Нахил тулуба вперед з положення сидячи

Обладнання: Накреслена на підлозі лінія АБ і перпендикулярна до неї розмітка в сантиметрах (на повздовжній лінії) від 0 до 50 см.

Опис проведення тестування: Учасник тестування сидить на підлозі босоніж так, щоб його п’яти торкалися лінії АБ. Відстань між п’ятами – 20-30 см. Ступні розташовані до підлоги вертикально. Руки лежать на підлозі, долонями донизу. Партнер тримає ноги на рівні колін, щоб уникнути їх згинання. За командою «Можна» учасник тестування плавно нахиляється вперед, не згинаючи ніг, намагається дотягнутися руками якомога далі. Положення максимального нахилу слід утримувати протягом 2 с, фіксуючи пальці на розмітці. Тест повторюється двічі. Зараховується кращий результат з двох спроб.

Результатом тестування є позначка на перпендикулярній розмітці в сантиметрах, до якої учасник дотягнувся кінчиками пальців рук у кращій з двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження: Вправа повинна виконуватись плавно. Якщо учасник згинає ноги в колінах, спроба не зараховується.

2.1. Загальна характеристика спритності

Рівень розвитку спритності в дошкільників має пряму залежність від обсягу раніше сформованих вмінь та навичок, тому що збільшення арсеналу різноманітних рухів позитивно впливає на функціональні можливості їхнього рухового аналізатора. Таким чином, чим більше дитина набуде рухових координацій, тим швидше вона засвоює будь-який рух, тим вище в неї буде рівень розвитку спритності.

У цілісній руховій діяльності координаційні здібності (рис. 40) проявляються у взаємодії. При цьому в певних ситуаціях окремі здібності відіграють провідну роль, інші – допоміжну. Кожен вид рухової діяльності обумовлює провідну координаційну здібність. Наприклад, у веслуванні, плаванні провідне значення має здатність до оцінки і регулювання просторово-часових і динамічних параметрів рухів та відчуття ритму, а в боротьбі – здатність зберігати рівновагу, перебудовувати рухи, орієнтуватись у просторі.

Рис. 40. Загальна характеристика спритності.

2.2. Фактори, що визначають спритність (табл. 16)

№ п/п	Фактори	Зміст
1.	Здатністьлюдини свідомо сприймати, контролювати рухові завдання; формувати план і спосіб виконання рухів
2.	Рухова пам’ять	Будь-який новий рух чи рухова дія завжди виконується на основі вже існуючих попередніх рухів. Набутий руховий досвід завжди виступає координаційною основою, на якій будується засвоєння нових рухових дій. Чим більший запас рухових комбінацій має дитина, чим більшим обсягом рухових навичок вона володіє, тим вищий у нього рівень розвитку спритності і тим легше її засвоювати нові рухові дії.
3.	Внутрішньо- і міжм’язову координація	Дозволяє успішно управляти силовими, часовими і просторовими параметрами рухів.
4.	Адаптаційні можливості різних аналізаторів відповідно до специфічних особливостей конкретного виду рухової діяльності	Під впливом тренування функції багатьох аналізаторів поліпшуються. Наприклад, заняття спортивними іграми сприяють удосконаленню функцій зорового апарату.

Вимоги до виховання спритності (рис. 41)

 

3. Загальні основи методики виховання координаційних здібностей

Існує з акономірність в розвитку швидкості навчання рухів – чим більше вміє дитина виконувати вправ, тим легше й швидше вона здатна навчитись новому.

Удосконалення спритності стане ефективнішим, якщо процес навчання буде безперервним.

3.1. Здатність до збереження рівноваги

Кожному відхиленню тіла від оптимального положення повинно відповідати відновлююче зусилля дитини шляхом балансування. При цьому якість виконання вправи тим вища, чим меншою є амплітуда балансування. Рівновага (рис. 42) розвивається на основі удосконалення рефлекторних механізмів у процесі дозрівання вестибулярного апарата, тому для удосконалення рівноваги використовують вправи на тренування вестибулярного апарата.

 

 

Рис. 42 Загальна характеристика зданості до збереження рівноваги.

3.2. Здатність відчувати ритм

Відчуття ритму – це здатність точно відтворювати і спрямовано управляти швидкісно-силовими і просторово-часовими параметрами рухів.

Удосконалюючи відчуття ритму в дитини, необхідно:

Ö звертати їх увагу не лише на раціональне переміщення різних частин тіла, але й на послідовність і величину зусиль, на чергування напруження і розслаблення м’язів;

Ö на початкових етапах удосконалення орієнтуватись на прості вправи, а складні розділяти на частини;

Ö вибірково удосконалювати окремі елементи ритму (напрямок, швидкість, точність і величину прикладених зусиль тощо);

Ö використовувати різноманітні світлові та звукові сигнали, що виконують роль ритмолідерів;

Ö активізувати психічні процеси дітей шляхом застосування ідеомоторного тренування. При цьому необхідно орієнтувати дітей на точне відтворення подумки основних характеристик рухових дій.

3.3. Здатність до довільного розслаблення м’язів

Надмірна напруженість може викликатись такими факторами:

Ö біомеханічними, в результаті виникнення реактивних сил при виконанні складнокоординаційних вправ з великою амплітудою і швидкістю;

Ö фізіологічними, внаслідок збудження в ЦНС;

Ö психолого-педагогічними, що викликаються скутістю рухів унаслідок складності завдання, емоційного збудження;

Ö умовами середовища, в якому виконуються рухові дії;

Ö втомою.

Для удосконалення здатності довільно розслабляти м’язи використовують два способи.

І спосіб – усвідомлення дітьми необхідності виконувати рухи без зайвого напруження, легко невимушено. Це обумовлено тим, що під час виконання вправ діти звертають увагу переважно на результат, а не на якість виконання рухової дії.

Вправи:

§ формування в дітей установки на необхідність розслабитись;

§ виконання вправ з різною інтенсивністю і тривалістю;

§ постійний контроль розслабленості;

§ забезпечення належного емоційного стану дошкільників;

§ використання ідеомоторного тренування.

ІІ спосіб – виконання вправ на розслаблення, призначення яких – формувати сприйняття розслаблення стану м’язів і навчати дітей довільно їх розслабляти.

Вправи:

§ які вимагають поступового або швидкого переходу від напруження до розслаблення м’язів;

§ в яких напруження одних м’язів супроводжується розслабленням інших (права рука напружена, ліва розслаблена);

§ при виконанні яких необхідно підтримувати рухи за інерцією розслабленої частини тіла за рахунок руху інших частин (колові рухи розслабленими руками);

§ у процесі виконання яких активно розслаблюються м’язи, що не беруть участі в роботі (розслаблення рук при бігу);

§ циклічного характеру, які виконують за інерцією після досягнення граничної швидкості (біг, плавання, веслування тощо);

§ ациклічного характеру, які вимагають великих зусиль. Після їх закінчення максимально і швидко розслабляють м’язи (кидок набивного м’яча).

Приклади:

Ö з різних вихідних положень (стоячи, сидячи, стоячи на колінах, у нахилі вперед) потрушування і покачування розслабленими руками, чергування напруження і розслаблення м’язів рук і плечового пояса. Те саме в русі.

Ö з різних вихідних положень (руки вгору, в сторони, вперед) розслаблене опускання рук, послідовне розслаблення м’язів рук і плечового поясу (спочатку розслаблення м’язів кисті, потім передпліч і плечей).

Ö з різних вихідних положень (лежачи на спині, на животі, на боці, стоячи на колінах, сидячи) розслаблення м’язів тулуба, чергування напруження і розслаблення м’язів тулуба, поєднання розслаблення м’язів тулуба з напруженням м’язів рук.

Ö з положення нахилу вперед розслаблене покачування тулубом.

Ö з різних вихідних положень (стоячи на одній нозі, сидячи, лежачи з піднятими ногами) розслаблення м’язів ніг, розслаблене потрушування ногами, чергування напруження і розслаблення м’язів ніг.

