Порівняння економічних систем

 

Порівняння економічних систем є відносним. США є привабливими за одними показниками, а Німеччина - за іншими. Кожна еконо­мічна система має позитивні ознаки. Завдання порів­няльного аналізу полягає в тому, щоб із усієї сукупності показників вибрати головні. Сьогодні існують різноманітні методики порів­няльного аналізу, але найпридатнішою для використання на прак­тичних заняттях є методика розроблена Б.Гаврилишиним, яка дає можливість проаналізувати поточний стан країни, зробити більш-менш обґрунтований прогноз її бажаного і вірогідного стану через 10 років^[314][314]. Ця методика застосовувалась для оцінки перспектив розвитку політичними та урядовими інституціями різних країн, а також керівництвом кількох міжнародних організацій.

Для оцінки поточного стану країни рекомендується застосову­вати шкалу оцінок від 1 до 5 за наступною системою:

"1" - незадовільно (гірша від більшості країн);

"2" - погано;

"3" - добре (паритет з більшістю країн);

"4" - дуже добре;

"5" - відмінно (краща від більшості країн).

За такими критеріями пропонується розглянути вісім факторів: (I) природні ресурси; (II) населення; (III) "know-how"; (IV) інвести­ції; (V) екологію; (VI) цінності; (VII) політичні установи; (VIII) еко­номічну структуру та економічну систему.

 

I. Природні ресурси

 

Аналізуючи цей фактор, дайте відповідь на такі запитання: Які важливі природні ресурси має держава? Чи оптимально вони використовуються? Наскільки важливими вони є для національної економіки?

I.1.Енерґія: (а) нафта; (б) ґаз; (в) гідроенерґія; (г) інші (сонячна, вітрова, біоенерґія тощо).

I.2. Мінеральні ресурси: (а) металеві руди; (б) рідкісні метали; (в) інші.

I.3. Земельні та водні ресурси: (а) сільське господарство; (б) лісо­ві ресурси; (в) рибні ресурси; (г) питна вода.

I.4. Клімат та топографія: (а) умови праці; (б) умови транспор­тування; (в) привабливість для туризму; (г) площі для аеропортів, підприємств, портів, тощо.

 

II. Населення

 

З’ясуйте, чи фактори, які будуть відзначені нижче, є позитивними чи неґативними для розвитку країни.

II.1. Чисельність населення: (а) занадто мала; (б) достатня; (в) занадто велика; (г) густота; (ґ) наявність ресурсів для населення.

II.2. Темпи зростання: (а) помірковані; (б) стабільні; (в) знижу­ються.

II.3. Розподіл по категоріях: (а) за віком; (б) сільське та міське; (в) за етнічними ознаками; (г) за різнорідністю.

II.4. Зайнятість. Відсоток населення, що є: (а) зайнятим; (б) без­робітним; (в) неповністю зайнятим.

II.5. Зайнятість (по секторах): (а) первинний; (б) вторинний; (в) третинний.

 

III. “Know-how”

 

Аналіз цього фактору має на меті з’ясувати: Чи має країна відповідний діапазон "know-how"? Скільки "know-how" держава генерує сама, скільки імпортує та експортує? Як впроваджуються "know-how" у власну економіку? Чи створений та відлагоджений процес трансформації у напрямку наука-технологія-бізнес?

III.1. Утворення та розповсюдження "know-how": (а) рівень винахідливості; (б) рівень інновації; (в) рівень “імпорту” технології; (г) рівень освіти; (ґ) рівень підготовки кадрів; (д) рівень експорту технології.

III.2. Здібність до управління: (а) країною; (б) установами; (в) підприємствами; (г) профспілками.

III.3. Технічне “know-how”: (а) теоретичне; (б) прикладне; (в) торгівельне та промислове; (г) екологічне.

 

IV. Інвестиції

 

Аналіз цього фактору передбачає з’ясування таких питань: Чи існує у суспільстві схильність до заощаджень та готовність до інвестицій? Чи зваженими є інвестиційні рішення? Чи впливають ці рішення на конкурентоздатність? Чи стимулюється спрямування інвестицій на структурні зміни?

IV.1. Темпи інвестицій: (а) у відсотках від ВНП; (б) збіль­шуються; (в) зменшуються.

IV.2. Джерела капіталу: (а) особисті заощадження; (б) прибуток підприємств; (в) урядові кошти; (г) зарубіжні інвестиції та допомога; (ґ) доступ до іноземних ринків капіталу; (д) реальні процентні ставки.

IV.3. Розподіл по секторах: (а) первинний; (б) інфраструктури; (в) вторинний; (г) третинний.

IV.4. Ефективність інвестицій: (а) якість проектів; (б) основні напрямки; (в) ефективність здійснення інвестицій.

 

V. Екологія

 

Цей етап аналізу ефективності національної економіки передбачає одержання відповіді на такі запитання: Чи якість навколишнього середовища погіршується, є стабільною або покращується? Чи існує розуміння необхідності симбіозу між технологією, економікою та екологією? Чи є політична воля та можливості для реалізації такого завдання?

V.1. Стан навколишнього середовища: (а) повітря; (б) ліси; (в) земля; (г) водне середовище.

V.2. Екологічна свідомість: (а) населення; (б) політичних груп; (в) в управлінні виробництвом; (г) в державному управлінні.

V.3. Демонстрація політичної волі: (а) законодавство (чи є воно ефективним); (б) регуляції (чіткі, ті, що втілюютьсяв життя); (в) вті­лення рішень виконавчою владою; (г) ясність обов’язків, стимулів; (ґ) ефективність міжнародних угод.

V.4. Можливість подолання забруднення: (а) технічне “know-how”; (б) ефективність усунення відходів; (в) рециклювання та знищення відходів; (г) захоронення відходів.

 

VI. Цінності та поведінка

 

Найскладніший і малодосліджений фактор. Його характеристика передбачає не лише володіння необхідною статистичною інфор­мацією, а й глибоке знання традицій народу, системи національних цінностей та пріоритетів. Необхідно з’ясувати, чи культурно-філософська і політична спадщина сприяють настанові до сумлінної праці; до заощаджень та інвестицій? До уникнення та розв’язання конфліктів, пошуку співпраці, виконання обов’язків? Чи система національних цінностей породжує повагу до природи та стурбо­ваність долею майбутніх поколінь?

VI.1. Наснага до сумлінної праці: (а) загальне ставлення до праці; (б) праця вважається лише потребою до виживання; (в) чи праця вважається засобом самореалізації; (г) шляхом до престижу або до влади; (ґ) чи вважається вона як необхідне зло, “доля дурнів”?

