ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ТЕМА 1

СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ

ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ СВІТУ

План семінару

1. Філософія, її генезис, проблематика та функції.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

3. Філософський світогляд, його структура, рівні.

4. Принципи філософського мислення.

Теми рефератів

1. Світогляд як картина буття і форма самосвідомості.

2. Особливості міфологічного світосприйняття.

3. Релігія як світогляд.

4. Специфіка і особливості філософського світогляду.

5. Філософія міфу і філософія релігії: проблема єдності і відмінності.

6. Основна світоглядна проблема - взаємодія людини і світу, її вирішення в міфі і релігії.

7. Принципи класифікації філософських систем.

8. Проблема буття і небуття: релігійне і філософське вирішення.

9. Філософія і наука: проблема єдності і відмінності.

Методичні рекомендації

 

При підготовці до першого питання студенту слід звернути увагу на те, що Філософія (слово “філософія” грецького походження – від phileo – люблю і sophia – мудрість) – любов до мудрості. Мудрими вважаються не ті, хто має досвід, а ті, що “знають причину”. Будьте мудрими і всі проблеми знайдуть плідне рішення, ви відчуєте себе щасливою людиною. Платон відмічав: “Досконала мудрість у бога, а я (Платон) прагну до знання”. Філософія – вчення про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ і місце в ньому людини.

Концепції генезису філософії ділять на три види: 1) Міфогенна (Г.Гегель, Лосєв А.Ф.); 2)Гносеогенна (Г.Спенсер); 3) Міфо-гносеогенна (Чанишев А).

Філософія виникає майже одночасно в трьох світових центрах: у Давній Греції (кінець VII – початок IV ст. до н. е.), у Давній Індії (VI ст. до н. е.), у Давньому Китаї (VI – V ст. до н. е.).

Основні теми філософських роздумів: світ і людина; взаємодія світу природи і світу людини; взаємодія мікрокосмосу і макрокосмосу.

У сучасній літературі ставляться такі проблеми: Як дух співвідноситься з матерією? Чи існують в глибинах буття надприродні сили? Кінцевий або нескінченний мир? У чому сенс людського життя? Що є істина і омана? Що таке добро і зло? Всі ці і подібні до них питання не можуть не хвилювати кожну мислячу людину.

Філософія виконує різноманітні функції: світоглядну, гносеологічну (теоретико-пізнавальну), онтологічну (вчення про буття), логічну, аксіологичну (ціннісну), методологічну, праксіологичну (діяльнісну), гуманістичну та ін.

При підготовці до другого питання студенту слід звернути увагу на те, що с вітогляд – найзагальніший погляд людини на світ, відповідно до якого він визначає зміст і характер діяльності. За змістом світогляд об’єктивний, бо відображає оточуючу дійсність; за характером – суб’єктивний та мінливий протягом життя. Тому не слід світогляд вважати незмінним; він підданий самовдосконаленню. Міф, релігія, філософія – етапи розвитку світогляду, як способу існування, самосвідомості.

Міфологічний світогляд уособлює світ, поєднує людину з ним, не розділяє людину і природу.

Релігійний світогляд відсторонює природу та зосереджує увагу на духовності як найістотнішій його особливості.

Філософський світогляд відображає опосередкований спосіб буття людини. Він дає їй можливість розвивати та здійснювати розумне життя, тобто виділяти себе засобами з природних соціальних світів та ставить питання про принципи їх існування, а також принципи власного буття в них.

При підготовці до третього питання студенту слід звернути увагу на те, що світогляд є система поглядів на світ в цілому, на місце людини у реальній дійсності, її відношення до цього світу, а також обумовлені цими поглядами основні цілі життя та цінності. Філософія – це теоретично відображений світогляд, система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, пояснення різних форм відношення людини до світу, що виступає у понятійній, категоріальній формі, спирається на досягнення наук про природу і соціум та володіє доказовістю. Розрізняють поняття (рівні) світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення, світорозуміння, світовідношення. Якщо світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення є емоційно-образне бачення світу, то світорозуміння є чисто понятійне, інтелектуальне бачення світу. Світовідношення ж визначає спрямованість бачення світу (оптимістична, песимістична)... Найважливішими елементами світогляду є: почуття, знання, ідеали, переконання, воля, критицизм, віра, надія, любов.

