Основні помилки при виконанні фінтів

1. Виконання прийому на прямих ногах призводить до нечіткого виконання, в наслідок чого захисник не реагує на відволікаючий рух.

2. Після виконання фінтів на ведення м’яча розпочинати його тільки перед тим як відривати опорну ногу від підлоги, якщо навпаки – це порушення привила пробіжки.

 

 

1.4. Вимоги до написання плану-конспекту уроку

На підставі розробленого річного плану-графіку навчальної роботи останнім етапом планування є складання плану-конспекту уроку.

Визначивши завдання уроку, необхідно ретельно підібрати ефективні способи їх вирішення. Вони повинні бути доступними і такими, що реально виконуються.

Для цього необхідно підібрати коректні методичні прийоми навчання, методи організації діяльності учнів, а також визначити оптимальне дозування кожної вправи.

Наприклад, під час вирішення освітніх завдань пропонується дотримуватись наступної послідовності:

– підібрати підготовчі вправи, котрі забезпечують передумови для вирішення завдань уроку;

– перевірити знання і вміння щодо виконання вивченої дії, що вивчалася, в об’ємі вимог попереднього уроку;

– створити умови, що забезпечують концентрацію уваги учнів на елементах технічного прийому, що вивчається;

– виконувати рухову дію в умовах, наближених до ігрових.

Враховуючи зазначені вимоги, під час планування уроку доцільно діяти в такій послідовності:

– визначити теоретичні відомості, які потрібно сповістити учням на уроці;

– підібрати засоби (підвідні і підготовчі вправи) і методичні прийоми вирішення кожного завдання для навчання елементам техніки гри;

– підібрати додаткові засоби, котрі сприятимуть вирішенню основних завдань (технічні засоби навчання, інвентар, нестандартне обладнання);

– обрати відповідно до завдань методи організації учнів, які забезпечують оптимальну щільність уроку і активність учнів;

– обрати методику перевірки вмінь учнів з використанням наявних критеріїв оцінювання.

Таким чином, рекомендується, спочатку розробляти основну частину уроку і лише потім, враховуючи її зміст, вступну і заключну частини.

Результати проведеної роботи викладаються у вигляді плану-конспекту уроку (табл. 1.3).

У першій графі зазначається частина уроку і загальна кількість хвилин, яку займає ця частина.

У другій графіконспекту – "Зміст уроку" завдання викладаються у послідовності, в якій вони будуть вирішуватися на уроці. Вправи записуються відповідно з прийнятою термінологією, включаючи рухливі ігри та естафети (в скороченому вигляді).

У третій графі – " Дозування " визначається тривалість виконання кожної вправи, або кількість повторень.

У змісті четвертої графи – "Організаційно-методичні вказівки" потрібно відобразити конкретні шляхи вирішення кожного окремого завдання, прийоми викладення матеріалу і способи навчання; способи вдосконалення рухових здібностей, а також методи організації учнів.

 

Приклад оформлення
розгорнутого плану-конспекту проведення уроку
з баскетболу

 

План-конспект
проведення уроку зі спортивних ігор

та методики викладання баскетболу

 

студента __________________________________

 

групи №___

 

факультету фізичного виховання,
ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка

 

Тема уроку: Баскетбол

 

Завдання уроку:1.Ознайомити з технікою виконання передач м'яча двома руками стоячи на місці способом двома руками від грудей.

2.Закріпити техніку виконання ведення м’яча в русі.

3.Сприяти розвитку швидкісно-координаційних якостей.

 

Дата проведення: _____________________________________________

 

Час проведення: ______________________________________________

 

Місце проведення: ____________________________________________

 

Обладнання та інвентар: _______________________________________

 

