Формування та географія транспортно-логістичної системи Балтики

Незважаючи на те, що РБМД була створена на рік пізніше від ОЧЕС, транспортно-логістичне облаштування Балтійського моря є значно просунутішим. Пов’язане це з тим, що країни Балтійського басейну задіяні в основних програмах Єврологістики, зокрема TEN-T, тобто системи розвитку трансєвропейських транспортних мереж. При цьому транспортні проекти цього регіону були поділені на дві групи - А і В. Група А - пріоритетні проекти, що мають бути виконані до 2015 р., група В - додаткові проекти, що відносяться в основному до південного узбережжя Балтики. До першочергових проектів розбудови логістичної системи Балтійського басейну належить мультимодальна магістраль Північний трикутник. На транспортній мапі Балтії трикутник поєднує такі логістичні центри-порти як: Турку та Наанталі в Фінляндії, Стокгольм у Швеції, Крістіансанд у Норвегії та Гамбург і Росток у Німеччині. Отже, “Північний трикутник” - це мультимодальний транспортний коридор TEN-T першого порядку та логістично-інфраструктурний проект, у якому задіяні чотири країни Балтійського басейну (Фінляндія, Швеція, Норвегія та Німеччина) та різні види транспорту (морський, автомобільний, залізничний). З точки зору єврологістики це стратегічна магістраль, що поєднує Північне море з Балтійським та Північну Європу з Центральною, а також з Росією та Азією. Основною метою проекту “Північний трикутник” є створення сучасної високоефективної транспортно-логістичної інфраструктури для вантажних та пасажирських перевезень усіма видами транспорту в регіоні Балтики. Проект також орієнтований на сталий розвиток цього регіону шляхом формування більш безпечної, економічно ефективної та екологічної мультимодальної транспортно-логістичної системи. Другий за важливістю проект TEN-T - “Rail Baltica” - залізничний транспортний коридор, що поєднує п’ять країн - чотири нових членів ЄС (Польщу, Литву, Латвію та Естонію) та Фінляндію. Значення цього проекту полягає, насамперед у тому, щоб забезпечити ефективне сучасне транспортне сполучення як між всіма п’ятьма країнами-учасницями, так і між Балтійським регіоном та країнами ЄС на захід від Польщі, а також державами Центральної та Східної Європи. Північна ділянка “Rail Baltica” передбачає паромне сполучення Таллінн (Естонія) - Гельсінкі (Фінляндія) Фінською затокою, таким чином формуючи “міст” до країн «Північного трикутника». Проект “Rail Baltica” також покликаний вирішити проблему різниці між коліями стандартної європейської ширини, що використовуються в ЄС, у т.ч. в Польщі, та широкими коліями, що використовуються в Росії та інших країнах-партнерах проекту. Маршрут коридору виглядає наступним чином: Гельсінкі - Таллінн - Рига - Каунас - Варшава з продовженням до Берліну. Важливу роль у транспортно-логістичній системі Балтійського басейну відіграють транспортні коридори, що проходять морем. Це коридори “Струна” “Німеччина - Швеція”, “Німеччина - Литва/Латвія”, “Копенгаген - Берлін”, “Центрально-Європейський”, “Балтійська ланка”, “Схід - Захід”. З точки зору Балто-Чорноморської транспортно-логістичної інтеграції та участі в ній України найбільш значущими з наведених є Балтійські морські коридори, які виходять на порти країн-учасниць БЧТЛІ першого порядку, тобто Польщі та Литви, тобто це будуть коридори “Німеччина - Литва/Латвія”, “Центрально-Європейський”, “Балтійська ланка” та “Схід- Захід”.

У межах проекту ТЕК-Т виділяють порти категорії ТЕК-А, на базі яких доцільно створювати мультимодальні логістичні центри. Основними портами в Балтійському басейні, що віднесені до цієї категорії є німецькі порти Гедзер, Кіль, Любек/Травемюнде, Росток, Засніц/Мукран; польські - Щецін/Свіноуйще, Гданськ, Гдиня; російські - Калінінград/Балтійськ; литовські - Клайпеда, Лєпайя, і латвійські - Вентспілс; датські - Копенгаген/Мальмьо; шведські - Треллєборг, Істад, Карлсхамн, Карлскрона. Хоча деякі з цих портів нині є лише точками в мережі коридорів ТЕК-Т, ЄС має намір перетворити всі вище названі порти у великі міжнародні транспортно-логістичні вузли. Окремо слід виділити такі діючі величезні логістичні центри та порти Балтійського моря, як Гамбург, Бремен, Клайпеда.

Активно впливає на функціонування транспортно-логістичної системи Балтійського моря Форум міжнародних проектів TEDIM (створений у 1995 р.), що має стратегічне значення для розвитку транспортно-логістичної інфраструктури в північній Європі, включаючи країни балтійського басейну. TEDIM охоплює три основних напрямки співробітництва: телематика, зовнішньоторговельно-транспортна логістика, взаємодія інформаційних систем. Країни-члени TEDIM активно впроваджують нову стратегію в життя. Ключовим її моментом є залучення приватного сектору, що здійснюється двома шляхами: по-перше, через загальну програму маркетингу та розповсюдження інформації TEDIM, по-друге, через активну розробку проектів у тісній кооперації з приватними компаніями. Кожна країна-учасник TEDIM сама визначає свої підходи з врахуванням національних інтересів. Безпосереднє відношення до України має проект SLINT (Sea-Lend International Transport), метою якого є запропонувати новий залізничний маршрут між Одесою та Гданськом та обґрунтувати його перевагу в порівнянні з існуючим шляхом аналізу обсягу, структури та вартості логістичного потоку. Проект SLINT має велику важливість як у межах TEDIM, так і для всього ЄС, про що свідчить включення його до програми EUREKA з відповідним фінансуванням. З діючих проектів також є цікавим для України проект “Polcorridor”, метою якого є розробка комерційно ефективної інтермодальної системи для трансєвропейського вантажного трансферу між країнами Північної та Південно-Східної Європи через територію Польщі. Фінансування проекту здійснюватиметься також у межах EUREKA. Україна може приєднатися до цього проекту, оскільки найкоротшій шлях (як залізницею, так і автошляхами), що з’єднує Польщу з Румунією, Болгарією, Грецією (порт Александруполіс на Середземному морі) проходить власне через українське Прикарпаття та Північну Буковину. Проект “Polcorridor” також має безпосереднє відношення до БЧТЛІ оскільки має метою створити надійний сухопутній транспортний міст між країнами Балтійського басейну (Північна Європа) та Чорноморського басейну (Південно-Східна Європа).

Нарешті надзвичайно актуальним для України є такий новий (перспективний) проект як DaGoB (Безпечні та надійні транспортні ланцюги з перевезення небезпечних вантажів у регіоні Балтійського моря). Пригадуючи „фосфорну” залізничну аварію в Ожидові на Львівщині (липень 2007 р.) та інші подібні випадки в нашій країні, пов’язані з перевезеннями через територію України небезпечних вантажів, надзвичайно важливою та корисною для транспортних відомств України є мета цього проекту, що полягає в забезпеченні безпеки перевезень небезпечних вантажів у регіоні Балтійського моря шляхом поліпшення співпраці державного та приватного секторів на різних рівнях, забезпечення їх інформацією про потоки вантажів, ефективність ланцюгів поставок та можливі ризики.