При підготовці до четвертого питання початкові принципи філософського мислення, з'ясуйте те, що філософія є теоретичною формою світогляду, суть якої полягає в роздумах над загальними граничними проблемами в системі «світ-людина». Для вирішення філософських проблем вироблений дослідницький арсенал у філософії, який включає загальні категорії, наукові (у відмінності від буденних, художніх) засоби рефлексії. Важливе місце в засобах філософського дослідження займають початкові принципи філософського мислення, такі, як монізм, дуалізм, плюралізм, діалектика і метафізика, софістика, еклектика; принципи розвитку, загального зв'язку, детермінізму, системності, суперечності, єдності логічної і історичної, сходження від абстрактного до конкретного, діяльності, практики, гуманізму та ін.

Література

1. Воронкова В. Г. Філософія: навч. посібник для ВНЗ / В. Г. Воронкова; М-во освіти і науки України. - К.: Професіонал, 2004. - 460 c.

2. Губерський Л.В. Філософія: Хрестоматія (від витоків до сьогодення): Навчальний посібник. - Видання 2-ге К.: Знання, 2012- 621 с.

3. Калюжний В. С. Філософія: навч.-метод. посібник для аспірантів та пошукачів ЗДІА всіх форм навчання / В. С. Калюжний, В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2011. - 179 c.

4. Калюжний В. С. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для студ. екон. спец. всіх форм навчання ЗДІА / В. С. Калюжний, А. О. Кудінова, Г. П. Макушинська та ін.; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - 134 c.

5. Кремень В. Г. Філософія: Логос. Софія. Розум: підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. - К.: Книга, 2007. - 430 c. -

6. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. 315 с.

7. Товарниченко В. О. Філософія наукового пізнання: Для всіх спец. ЗДІА / В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2007. - 106 c.

8. Філософія. Хрестоматія: навч. посіб. / О. О. Валуйський [та ін.]. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 111 с.

9. Філософія: навч. посіб. / [В. Л. Петрушенко та ін.]; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - 2-ге вид., допов. і переробл. - Л.: Вид-во Львів. політехніки, 2013.Ч. 1: Історія світової філософії. - 2013. - 170 с.

10. Філософія: навч. посіб. для вищ. навч. закл. ІІІ - ІV рівнів акредитації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Кулик; Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Д.: Монолит, 2013. - 691 с.

11. Філософія: навч.-метод. посіб. / М. П. Плахтій, Т. В. Сулятицька. - Кам'янець-Подільський: Медобори - 2013.

 

ТЕМА 2

ПРОВІДНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПАРАДИГМИ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (ДАВНЬОКИТАЙСЬКИЙ, ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ, АНТИЧНИЙ ПЕРІОДИ)

План семінару

1. Філософія Давньої Індії.

2. Філософія Давнього Китаю.

3. Антична філософія:

а) становлення античної філософії;

б) класичний період античності;

в) елліністична, римська філософія.

Теми рефератів:

1. Веди – найдавніша пам’ятка культури.

2. Основні принципи буддійської етики.

3. Етичні правила Конфуція.

4. «Даодецзін» - основна філософська робота даосизму.

5. Пошуки першоматерії в грецькій філософії.

6. Етичний раціоналізм Сократа.

7. Філософія Платона.

8. Вчення про суще Аристотеля.

9. Етика стоїків.

10. Римська філософія.

Методичні рекомендації

При підготовці до першого питання cтуденту слід звернути увагу на те, що в першому тисячолітті до н. е. у давніх цивілізаціях на Заході та Сході майже одночасно виникає філософія, але форми її існування різні. У Давній Індії процес становлення філософії характеризується потужним розвитком перехідних форм від міфологічного світогляду до філософського. Це легко прослідковується при аналізі давньої літературної пам’ятки Індії – Вед, що складається з чотирьох прошарків. Перший прошарок, власне веди (самхіти), збірки гімнів на честь богів; другий прошарок – Брахмани, які містять пояснення до самхітів; третій прошарок – араньяки, “лісові книги” для самітників. Четвертий прошарок пам’ятки – Упанішади (“той, що сидіть біля ніг вчителя”), створений у першій половині І тисячоліття до н. е., фіксує перехід від міфології до філософії.