Використана література________________________________________

Зміст уроку	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
Підготовча частина 12 хв.   1. Шикування, перевірка присутніх, оголошення задач уроку. Інструктаж з техніки безпеки. 2. Стройові вправи "Наліво", "Направо", "Кругом". 3. Різновиди ходьби: – на носках – на п’ятках – на зовнішній стороні стопи – перекатним кроком   4. Різновиди бігу. – звичайний біг – спиною вперед – з захисній стійці баскетболіста (правим/лівим боком) – з закиданням гомілки – з високим підніманням стегна – на прямих ногах 5. Перехід на ходьбу.   6. Загально розвиваючі вправи (ЗРВ) в русі.     – вихідне положення (В.П.) руки перед собою пальці переплетені. – колові оберти кистями вправо вліво.	2'   1'   2'     3'   30''	Звернути увагу на зовнішній вигляд учнів та їх функціональний стан.   Правильно виконувати вправи.     Підготувати м’язи ніг для виконання бігових вправ руки на поясі руки за головою руки в сторони руки на поясі   Активізувати та підготувати серцево-судинну та дихальну системи до виконання основної частини уроку. Переміщуватися по периметру баскетбольного майданчика або по діагоналі.   Виконувати вправи для відновлення дихання. Підготувати м’язову систему для виконання вправ основної частини уроку.     При виконанні підрахунок ведеться самостійно.
Зміст уроку	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
– В.П. руки зігнуті перед собою 1-4 колові оберти передпліччями вперед 5-8 колові оберти передпліччями назад – В.П. руки вгору 1-4 колові оберти руками вперед 5-8 колові оберти руками назад – В.П. руки до плечей 1-4 колові оберти вперед 5-8 колові оберти назад – В.П. руки на поясі 1-2 нахил вперед 3-4 В.П. – В.П. руки на поясі 1-випад правою ногою вперед, правою рукою торкнутися лівої п’ятки 2-В.П. 3-випад лівою ногою вперед, лівою рукою торкнутися правої п’ятки 4-В.П – В.П. руки за спиною, пальці переплетені в замок 1-нахил вперед, руки в гору 2-В.П. 3-4 теж саме 7. Стрибкові вправи. – стрибки на правій нозі – стрибки на лівій нозі – стрибки на двох ногах 8. Перехід на ходьбу. 9. Шикування в шеренгу.	4 рази   4 рази     4 рази     4 рази     4 рази     4 рази   30''	Спину тримати рівно та намагатися виконувати з максимальною амплітудою.   Руки прямі, спину тримати рівно. Вправу виконувати з максимальною амплітудою, лопатки з’єднати. Виконувати з максимальною амплітудою.   Спину тримати рівно, намагатися максимально виконати завдання. Випад робити тільки вперед.   При виконанні нахилу ноги не згинати, спину тримати рівно паралельно підлозі. Руки намагатися завести максимально вперед.     Підготувати м’язи ніг до виконання задач основної частини уроку. Виконувати з просуванням вперед.     Виконувати вправи на відновлення дихання після виконання стрибкових вправ.
Зміст уроку	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
Основна частина 30 хв.   1. Ознайомити з технікою виконання передач м'яча способом двома руками від грудей Розповідь Показ Практичне виконання. – виконання передач м’яча в парах на невеликій відстані (3-4 м). – виконання передач в парах зі збільшенням відстані (5-7 м). – виконання передач з відскоком від підлоги на відстані (3-4 м). – виконання передач з відскоком від підлоги зі збільшенням відстані (5-7 м). – передачі м’яча в парах використовуючі 2 м’ячі на пару   Шикування в шеренгу.	1'     10''   3'   3'     3'     3'     2'     30''	Розповісти учням про передачу м’яча в баскетболі, способи її виконання та методику навчання.   Показати правильне виконання способів передачі м’яча в баскетболі. Учні діляться по парах, стають один на проти другого на невеликій відстані та виконують передачі м’яча. Передачу виконувати зі стійки баскетболіста, виправляти помилки в індивідуальному або груповому порядку. Виконувати передачі м’яча одночасно, один по прямій, другий з відскоком від підлоги.   Повідомлення наступної задачі уроку.
2. Закріпити техніку виконання ведення м’яча в русі 1 естафета. Клас ділиться на 2 – 3 команди. Команди шикуються в колони на лицьовій лінії волейболь­ного майданчика, беруть по одному м’ячу на команду.   По сигналу перший гравець вибігає з веденням м’яча правою рукою до фішки, оббігаючи її повертається назад з веденням лівою рукою та передає естафету наступному. 2 естафета. Залишаючись на своїх місцях направляючі беруть 2 м’ячі на команду. По сигналу перший гравець вибігає з веденням м’яча правою рукою, а лівою рукою котить другий м’яч біля себе до фішки. Після оббігання фішки веде лівою а котить правою рукою повертається назад та передає естафету. 3 естафета. На команду залишається 2 м’ячі, по сигналу перший гравець вибігає до фішки з веденням правою рукою, а другий м’яч веде ногою. Оббігши фішку змінює руку якою виконував ведення повертається назад та передає естафету. 4 естафета. Зажавши м’яч між колінами перший гравець по сигналу пересувається стрибками до фішки з веденням м’яча правою рукою. Назад пересуваючись стрибками веде м’яч лівою рукою та передає естафету наступному. 5 естафета. На команду 2 м’ячі, перший гравець виконує ведення м’яча до фішки одночасно двома м’ячами (поперемінно), назад повертається так само та передає естафету. Вправи на відновлення дихання.   3. Сприяти розвитку швидкісно-координаційних якостей під час проведення естафет.	3'   3'     3'   3'     3'	Закріплення вивченого матеріалу на попередньому уроці в естафетах. Перед виконанням естафет пові­домити правила. Фішки ставити на 13-15 метрів від команд. В командах повинна бути однакова кількість учнів. Не починати естафету без сигналу вчителя (викладача). Чітко оббігати фішку, вести м’яч та передавати естафету наступному доторкнувшись до нього. Перемагає та команда яка перша завершить естафету.     При виконанні цієї естафети м’яч котити чітко перед собою і одночасно виконувати ведення м’яча. Слідкувати за зміною руки якою учень веде м’яч. Перемагає команда яка першою закінчить естафету.   При ведення м’яча ногою, сильно його не бити а вести перед собою. Змінивши руку якою виконувалось ведення м’яча змінити і ногу. Перемагає команда яка першою закінчить естафету.     М’яч тримався між колінами, змінювати руку якою виконувалось ведення при оббіганні фішки та чітко передавати естафети. Перемагає команда яка першою закінчить естафету.   М’ячі намагатися вести не одночасно, а поперемінно. Естафету передавати чітко. Перемагає команда яка першою закінчить естафету.     Вирішується під час виконання естафет.
Заключна частина уроку 3 хв. 1. Шикування в шеренгу. 2. Підведення підсумків уроку. 3.Повідомлення домашнього завдання.	3'	Відновлення дихання після виконання естафет. Нагадати учням про вивчений на уроці матеріал. Домашнє завдання у вигляді реферативної роботи з фізичної культури або розробка комплексу ранково-гігієнічної гімнастики або реферативна робота з теоретичних відомостей зі шкільної програми з баскетболу.