VI.2. Надбання кваліфікацій: (а) чи є добра відповідність між системою освіти та необ­хід­ними уміннями; (б) чи навчання має престиж; (в) чи всі професії достатньо поважаються; (г) чи є добрий зв’язок між теорією і практикою; (ґ) чи росте продуктивність праці.

VI.3. Відносини з іншими: (а) чи особи та групи мають конфліктні чи здорові конкурентні відносини; (б) чи можуть функціонувати в конкурентному дусі та одно­часно у дусі співпраці; (в) чи визнають вони необхідність самодисципліни, є лояль­ними до цілей установ; (г) чи переслідують егоїстичні кар’єрні цілі; (ґ) чи переважає етична поведінка.

 

VII. Політичні установи

 

Запитання, на які потрібно відповісти, є надзвичайно складними особливо для країн, які перебувають на перехідній стадії: Чи населення вважає урядові структури законними та справедливими? Чи спроможні вони розробляти і реалізовувати довгострокову стратегію? Чи можуть вони мобілізувати населення на виконання корисних проектів? Чи здатні вони забезпечувати економічну ефективність, соціальну справедливість і симбіоз між соціумом та природою? Чи вони гарантують свободу, внутрішню та зовнішню безпеку? Чи історія свідчить про надійність політичних інституцій даної держави?

VII.1. Процеси: (а) чи система виборів ефективна, чи вона дозво­ляє народу проявити свою волю; (б) чи закони робляться для при­мирення особистих і групо­вих інтересів заради загального блага або є результатом лобізму для вирішення окремих питань; (в) чи існує відповідна політична культура; (г) чи існує сильне громадян­ське суспільство, або ж уряд все "підминає" під себе?

VII.2. Структура: (а) чи є чітке розмежування між законодавчою, вико­нав­чою та судовою владами; (б) ступінь децентралізації влади (завеликий, замалий); (в) чи влада, відповідальність та бюджетні кошти співпа­дають на різних рівнях управління?

VII.3. Люди: (а) чи політики є далекозорими, патріотами, чи вони є кар’єристами, корумпованими бюрократами; (б) який “імідж” вони мають у населення; (в) чи державна адміністрація є компетентною, непід­куп­ною, незалежною від партій?

 

VIII. Економічна система

 

Оцінка ефективності економічної системи потребує аналізу наступ­них питань: Яка кількість та якість, конкурентоспроможність різних секторів економіки? Яка успадкована ефективність економічної систе­ми? Який її поточний стан?

VIII.1. Інфраструктура: (а) транспорт (авіалінії, водний, заліз­ничний, автодороги); (б) система постачання енерґії.

VIII.2. Економічна структура: (а) первинний сектор - сільське господарство, рибальство, лісництво, видобувні галузі; (б) вторин­ний сектор - широта розподілу по секторах, спеціальні ніші, стан технологій, вік заводів, обладнання, міжнародна конкурентно­спроможність; (в) третинний сектор - асортимент послуг та їх ефек­тивність; фінансові, страхові, інформаційні системи; юридична база; якість освіти, охорони здоров’я, соціального забез­печення; (г) темпи структурних змін.

VIII.3. Економічна система: (а) природа власності (державна, приватна та іноземна); (б) економічні стимули; (в) система оподаткування; (г) свобода ринків, ясність законів про конкуренцію, анти­монополію, відкритість для іноземної конкуренції; (ґ) роль уряду (допомога, регулювання, контроль, обме­ження, доміну­вання); (д) економічна політика (свобода торгівлі, орієнтація екс­порт­на або протекціоністська, імпортозаміщення).

VIII.4. Макроекономічна політика: (а) фінансова стабілізація, бюджетна політика; (б) приватизація, лібералізація зовнішньої торгівлі (відкри­тість економіки, частка зовнішньої торгівлі в ВНП); (в) грошова реформа та конвертованість національної ва­люти; (г) струк­турна політика; (ґ) баланс між короткостроковою програ­мою подолання кризи та довгостроковою (екологічно сумісною) страте­гією розвитку.

VIII.5. Зовнішня фінансова позиція: (а) структура зовнішньої торгівлі, основні торгові партнери, конкурентноспроможність експорту; (б) торгівельний та платіжний баланс; (в) обсяг іноземних інвестицій; (г) втеча капіталу за кордон; (ґ) інвалютні резерви (рівень резервів щодо обсягу критич­ного імпорту); (д) зовнішня заборгованість (частка боргу в ВНП, частка обслу­говування боргу в експорті); (е) міжнародний кредитний рейтинг.

Дана методика передбачає два етапи. На першому - робиться аналіз та оцінка поточного “стану здоров’я країни”. На другому - формулюються риси бажаного стану через 10 років. Такий прозноз - це, за висловом Б.Гаврилишина,- "... не фантазування,... а поєднан­ня бажаного із можливим за певних умов"^[315][315].

Перехід від поточного стану країни до бажаного майбутнього передбачає виявлення основних заходів, які необхідно реалізувати, тобто відповісти на запитання: хто (особи, групи, інституції, партії), яким чином та за допомогою яких ініціатив зможуть це зробити.

 

 

Примітки:

[1][1] Vaclav Holesovsky. Economic Systems: Analysis and Comparison.- N.Y.etc.: McGraw-Hill, 1977.- P.1.

[2][2] Такий підхід широко використовують автори багатьох підручників з порівняльних економічних систем як, наприклад, Comparative Economic Systems: Model and Cases / Ed. by Morris Bornstein.- 6th ed.- Homewood, Boston: Irwin, 1989.- P.5.

[3][3] Про навколишнє середовище економічної системи див., наприклад, на с.5-8 цит. праці.

[4][4] Детальніше про це див.: William Ebenstein and Edwin Fogelman. Today's isms: Communism, Fascism, Capitalism, Socialism. - 9th ed.- Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1985.- 229 p.

[5][5] Див.: Nicholas V. Gianaris. Contemporary Economic Systems: A Regional and Country Approach. - Westport, London: Praeger, 1993.- P.1.

[6][6] Найбільша плутанина, яку спостерігаємо в порівняльних дослідженнях економічних систем, пов’язана з вживанням терміну соціалізм до назв різних національних економічних систем. У цьому питанні притримуємось концепції, яку ще у 1903 році запропонував І.Франко у відомій праці "Що таке поступ?" (Франко І. Твори: 50-ти т, Т.46).