Ö лежачи на спині (на животі) поєднання розслаблення м’язів ніг з напруженням м’язів тулуба і рук, і навпаки.

5. Діагностика спритності.

Оскільки спритність – це комплексна якість, то немає і єдиного критерію її контролю й оцінки. При цьому спритність проявляється в комплексі з іншими якостями і здібностями дітей, тому контроль та оцінка її розвитку здійснюється, як правило, за допомогою виконання дозованого комплексу різноманітних вправ, складених у певній послідовності – своєрідної смуги перешкод, подолання якої вимагає від дітей прояву швидкості, відчуття ритму, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях, здатності керувати динамічними і кінематичними характеристиками рухів, підтримувати рівновагу тощо.

Метод визначення точності влучення предмета в ціль. Дитина метає тенісні м’ячі (для гри у великий теніс) або малі гумові м’ячі в щит на стояку або в намальоване на стінці коло.

На щиті малюють концентричні риски на відстані 10 см одна від одної. Ширина кожної з них і радіус центрального кола становлять 10 см. Кожна дитина виконує кидок зручною для неї рукою, тричі поспіль.

За влучення в центральне коло нараховують 5 балів, у наступну риску - 4 бали, у наступну від кола риску – 3 бали і т. д. За кидок, коли м’яч не влучив у щит, - 0 балів. Кінцеву оцінку встановлюють за сумою балів.

Кидки м’яча в ціль виконують з відстані: діти 3-3,6 р. – 2 м; 4-4,6 р. – 2,5 м;.5-5,6 р. – 3 м; 6-6,6 р. – 3,5 м.

Метод визначення стрибків з поворотом (у градусах). Дитина стає на при­кріплений до підлоги аркуш цупкого паперу, на який нанесене градуювання (обличчям до нульової позначки). Вихідне положення – зімкнута стійка, руки на поясі. Дитина виконує по черзі три стрибки з поворотом ліворуч, а потім – праворуч, намагаючись розвернутися на максимальний кут. При цьому вона повинна приземлитися стійко, без втрати рівноваги. Оцінюючи результат, підраховують кут у градусах, на який повернулась дитина (фіксують ліпшу з трьох спроб). Одержані дані зіставляють із середніми показниками стрибків з поворотом.

Метод визначення стрибків на точність. Дитина виконує стрибок у гли­бину з висоти 20 см (гімнастична лава, куб) з вихідного положення: ноги напів­зігнуті, руки на поясі з приземленням в позначене місце (на три стрічки різного кольору). Стрічки викладають на підлозі паралельно одна одній на відстані від лави 30-45-50 см – для дітей 3-3,6 років; 40-50-60 см – для дітей 4-4,6 років; 40-55-70 см – для дітей 5-5,6 років; 45-60-80 см – для дітей 6-6,6 років.

Спочатку дитина повинна приземлитись на дальню від лави стрічку, потім – на ближню й на середню. Вправу вважають виконаною, якщо дитина наступає на стрічку обома ногами. Якщо вона наступає на всі три стрічки (за три спроби), то отримує 5 балів, на дві – 3 бали, на одну – 2 бали, якщо не наступила на жодну стрічку, – 0 балів.

Човниковий біг (4x9 м)

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди, рівна біго­ва доріжка завдовжки 9 м, обмежена двома паралельними лініями, за кожною лінією – 2 півкола радіусом 50 см з центром на лінії, 2 дерев’яні кубики (5x5 см).

Опис проведення тестування. За командою «На старт» учасник займає положення високого старт за стартовою лінією. За командою «Руш» він пробігає 9 м до другої лінії, бере один з двох дерев’яних кубиків, що лежать у колі, повер­тається бігом назад і кладе його в стартове коло. Потім біжить за другим кубиком і, взявши його, повертається назад і кладе в стартове коло.

Секундомір ви­ключається тоді, коли дитина покладе другий кубик у стар­тове коло. Вправа виконується двічі і зараховується кращий результат.

Під час пояснення методи­ки виконання вправи треба звернути увагу дітей на найхарактерніші помилки, а саме: затримка на старті; недобігання до кінця від­різка; перебігання довжини від­різка; кидання кубика в старто­ве коло; забір двох кубиків одно­часно; повільне пробігання від­різка; забір кубика на прямих ногах; кидання кубика на фініші; зменшення швидкості під час фінішування.

Техніка високо­го старту:

1) за командою «На старт!» учасник ставить сильнішу ногу нос­ком до лінії старту, другу від­ставляє назад. Тулуб випрямле­но, руки вільно опущені вздовж тулуба, голова прямо;

2) за командою «Увага!» учасник згинає дві ноги так, щоб маса тіла розподілилась в основно­му на передню ногу. Руки де­що згинаються в ліктьових су­глобах, погляд спрямований вперед на 5 – 6 метрів. Плечі не виходять за опорну ногу;

3) за командою «Руш!» од­на рука швидко виноситься впе­ред, а друга згинається вверх-назад, робиться винос задньої ноги і розпочинається біг.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ВИХОВАННЯ СПРИТНОСТІ

Комплекс 1

1.Кидок м’яча (волейбольного, баскетбольного, футбольного) на точність у квадрат чи коло, що намальовані на стіні з відстані.

2. Стрибок у довжину з місця при вихідному положенні спиною до напрямку стрибка.

Комплекс 2

1. Метання чи кидання п’яти м’ячів із максимальною швидкістю (м’ячі біля ніг) у ціль лівою рукою знизу та на певну відстань.

2. Біг із вихідного положення спиною до напрямку бігу за сигналом.

Комплекс 3

1. Подолання перешкод (гімнастичні лави, м’ячі тощо); стрибки на лівій-правій ногах.

2. Метання м’яча в цілі, після колового обертання тулуба вправо-вліво. На рахунок: 1-2-3 – обертання, 4 – кидок м’яча з відстані 3, 4, 5 метрів.

Комплекс 4

1. Метання м’яча в ціль (волейбольного, баскетбольного, футбольного) із вихідного положення сидячи на підлозі, стільці, гімнастичній лаві (відстань до цілі 1, 2, 3, 4 метри).

2. Біг з оббіганням предметів на відстані 10-15 метрів (4-5 стояків чи набивних м’ячів).

Комплекс 5

1. Кидки м’ячів в ціль (3, 4, 5 шт). після «човникового» бігу.

2. Стрибки по «грудках» на одній, двох ногах (з обруча в обруч).

Комплекс 6

1. З вихідного положення – основна стійка, м’яч біля ніг, на підлозі. За сигналом – кидання м’яча партнеру з певної відстані.

2. Стрибки на одній нозі парами з вихідного положення, руки на, плечі партнера, права – ліва нога вперед.

Комплекс 7

1. Стрибки на двох, одній нозі через набивні м’ячі, тримаючи в руках м’яч.

2. Подолання смуги перешкод кроком, бігом.

Комплекс 8

1. Пересування (лазіння) угору-вниз на гімнастичній лаві (4 хв).

2. Лазіння на гімнастичній стінці (4 хв).

3. Лазіння під бар’єрами різної висоти (7 хв).

Комплекс 9

1. Одночасно підняти ліву руку вперед, праву в сторону, вгору, опу­стити руки. Те саме, змінивши положення рук.

2. В.п. – стоячи, ноги разом: ліва рука в сторону, права до плеча; ліва рука до плеча, права в сторону. Руки до плечей: почергові колові рухи вперед, назад.

3. В.п. – лежачи на спині: ліву ногу відвести в сторону, праву зігнути. Те саме з іншої ноги.

4. Рухи стоп в положенні сидячи на підлозі: одночасне і почергове згинання та розгинання правої і лівої стоп з різних в.п. (сидячи на лавці, лежачи на спині, стоячи).

