Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у 20 – 30-х рр. ХХ ст

Після поразки визвольних змагань західноукраїнські землі опинились у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. До польської окупації потрапили землі Східної Галичини та Західної Волині, на яких проживало за переписом 1931 р. 5,6 млн. українців. У складі Румунії українці (790 тис. осіб) проживали у Північній Буковині, Хотинському, Аккерманському та Ізмаїльському повітах Бессарабії. На території "Підкарпатської Русі", що ввійшла до складу Чехословаччини, проживало понад 450 тис. українців. Кожна з держав, до складу яких входили українські землі, повинна була визначитись у ставленні до української меншини.

Політична сфера:

- Відсутність органів самоврядування.

- Заборона займати адміністративні посади в державі, керівні посади в армії.

- Обмеження політичних прав.

Економічна сфера:

- Колоніальний характер економіки, штучне гальмування економіки.

- Панівне становище іноземного капіталу.

- Переважання іноземного капіталу.

- Екстенсивний характер сільського господарства.

- Еміграція і міграція населення в наслідок безземелля та безробіття.

- Розвиток кооперативного руху.

Національна сфера:

- Асиміляція українського населення.

- Обмеження у сфері освіти та культури.

- Національне гноблення українського суспільства.

Форми, в яких здійснювалась ця політика, різнились — від м'якої в ЧСР до жорсткої в Румунії. У Польщі, де проживало найбільше українців, до того ж з високою національною свідомістю, українське питання стояло найгостріше.

Питання № 66

Початок Другої світової війни і Україна.

23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також таємний протокол Ріббентропа-Молотова, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. За цим протоколом східні польські території (тобто західні області колишньої території України) мали бути передані СРСР.

17 вересня, коли головні сили польської армії були розбиті, радянські війська перейшли польсько-радянський кордон у Західній Україні і Західній Білорусії. Розпочалася "визвольна місія" Червоної армії для захисту "єдинокровних братів" - українців і білорусів від нацистського поневолення, а фактично реалізація таємного протоколу Ріббентропа-Молотова. СРСР, по суті, вступив у Другу світову війну на боці Німеччини і включився у поділ світу. 22 вересня частини Червоної армії почали входити до Львова.

На території Західної України, офіційно включеної до складу УРСР, було створено б областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4 % її території з 37,1 % населення (12 млн. чол.).

У червні 1940 p., враховуючи радянсько-німецьку домовленість про розмежування сфер впливу, СРСР в ультимативній формі заявив Румунії про передачу йому Бессарабії та Буковини. 28 червня південна група військ Червоної Армії під командуванням Г. Жукова перейшла р. Дністер і вступила на ці території. 2 серпня 1940 р. за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР було утворено Молдавську РСР, а в Північній Буковині організовано Чернівецьку область й передано її УРСР. До складу УРСР були включені також Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський райони.

Радянізація – насильницьке насаджування норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, що були характерними для тоталітарного режиму в Радянському Союзі.

Зміст радянізації

· Сільське господарство:

- Конфіскація поміщицьких, монастирських земель, засівного матеріалу, худоби, сільськогосподарських знарядь та розподіл їх між селянами;

- примусова колективізація.

· Промисловість:

- націоналізація великих промислових підприємств, банків;

- створення робітничих комітетів;

- установлення контролю над виробництвом і розподілом продукції;

- введення 8-годинного робочого дня;

- укрупнення і реконструкція підприємств.

· Державне управління:

- ліквідація старої і запровадження нової системи управління;

- проведення виборів до Рад;

- створення робітничих загонів;

- створення селянських комітетів.

· Соціальне та культурне життя:

- Запровадження безплатної освіти та медичного обслуговування;

- Зміцнення системи охорони здоров’я;

- Створення нових українських навчальних закладів та системи соціального забезпечення;

- Заборона політичних партій, арешти й депортація політичних лідерів, закриття “Просвіт”.

Питання № 67