[7][7] Див., наприклад, Evolutionary Concepts in Contemporary Economics / Ed. by R.W.England.- Ann Arbor: The University of Michigan Press, 1994.- P.4-8; Comparative Economic Systems: Models and Cases / Ed. by M.Bornstein.- Homewood, Boston: Irvin, 1989.- P.18-26; Nicholas V. Gianaris, Contemp­orary Economic Systems: A Regional and Country Approach.- Westport; London: Praeger, 1993.- P.1-11.

[8][8] Див.: Alfred R. Oxenfeldt and Vsevolod Holubnychy. Economic Systems in Action: The United States, The Soviet Union, and France. - 3rd ed.- N.Y.etc.: Holt, Rinehart & Winston, 1965.- P.169.

У цій книзі Альфреда Оксенфельдта та Всеволода Голубничого, перше видання якої з’явилось у 1952 році, - перше порівняльне дослідження ринкових економічних систем - США та Франції. Ця праця спричинила до формування окремого розділу сучасної економічної теорії - порівняльних економічних систем.

[9][9] Див.: The Evolution of Economic Systems / Ed. by K.Dopfer and K.-F.Raible.- N.Y.: St.Martin's Press, 1990.- P.1-18; Alfred R. Oxenfeldt and Vsevolod Holubnychy. Economic Systems in Action: The United States, The Soviet Union, and France. - 3rd ed.- N.Y.etc.: Holt, Rinehart & Winston, 1965.- P.167-239.

[10][10] Див.: David R. Kamerschen, Richard B. McKenzie, Clark Nardinelli. Eko­no­mia.- Gdańsk: NSZZ "Solidarność", 1991.- S.939.

[11][11] Бласко Георг. Економічне диво чи економічна загадка? Соціальне ринкове господарство та його застосування: Теорія А.Мюллер-Армака.- К.: Світовид, 1992.- С.9.

[12][12] Див.: David R. Kamerschen, Richard B. McKenzie, Clark Nardinelli. Eko­nomia.- S.939.

[13][13] Саме такий підхід виробили вчені Римського Клубу, до яких належить відомий швейцарський економіст українського походження Богдан Гаврилишин.

Учені, яких об’єднав Римський Клуб, поставили собі за мету створити модель соціально-економічного розвитку світу. У 70-ті роки з’явилось кілька серйозних досліджень (J.Forrester. World Dynamics. Cambridge, 1973; D.L.Meadows et al. The Limits to Growth. N.Y., 1975; M.Mesarovic and E.Pestel. Mankind at the Turning Point. N.Y., 1974; E.Laszlo, Goals for Mankind. N.Y., 1977; В.Леонтьев, Будущее мировой экономики. М., 1979), автори яких спробували математично змоделювати динаміку розвитку людства. Створені ними моделі виявились надзвичайно складними (понад 10000 змінних) і, як наслідок, неточними. Такі завдання потребують словесних моделей, які можна описати нескладними формулами-залежностями, що й зробив Б.Гаврилишин у цитованій праці. На відміну від попередніх, його прогноз - "Road Marks to the Future" (Oxford etc.: Pergamon Press, 1980), виявився надзвичайно "простим", але точним. Це, мабуть, єдиний науковий прогноз, в якому обґрунтовувалась, з погляду розвитку економічних систем, об’єктивна неминучість розпаду СРСР.

[14][14] Див.: Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє: До ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові.- К.: Основи, 1993.- С.12-15.

[15][15] Там само.- С.13.

[16][16] Див.: Економічна теорія. Частина 1. Вступ / За ред.З.Ватаманюка.- Львів: ЛДУ, 1992.- С.124.

[17][17] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє: До ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові.- С.13.

[18][18] Див.: Євангеліє за Матеєм, 5-7 // Новий Завіт. - Рим: Вид-во Українського Католицького Університету ім.св.Климента папи, 1989.- С.18-26.

[19][19] Детальніше див.: Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.136-138.

[20][20] Там само.- С.14.

[21][21] Там само.- С.139-142.

[22][22] Див.: Економічна теорія. Частина 1. Вступ. - С.129.

[23][23] Викладено за: Гаврилишин Богдан Дороговкази в майбутнє. - С.153-201.

[24][24] Аналізові "типово юґославського типу реальної політики" присвячена низка ґрунтовних досліджень. Серед них стаття Омеляна Бея: Emil Bej. Codetermination Principle in Labor-Managed Economy: An Institutional Approach // Jahrbuch der Wirtschaft Osteuropas. -München; Wien: Günter Olzog Verlag, 1981.- Band 9, Halbband 1.- S.11-33.

[25][25] Гаврилишин Богдан Дороговкази в майбутнє. - С.151-152.

[26][26] Туган-Барановський Михайло. Політична економія.- Київ: Наукова думка, 1994.- С.62.

[27][27] Там само.

[28][28] Туган-Барановський Михайло. Остання мета кооперації // Злупко Степан. Михайло Туган-Барановський. - Львів: Каменяр, 1993.- С.151.

[29][29] Там само.- С.152.

[30][30] Там само.- С.151.

[31][31] Див.: Paul A.Samuelson, William D.Nordhaus and John McCallum. Economics.- 6th canadian ed.- Toronto etc.: McGraw-Hill Ryerson, 1988.- P.785-787.

[32][32] Див.: Friedrich Hayek. The Road to Serfdom. - Chicago: The University of Chicago Press, 1944.

Ф.Гайек зауважив, що політичні та економічні свободи тісно пов’язані між собою. Обмеження економічних свобод спричинює обмеження політичних свобод і навпаки. Наочним прикладом цього є спроба М.Горбачова лібералізувати економічні відносини в СРСР, які в підсумку змусили демократизувати і політичні відносини, що стало однією із причин розпаду радянської імперії.

[33][33] Економічна свобода є головною ознакою ринкової економіки. Вона означає, що жодна з гілок влади не може наказувати що, як і для кого виробляти. Більшість важливих економічних питань розв’язуються добро­вільно приватними рішеннями домашніх господарств і фірм, тобто родинами і підприємцями. Лише в умовах економічної свободи може реалізовуватись суверенність (або найвища влада, пріоритет) споживача. Головним у функціонуванні ринкової економіки є пропозиція товарів та послуг для споживачів, які мають свободу набувати такі товари і послуги, які спроможні дати їм найбільшу кількість задоволення (яку, звичайно, дозволяють їм їхні грошові доходи).