Комплекс 10

1. Виконання вправ із незвичних вихідних положень: метання м’я­ча в ціль зі стійки на колінах, з положення сидячи: нахили тулуба впе­ред, боком, біг угору по ходах, лазіння по паркану.

2. Ускладнення звичайних вправ:

- згинання, розгинання і відведення рук, ніг з предметом;

- стрибки у довжину з висоти з м’ячем;

- біг через перешкоди;

- ходьба і біг по рейці гімнастичної лави, колоді, кубиках;

- ходьба, біг з рухами рук, ніг, тулуба.

- зміна протидії (в рухливих іграх), проведення ігор зрізними «супротивниками»;

- створення незвичних умов для виконання вправ: ходьба і біг по снігу, піску, траві, метання м’ячів, каменів тощо;

- зміна швидкості або темпу рухів: виконання комбінацій вправ на лавці спочатку у повільному, а потім швидкому темпі, метання малих м’ячів на швидкість, швидке виконання вправ ранкової гімна­стики;

- зміна способу виконання вправ: метання м’яча однією рукою (лівою або правою), обома руками вперед, назад, убік, стоячи на одній нозі, на обох, з поворотом і без повороту тулуба;

- дзеркальне виконання вправ: навчаючи, тренер стоїть обличчям до дитини, виконує рухи руками і ногами, тулубом, а дитина копіює його рухи, як у дзеркалі.

Комплекс 11

1. В.п. – основна стійка; 1-4 – стрибки на лівій нозі.

2. В.п. – о. с., руки на поясі, мішечок на голові. Ходьба на місці; крок праворуч, приставити ліву ногу; крок ліворуч, приставити праву. Те саме з кроками вперед і назад.

3. В.п. – о.с., м’яч унизу; 1 – м’яч уперед; 2 – м’яч угору; 3 – м’яч уперед; 4 – в.п.

2. ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ РІВНОВАГИ

1. Стійка на одній нозі (правій, лівій).

2. Ті самі вправи у стійці на одній нозі, але виконуються з предме­тами: з великим м’ячем, гантелями тощо.

3. Виконання найпростіших вправ: стоячи на одній нозі; зігнути ліву і поставити на гомілку правої ноги – руки вперед – руки вгору – руки в сторони – руки вниз – приставити ногу. Продовжити впра­ву, змінивши положення ніг.

4. Стійка на одній нозі (лівій або правій): після одного, двох, трьох поворотів навколо себе присісти.

5. Виконання вправи «ластівка» з різним положенням рук.

6. Стійка на пальцях, на кубиках.

7. Колові рухи голови, тулуба, рук у різні боки.

8. Перехід через «річку» по колодах, встановлених паралельно.

9. Ходьба по кубиках, які розміщені один від одного на відстані 10–20 см.

10. Ходьба по прямій лінії (до 10 м) із заплющеними очима. Врахо­вується віддалення від прямої в сантиметрах.

3. КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ВИХОВАННЯ ГНУЧКОСТІ

Комплекс 1

1. З вихідного положення – основна стійка, ноги на ширині плечей. Нахили тулуба вперед, назад.

2. Присідання: ноги разом; ноги нарізно, ступні паралельно.

3. З вихідного положення – руки вгору, в руках гімнастична палиця. Відведення прямих рук назад до відказу (виконується з допомогою і без допомоги партнера).

Комплекс 2

1. Пружинні нахили: «притягування» тулуба руками до гомілки.

2. Повільне відведення зігнутих та прямих рук у різні площини.

3. Гімнастична палиця вниз. Піднімання рук угору – назад до відказу (виконується з допомогою і без допомоги партнера).

Комплекс 3

1. Присівши в упорі, на одній нозі, другу відвести вбік – пружинні присідання на правій, лівій ногах.

2. З вихідного положення – основна стійка, ноги на ширині плечей. Колові рухи тулубом вправо-вліво.

3. Вихідне положення – основна стійка. Нахили вперед з допомогою партнера чи з вагою на плечах.

Комплекс 4

1. Випад правою ногою вперед, ліва позаду, пряма, носок відтягнути. Пружинні погойдування (між стегном і гомілкою, кут 90°) із зміною положення ніг.

2. Нахили назад. Трохи згинаючи ноги в колінних суглобах, торкнутися руками п’ят.

3. Колові рухи руками в різних напрямках.

Комплекс 5

1. Махи ногами (правою-лівою) в різних площинах.

2. Хвилеподібні рухи тулубом у передньо-задній фронтальній площині.

3. З вихідного положення – основна стійка, руки вперед. Повороти рук усередину та назовні за допомогою партнера.

Комплекс 6

1. З вихідного положення обличчям до опори (гімнастична стінка, лава тощо) ногу покласти на опору. Нахили вперед до ноги із захопленням гомілки руками.

2. Стоячи спиною до гімнастичної стінки, захопити перекладину прямими руками. Глибокі прогини вперед, випрямляючи ноги.

3. З вихідного положення – руки в сторони. За допомогою партнера відведення прямих рук назад до межі – тримати 3-4 секунди.

Комплекс 7

1. Пружинні погойдувані в положенні гімнастичного «напівшпагату, шпагату».

2. Стоячи спиною на відстані одного кроку від гімнастичної стінки, нахили назад, торкаючись руками стінки на рівні поперекового відділу.

3. Згинання, розгинання та відведення вбік правої-лівої ніг.

Комплекс 8

1. Пасивні згинання та розгинання ніг з допомогою партнера з наступним утриманням статичного положення.

2. Нахили назад із допомогою партнера до положення гімнастичного «моста».

3. Повороти рук усередину та назовні до відказу.

Комплекс 9

1. Пружинні погойдування в положенні ноги нарізно (якнайширше).

2. Лежачи на стільці, лаві, нахили назад під натиском рук партнера.

3. Піднімання гімнастичної палиці та її опускання назад, за спину, потроху зменшуючи відстань між захопленням руками.

Комплекс 10

1. Лежачи на спині, піднімання ніг до торкання підлоги за головою.

2. Вихідне положення – основна стійка. Тримаючись руками за пору, махи ногами вбік, уперед, назад із зміною вихідного положення.

3. Основна стійка – руки вгору. За допомогою партнера відведення рук назад до відказу.

Комплекс 11

1. Стати обличчям до опори й поставити на неї пряму ногу на рівні пояса. Нахили вперед із допомогою партнера.

2. Лежачи на спині, зведення та розведення ніг до відказу.

3. Відведення рук у кроці назад, у руках гімнастична палиця, набивний м’яч тощо.

Комплекс 12

1. У кроці відведення рук назад (з вихідного положення: руки вбоки, вгору, вниз) за допомогою партнера, тримати 3-4 секунди.

2. Стоячи спиною один до одного, захопивши зігнутими у ліктях руками партнера, нахили вперед з підніманням партнера, який прогинається у грудинній та поперековій частинах тіла.

3. 3 вихідного положення лежачи згинання прямих ніг у кульшовому суглобі за допомогою партнера.

Орієнтовний комплекс вправ для променево-зап’ясткових суглобів

1. Передача м’яча партнеру (партнери стоять один до одного об­личчям).

2. Відведення і приведення кистей, ніби під час удару молотком.

3. Згинання і розгинання кистей (імітація удару по м’ячу).

4. Обертальні рухи кистей вправо і вліво – імітація обертання ру­чки швейної машини.

Вправи для ліктьових суглобів

1. Обертання передпліччя у ліктьовому суглобі, як під час поворо­ту ключа в замку (10–12 разів).

2. Відведення рук у сторони.

Вправи для плечових суглобів

1. Стати на відстані 20–30 см від стіни. Рухи руками в сторони, вгору – назад, намагаючись торкнутися кистю стіни.

2. «Млин» (колові рухи руками).

Вправи для тулуба

1. Нахил тулуба вперед.

2. Нахил тулуба вперед і назад, в сторони («дерева хитаються»).

Вправи для кульшових суглобів

1. Махи ногами вперед і назад з повною амплітудою. Те саме вліво, вправо.