 

 

Підпис студента _____________

 

1.5. Індивідуальний прогноз розвитку рухових здібностей при проведенні занять з баскетболу

Загальна характеристика етапів спортивного відбору. Наведемо приклад однієї із систем спортивного відбору, яку запропонували В.М. Волков та В.П. Філій (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Етапи та завдання спортивного
відбору

 

Спортивний відбір
Етапи	Завдання
Первинний (попередній)	1. Оцінка ступеня рухової активності. 2. Виявлення задатків. 3. Визначення мотивації. 4. Відбір у ДЮСШ.
Поглибленої перевірки (вторинний відбір)	1. Визначення придатності для вдосконалення у певному виді спорту. 2. Оцінка психофізіологічних ознак. 3. Визначення темпів приросту спортивних результатів.
Спортивної орієнтації	1. Поглиблене вивчення процесу розвитку рухових здібностей. 2. Визначення вузької спортивної спеціалізації.
Відбір в збірні команди	1. Оцінка ступеня спортивної майстерності. 2. Відбір у збірні юнацькі та молодіжні команди.

 

 

На першому етапі спортивного відбору основним завданням є відбір моторно-обдарованих дітей, виявлення їхнього психомоторного статусу. Тут широко розгортається робота з агітації й пропаганди спорту. Проводиться спостереження за дітьми, що займаються в секціях загальноосвітніх шкіл. На уроках фізичної культури та в ході секційних занять простежують інтерес дітей до спортивного вдосконалювання, освоєння рухових умінь і навичок. За бажанням учнів залучають до занять у літніх спортивних таборах. Попередньо визначається контингент дітей для зарахування в дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ).