[34][34] Paul R.Gregory and Robert C.Stuart. Comparative Economic Systems. - 2nd ed.- Boston etc.: Houghton Mifflin, 1985.- P.12.

[35][35] Stephen Trudgill. Barriers to a Better Environment: What stops us solving environmental problems? - London: Belhaven Press, 1990.- P.87.

[36][36] Paul R.Gregory and Robert C.Stuart. Comparative Economic Systems. - P.26.

[37][37] Comparative Economic Systems: Models and Cases. - P.7.

[38][38] Див.: Paul R.Gregory and Robert C.Stuart. Comparative Economic Systems. - P.28.

[39][39] Ibid.- P.27.

[40][40] Richard B.Norgaard. The Coevolution of Economic and Environmental Systems and the Emergence of Unsustainability // Evolutionary Concepts in Contemporary Economics / Ed. by Richard W.England.- Ann Arbor: The Michigan University Press, 1994.- P.216.

[41][41] Див.: Ernst Haeckel. Generalle Morphologie der Organismen. - Berlin: Reimer, 1866.- Bd 2.- 462 S.

[42][42] Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.- С.32.

[43][43] Rinaldi S. Systems Analysis and Environmental Modelling // Systems Sciences and Modelling / Ed. by A.Ruberti.- Dordrecht etc.: D.Reidel; Paris: UNESCO, 1984.- P.81.

[44][44] Див.: Tansley A.G. The Use and Abuse of Vegetational Concepts and Terms // Ecology. - 1935.- Vol.16, No.2.- P.284-307.

[45][45] Див.: Stephen Trudgill. Barriers to a Better Environment: What stops us solving environmental problems? - London: Belhaven Press, 1990.- P.86-87.

[46][46] Див., наприклад: Paul R.Gregory and Robert C.Stuart. Comparative Economic Systems. - P.29; Comparative Economic Systems: Models and Cases. - P.7; Vaclav Holesovsky. Economic Systems: Analysis and Comparison. - P.17.

[47][47] Frederic L.Pryor. A Guidebook to the Comparative Study of Economic Systems. - Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1985.- P.15.

[48][48] Comparative Economic Systems: Models and Cases. - P.4.

[49][49] John M.Gowdy. Coevolutionary Economics: The Economy, Society, and the Environment. - Boston etc.: Kluwer, 1994.- P.1-2.

[50][50] Злупко Степан. Відкриття С.А.Подолинського // Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. - Львів: Меморіал, 1992.- С.335.

[51][51] Подолинський Сергій. Людська праця і єдність сили // Злупко Степан. Сергій Подолинський - вчений, мислитель, революціонер. - Львів: Каменяр, 1990.- С.115.

[52][52] Там само.- С.126.

[53][53] Там само.- С.146-147.

[54][54] Там само.- С.147.

[55][55] Вернадский Владимир. Очерки геохимии.- М.: Наука, 1983.- С.252.

Володимир Вернадський (1863-1945) був сином відомого українського економіста, професора Київського університету ім.Св.Володимира Івана Вернадського і правнуком запорізького козака Івана Никифоровича Вернадського. Його мати Ганна Петрівна походила з українського старшинсько-шляхетського роду Костантиновичів. (Ми звертаємо увагу на ці обставини, оскільки у більшості енциклопедій акад.В.Вернадський зазначений як російський учений).

[56][56] Вчення про ноосферу як теорія, що виникла на межі наук про живу та неживу матерію не лише не втрачає, а й набуває наукового зацікавлення у наш час. Біогеохімічна концепція еволюції біосфери упродовж геологічних періодів, яку сформулював В.Вернадський, є методологічною основою оцінки антропогенного впливу на біосферу та дослідження складних взаємодій біосфери та техносфери (тобто наслідків техногенного впливу).

Геохімічний та геофізичний вплив людини, що був пов’язаний з розвитком наукової думки, на біосферу цікавив В.Вернадського як біохіміка. Зібравши та узагальнивши, не лише з біохімічних, а з філософських позицій, великий матеріал він незадовго до своєї смерті опублікував теоретичну статтю "Кілька слів про ноосферу" (1944), яка відіграла помітну роль в оцінці наслідків як існуючих, так і потенційних антропогенних трансформацій у структурі та функціонуванні біосфери як планетарної екосистеми (Див.: Сытник К.М., Стойко С.М., Апанович Е.М. В.И.Вернадский. Жизнь и деятельность на Украине.- К.: Наук. думка, 1984.- С.122-123).

[57][57] Вернадский Владимир. Размышления натуралиста. - М.: Наука, 1977.- Кн.2.- С.96.

[58][58] Там само.- С.150. Поняття ноосфери, що пов’язане з розвитком наукової думки в біосфері, її соціальне та економічне значення з геохімічної, біологічної, екологічної та соціальної точок зору, виникло внаслідок розвитку еволюційних концепцій природознавців. Ще на початку століття з’явились висловлювання, що зростання антропогенного тиску на розвиток Землі свідчить про нову еру, яку канадський геолог Ле-Конт назвав психозойською (Le Conte. Elements of Geology. 1915), а А.Павлов - антропогенною (Павлов А.П. Геологическая история европейских земель и морей в связи с историей ископаемого человека. 1936). Термін ноосфера вперше запровадив у наукову літературу французький філософ та математик Є.Ле Руа (Le Roy. L'exigence idéaliste et le fait de l'èvolution. 1927).

[59][59] Злупко Степан. Наука про взаємодію суспільства та природи // Вісник АН Української РСР.- 1987.- №5.- С.70-75.

[60][60] Злупко Степан. Екогомологія і становлення національної економіки України // Науковий Збірник Українського Вільного Університету.- 1995.- Том 17.- С.331.

[61][61] Там само.- С.332.

[62][62] Предмет екогомології як науки та об’єкт її дослідження обґрунтував Степан Злупко (див.: Злупко Степан. Наука про взаємодію суспільства та природи // Вісник АН Української РСР.- 1987.- №5.- С.70-75; Злупко Степан. Екогомологія і становлення національної економіки України // Науковий Збірник Українського Вільного Університету.- 1995.- Том 17.- С.330-336). Однак сьогодні це ще залишається на рівні постановки проблеми. Одночасно екогомологічну концепцію аналізу національної економіки, С.Злупко сформулював у цитованих статтях досить детально.

[63][63] Детальніше про це можна прочитати у книзі: Andrew Zimbalist, Howard J.Sherman and Stuart Brown. Comparing Economic Systems: A Political-Economic Approach. - New York etc.: Harcourt Brace Jovanovich, 1989.- P.15.