2. Лежачи на підлозі, піднімати і опускати ноги.

3. Сидячи на підлозі, нахилити тулуб уперед, намагаючись дістати руками пальці ніг.

4. Присідання.

Вправи для колінних суглобів

1. Лежачи на животі, згинати і розгинати гомілки.

2. Сидячи на лавці, зробити повороти стоп до середини, назовні і розгинати гомілки назовні (п’яти на місці і в середину, пальці разом).

Вправи для гомілковостопних суглобів

1. Сидячи на підлозі на відстані 5–10 см від стіни, згинати і розги­нати стопи, намагаючись торкнутися пальцями стіни.

2. Сидячи біля стіни, впертись руками –глибокий присід. Встати на пальці.

Вправи для суглобів верхніх кінцівок

1. Махи і колові рухи руками у різних площинах.

2. Взявшись за кінці палиці, зробити викрут у плечових суглобах.

3. Захватом за кінці палиці виконати повороти з підніманням і опу­сканням її.

4. Піднімання і опускання, зведення і розведення плечей.

Вправи для хребта

1. Нахили вперед, назад, праворуч, ліворуч з різних вихідних поло­жень (сидячи, стоячи).

4. ІГРОВИЙ СТРЕТЧИНГ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (ЗА В.ПАНЧЕНКО)

В основу ігрового стретчингу покладено статичне розтягування м’язів тіла та хребта, суглобів рук, ніг. Переважно це вправи з лікувальної фізкультури. Стретчинг широко використовують також у системі масажу та самомасажу, а ще як засіб релаксації.

Найефективнішим при цьому є самоманіпулювання тілом у повільному (безпечному) темпі. Вправи спрямовані на профілактику різних деформацій хребта, зміцнення м’язів, формування правильної постави, розвивають еластичність м’язів суглобів, координацію рухів, оздоровлюють дітей, виховують витривалість та старанність. Заняття проводять у формі сюжетно-рольової або тематичної гри. Кожна вправа предбачає втілення дитиною якогось образу, сприяє розвитку її творчих і акторських здібностей. Завдяки заняттям зі стретчингу в дітей зникають комплекси, пов’язані з фізичною недосконалістю тіла. Малюки набувають нового рухового досвіду, що дозволяє їм почуватися сильнішими і впевненішими, у них підвищується опірність організму до різних захворювань.

Заняття ігровим стретчингом доцільно починати з дітьми чотирирічного віку. Кожну вправу повторюють 4-6 разів (залежно від віку дітей) під інструментальну музику із чітким ритмом. Вправи мають образні назви й поєднуються у захопливий сюжет, щоразу інший. Заняття складається з кількох фрагментів, які передбачають вправи на статичне розтягування м’язів, стрибки, стимуляцію точок на стопі, розслаблення для відновлення дихання. Після заняття ігровим стретчингом у дітей поліпшується настрій, взаєморозуміння. Вивчивши вправи, діти самостійно розігрують відомі сюжети і придумують свої, таким чином розвиваються їхні творчі здібності. Методи стретчингу:

- Балістичний. Характеризується швидкістю і силою рухів. У зв’язку з цим пришвидшується розтягнення м’язів та підвищується ефективність заняття. Виконують махи руками і ногами, згинають і розгинають тулуб із великою швидкістю і амплітудою. При надмірній швидкості і силі рухів може бути травмонебезпечним.

- Повільний. Дає максимальне розтягування м’язів. Вправи виконують у дуже повільному темпі. Використовують під час розминки.

- Статичний. Найбезпечніший метод. Вправу виконують від 10 с до кількох хвилин із затримкою у кожній позиції на 30-60 с.

Ігровий стретчинг (від англ. «розтягування») – комплекс спеціальних поз та ігрових вправ для розтягування певних м’язів, зв’язок і сухожиль. Ігровий стретчинг – оздоровча методика, що передбачає використання комплексів взаємопов'язаних ігрових ситуаційних вправ, спрямованих на розвиток гнучкості тіла, збільшення рухливості суглобів та розтягування м'язів, зміцнення хребта, профілактику плоскостопості.

Заняття за методикою ігрового стретчингу розпочинають з дітьми 4-го року життя. Дітей розподіляють на групи чисельністю до 15осіб. Заняття проводяться двічі на тиждень у чистому, провітрюваному приміщенні й тривають від 20 до 40 хв (залежно від віку та бажання дітей). Діти займаються на килимку, вдягнені в легкий спортивний одяг, на ногах – шкарпетки або чешки.

Вправи базуються на чергуванні напруження й розслаблення м'язів.

Структура заняття:

– Дві-три вправи для м'язів живота з прогинанням назад.

– Дві-три вправи для м'язів спини з нахилом уперед.

– Одна вправа для зміцнення хребта з поворотами.

– Дві-три вправи для зміцнення м'язів хребта й тазового пояса.

– Одна-дві вправи для зміцнення м'язів ніг.

– Одна-дві вправи для розвитку стоп.

– Одна вправа для розвитку плечового пояса або рівноваги.

Ігровий сретчинг в структурі заняття з фізкультури:

Вступна частина заняття складається з розминки (різні види ходьби, бігу, стрибків для набуття правильної постави, зміцнення стоп, поліпшення координації рухів, орієнтування в просторі) й загальнорозвивальних вправ (музично-ритмічні композиції).

Основна частина – силові вправи; масаж ніг; вправи на розтягування, рівновагу; гімнастика для суглобів, хребта. (Важливо правильно вибирати вправи для всіх груп м'язів, варіювати їх).

Заключна частина – вправи на дихання, релаксація.

Орієнтовні типи вправ ігрового стретчингу

Каченятко Кряк (запобігання розвитку плоскостопості, формування правильної постави)

В.п. – стати прямо, ноги разом, руки опущені. 1 – поступово розсувати ноги до розміщення їх в одній площині: а) стати навшпиньки, п’яти розвести в сторони; б) стати на п’яти, носки розвести в сторони. Синхронно піднімати руки до рівня плечей. В останній позі затриматися якийсь час. 2 – повернутися у в. п. Дихання спокійне. Повторити потрібну кількість разів.

Метелик (дія на м’язи черевного преса, стимулювання підшкірних нервів). В.п. – сісти прямо, зігнути ноги в колінах, з’єднати стопи, покласти на коліна руки долонями донизу. 1 – розвести коліна, опустити їх до підлоги, натискаючи руками. Затриматися якийсь час у цьому положенні. 2 – повернутися у в. п. Дихання спокійне. Повторити потрібну кількість разів.

Змія (активізація роботи нирок, мозку, покращення нервової провідності). В.п. – лягти на підлогу ниць, ноги разом, долоні на підлозі на рівні очей. 1 – повільно піднімаючись на руках, підняти спочатку голову, за нею груди. Прогнутися, наскільки це можливо, не дуже сильно закидаючи голову назад. Затриматися якийсь час у цьому положенні. 2 – повільно повернутися у в. п. Дихання: вдих у 1-й фазі, видих у 2-й фазі. Повторити потрібну кількість разів.

Велосипед (дія на підшлункову залозу, органи травлення). В.п. –лягти на спину, підняти зігнуті в колінах ноги, гомілки паралельно до підлоги, носки витягнуті, руки вздовж тіла. 1 – повільно випрямити праву ногу, не опускаючи на підлогу. Ліва у в. п. 2 – повернути праву ногу у в. п., водночас випрямляючи ліву. Рухи динамічні. Дихання спокійне. Повторити потрібну кількість разів.

Пташка (покращення гнучкості хребта, запобігання функціональним розладам). В.п. – сісти прямо, розвести прямі ноги якомога ширше, носки витягнуті, руки в сторони, паралельно до підлоги, голова прямо. 1 – нахилитися вперед, намагаючись торкнутися руками пальців ніг. Коліна не згинати. Намагатися доторкнутися головою до підлоги, потім лягти на підлогу грудьми. Руки прямі. Затриматися якийсь час у цьому положенні. 2 – повернутися у в. п. Дихання: вдих у 2-й фазі, видих у 1-й фазі. Повторити потрібну кількість разів.

