класична філософія.

ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ

План семінару

1. Німецька класична філософія (загальна характеристика).

2. Філософські ідеї І.Канта.

3. Філософські ідеї Г.Гегеля.

4. Філософія марксизму.

Теми рефератів

 

1. Категоричний імператив І. Канта.

2. Концепція «здатності думки» І. Канта.

3. «Практична» філософія І.Г. Фіхте.

4. Натурфілософія Ф.В.Й. Шеллінга.

5. Абсолютна ідея в філософії Г.В.Ф. Гегеля.

6. Філософія історії Г.В.Ф. Гегеля.

7. Концепція сутності християнства в філософії Л. Фейєрбаха.

8. Філософські основи економічної теорії К. Маркса. Проблема методу.

9. В.І. Ленін про діалектику Гегеля («Філософські зошити»).

 

Методичні рекомендації

 

При підготовці до першого питання студенту слід звернути увагу на те, що німецька класична філософія – період у розвитку німецької філософії (кінець XVII – перша половина ХІХ ст.), коли була створена спадкоємна низка систем філософського ідеалізму (І. Кант (1724-1804), І. Фіхте (1762-1814), Ф. Шеллінг (1775-1854), Г. Гегель (1770-1831) та антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха (1804-1872), а також ідеї молодого К. Маркса (40-і роки ХІХ ст.) (“Економічно-філософські рукописи” 1844 р.). Не дивлячись на відміну філософських систем, створених цими й іншими мислителями даної епохи, у них є дещо спільне, що об’єднує ідеї представників німецької філософії у цільний рух філософської думки. Це дещо загальне: системність, моністичність, завершеність німецької філософії. Філософи ґрунтувались на глибокому розумінні природної доречної впідпорядкованості світобудови, наявності у ньому гармоній та порядків доступних раціональному осягненню.

При підготовці до другого питання студенту слід звернути увагу на те, що Кант І. (1724-1804) родоначальник німецької класичної філософії. У філософському розвитку Канта виділяють два періоди – “докритичний” (до 1770 р.) та “критичний”.

В “докритичний період” Кант публікує свою блискучу роботу “Загальна природна історія і теорія неба” (1755), в якій обґрунтовує гіпотезу про природне походження сонячної системи з першопочаткової “туманності”. Це відіграло важливу роль у формуванні діалектики.

Головні твори “критичного” періоду: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика спроможності судження”, основу яких складає вчення про явища та про “речі в собі”. Про “речі в собі” нічого сказати не можемо, крім того, що вони є поза нашою свідомістю. У цих працях викладались: “критична” теорія пізнання, етика, естетика.

 

При підготовці до третього питання студенту слід звернути увагу на те, що Г. Гегель (1770-1831) вершина розвитку німецької класичної філософії. Філософська система Гегеля, що одержала свого завершеного вигляду в «Енциклопедії філософських наук» (1817), будується відповідно до вимог тріади і складається з трьох частин: 1) логіки, 2) філософії природи, 3) філософії духу.

Початковим пунктом філософії Гегеля є тотожність мислення і буття, яке є субстанціальною основою всього сущого. В основі всіх явищ природи та суспільства полягає абсолютна ідея (тотожність мислення та буття), світовий дух. Цей початок є діяльним, активним та проходить у своєму розвитку три етапи: 1) логіка; 2) ідея у формі “інобуття”, тобто природа – філософія природи; 3) розвиток ідеї у мисленні та історії – філософія духу (мистецтво, релігія, філософія).

Філософією Гегеля завершується розвиток і тим самим виникає протиріччя між системою Гегеля та діалектичною ідеєю. Гегель дав аналіз діалектичних законів та категорій; розробив раціоналістичну теорію пізнання.

При підготовці до четвертого питання студенту слід звернути увагу на те, що К. Маркс (1818-1883) – завершує епоху класичної німецької філософії та закладає основи філософсько-політичної течії – марксизму, що став одним з пануючих у ХХ столітті. Марксу належить гуманістична концепція особистості з елементами суб’єктивної (діалогічної) діалектики. Марксизм пов’язаний з чіткою соціально-політичною орієнтацією – вираженням інтересів обездоленого, пригніченого пролетаріату. Ф. Енгельс (1820-1895) – друг та соратник К.Маркса, займається розробкою проблем матеріалістичної діалектики; використовує її до аналізу природознавства, досліджує проблеми історико-філософського знання, а також матеріалістичного розуміння історії.

В. Ленін (1870-1924) – політик, філософ, що сприйняв марксизм у науково-раціональній, об’єктивній формі та поєднав його з російською месіанською ідеєю. Ленін є ідеологом та організатором соціалістичної революції та соціалістичної держави. Ленін виходить з того, що філософія (у її марксистському варіанті) являє собою методологічну та світоглядну основу революційної практики пригнічених класів (перед усім пролетаріату).

Ленінські принципи (класова боротьба, войовничий матеріалізм, пролетарський демократизм, войовничий атеїзм, іморалізм, партійність) при побудові соціалізму в СРСР виявились неспроможними і в інших “соцкраїнах”.

Література

1. Булатов М.А. Немецкая кассическая философия. Часть І. Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос, 2013. 564 с.

2. Воронкова В. Г. Філософія: навч. посібник для ВНЗ / В. Г. Воронкова; М-во освіти і науки України. - К.: Професіонал, 2004. - 460 c.

3. Калюжний В. С. Філософія: навч.-метод. посібник для аспірантів та пошукачів ЗДІА всіх форм навчання / В. С. Калюжний, В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2011. - 179 c.

4. Калюжний В. С. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для студ. екон. спец. всіх форм навчання ЗДІА / В. С. Калюжний, А. О. Кудінова, Г. П. Макушинська та ін.; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - 134 c.

5. Кант І. Критика чистого розуму. – К.: Стилос, 2010. 743 с.

6. Товарниченко В. О. Філософія наукового пізнання: Для всіх спец. ЗДІА / В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2007. - 106 c.

7. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 2012. – Т.1. 865 с.

8. Філософія [Текст]: навч.-метод. посіб. / М. П. Плахтій, Т. В. Сулятицька. - Кам'янець-Подільський: Медобори- 2013.

9. Філософія: навч. посіб. / [В. Л. Петрушенко та ін.]; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - 2-ге вид., допов. і переробл. - Л.: Вид-во Львів. політехніки, 2013.Ч. 1: Історія світової філософії. - 2013. - 170 с.

10. Філософія: навч. посіб. для вищ. навч. закл. ІІІ - ІV рівнів акредитації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Кулик; Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Д.: Монолит, 2013. - 691 с.

 

ТЕМА 6