Слід зазначити, що ця залежність не двобічна: капіталізм формує демократичні стосунки, але демократія не створює капіталізму. Демократична Запорізька Січ неспроможна була породити капіталізм, а буржуазні революції в Європі породили західну демократію.

[64][64] William P.Snavely. Theory of Economic Systems: Capitalism, Socialism and Corporatism. - Columbus: Charles E.Merill, 1969.- P.VII.

[65][65] Martin C.Schnitzer and James W.Nordyke. Comparative Economic Systems. - Cincinnati etc.: South-Western, 1971.- P.211.

[66][66] Ibid.- P.214-215.

[67][67] Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. - München: Bayerische Landeszentrale für Politische Bildungsarbeit, 1995.- S.124.

[68][68] Див.: Horst Seidel, Rudolf Temmen. Grunlagen der Volkswirtschaftslehre. - Bad Homburg vor der Höhe: Gehlen, 1991.- S.381.

[69][69] Vaclav Holesovsky. Economic Systems: Analysis and Comparison. - P.16.

[70][70] Ibid.- P.17-25.

[71][71] Kanji Haitani. Comparative Economic Systems: Organizational and Managerial Perspectives. - Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1986.- P.10.

[72][72] Ibid.- P.10.

[73][73] Ibid.- P.11.

[74][74] Ibid.- P.18.

[75][75] Цю методику розробив Б.Гаврилишин. Її успішно застосовували при оцінці країн політичні та урядові кола, а, також, керівництво кількох міжнародних організацій. Цит. за: Гаврилишин Богдан. Аналіз та оцінка ефективності України: (методика). - Мюнхен: УВУ, 1994.- 11 с.(прозірки).

[76][76] Див.: там само.- С.9.

[77][77] "Know-how", що з англійської мови означає знаю як, є узагальнюючим терміном для різноманітних виробничих таємниць, повністю чи частково конфіденційних знань, технічної, економічної, адміністративної та фінансової інформації (не захищеної патентами), використання якої може надати особі, фірмі чи державі певні переваги.

[78][78] Див.: Clopper Almon, Jr. Input-output analysis // Encyclopedia of Economics / Ed. by D.Greenwald.- N.Y. etc.: McGraw-Hill, 1982.- P.526-530.

[79][79] Це поняття (від англ. lag - відставання, запізнювання) в економіці відображає відставання чи випередження в часі одного явища порівняно з іншим. Ним називають відрізок часу, що розділяє виникнення або кількісну зміну двох взаємопов’язаних економічних явищ, які звичайно періодично повторюються.

[80][80] Picard A.-M. Transports et environnement // Transports. - 1990.- Vol.35, Nº340.- P.210-224.

[81][81] Для ілюстрації еколого-економічної політики держави ми використали графіки 33.1 - 33.9 із книги: Edwin G.Dolan and David E.Lindsey. Economics. - Chicago etc.: The Dryden Press, 1988.- P.810-822.

[82][82] Див.: Helmbold Martin. Probleme und Resultate des Umveltschutzes in der Elektrizitätwirtschaft der BRD // IPW Berichte. - 1990.- Band 19, Nr.4.- S.1-6.

[83][83] Nicholas V.Gianaris. Contemporary Economic Systems: A regional and country approach.- Westport; London: Praeger, 1993.- P.53.

[84][84] Ethnicity and National Identity: Demographic and Socioeconomic Characteristics of Persons with Ukrainian Mother Tongue in the United States / Ed.by Oleh Wolowyna.- Cambridge: Harvard University Press, 1986.- P.IX.

[85][85] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.375.

[86][86] Ibid.- P.375, 507.

[87][87] Ibid.- P.373.

[88][88] Ibid.- P.375.

[89][89] Бласко Георг. Економічне диво чи економічна загадка? Соціальне ринкове господарство та його застосування. - С.12.

[90][90] Там само.- С.6.

[91][91] Max Weber. The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism.- N.Y.: Scribner, 1930.- P.5-8.

[92][92] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.72.

[93][93] Ibid.- P.379, 373.

[94][94] Ibid.- P.373.

[95][95] Ibid.- P.379, 498.

[96][96] David Hargreaves, Monica Eden-Green and Joan Devaney. World Index of Resources and Population.- Aldershot etc.: Dartmouth, 1994.- P.34.

[97][97] World Resources, 1992-93: A Report by The World Resources Institute.- New York, Oxford: Oxford University Press, 1992.- P.262.

[98][98] Ibid.

[99][99] David R. Kamerschen, Richard B. McKenzie, Clark Nardinelli. Ekonomia. - S.783.

[100][100] Floyd M.Baird. An Age of Environmental Concern // Building Operating Management. - 1989.- Vol.36, No.10.- P.20.

[101][101] Ibid.

[102][102] California May Tighten Environmental Rules // The Oil and Gas Journal- 1990.- Vol.88, No.6.- P.30.

[103][103] Ibid.- P.30.

[104][104] Ibid.

[105][105] Cleaning the Air Can Foul Up the Economy // Economist. - 1990.- Vol.314, No.7641.- P.41-42.

[106][106] Ibid.- P.41-42.

[107][107] Joan Bavaria. An Environmental Code for Corporations // Science and Technology. - 1989.- Vol.6, No.2.- P.28-31.

[108][108] Ibid.

[109][109] Richard J.Fink. Public Land Acquisition for Environmental Protection // Ecology Law Quarterly. - 1991.- Vol.18, No.3.- P.485-557.

[110][110] Ibid.

[111][111] Thomas H.Birch. The Incarceration of Wildness: Wildness Areas as Prisons // Environmental Ethics. - 1990.- Vol.12, No.1.- P.3-26.

[112][112] Див.: The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.174-178; 349-350.

[113][113] Ibid.- P.123.

[114][114] Ibid.- P.125.

[115][115] Розраховано за: Ibid.- P.125.

[116][116] Розраховано за: Ibid.- P.111, 123, 125.

[117][117] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє: До ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові.- К.: Основи, 1993.- С.21.

[118][118] Там само.- С.21.

[119][119] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - Київ: Абрис, 1994.- С.169.

[120][120] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.444.

[121][121] Ibid.- P.154.

[122][122] Ibid.- P.152.

[123][123] Тулюк-Кульчицький Д. Суспільне питання в науці Католицької церкви. - Мюнхен: Б.в., 1963.- С.144.