Рибка (покращення мозкової діяльності, нервової провідності, підвищення внутрішньочеревного тиску). В.п. – лягти ниць, ноги разом, руки зігнуті в ліктях, долоні на підлозі на рівні очей. 1 – плавно, без ривків, розгинаючи руки, підняти голову, груди, водночас згинаючи ноги в колінах, намагатися доторкнутися ступнями ніг до голови. Затриматися якийсь час у цьому положенні. 2 – повернутися у в. п. Дихання: вдих у 1-й фазі, видих у 2-й фазі. Динамічний варіант: розгойдування на животі.

Морська зірка. В.п. – лежачи на животі; руки й ноги розведені в сторони. 1-2-3 – підняти руки і ноги над підлогою, прогнутися, затриматися в такому положенні на 3 с. 4 – повернутися у в. п. Примітка. Піднімаючи руки і ноги, слід намагатися не згинати їх; голову тримати прямо, не опускати.

Дельфін. В.п. – лежачи на животі; з'єднані ноги випрямлені; прямі руки витягнуті вперед, кисті з'єднані в "замок". 1-2-3 – прогнутися, підняти руки й ноги над підлогою. 4 – повернутися у в. п. Примітка. Піднімаючи руки і ноги, намагатися тримати їх випрямленими; дивитися на кисті рук.

Рибка. В.п. – лежачи на животі; ноги разом; руки зігнуті в ліктях, долоні лежать на підлозі на рівні плечей. 1 – плавно розгинаючи руки, одночасно підняти голову, груди, згинаючи ноги в колінах, намагаючись доторкнутися ступнями ніг до голови. Затриматися на 3-5 с. 2 – повернутися у в. п. Примітка. Вправа сприяє розтягуванню прямих м'язів черевного преса, допомагає подолати скутість та деформацію хребта.

Гойдалка. В.п. – лежачи на спині; випрямлені руки, відведені назад, лежать на підлозі; ноги теж випрямлені. 1-2 – зігнути ноги в колінах, обхопивши руками гомілки. Притиснути коліна до грудей, погойдатися вперед-назад. 3-4 – повернутися у в. п. Примітка. Під час "гойдання" слід штовхатися вперед ногами, щоб не завалюватися на бік.

Зернятко. В.п. – сидячи навпочіпки; ноги разом, п'яти торкаються підлоги; пальці витягнутих вперед рук зчеплені в "замок", опущені вниз; тулуб злегка нахилений уперед; голова опущена. 1 – повільно піднятися й випрямити ноги, тулуб залишити нахиленим. 2 – одночасно випрямити тулуб і підняти прямі руки вгору, розгорнути долоні. 3 – руки опустити через сторони вниз. 4 – повернутися у в. п. Примітка. Вправа готує хребет до подальшого навантаження. Обов'язково слід стежити за тим, аби діти не відривали п'яти від підлоги.

Пінгвін. В.п. – о.с. 1 – потягнути на себе носочки ніг. 2 – опустити. Примітка. Вправа забезпечує рухливість суглобів ніг; ефективна для профілактики плоскостопості, поліпшує поставу.

Метелик. В.п. – сидячи на підлозі; спина пряма; ноги зігнуті в колінах; стопи, зведені разом, стоять на підлозі, носочки витягнуті; руки відведені за спину у високому упорі. 1 – коліна розвести в сторони. 2 – стопи ніг обхопити руками, спина пряма. Затриматися в такому положенні Зс. Похитати розведеними колінами – "метелик махає крильцями". 3-4 – повернутися у в. п. Примітка. Слід стежити, щоб діти намагалися якомога нижче опускати коліна. Рухи мають бути динамічними.

Плавець. В.п. – лежачи на спині; ноги зведені, прямі; руки вздовж тулуба. 1 – відвести руки за голову. 2 – відтягнути носочки. 3 – відірвати ноги від підлоги, по черзі їх підіймати й опускати. 4 – повернутися у в.п. Примітка. Вправа сприяє очищенню органів травлення.

Жабка. В.п. – "поза прямого кута"; ноги разом; руки в упорі ззаду. 1 – притягнути стопи до себе. 2 – зовнішню частину стопи опустити на підлогу, п'яти разом. 3 – носки наблизити один до одного, п'яти залишити разом. 4 – повернутися у в. п. Примітка. Вправа сприяє збільшенню рухливості суглобів ніг.

Равлик. В.п. –лежачи на спині; випрямлені руки, заведені назад, лежать на підлозі; ноги теж випрямлені. 1 – підняти прямі ноги вгору і завести їх за голову, носками ніг торкнутися підлоги. 2 – повернутися у в. п. Примітка. Під час виконання вправи руки фіксують тулуб – підтримують спину; ноги в колінах випрямлені.

Неваляйка. В.п. – стоячи на колінах; руки на поясі. 1 – нахилитися назад. 2 – повернутися у в. п. Примітка. Нахиляючись, слід тримати спину прямо. Після трьох повторів відпочити (можна сісти на п'яти) і повторити вправу ще тричі.

Павич. В.п. – стоячи; руки опущені вздовж тулуба. 1 – завести руки за спину, з'єднати долоні. 2 – вивернути складені руки пальцями вгору, розмістити кисті так, щоб мізинці по всій довжині торкалися хребта. 3 – лікті підняти, плечі відвести назад, затриматися в такому положенні на 3-5 с. 4 – повернутися у в. п. Примітка. Під час виконання вправи слід стежити за поставою. Після вправи корисно опустити руки вниз, потрусити кистями і спокійно зітхнути.

Чапля. В. п. – стоячи; руки в сторони. 1 – зігнути праву ногу в коліні, носок відтягнути вниз, затриматися в такому положенні на 3-5с. 2 – повернутися у в. п. 3-4 – те саме з лівої ноги. Примітка. Виконання вправи можна супроводжувати віршованим текстом:

Коли чапля вночі спить,

На одній нозі стоїть.

Може, хочете ви знати,

Чи не важко так стояти?

А для того, щоб це знати,

Треба нам, як чапля, стати.

Необхідно стежити за поставою, намагатися зберігати рівновагу. Коліно має бути зігнуте під кутом 90°.

Змія. В.п. – лежачи на животі; ноги зведені разом; руками впертися в підлогу на рівні грудей. 1 – випрямити руки, підняти голову. 2 – подати вперед груди, живіт – на підлозі. У такому положенні прогнутися наскільки можливо, закинувши голову трохи назад, зафіксувати позу. 3-4 – повернутися у в. п. Примітка. Вправа виконується в повільному темпі. Сприяє розтягуванню прямих м'язів черевного преса, підвищенню внутрішньочеревного тиску. У результаті посилюється приплив крові, що насичує відповідні органи живильними речовинами та киснем. Допомагає долати скутість і деформації хребта. Корисна для мигдалин: поліпшується надходження до них крові, що робить їх стійкішими до застудних захворювань.

Слон. В.п. – стоячи прямо; ноги разом; прямі руки в "замку" за спиною. 1 – нахилитися вперед, намагатися притиснути лоб до колін, прямі руки піднімати вгору. Затриматись у такому положенні на 3-5 с. 2 – повернутися у в.п. Примітка. Вправа для хребта та плечових суглобів. Сл'ід стежити за тим, щоб під час її виконання ноги в колінах були випрямлені.

Лисичка. В.п. – сидячи на п'ятах, руки за спиною. 1 – сісти на підлогу справа від п'ят. 2 – повернутися у в.п. 3-4 – те саме вліво. Примітка. Під час виконання вправи кистями рук варто триматися за лікті.

Колобок. В.п. – сидячи на підлозі; ноги зігнуті в колінах, п'яти максимально присунуті до сідниць. Обхопити коліна руками, голову притиснути до колін. 1 – перекотитися на спину. 2 – повернутися у в. п. Примітка. Вправа для м'язів спини, хребта.

