Розумове та фізичне виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення

У розв'язанні завдань розумового виховання треба виходити з постулату, що основним багатством окремої людини і людської спільноти взагалі є інтелектуальне багатство. Якраз цим кри­терієм визначається престияшість тієї чи іншої держави у світо­вому співтоваристві. Тому провідним завданням розумового виховання є створення оптимальних умов для розумового роз­витку кожної особистості, максимальне використання потенцій­них можливостей людини для зростання її інтелектуальних сил.

Інтелект— це суб'єктивна здатність живих істот здійснювати доцільно орієнтовану діяльність, що дає змогу особистості забезпечувати активну діяльність у природному й соціальному середовищі.

У системі розумового розвитку людини важливе місце по­сідає мислення. Мислення — це процес опосередкованого відоб­раження об'єктивної дійсності в зіставленнях, взаємозв'язках її структурних компонентів. Школа має закласти основи фор­мування різних видів мислення — діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продук­тивного, системного.

Розумове виховання передбачає оволодіння людиною рядом важливих розумових операцій: аналізом, синтезом, порівнян­ням, систематизацією.

Важливим завданням є формування інтелектуальних умінь, до яких відносять: загальні вміння (читати, слухати, усно ви­словлювати свої думки, писати, працювати з книгою та іншими джерелами інформації) та спеціальні вміння (читати ноти, кар­ти, схеми, слухати музичні твори, користуватися довідковою літе­ратурою). Всі ці уміння є важливою передумовою становлення культури розумової праці.

Шляхи, засоби і методи розумового виховання

Процес розумового виховання людини супроводжує її впро­довж усього життя. Можна виділити певні напрямки (шляхи) розумового виховання:

- стихійне сприйняття явищ і процесів навколишної при­родної та соціальної дійсності людиною з раннього віку;

- навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закла­дах, де відбувається оволодіння основами наук;

- - навчання у професійних навчальних закладах;

- користування засобами масової інформації (книгами, газе­тами, журналами, радіо, телебаченням);

- участь людини у продуктивній праці;

- залучення учнів до позакласної і позашкільної виховної роботи;

- організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності;

- включення людини у систему самоосвіти.

Засобами розумового виховання є широкий спектр предметів, які використовуються у системі пізнавальної діяльності люди­ни: книги, комп'ютерна техніка, лабораторне обладнання, пись­мове приладдя та ін.

3.8.2. Напрямки, засоби і форми фізичного виховання

Розв'язання завдань фізичного виховання — проблема бага-тоаспектна і вимагає комплексного підходу. По суті, з моменту зародження дитини і впродовж всього життя людини необхід­ний комплекс цілеспрямованих дій, що сприяють зміцненню й збереженню здоров'я.

Варто виділити такі традиційні напрямки (шляхи) фізично­го виховання.

- Життєдіяльність у сім'ї. Тут мають бути закладені гене­тичні основи формування фізичного здоров'я дитини, забезпе­чені умови для її фізичного розвитку, озброєння першими са-іі ітарно-гігієнічними вміннями і навичками догляду за собою (харчування, сон, догляд за тілом та ін.).

- Перебування у дитячому садку. Педагоги-вихователі до­помагають батькам у забезпеченні системи фізичного вихован­ня дітей з урахуванням їх віку і статі, формують початкові елементи фізичної культури дошкільнят.

- Навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закла­дах. Впродовж 10—11 років школярі охоплені системою за­нять, інших заходів, які впливають на зміцнення здоров'я дітей, набувають поглиблених знань у галузі фізичної культури за допомогою системи навчальних дисциплін (анатомія і фізіоло­гія людини, валеологія та ін.).

- Заняття в позашкільних виховних закладах (дитячих спортивно-оздоровчих секціях, клубах та ін.). Ці заклади по­кликані задовольняти спортивні інтереси школярів і проводи­ти цілеспрямовану роботу зі зміцнення їх здоров'я, розвитку спортивних умінь з урахуванням віку й статі вихованців.

- Навчання у професійних навчальних закладах. Оскільки розумова праця є переважаючим видом діяльності учнів, сту­дентів, то для підтримання певної гармонії у розвитку особи­стості потрібні певні навантаження на фізичну сферу, що дають заняття з фізичної культури, участь в роботі спортивних секцій.

Основними засобами фізичного виховання є: Натуральні сили природи: сонце, повітря, вода. Організація правильного режиму харчування, праці і відпо­чинку. Гігієнічна гімнастика. Гігієна догляду за тілом. Гімнастика, спортивні ігри, туризм, праця.

Склалися традиційні форми фізичного виховання: уроки фізичної культури, діяльність спортивних секцій, гуртків та ін.