"Захід як політична цілість", про яку пише автор у цій книзі, зумовлена не лише політичними чи економічними чинниками. З часу другої світової війни європейці почали задумуватись над тим, що існують й інші чинники сучасної світової політики та економіки, а саме - геополітичні. Геополітично було складно кожній із трьох десятків європейських держав прирівнятись до таких геополітичних велетнів, як США, колишній СРСР чи Китай, але об’єднавши свої потенціали, певних результатів можна було досягти. Наслідком такого підходу став, після тридцятирічної підготовки, політико-економічний союз західноєвропейських держав, які об’єднались у Європейське Співтовариство (навіть шляхом обмеження власного сувере­ні­тету). Розширення ЄС за рахунок держав Східної Європи може докорін­но змінити геополітичну ситуацію у світі.

[124][124] Max Weber. The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism. - P.5-8.

[125][125] Новий Завіт. - Рим: Видавництво Українського Католицького Універ­ситету ім.Св.Климента папи, 1989.- С.70, 163.

[126][126] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.164.

[127][127] Див.: Економічна теорія. Частина 1. Вступ. - С.137-138.

[128][128] Dieter Grosser. Sociale Marktwirtschaft - Soziale Sicherheit: Erfahrungen in der Bundesrepublik - Perspektiven im wiedervereinigten Deuthschland.- Melle: Knoth, 1993.- S.8.

Соціальна орієнтація національної економіки характерна не лише для Німеччини, а й для Європи в цілому, але саме у Німеччині вона вперше набула вигляду цілеспрямованої економічної політики держави.

[129][129] Див.: Horst Seidel, Rudolf Temmen. Grunlagen der Volkswirtschaftslehre. - Bad Homburg vor der Höhe: Gehlen, 1991.- S.374.

[130][130] Carlton J.H.Hayes, Parker T.Moon and John W.Wayland. World History. - New York: MacMillan, 1947.- P.679-681.

[131][131] Полтава П. Концепція самостійної України і основна тенденція політичного розвитку сучасного світу // Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто: Видавництво Літопису УПА, 1982.- Т.9.- С.23.

Більшість народів Європи пройшли етап формування своїх національних держав у ранньому середньовіччі. Лише Німеччина і менше Італія закінчили середньовіччя існуванням на своїй землі сотень князівств. Ідея нації (як противага сепаратистським інтересам окремих князівств) допомогла реалізувати це завдання.

[132][132] Тулюк-Кульчицький Д. Суспільне питання в науці Католицької церкви. - С.144-145.

[133][133] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.769.

[134][134] Тулюк-Кульчицький Д. Суспільне питання в науці Католицької церкви. - С.144.

[135][135] Жуковський Аркадій. Німеччина // Енциклопедія Українознавства.- Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1995.- Т.2, кн.11.- С.142.

[136][136] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.769.

[137][137] Ibid.

[138][138] Ibid.

[139][139] Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. - München: Bayerische Landeszentrale für Politische Bildungsarbeit, 1995.- S.135-149.

[140][140] Umweltbericht das BMU 1990// GIT: Fachzeitschrift für das Laboratorium. - 1990.- Bd 34, Nr.7.- S.870.

[141][141] Voss Gerhard. Europe 1992: Repercussion on Environmental Protection Policies and Problems of Harmonisation of Environmental Protection Derectives // Ziegelind. Int.- 1990.- Vol.43, No.4.- P.210-215.

[142][142] Belastungsgrenze erreicht // Chemische Industrie. - 1991.- Bd 114, Nr.12.- S.24-26.

[143][143] G.-A.Ahrens, A.Friedrich, N.Gorissen. Entwicklung verkehrsbedingter NO_x-Emissionen 1985-1998 und Maßnahmen zu ihrer Minderung // GIT: Fachzeitschrift für das Laboratorium.- 1990.- Bd 34, Nr.7.-861-862, 864-866.

[144][144] Ibid.

[145][145] Wolfgang Lohrer. Luftreinhaltemaßnamen der Bundesrepublik Deutschland // Staub-Reinhaltung der Luft.- 1990.- Bd 50, Nr.4.- S.131-138.

[146][146] Jan C.Bongaerts, Andreas R.Kraemer. Liability Rules, Insurance and Reduction of Risk of Environmental Damages // The Environmental Professional.- 1989.- Vol.11, No.3.- P.209-219.

[147][147] Die Abfallentsorgung ist eine der brennendsen Fragen unserer Zeit // Unser Wald.- 1990.- Bd 42, Nr.5.- S.26.

[148][148] Nationalpark "Bayerischer Wald" // Unser Wald.- 1992.- Bd 44, Nr.1.- S.10-12.

[149][149] ФРГ / Отв.ред.Г.А.Буланов.- Москва: Междунар.отношения, 1990.- С.58.

[150][150] Там само.- С.58-59.

[151][151] Там само.- С.60-61.

[152][152] Детальніше див.: ФРГ.- С.49-50.

[153][153] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.769.

[154][154] Ibid.

[155][155] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.80.

[156][156] Там само.

[157][157] Carlton J.H.Hayes, Parker T.Moon and John W.Wayland. World History. - P.545-556.

[158][158] Франция / Отв.ред. Пресняков В. и Шулюкин Н.- М.: Междунар.отношения, 1990.- С.9.

[159][159] Богдан Гаврилишин, Дороговкази в майбутнє. - С.164.

[160][160] Там само.

[161][161] Alfred R. Oxenfeldt and Vsevolod Holubnychy. Economic Systems in Action: The United States, The Soviet Union, and France. - 3rd ed.- N.Y.etc.: Holt, Rinehart & Winston, 1965.- P.190-191.

[162][162] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.767.

[163][163] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.80.

[164][164] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.767.

[165][165] Франция. - С.12.

[166][166] Там само.- С.7.

[167][167] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.767.

[168][168] R.Perrin. Environmental Policy in France // Plann. Outlook.- 1989.- Vol.32, Nº1.- P.15-22.

[169][169] 1970-1990: Le poids des vingt dernières années// Environnement actualite. - 1990.- Suppl.spec.- P.8-12.

[170][170] Ibid.

[171][171] A.-M.Picard. Transports et environnement // Transports. - 1990.- Vol.35, Nº340.- P.210-224.

[172][172] H.Kempf. Sur les chemins de la découverte // Sciences et avenir. - 1990.- Hors ser.Nº78.- P.74-77.

[173][173] Jean-Marc Gougis. La reconquête d'une forêt péri-urbaine: le reboisement du massif du Rouvray // Bulletin technique / Off.nat.forets.- 1991.- Nº21.- P.51-57.