Морська хвиля. В.п. – "поза прямого кута"; ноги разом; руки в упорі ззаду. 1 – підняти прямі ноги на 45° та описати ними "вісімку". 2 – в.п. Примітка. Вправа сприяє зміцненню кістковом'язової системи.

Гілочка. В.п. – лежачи на спині; ноги разом, носочки натягнуті; руки витягнуті вздовж тулуба долонями вниз. 1 – повільно підняти ноги вертикально, не згинаючи їх. Таз від підлоги не відривати. 2 – повільно повернутися у в. п. Примітка. Вправа сприяє зміцненню кістковом'язової системи.

Заняття з елементами ігрового стретчингу для дітей середньої групи

ПАПЕРОВІ МАНДРИ

Мета. Розвивати у дітей рівновагу, координацію рухів, стрибучість, орієнтування в просторі, воло

дітисть, дрібну моторику. Зміцнювати м’язи верхнього та нижнього плечових поясів; сприяти розвитку еластичності м’язів ніг та спини. Вчити дітей працювати з нестандартним фізкультурним обладнанням; відпрацьовувати різні види ходьби, гімнастичні елементи: «човник», «метелик», «велосипед». Закріплювати вміння стрибати з просуванням уперед з різних вихідних положень; повторити техніку виконання метання обома руками знизу в нерухому ціль. Викликати у дітей позитивні емоції від фізичних занять, виховувати самостійність, працелюбність, стриманість, відповідальність.

Матеріал: коробка, накрита тканиною, аркуші паперу, старі шпалери, кокос, запис музики, фломастери.

Хід заняття

Діти заходять до зали і шикуються в одну шеренгу. Перед ними стоїть коробка, накрита тканиною.

Фізінструктор. Доброго ранку, діти. На кожному занятті ми з вами працюємо з різноманітним фізкультурним інвентарем. А сьогодні заняття незвичайне. Погляньте навкруги: в залі нема нічого, крім цієї коробки. Спробуймо відгадати, що в ній і чим ми будемо сьогодні займатися. (Відповіді дітей). Педагог пропонує дітям спробувати визначити на дотик, не заглядаючи в коробку, що в ній. Малюки знаходять під тканиною аркуші паперу та рулони шпалер.

Фізінструктор. Будемо вигадувати оповідку, але не звичайну, а паперову. Для цього нам знадобляться кмітливість, спритність та уява.

Гра «Відповідай рухом». Інструктор ставить запитання, а діти відповідають словами і рухами.

Як живемо? – Ось так! (Великий палець руки підняти вгору).

Як пливемо? – Ось так! (Імітація рухів).

Як роздивляємось навкруги? – Ось так! (Дивляться вдалечінь, приставивши долоню до лоба).

Як стрибаємо? – Ось так! (Стрибки на місці).

Як біжимо? – Ось так! (Імітація рухів на місці).

Як крокуємо? – Ось так! (Ходьба на місці).

Як відпочиваємо? – Ось так! (Присівши та склавши руки під щічку, діти роблять глибокий вдих та видих).

Фізінструктор. Бачу, настрій у вас добрий! Тоді вперед! Я розпочну нашу оповідку, а ви допоможете її продовжити. Пропоную вирушити у подорож на кораблі. Тільки де його взяти? (Діти фантазують і підказують, що можна зробити з паперу). Тільки нас дуже багато, тож навряд чи ми помістимося на одному кораблі. Треба, мабуть, зробити два. Підійдімо до вихователя і разом зробимо кораблі.

Образотворчість «Човни». Діти разом із вихователем відрізають від рулону шпалер прямокутники і роблять два човни у техніці оригамі. Потім кожна дитина робить собі «весло», скрутивши аркуш паперу в трубочку.

Фізінструктор. Сідайте в човни і попливемо! (Діти сідають у дві колони за паперовими човнами). А щоб нам було весело в дорозі, зробимо розминку, але не звичайну, а морську.

Загальнорозвивальні вправи з «паперовими веслами».

Дивимось, куди пливти

В.п. – сидять, ноги зігнуті перед собою («метелик» – див. вище), руки на стопах ніг, «весло» лежить на ногах. 1 – поворот голови праворуч. 2 – повернутися у в. п. 3 – поворот голови ліворуч. 4 – повернутися у в. п.

Попливли

В.п. – сидять, ноги нарізно, тримають «весло» обома руками паралельно підлозі, руки зігнуті біля грудей. 1 – руки відвести праворуч (імітація руху). 2 – повернутися у в. п. 3 – руки відвести ліворуч. 4 – повернутися у в. п.

Перевіряємо глибину

В.п. – таке саме, як у попередній вправі, руки з «веслом» угорі. 1 – нахил тулуба вправо, «весло» у правій руці, правою рукою торкнутися підлоги. 2 – повернутися у в. п. 3-4 – той самий рух, але в інший бік.

Нікого не загубили?

В. п. – сидять на колінах, сідниці між ніг, руки і «весло» лежать на колінах. 1 – поворот тулуба праворуч, правою рукою торкнутися дитини, яка сидить позаду. 2 – повернутися у в. п. 3-4 – той самий рух, але в інший бік.

Попрацюємо ніжками

В.п. – лежать на спині, руки з «веслом» угорі. 1-16 – виконання вправи «велосипед» (див. вище). Сушимо весла та ноги В.п. – лежать на спині, руки з «веслом» угорі, ноги зігнуті в колінах, стоять на підлозі. 1-2 – потягнутися руками та ногами вгору. 3-4 – повернутися у в. п.

Ура! Земля!

В.п. – ноги разом, «весло» вгорі в обох руках. 1-24 – стрибки на місці.

Сходимо з човна

В.п. – стати ногами на «весло» так, щоб воно було під серединою стопи, руки на поясі. 1-4 – ходьба по «веслу» вправо. 5-8 – ходьба по «веслу» вліво. Ходьба

«Прокладаємо стежку»

Фізінструктор. Наш човен причалив до берега. А куди йти далі? Не видно ні дороги, ні стежки, що робити? Треба, мабуть, самим прокласти стежку! Діти відривають від рулону шпалер шматок і кладуть на підлогу (дві команди – два шматки шпалер. Ходьба з різними положеннями рук: вниз, як при звичайній ходьбі: руки в сторони; руки на поясі. Ходьба на носках та п’ятках із різними положеннями рук (вгору; за спину; за голову; руки внизу за спиною, пальці складені в замок; до плечей; перед собою).

Вправа «Стрибки через струмок»

Фізінструктор. Ми йшли, йшли і стежинка привела нас до струмочка, а він вузенький-вузенький. Доведеться через нього стрибати.

1. В.п. – ноги нарізно, «струмок» між ніг. Стрибки вперед поштовхом двох ніг.

2. В.п. – таке саме. Вагу тіла переносять з ноги»на ногу.

3. В.п. – «струмок» між ніг, ноги нарізно, зігнуті в колінах, руки торкаються підлоги між стопами ніг. Одночасно відштовхуючись стопами ніг та руками, виконують стрибки з просуванням уперед.

4. Довільне виконання стрибків за вибором дитини.

Гра «Не замочи ніжок»

Фізінструктор. Погляньте, струмочок довів нас до болота! Що ж нам тепер робити? Як болото перейти? (Припущення дітей). Пропоную зробити купинки з тих шпалер, якими ми вже користувалися. Діти підходять до «струмочків» і відривають від них такі шматки, щоб можна було на них стати обома ніжками, розкладають на підлозі хаотично. Стрибають по них.

Релаксація під музику «Який гарний острів».

Фізінструктор пропонує дітям трохи відпочити, роззирнутися довкола і помилуватися красою екзотичного острову. Звучить спокійна мелодія зі звуками природи. Діти сідають на килимок, притулившися спинками одне до одного, заплющують очі. Педагог тихим голосом описує острів із високими пальмами, яскравими дивовижними квітами, барвистими папугами, лазурними водоспадами... Потім дає кілька хвилин, щоб діти уявили свій острів, послухали музику, відпочили.

