Логістика як міжнародна спеціалізація Гонконгу (Сянгану)

Окремої уваги з точки зору формування ринку логістики в Азії заслуговує Гонконг. У минулому він був центром міжнародної торгівлі та морських перевезень, а також місцем розміщення багатьох промислових підприємств. На даний час багато з них перемістилися в Китай і за ситуації, що змінилася, уряд Гонконгу спрямовує зусилля на створення тут міжнародного логістичного центру. У такому статусі Гонконг відіграватиме важливу роль у сприянні глобальній та міжнародній торгівлі. Великі обсяги комплектуючих виробів і матеріалів надходять морем в Гонконг та через нього в Китай. У свою чергу, готова продукція з Китаю транспортується морем через Гонконг на закордонні ринки. За останні роки під впливом глобалізації зростання логістики набуло дуже високих темпів. Для міжнародних перевезень Гонконг має дві основні переваги: аеропорт та контейнерний морський порт. Хоча глибоководний порт Гонконгу має явні переваги, швидше розвивається його сусід - порт Шеньчжень, де створюється великий контейнерний парк. Щодо аеропорту Гонконг, то в 2005р. він зайняв друге місце в світі за обсягом авіавантажів (3,5 млн.тон). Нині обсяги повітряних перевезень через Гонконг зростають щорічно на 20%, у той час як відповідні темпи зростання морських перевезень складають 5-6%. Перевагою Гонконгу, як міжнародного центру логістики, є наявність відпрацьованої методики організації вантажопотоків, зручної сфери послуг та ефективної інфраструктури. Логістичні компанії в Гонконгу поділяються на декілька категорій - експедитори вантажів, контейнерні парки та термінали, оператори складів, авіалінії та автотранспортні компанії. Тут представлені всі великі міжнародні логістичні компанії, однак за чисельністю переважають невеликі фірми. У недавно опублікованій доповіді Ради з розвитку торгівлі Гонконгу визначена ще одна його важлива логістична функція - як регіонального дистриб’юторського центру(РДЦ), який з’єднуватиме регіони континентального Китаю з країними Південно-Східної та Північно-Східної Азії. У доповіді стверджується, що з часом регіональні поставки через нечисленні, але високо розвинуті РДЦ будуть широко використовуватися в світовій економіці, а самі РДЦ перетворяться в компоненти глобальної господарської системи. Такі РДЦ будуть забезпечувати інтегральні рішення в області пакування і транспортування для імпорту та наступного розподілу у межах регіону, здійснюючи низку кінцевих комерційних операцій, в т.ч додаткових. При виконанні послуг,що створюють додану вартість, та швидкісне та надійне реагування на запити, сучасний РДЦ буде значно відрізнятися від регіонального складу. Концепція РДЦ поки що мало відома в Азії незважаючи на те, що регіон має одні з найбільших у світі аеропорти та морські контейнерні порти, що належать до світового класу. У випадку Гонконгу поки що лише декілька найбільш просунутих компаній організували тут РДЦ. Незважаючи на розповсюджену думку, що послуги в Гонконгу є порівняно дорогі, він може бути оптимальним місцем для РДЦ з невисокими управлінськими витратами для низки коштовних товарів, які потребують швидкої доставки через логістичну мережу. Прискорений розвиток логістики в країнах Азії, зокрема в Китаї та Індії має важливе значення для України, яка підтримує активні міжнародні торговельні відносини з цими країнами. Особливо це відноситься до Китаю, обсяги зовнішньо-торгівельного обігу України, з яким динамічно зростають рік від року. Відповідно збільшуються обсяги транспортно-логістичних послуг, що забезпечують процеси доставки зовнішньо-торгівельних вантажів між нашими країнами. Традиційний шлях доставки китайського імпорту в Україну - морем (тобто Індійським океаном), з китайських портів до Іллічівська, Одеси та інших портів України. При цьому середній термін доставки складає 30-45 діб. Цей строк можна скоротити в два рази, якщо застосувати суходольні залізничні контейнерні перевезення. З цією метою нині реалізується міжнародний логістичний проект „China Land Bridge” (Китайський міст). Це є транспортний маршрут з країн Південно-Східної Азії через Китай в Центрально-азійські країни (Казахстан, Узбекистан, Киргизія), а потім - через Росію та Україну - в країни Західної Європи. В контексті виконання цього проекту посилюється співробітництво митних органів України та Китаю. Так, у вересні 2006 р. був підписаний перший договір в історії двосторонніх відносин України та КНР у митній сфері, який регулює обмін інформацією між митними відомствами двох країн в галузі визначення митної вартості товарів. Зі своєї сторони посилюють співробітництво в транспортно-логістичній сфері Росія та Україна, зокрема щодо реалізації проекту здійснення контейнерних перевезень по маршруту Китай-Казахстан-Росія-Україна-країни Європи. Поки що ж українські логістичні компанії вдосконалюють схему морської доставки в Україну товарів з Китаю та їх подальшої дистрибуції. Так, компанія УкрЕксімТранс, яка працює на українському ринку логістики вже 6 років займається транспортуванням контейнерних вантажів в Україну з країн Далекого Сходу, зокрема з Китаю. Отже, бурхливий господарський розвиток країн Азії у XXI ст. передбачає відповідний розвиток транспортно-логістичної інфраструктури та ринку логістичних послуг. На останньому нині значно посилюються позиції двох найбільших країн Азії та світу - Китаю та Індії. У недалекому майбутньому це будуть світові лідери не тільки з розвитку сучасних галузей економіки та міжнародної торгівлі, але й з логістики.