З VI ст. до н. е. індійська філософія впритул до Нового часу розвивалась в руслі дев’яти класичних систем – даршан (веданта, санкхья, йога, ньяя, вайшешика, міманса), орієнтованих на авторитет Вед (астіка) та неортодоксальних течій (настіка) – чарвака (локаята), буддизм, джайнізм.

При підготовці до другого питання студенту слід звернути увагу на те, що cтановлення філософії Давнього Китаю, також пов’язане з п’ятикнижжям. Це – книга пісень, книга історії, книга обрядів, книга змін, літопис, які складали основу світогляду освіченого китайця. Давньокитайська філософія є малосистемною, внаслідок слабкого зв’язку з наукою та слабкої логіки.

“Золотим століттям китайської філософії” називають період царств, що борються (V – II ст. до н. е.), коли вільно співіснувало 6 шкіл:

конфуціанство, школа закону (легізм), моізм, даосизм, школа “інь-ян” (натурфілософи); школа імен (“мин-цзя”).

При цьому у більшості шкіл переважала практична філософія, пов’язана з проблемами життєвої мудрості, управління, моральності.

При підготовці до третього питання студенту слід звернути увагу на те, що Становлення античної філософії пов’язане з переходом від міфологічних уявлень (Гомер, Гесіод, орфіки) до Логосу (загальний закон), теоретичного понятійного мислення (Фалес – один з “сіми” мудреців). У Давній Греції філософія, як раціоналізований світогляд, що шукає субстанціальну основу всесвіту, набуває класичних форм. Антична, спочатку грецька, а потім і римська філософія, яка існувала більше тисячоліття (з VI до н. е. по VI н. е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнений цикл від зародження до розквіту, а потім до занепаду та загибелі.

Можна виділити чотири періоди:

1) виникнення і формування (досократівська філософія VI ст. до н. е.),

2) класичний, зрілість та розквіт (V – IV ст. до н. е.),

3) захід – грецька філософія епохи елінізму та латинська філософія періоду Римської республіки (ІІІ – І ст. до н. е.),

4) період занепаду та загибелі в епоху Римської імперії (I – V ст. н. е.).

Центральною проблемою античної філософії є космоцентризм (у чому основа світу, його першопочаток, як упорядкований Космос?), що досягає найбільш повного логіко-раціоналістичного, природно-наукового звучання у працях Аристотеля (380-322 до н. е.). Важливою проблемою античної філософії є також антропоцентризм, намічений спочатку софістами, Сократом (469-399 до н. е.), Платоном(427-347 до н. е.) та отримавший детальну розробку у елліністичний та римський періоди. Антична філософія у римській (латиномовній) формі сприймається західноєвропейською культурою (філософією), а еллінська традиція, точніше еллінсько-візантійська, сприймається Східною культурою (філософією), в тому числі і Київською Руссю.

 

 

Література

1. Воронкова В. Г. Філософія: навч. посібник для ВНЗ / В. Г. Воронкова; М-во освіти і науки України. - К.: Професіонал, 2004. - 460 c.

2. Калюжний В. С. Філософія: навч.-метод. посібник для аспірантів та пошукачів ЗДІА всіх форм навчання / В. С. Калюжний, В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2011. - 179 c.

3. Калюжний В. С. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для студ. екон. спец. всіх форм навчання ЗДІА / В. С. Калюжний, А. О. Кудінова, Г. П. Макушинська та ін.; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - 134 c.

4. Товарниченко В. О. Філософія наукового пізнання: Для всіх спец. ЗДІА / В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2007. - 106 c.

5. Філософія [Текст]: навч.-метод. посіб. / М. П. Плахтій, Т. В. Сулятицька. - Кам'янець-Подільський: Медобори- 2013.

6. Філософія: навч. посіб. / [В. Л. Петрушенко та ін.]; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - 2-ге вид., допов. і переробл. - Л.: Вид-во Львів. політехніки, 2013.Ч. 1: Історія світової філософії. - 2013. - 170 с.

7. Філософія: навч. посіб. для вищ. навч. закл. ІІІ - ІV рівнів акредитації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Кулик; Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Д.: Монолит, 2013. - 691 с.

8. Філософія: Хрестоматія (від витоків до сьогодення) Навчальний посібник /Губерський Л.В. -Видання 2-ге К.: Знання, 2012- 621 с.

9. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 2012. 657 с.

ТЕМА 3