Фізінструктор. Діти, погляньте, що я знайшла! Що це? (Педагог непомітно для дітей «викочує» на середину зали кокос). Якої він форми? Я відкрию вам одну таємницю: щоб зірвати кокос із пальми, треба взяти ще один кокос і влучити ним у той, що висить. Спробуємо і ми збити з пальми кокос.

Метання в ціль «Збиваємо кокоси».

Діти жмакають руками папір, який був «веслами». Формують кульки – «кокоси». Стають біля пальми (оформлена як пальма – драбинка чи палиця). Намагаються паперовими кульками влучити у кокос, який висить на пальмі, щоразу збільшуючи відстань до мішені (три підходи).

Фізінструктор. А тепер свої «кокоси» кладіть у пакетик. А цей кокос ми з вами заберемо до човна. Хто хоче нести горіх? Вас багато, а він один! Давайте вирішимо це за допомогою гри.

Гра «Хто нестиме гостинець до човна?»

Малята стоять по колу і під музику передають кокос одне одному. Дитина, у руках якої він опиниться у момент, коли стихне музика, нестиме кокос до човна. Гру повторюють іще двічі, щоб обрати помічників.

Крокування з кокосом

Перша дитина, яка тримає кокос, веде всіх по колу, потім передає кокос другому малюкові, той – веде «змійкою», наступний – прямо.

Фізінструктор. Ось ми і прийшли до човнів! Цей гарний кокос ми заберемо із собою на згадку про нашу подорож. А вам сподобалася подорож? А щоб вам не було нудно під час дороги додому, малюватимемо свої враження на шпалерах, які залишилися. Беріть фломастери, сідайте зручно у човни... Вирушаємо додому! В добру путь!

5. ТАНЦЮВАЛЬНІ ВПРАВИ

Крок з підскоком виконуютьз вихідного положення «руки на поясі» або «руки в сторони» так: на рахунок «раз» невеликий крок вперед правою ногою, ліва нога трохи піднята позаду; на рахунок «і» легко підскочити вперед на правій нозі, ліву ногу, зігнуту в коліні, підняти вперед, носок відтягнути; на рахунок «два» невеликий крок вперед лівою ногою, права нога трохи піднята позаду; на рахунок «і» легко підскочити вперед на лівій нозі, праву ногу, зігнуту в коліні, підняти вперед, носок відтягнути.

Крок галопу вбік виконується з вихідного положення «руки на поясі» або «руки в сторони» так: на «раз» – крок правою ногою праворуч, на «і» – ковзним рухом підтягнути ліву ногу до правої, праву відвести вбік (ліва нога мовби відштовхує праву ногу вбік). Рух галопом вліво розпочинається з лівої ноги.

6. ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ (у спортивній залі)

Тема: У гості до ляльок (ігрове заняття)

Мета: вчити зберігати рівновагу в процесі ходьби обмеженою площиною; м’яко приземлятися при виконанні стрибка; вправляти дітей у ходьбі та бігові (ходьба та біг чергуються); розвивати спритність; виховувати активність та витривалість.

Обладнання: мотузки, іграшки, обручі.

Хід заняття

По обидва боки зали стоять стільчики (по одному стільчику на кожну дитину). Діти входять до зали зграйкою. Ходьба та біг невеликими групами за вихователем. Педагог пропонує дітям сісти на стільці - зайняти свої будиночки.

– Сьогодні чудовий день, світить сонечко і ви можете піти в гості до ляльок, погуляти з ними.

Проводиться рухлива гра «Підемо в гості до ляльок». Діти підходять до ляльок, що сидять на лаві у протилежному боці зали, беруть їх на руки, бігають, танцюють з ними.

Вихователь відкриває парасолю і говорить: «Ой, дощик пішов! Швидше всі до мене, під парасолю!» (діти біжать до педагога під парасолю). Проводиться рухлива гра «Сонечко і дощик» (2 рази).

Вихователь: Дощик закінчився, сонечко виглянуло і ми можемо погуляти, але кругом багато калюж, тому треба не замочити ніжки. Ми будемо перестрибувати калюжі (діти один за одним стрибають з обруча в обруч).

Проводиться рухлива гра «Через місток» (2 рази) (повертаються назад між двома мотузками (ширина - 25 см, довжина – 3 м). Проводиться рухлива гра «По стежці» (2 рази).

Вихователь: Калюжі висохли, всі біжіть до мене! (діти підбігають, а вихователь радо їх зустрічає, потім біжать до іграшок, беруть їх у руки та піднімають вгору, а за командою педагога «Всі біжіть до мене!», знову біжать до нього).

Проводиться рухлива гра «Біжіть до мене» (2 рази). Ходьба зграйкою за вихователем по периметру зали, діти забирають іграшки із собою.

Тема: Пташка і пташенята

(домінантне – ходьба зі збереженням рівноваги)

Мета: вчити ставати в коло для виконання загальнорозвивальних вправ; ходити обмеженою площиною, зберігаючи рівновагу; розучити рухливу гру «Пташка та пташенята»; розвивати рівновагу, інтерес до фізичних вправ; виховувати витривалість.

Обладнання: 4 мотузки (довжина - 3-4 м).

Хід заняття

Вихователь у ролі пташки, а дітки - пташенята.

1. Ходьба зграйкою за вихователем. Гра «Вище-нижче». За сигналом вихователя «вище» - ходьба на носочках, «нижче» - звичайна ходьба (2-3 р).; біг, ходьба, шикування в коло з допомогою вихователя для виконання загальнорозвивальних вправ.

II. 1. Вправа «Пташенята махають крильцями». В.п. – ноги на ширині ступні паралельно, руки опущені донизу: 1- підняти руки в сторони - вдих; 2-3 - помахати руками; 4 - зі звуками «ців-ців-ців» опустити руки донизу (3-4 рази в повільному темпі, 2 рази із заплющеними очима);

2. Вправа «Пташенята клюють зернята». В.п. - ноги на ширині ступні паралельно, руки опущені донизу: 1- присісти, нахилити голівку донизу - видих; 2-3 - зі словами «клюю-клюю-клюю» постукати пальчиками по колінах; 4 - випрямитися, руки відвести назад - вдих (4 рази).

3. Вправа «Веселі пташенята». В.п.- ноги на ширині ступні паралельно, руки на поясі, голову тримають прямо: 8 разів тупають правою ногою, 8 разів - лівою ногою. Дихання довільне (по 2 рази кожною ногою).

III. Основні рухи у ході гри «По рівненькій доріжці». На підлозі викладені паралельно одна одній дві доріжки довжиною 4-5 м (ширина - 25 см). Вправу виконують один за одним: пройти по доріжці, вільно балансуючи руками, руки в сторони (2 рази); пройти по доріжці, руки на поясі (2 рази); пройти доріжкою, переступаючи через кубики (2 рази).

Рухлива гра «Пташенята і пташка» (4 рази).

IV. Ходьба зграйкою за вихователем з помахуванням руками (як пташенята крильцями).

 

Фізкультурне заняття (з елементами методики М. Єфименка)

Тема: В гостях у сонечка

Мета: вчити дітей у ходити по гімнастичній лаві та зістрибувати з неї; підлізати під дугу на колінах з упором на руки; закріпити вміння ходити на низьких, середніх та високих чотирьох та кидання м’яча двома руками з-за голови на дальність, зберігати заданий напрямок при киданні. Сприяти розвитку відчуття рівноваги, координації рухів; виховувати старанність, реакцію на сигнал, впевненість. У грі «Сонечко і дощик» закріплювати вміння дітей ходити та бігати врозтіч, розвивати швидкість і спритність, вміння дружно гратися.