[174][174] A.Debiar. Stratégie de maitrise des risgues // Preventique. - 1991.- Nº38.- P.16-19.

[175][175] Франция. - С.113.

[176][176] Там само.- С.114.

[177][177] Там само.

[178][178] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - С.183.

[179][179] Франция. - С.116.

[180][180] Там само.

[181][181] Там само.- С.117.

[182][182] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.767.

[183][183] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - С.177.

[184][184] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.767.

[185][185] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - С.173.

[186][186] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.767.

[187][187] David R. Kamerschen, Richard B. McKenzie, Clark Nardinelli. Ekonomia.- S.949.

[188][188] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.767.

[189][189] Ibid.

[190][190] Франция. - С.130.

[191][191] Там само.- С.131-132.

[192][192] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.823.

[193][193] Ibid.

[194][194] Ibid.

[195][195] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - Москва: Мысль, 1991.- С.182.

[196][196] The World Almanac and Book of Facts, 1995. - P.823.

[197][197] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.177-178.

[198][198] Там само.- С.178.

[199][199] Там само.- С.177.

[200][200] Там само.- С.178.

[201][201] Там само.- С.8.

[202][202] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.823.

[203][203] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.8-9.

[204][204] Там само.- С.178.

[205][205] Детальніше про це можна довідатись у цитованій праці.- С.14.

[206][206] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.823.

[207][207] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.181.

[208][208] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.823.

[209][209] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.176.

[210][210] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.823.

[211][211] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.79.

[212][212] Там само.

[213][213] Там само.

[214][214] Там само.- С.79-80.

[215][215] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - С.233.

[216][216] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.80.

[217][217] Harald Müller-Witt. Umweltschutz und Informationstechnik // Umweltmagazin. - Bd 19, Nr.10.- S.78-80.

[218][218] B.Bergander and D.Johansson. Small-Scale Hydro Power Developments in Sweden and its Environmental Consequences // Латвийский физико-технический журнал.- 1991.- №6.- С.50-55.

[219][219] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.77.

[220][220] Там само.

[221][221] Там само.- С.68-69.

[222][222] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - С.183.

[223][223] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.69.

[224][224] Там само.

[225][225] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.823.

[226][226] Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. - С.177.

[227][227] Там само.

[228][228] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.60.

[229][229] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.823.

[230][230] Ibid.- P.823.

[231][231] Волков Алексей. Швеция: социально-экономическая модель. - С.19.

[232][232] Там само.- С.23.

[233][233] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.181.

[234][234] Запозичення чужоземного досвіду завжди викликало дискусії. Одні застерігають, що наслідування веде до хронічного відставання, інші, що перейнявши передовий досвід, можна досягти кращих результатів, ніж той, у кого вчимося. Про це реально довела група нових індустріальних країн. Молоді держави об’єктивно мають більше шансів, про що, на жаль часто забувають і політики, й економісти, адже політичні та економічні системи, як і люди, мають здатність старіти, тому й сьогодні актуальними є слова В.Липинського, що "збудована на нашому непочатому і буйному "дикому полі", сильна Держава Українська має дані перейняти від старіючої Західної Європи - може так, як колись Візантія від упадаючого Риму - весь її багатовіковий досвід, всі здорові зерна її великої культури, і ці зерна на своєму родючому ґрунті до ще більшої височини виростити" (Липинський В’ячеслав. Листи до братів-хліборобів. - Нью-Йорк: Булава, 1954.- С.468).

[235][235] Дорошенко Дмитро. Нарис історії України.- Львів: Світ, 1991.- С.32.

[236][236] Крип’якевич Іван. Історія України.- Львів: Світ, 1990.- С.22.

[237][237] Автохтонами називають в літературі народи, які виникли в процесі еволюції на певній території і проживають на ній. Латинською мовою автохтонів називають абориґенами (від ab origine - з початку).

[238][238] Дорошенко Дмитро. Нарис історії України.- С.32.

[239][239] Там само.

[240][240] Там само.- С.33.

[241][241] Рудницький Степан. Українська справа зі становища політичної географії // Рудницький Степан. Чому ми хочемо самостійної України? - Львів: Світ, 1994.- С.115.

[242][242] Дорошенко Дмитро. Нарис історії України. - С.33.

[243][243] Липинський В’ячеслав. Листи до братів-хліборобів. - С.421.

В.Липинський зазначає, що "з погляду політичного наше географічне положення - найгірше в Європі". Порівнюючи географічне положення України з іншими європейськими державами, він пише, що "навіть Московщина в положенні безмірно кращому, бо, захищена горами, лісами та болотами, вона ніколи не була таким битим степовим шляхом, через який перевалювались з Азії в Європу, і відступаючи під натиском Європи на Азію, різні кочовничі орди.... Крім того, Московщина прилягає до моря, яке на другім боці має вже Європу.... Ми маємо море, по другий бік якого - після знищення Візантії...- став однією з найменш культурних частин Азії. Врешті Московщина, вся без винятку, знаходиться під географічно неподільним впливом східної культури так, як наприклад Чехія знаходиться під географічно неподільним впливом західної культури. Ми ж цю границю між Сходом і Заходом маємо в географічно невизначеному стані на своїй землі і по нашому живому тілу відбувається весь час пересування цієї рухомої границі то далі на Схід, то далі на Захід" (С.421).

[244][244] Паламарчук М., Маринич О. і Шищенко П. Україна // Географічна енциклопедія України. - К.: Укр.енциклопедія, 1993.- Т.3.- С.321.

[245][245] Кубійович Володимир і Жуковський Аркадій. Україна: Карта України.- Мюнхен; Париж: Книга, 1978.- С.4.

[246][246] Там само.

[247][247] Там само.

Голодомор 1932-33 років на радянській Україні і заселення вимерлих сіл неукраїнським елементом, операція "Вісла", яку провела польська комуністична влада у 1947 році і заселення Перемишльщини, Ярос­лавщини та Холмщини польським національним елементом послабило ці­лість української етнічної території.

[248][248] Крип’якевич Іван. Історія України.- С.24.

Цікаво зазначити, що пошанування природи, яке ми спостерігаємо у таких народних звичаях, як, наприклад, колядування-щедрування (Різдвяні свята), гаївки (Великодні свята), замаювання на Зелені свята (Зіслання Св.Духа), святкування Івана Купала (Різдво Івана Предтечі) тощо, існували у нашого народу задовго до Різдва Христового.

