Завдання магістерської роботи

■ розширення теоретичних знань студентів з фахової підготовки;

■ систематизація та самостійний аналіз сучасних підходів до розв'язання складних питань, пов'язаних із новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об'єктом магістерського дослідження;

■ поглиблення знань студентів із суміжних наук;

■ подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи студентів з науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей процесів, які досліджуються;

■ формування умінь самостійно визначати об'єктта етапи магістерського дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв'язання теоретичних та прикладнихзавдань;

■ розвиток умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення основних результатів, розробляти науково-практичні рекомендації.

Консультація — форма навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Щ

Методи навчання — це впорядковані способи взаємопов'язаної діяльності викладача і студентів, скеровані на вирішення навчально-виховних завдань вищої школи.

Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів.

У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами взаємо-

зворотний: метод є похідним від цілей, завдань, змісту і форм організації

навчання; водночас він суттєво впливає на можливості їх практичної реалізації. Навчання

прогресує настільки, наскільки дозволяють йому рухатись уперед застосовані методи [93].

Багатовимірність, складність і неоднозначність структури методів навчання є

причиною їх різноманітних класифікацій.

У передвоєнні роки XX століття у підручниках з педагогіки ця класифікація була досить спрощеною: усі методи поділялися на три групи за трьома найпоширенішими джерелами знань — словесні, наочні, практичні. Ця класифікація увійшла в історію педагогіки як традиційна.

Пошуки дидактів другої половини XX ст. були спрямовані на спробу створити класифікатор методів навчання. Існують різноманітні типології, в яких методи навчання систематизуються за різними критеріями і ознаками: наприклад, класифікація методів за призначенням (М.АДанилов, Б.П.Єсипов); за типом (характером) пізнавальної діяльності (І.ЯЛернер, М.Н.Скаткін), за дидактичною метою (Г.І.Щукіна, І.Т.Огородніков та ін.), за логікою передачі й сприймання навчальної інформації (С.Г.Шаповаленко); за ступенем керівництва навчальною роботою (П.І.Підкасистий, В.Ф.Паламарчук, В.І.Паламарчук). Німецький дидакт Л.Клінгберг виокремлює методи у поєднанні з формами співробітництва у навчанні, а польський вчений К.Сосницький вважає, що існують два методи навчання: презентативний і пошуковий.

Найбільш поширена в дидактиці останніх десятиліть класифікація Ю. К. Бабанського, в якій гармонійно систематизовано наукові пошуки багатьох дослідників проблеми методів навчання.

Одним із найперспективніших напрямів сучасних досліджень дидактів є розробка бінарних і полінарних класифікацій методів навчання, де останні групуються на основі двох або більше загальних ознак. Ці методи вперше були викладені ще в 20-х роках XX ст. автором підручника з педагогіки А.П.Пінкевичем, пізніше в 40-х роках розроблялися Б.Є.Райковим, у 50-х pp. цього ж століття — М.М.Верзиліним.

Вітчизняний дидакт А.М.Алексюк [1] детально обґрунтував бінарну класифікацію методів, в основі якої лежать дві ознаки: характер і рівень пізнавальної самостійності та активності тих, хто навчається, та джерело, з якого набуваються знання.

Аналогічно класифікуються бінарні методи наочної (наочно-інформаційний, наочно-проблемний, наочно-практичний, наочно-евристичний, наочно-дослідницький методи) та практичної форми (практично-евристичний і практично-проблемний методи).

Бінарну класифікацію методів навчання, вякій поєднані джерела знань, рівні пізнав-

©4

альної активності, а також логічні способи навчального пізнання, запропонували В.Ф.Паламарчукта В. І. Паламарчук.

Жодна з розглянутих класифікацій методів не позбавлена недоліків, кожна з них має певні обмеження, адже практика завжди складніша і багатша за спроби класифікувати її. Тому пошуки довершеніших класифікацій, позбавлених суперечностей попередніх, тривають.

 

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (за Ю.К.Бабанським)

 

 

 

 

 

 

Методи організації! здійснення навчально-пізнавальної діяльності	1 підгрупа	Заджерелом інформації	словесні: розповідь, бесіда, лекція наочні: ілюстрація, демонстрація практичні: досліди, вправи, навчально-виробнича праця
II підгрупа	За логікою передачі і сприймання навчальної інформації	індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні
III підгрупа	За ступенем самостійності мислення школярів при засвоєнні знань	репродуктивні, пошукові, дослідницькі
IV підгрупа	За ступенем керування учінням	навчальна робота під керівництвом учителя; самостійна робота з книгою; письмова робота, лабораторна робота, виконання трудових завдань
Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності	1 підгрупа	Методи стимулювання інтересу до навчання	пізнавальні ігри, навчальні дискусії; створення ситуацій емоційно-моральних переживань; створення ситуацій пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості
II підгрупа	Методи стимулювання обов'язку і відповідальності вучінні	переконання у значущості навчання; вимоги, вправи з виконання вимог; заохочення, покарання
Методи контролю і самоконтролюв навчанні	1 підгрупа	Методи усного контролю	індивідуальне опитування; фронтальне опитування; усні заліки, усні іспити; програмоване опитування
II підгрупа	Методи письмового контролю	контрольні письмові роботи; заліки; іспити; програмовані письмові роботи
III підгрупа	Методи лабораторно-практичного контролю	контрольні та лабораторні роботи, машинний контроль

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (за І.Я.Лернером і М.М.Скаткіним)

 

Метод	Вид діяльності	Рівні розумової діяльності студента	Рівень знань	Сутність навчання	Шляхи удосконалення методів навчання
Пояснювально-ілюстративний	За допомогою учителя (репродуктивний)	1-упізнавання	І-знання-зна-йомство	Традиційне навчання процес передачі готових відомих знань	П ро гра -мованенавчання
Репродуктивний	Сам учень (за допомогою зразка, алго-ритма, правила тощо)	II-відтворення	ІІ-знання-копії