Обладнання: силует сонечка та хмаринки, м’ячі за кількістю дітей, 2 гімнастичні лави, 2 дуги.

Хід заняття

I. Раз-два, раз-два -

Так крокує дітвора!

Ми йдемо всі по-порядку,

Починаємо зарядку

(діти ідуть один за одним у колі на низьких чотирьох - 40 с).

II. Мишки йдуть, ступають кроком,

У кутку дрімає кіт.

Не збудити б ненароком...

Т-с-с-с - тихий хід!

(ходьба на середніх чотирьох - 40 с).

III. Ми на долоньки стали всі - диб-диб-диб,

Ось такий веселий у нас хід - диб-диб-диб

(ходьба на високих чотирьох - 40 с).

IV. Раз-два, раз-два -

Так крокує дітвора!

Ми йдемо всі по-порядку,

Починаємо зарядку

(діти крокують один за одним у колі - 40 с).

V. А тепер давайте, дітки,

Ми побігаємо трішки:

Он туди, а потім звідти, Як швиденько біжать ніжки!

(діти біжать, спочатку збільшуючи темп, а потім уповільнюючи, завершують біг звичайною ходьбою – 30 с).

Вихователь:

Наші ніжки тут ходили,

Ми тут сонечко зустріли

(шикування в коло).

Комплекс загальнорозвивальних вправ «Сонечко в гостях у діток».

- Жило-було собі сонечко. Воно було дуже добре і веселе. Сонечку захотілося погратися. Спустилося воно до діток (з’являється іграшкове сонечко).

1. Зустріч із сонечком.

Вихідне положення - лежачи на спині, руки вздовж тулуба:

1 - поворот голови вліво, 2 - в.п.; 3 - поворот голови вправо 4 - в.п. (повороти 6 разів).

2. Тепле сонечко.

Вихідне положення - лежачи на спині, руки вздовж тулуба: 1 - підняти ліву руку і ногу вгору; 2 - вихідне положення; 3 - підняти праву руку і ногу вгору; 4 - в.п. (повторити 4-5 разів).

3. Спіймаємо сонячного промінчика.

Вихідне положення - сидячи на підлозі, руки на поясі: 1 – нахилитися вперед, сплеснути в долоньки («спіймаємо сонячного промінчика»); 2 - в.п. (повторити 4-5 разів);

4. Погріємося на сонечку.

Вихідне положення - лежачи на животі, упор на зігнуті «руки: 1, 2, 3 - зігнути ноги в колінах, довільно ними рухати; 4 - у в.п. (повторити 4 рази).

5. Порадіємо сонечку.

Вихідне положення - стоячи, руки на поясі. Підскоки на двох ногах з просуванням вперед (виконується 10 стрибків).

Основні рухи.

Вихователь:

Поки з сонечком ми гралися,

М’ячики від нас заховалися.

Де ж веселі м’ячі, дітвора?

Заховалися від нас, та й нема!

Пошукаємо м’ячики, де ж вони?

Наших спритних м’ячиків ми знайшли!

Всі хутчіш до них біжіть,

І в руки швиденько візьміть

(діти беруть із корзини м’ячики).

Вихователь:

Мені веселі м’ячі покажіть,

Киньте далеко і доженіть!

Кидання м’ячів на дальність з-за голови двома руками. Вправу виконують всі разом 2-3 рази. Кидають за сигналом вихователя. Після кидання, діти самі біжать і ловлять свої м’ячі та повертаються для повторення вправи. Вихователь стежить, щоб діти перед киданням ставили ноги нарізно, кидали енергійно та якнайдалі.

Вихователь:

М’ячики в руки візьміть,

І в корзину покладіть

(діти кладуть м’ячі в корзину).

Вихователь:

Йшов по стежці їжачок,

В нього шубка з голочок.

Ніс нам яблучок мішок,

Аж болів в нього бочок.

Раз,два, три,чотири, п’ять -

Зупинився спочивать.

Посидів хвилинок п’ять

І сонечко побіг вітать.

Ходьба по гімнастичній лаві. В кінці лави зістрибнути. Діти виконують вправу один за одним 2-3 рази. Вихователь стоїть там, де діти зістрибують і слідкує за м’яким приземленням дітей. Малюки підлізають під дугу на колінах, спираючись на кисті

рук, встають і підстрибують до сонечка. Стежити, щоб діти під час ходьби по лаві та підлізання під дугу дивилися вперед, тримали спину рівною.

Рухлива гра «Сонечко і дощик» (повторюється 2-3 рази).

Вихователь:

Руки вгору - потягніться,

Сядьте, весело всміхніться.

Вправа на встановлення дихання, хвилина відпочинку: діти лежать у колі на підлозі, руки простягають за голову, а потім сідають, руки вперед (повторити 2 рази).

Вихователь:

Хто приходив до нас сьогодні в гості?

Діти: Сонечко!

Вихователь: Давайте попрощаємося з сонечком, адже до нього ще прийдуть дітки, які також хочуть з ним погратися.

Діти прощаються з сонечком та виходять із зали.

 

2. ПРИКЛАДИ РУХОВИХ ВПРАВ НА РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ.

1.

 

 

2.

 

3.

 

4.

 

5.

 

 

6.

 

 

7.

 

8.

 

9.

 

 

10.

 

11.

 

ПРИКЛАДИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Тема: Предмет і завдання теорії та методики фізичного виховання. Фізичне виховання в системі освіти. Засоби фізичного виховання

1. До поданих визначень знайдіть відповідний термін: фізичний розвиток, фізична освіта, фізичне виховання. Відповідь записується так: А 1 або А 2, або А 3 тощо. Для одного визначення існує лише один термін.

А. Природний процес, головною передумовою якого є природні життєві сили (задатки, здібності), що передаються за спадковістю	1. Фізична освіта
Б. Засвоєння людиною в процесі спеціального навчання системи раціональних способів керування своїми рухами, необхідних в житті фонду рухових умінь, навичок і пов’язаних з ними знань	2. Фізичне виховання
В. Педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом всього життя	3. Фізичний розвиток

 

2. Чи згодні Ви з наступними твердженнями? Відповідь записується так:

1. Так, або 1. Ні.

2. Так, або 2. Ні тощо.

1. Мета системи фізичного виховання – це нагромадження сукупності досягнень суспільства у створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого фізичного та духовного удосконалення людини

2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання - фізична культура, фізична освіта, фізичний розвиток.

3. До оздоровчих завдань фізичного виховання відноситься патріотичне та моральне загартування особистості.

4. Фізична культура характеризується діяльнісним, предметно-ціннісним та результативним аспектами. 5. Джерело виникнення і розвитку теорії фізичного виховання є результати досліджень у суміжних галузях знань.

 

3. До поданих визначень знайдіть відповідний термін. Відповідь записується так: А 1, або А 2, або А 3 тощо. Для одного визначення існує лише один термін.

А. Моторна функція організму, що виражається в зміні положень тіла або окремих його частин	1. Рухова дія
Б. Поєднання декількох специфічних рухових дій	2. Рухова діяльність
В, Певна цілеспрямована система рухів, сформована для вирішення конкретного рухового завдання	3. Рух

 

4. До поданих визначень знайдіть відповідний термін.

А. Вправи, виконання яких вимагає складнокоординаційних дій, незвичайних вихідних положень, перебудови рухової діяльності відповідно до зміни ситуації.	1. Вправи на спритність
Б. Вправи, які виконуються на обмеженій площі опори (на підвищенні та рухомій опорі).	2. Вправи на гнучкість
В. Вправи, що виконуються з великою амплітудою	3. Вправи на рівновагу

 

Тема: Принципи фізичного виховання дітей

1. З перерахованих визначень оберіть те, що характеризує поняття «принципи виховання»:

А. Педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом всього життя

Б. Засвоєння людиною в процесі спеціального навчання системи раціональних способів керування своїми рухами, необхідних в житті фонду рухових умінь, навичок і пов’язаних з