[249][249] Рудницький Степан. До основ українського націоналізму. - С.290.

[250][250] Там само.

[251][251] Там само.- С.291.

[252][252] Ця і наступні цитати взяті із видання: Мор Томас. Утопія // Томас Мор, Томазо Кампанелла. Утопія. Місто Сонця. - К.: Дніпро, 1988.- С.53, 54, 57, 63, 67.

[253][253] Там само.- С.69.

Звичайно, "будівничі світлого майбутнього" не ставили собі за зразок "Утопію" Т.Мора, але методи адміністративно-планового господарювання спричинили ті результати, які б замилували б око Мора чи Кампанелли. На відміну від стихійних "шанхайок", які повиникали по усьому західному світу, виявів "колективізму" серед певних прошарків західного суспільства (як, наприклад, у сучасній Данії), створення одноманітності у побуті, забудові, одязі, їжі в СРСР було державною політикою та метою комуністичного будівництва.

[254][254] Ленін Володимир. Про значення золота тепер і після повної перемоги соціалізму // Повне зібр. творів.- К.: Політвидав України, 1982.- Т.44.- С.215.

Ми спеціально виділили слова В.Леніна "про його думку", хоча тут є безпосереднє незастережене запозичення. Очевидно, В.Ленін вважав "Утопію" Т.Мора привабливою для "комуністичного майбутнього", хоча не цитував його.

[255][255] Див.: Акуленко Віктор. Тіньовий бік ленініани, або не зареєстрований у Ґіннеса рекорд // Пам’ятки України. - 1991.- №2.- С.52.

[256][256] Див.: Економічна теорія. Частина 1. Вступ. - С.146.

[257][257] Там само.- С.138-139.

[258][258] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.767, 769, 788, 829, 830.

[259][259] Заставний Федір. Географія України: У 2 кн.- Львів: Світ, 1994.- С.11.

[260][260] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.829.

[261][261] Заставний Федір. Географія України. - С.116-131.

[262][262] Кульчицький Олександер. Риси характерології українського народу // Енциклопедія Українознавства. - Мюнхен; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1949.- Т.1/2.- С.711.

[263][263] Янів Володимир. Нариси до історії української етнопсихології.- Мюнхен: Український Вільний Університет, 1993.- С.60.

[264][264] Кульчицький Олександер. Риси характерології українського народу. - С.711.

[265][265] Янів Володимир. Нариси до історії української етнопсихології.- С.61.

[266][266] Кульчицький Олександер. Риси характерології українського народу.- С.712-713.

[267][267] Янів Володимир. Нариси до історії української етнопсихології.- С.61.

[268][268] Кульчицький Олександер. Риси характерології українського народу.- С.713.

[269][269] Там само.

[270][270] Там само.- С.714.

[271][271] Там само.

[272][272] Там само.- С.714-715.

[273][273] Там само.- С.715.

[274][274] Там само.- С.716-717.

[275][275] Янів Володимир. Нариси до історії української етнопсихології.- С.62.

[276][276] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.829.

[277][277] Ibid.

[278][278] Заставний Федір. Географія України.- С.121.

[279][279] Gerhard Schwarz. Limitations to the Interdependence of Systems // The Evolution of Economic Systems / Ed.by K.Dopfer and K.-F.Raible.- N.Y.: St.Martin's Press, 1990.- P.33.

[280][280] Конституція України.- К.: Просвіта, 1996.- 48 с.

[281][281] Заставний Федір. Географія України.- С.61.

[282][282] Там само.- С.70.

[283][283] Там само.

[284][284] Ґрунтовне дослідження анатомії економічного колоніалізму в Україні, починаючи з XVIII ст. і до економічних реформ М.Хрущова, зробив проф.Богдан Винар у праці "Економічний колоніалізм в Україні" (Париж, 1958).

[285][285] Homo sapiens против homo technocraticus.- К.: Лыбидь, 1991.- С.186.

[286][286] Заставний Федір. Географія України. - С.96.

[287][287] Там само.

[288][288] Там само.- С.96.

[289][289] Там само.- С.97.

[290][290] Там само.- С.97.

[291][291] Там само.

[292][292] Homo sapiens против homo technocraticus. - С.180.

[293][293] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.829.

[294][294] Homo sapiens против homo technocraticus.- С.173.

[295][295] Там само.- С.169.

[296][296] Неофіт Орест. Інвестиції не завжди пахнуть грішми // Галицькі контракти. - 1996.- №12.- С.9.

[297][297] Там само.

[298][298] Зиґзаґи інвестиційної політики: у зачарованому колі // Діло.- 1996.- №27.- С.13.

[299][299] Неофіт Орест. Інвестиції не завжди пахнуть грішми.- С.9.

[300][300] Зиґзаґи інвестиційної політики: у зачарованому колі.- С.13.

[301][301] Заставний Федір. Географія України. - С.305.

[302][302] Там само.- С.307.

[303][303] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.829.

[304][304] Заставний Федір. Географія України. - С.309.

[305][305] The World Almanac and Book of Facts, 1995.- P.829.

[306][306] Заставний Федір. Географія України. - С.144.

[307][307] Зиґзаґи інвестиційної політики: у зачарованому колі.- С.13.

[308][308] Податки, збори та обов’язкові платежі (станом на 01.01.1996 р.) // Галицькі контракти. - 1996.- №5.- С.21-22.

[309][309] Див.: Василь Юричко. Україна півроку торгує з Європою. Але більше купує. А хоче більше продавати // Галицькі контракти. - 1997.- №7.- С.33.

[310][310] Див.: Юрій Аксьонов. Українських експортерів металу знову звинува­чують у демпінгу // Галицькі контракти. - 1996.- №52.- С.12-13.

[311][311] Див.: Баланси кооперативів членів РСУК за 1938 рік. - Львів: РСУК, 1939.- С.172-177.

[312][312] Гаврилишин Богдан. Дороговкази в майбутнє. - С.164-166.

[313][313] Там само.- С.163.

[314][314]Див.: Гаврилишин Богдан. Аналіз та оцінка ефективності України. - Мюнхен: [УВУ], 1994.- 11 с.

[315][315] Гаврилишин Богдан. Аналіз та оцінка ефективності України. - С.1.

 

 

Подано за виданням:

Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: Навчальний посібник.- Львів: Інтереко, 1997. - 176 с.

ISBN 5-7763-2738-5

Copyright by © Грабинський І.М., 1997.

 

Електронна бібліотека