Основним завданням другого етапу спортивного відбору є процес визначення придатності дітей і підлітків для вдосконалювання у певному виді спорту. Тривалість етапу 3-6 місяців. Протягом цього часу тренер ДЮСШ повинен зробити оцінку розвитку рухових здібностей і психофізіологічних ознак. У процесі психофізіологічних досліджень особлива увага приділяється виявленню в юних спортсменів активності й завзятості у спортивній боротьбі, рішучості, самостійності, цілеспрямованості, здібності мобілізуватися під час змагань і т.п. Медико-біологічні критерії відбору повинні, на думку авторів, характеризувати стан здоров'я спортсмена, його біологічний вік, морфофункціональні ознаки, стан функціональних і сенсорних систем організму, індивідуальні особливості розвитку вищої нервової діяльності. На цьому етапі, орієнтуючись на темпи зростання результатів у тестових випробуваннях, остаточно приймається рішення про зарахування дітей у спортивні школи.

На третьому етапі відбору (етапі спортивної орієнтації), що триває кілька років (автори не можуть назвати точний термін тривалості цього етапу), в юного спортсмена остаточно визначається вузька спортивна спеціалізація. Як і на попередніх етапах тут здійснюються педагогічні спостереження, тестування розвитку рухових здібностей, медико-біологічні психологічні й соціологічні дослідження.

На четвертому етапі відбору триває всебічне вивчення розвитку рухових здібностей й оцінюється ступінь спортивної майстерності. Основним завданням тут є відбір і комплектування юнацьких і молодіжних команд добровільних спортивних товариств (ДСТ), відомств, країн.

У баскетболі до найбільш вагомих факторів, що визначають успіх змагальної діяльності, належать: морфологічні особливості будови тіла (довжина й маса тіла, розмах рук), розвиток рухових здібностей (координаційних здібностей – координованості рук, точності рухів; швидкісних здібностей – складної реакції, швидкості одночасного руху, частоти рухів; силових здібностей – вибухової, амортизованої стартової сили; здібностей до витривалості – загальної і спеціальної), функціональної підготовленості (необхідно достатній розвиток функцій серцево-судинної, дихальної і сенсорної систем), психологічні особливості – інтелектуальні здібності, властивості уваги і мислення.

Базовий відбір у баскетболі здійснюється в 10 – 12 років, відбір обдарованих баскетболістів в 14 – 16 років, а талановитих в 22 – 28 років.

У таблиці 1.5 наведемо приклад модельних характеристик морфологічних особливостей будови тіла баскетболістів-чоловіків високої кваліфікації.

Таблиця 1.5

Морфологічні показники баскетболістів
високої кваліфікації

 

Морфологічні показники	Середня величина
Довжина тіла, см
Маса тіла, кг
Розмах рук, см
М’язова маса, %
Жирова маса, %	12,8

 

 

Виходячи з того, що, на першому етапі спортивного відбору основним завданням є відбір моторно-обдарованих дітей, для чого необхідно виявляти їх психомоторний статус, проводити спостереження, простежувати інтерес дітей до спортивного вдосконалювання та освоєння рухових умінь і навичок, на уроках або заняттях в секціях загальноосвітніх закладів.

Наведемо приклад комплексної програми тестових випробувань (тести взято для визначення загальних та спеціальних здібностей) які пропонують використовувати В.Г. Никитушкин та В.П. Губа (1998) при відборі у відділення баскетболу ДЮСШ (табл. 1.6).

 

 

 

 

Загальні питання теорії викладання баскетболу

РОЗДІЛ 2

 

 

 

У другому розділі викладено матеріал про історію виникнення світового баскетболу та розвиток гри в Незалежній Україні. Стисло описано техніко – тактичні дії в грі баскетбол, основні правила та положення гри.

Викладена в даному розділі інформація може бути корисна вчителям фізичної культури загальноосвітніх навчальних закладів при розробці лекційного курсу для викладання теоретичного матеріалу, та студентам факультету фізичного виховання як майбутнім фахівцям в галузі фізичного виховання.

 

 

2.1. Історія виникнення та розвиток світового баскетболу

Гру баскетбол (від англ. basket – корзина, ball – м'яч) винайшов викладач фізичного виховання Спрінгфілдського коледжу (США) доктор Джеймс Нейсміт (Рис. 2.1) у 1891 р.

 

Рис. 2.1. Джеймс Нейсміт

 

На відміну від інших видів спорту баскетбол не слідство розвитку вже існуючої гри, хоча свідоцтва про гру, що нагадує баскетбол, можна знайти у стародавніх цивілізаціях Центральної і Південної Америки.

Перший матч відбувся взимку 1891 р. Грали футбольним м'ячем дві команди по 9 чоловік в кожній за правилами, висловленими в тринадцяти пунктах.