Транснаціональні осі єврологістики

Групою високого рівня визначено маршрути головних міжнародних транспортних осей. Вони являють собою мультимодальні маршрути міждержавного значення, що є продовженням головних осей TEN до сусідніх країн чи регіонів і враховують напрямки існуючих МТК.

Як особливо важлива, розглядається концепція головної міжнаціональної осі. Основні транснаціональні осі, що відповідають напрямкам найбільш інтенсивних міжнародних перевезень (сучасним і прогнозованим на період до 2020 р.) і забезпечують зв'язки між ЄС і сусідніми країнами та регіонами, включають наступні (табл. 18.1):

“ Морські магістралі ” — сполучення регіонів Балтійського, Баренцового, Середземного, Чорного, Каспійського морів і Атлантичного океану, прибережних країн у межах морських районів, а також вихід через Суецький канал до Червоного моря.. Наприклад, морські сполучення між Іспанією, Францією та Італією можуть значно зменшити вантажні потоки через Альпи та Піренеї. Розвиток “морських магістралей” дозволить концентрувати вантажні перевезення на декількох основних маршрутах з обмеженою кількістю портів.

Північна вісь - сполучення північного ЄС із Норвегією на півночі та Білоруссю і Росією на сході. Передбачається розвиток мультимодальних сполучень: Берлін - Варшава - Мінськ - Москва - Транссиб;

Центральна вісь сполучає центр ЄС із Україною і Чорним морем і далі з Центральною Азією та Кавказом. Центральна вісь включає мультимодальні сполучення Дрезден - Катовіце - Львів - Київ; Будапешт - Львів; Москва - Київ - Одеса; Мінськ - Київ; Київ - Харків - Транссиб/Кавказ і внутрішні водні шляхи р. Дніпро та шляхи Дон/Волга зі сполученнями Каспійське море - Чорне море і Волги - Балтійське море.

Південно-східна вісь - сполучення ЄС через Балкани і Туреччину з Кавказом і Каспійським морем, а також з Єгиптом і Червоним морем + до інших африканських країн. Ця вісь включає мультимодальні сполучення Зальцбург - Любляна - Загреб/Будапешт - Белград - Ніш; Софія - Стамбул - Анкара - Грузія/Вірменія - Азербайджан (коридор ТКАСЕСА), Скоп’є - Салоніки; Будапешт - Сараєво - Плоче; Барі/Бріндізі (Італія) - Дуррес/Вльора - Тірана - Скоп’є - Софія - Бургас/Варна; внутрішні водні шляхи Дунай і Сава.

Південно-західна вісь сполучає південно-західні країни ЄС із Швейцарією та Марокко і далі, включаючи Трансмагрибську гілку, що з'єднує Марокко, Алжир, Туніс, Єгипет. Крім того, Іспанія визначила важливість Середземноморського коридору в Іспанії для вантажних потоків між ПД-ЗХ Середземномор'ям і центром ЄС.

Пріоритетні проекти транспортних осей включають лише найважливішу інфраструктуру з точки зору міжнародного переміщення вантажів і пасажирів. Основою вибору напрямків транспортних осей стали такі критерії, як обсяги експортних, імпортних, транзитних вантажопотоків, вантажо- і пасажирооборот, кількість транспортних засобів, що перетинають кордон.

Транспортні осі включають наземні та морські сполучення, важливі для торгівлі та туризму між країнами-членами ЄС та з сусідніми країнами; враховують потреби доступності периферійних країн і включають маршрути з великими обсягами перевезень. Загальна вартість цих проектів оцінена в 45 млрд. євро.

Сполучення з країнами-сусідами Євросоюзу відіграють важливу роль у формуванні інтегрованої Пан’європейської ТЛС. Групою високого рівня визначено ряд проектів для посилення зв’язків із країнами Східної Європи (Україною, Росією, Білоруссю, Молдовою)

У структурі Пан’європейської ТЛС важливу роль відіграє мережа внутрішніх водних шляхів міжнародного значення. Артерія Роттердам - Сулін довжиною 3500 км, створила можливість наскрізних транс’європейських внутрішніх водних перевезень пасажирів та вантажів між Північним і Чорним морями. Сполучення Дунаю з Одером і Ельбою відкрило придунайським країнам найкоротший вихід до Північного і Балтійського морів і завершило утворення так званого “кільця” європейських внутрішніх водних шляхів (Одер - Рейн - Дунай). Трансконтинентальний водний шлях Рейн - Майн - Дунай (канал відкрито в 1992 р.) сполучає Північне і Чорне моря, забезпечуючи господарські та туристичні зв’язки країн, і є важливою “широтною” віссю внутрішніх водних шляхів Європи. Ця водна артерія сполучає між собою ряд європейських держав, забезпечуючи їм зручні виходи до морів.

Посиленню автотранспортних зв'язків у Європі сприяє завершення будівництва та модернізація швидкісної автостради Захід - Схід (Берлін - Варшава - Мінськ - Москва), а також транс’європейської автостради Північ - Південь, яка проходить від порту Гданськ, сполучає Скандинавські країни, Польщу, Словаччину, Угорщину, Сербію, має відгалуження на Софію - Стамбул і Скоп’є - Салоніки - Афіни та до берегів Адріатичного і Чорного морів. У 1996 р. розпочалося створення Трансбалтійської автомагістралі “Уіа ВаШса” за участю Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви і Польщі.