Основні помилки при виконанні кидків з місця

1. У вихідному положенні:

– нестійке розташування гомілок (вузьке чи широке);

– повністю випрямлені ноги або недостатньо зігнуті коліна;

– значне відхилення від вертикалі голови або тулуба, округлена спина, одне плече вище іншого;

– м'яч утримується долонями або зімкнутими пальцями;

2. У підготовчій фазі:

– погляд відведений від точки прицілювання;

– при кидках від голови – м'яч занадто заводиться назад за голову;

– при кидках двома руками – недостатнє або надмірне розведення ліктів в сторони;

– при кидках однією рукою:

– лікоть кидаючої руки відведено в сторону;

– лікоть підтримуючої руки притиснутий до тулуба або надмірно піднято в сторону;

– кисть підтримуючої руки розташовується зверху на м'ячі, а не збоку або знизу;

– прямі або недостатньо зігнуті ноги, стопи розгорнуті носками в сторони (в сторону) від кошика.

3. В основній фазі (безпосередньо при виконанні кидка):

– зміна точки прицілювання безпосередньо в момент випуску м'яча;

– неповне випрямлення ніг або рук в момент випуску м'яча;

– відсутність зворотнього обертання м'яча;

– передчасне відведення в сторону підтримуючої руки, що призводить до втрати контролю над м'ячем;

4. У завершальній фазі:

– втрата рівноваги після завершення кидка – гравець не готовий до швидких подальших дій (виключений з гри).

1.3.8. Навчання техніки виконання кидка м’яча в стрибку

Кидок у стрибку – основний спосіб завершальних дій у нападі в сучасному баскетболі (рис. 1.11). Існують три варіанти виконання цього прийому в залежності від моменту випуску м'яча по відношенню до стрибка. Якщо гравець випускає м'яч раніше, ніж досягне найвищої точки стрибка, кидок називається зі стрибком (в стрибку "на один рахунок").

Рис. 1.11. Кидок м’яча в стрибку

У разі випуску м'яча у вищій ("мертвій") точці стрибка, це безпосередньо кидок в стрибку (у стрибку "на два рахунки").

І нарешті, при випуску м'яча на низхідній частині траєкторії стрибка здійснюється кидок в стрибку з зависанням (в стрибку "на три рахунки").

Всі перераховані різновиди кидка в стрибку переважно виконуються найсильнішою рукою, в окремих випадках – двома.

У підготовчій фазі гравець отримує м'яч від партнера стоячи на місці, в русі або здійснює зупинку після ведення.

Займає стійке двоопорне положення із незначно виставленою вперед ногою, однойменною з кидаючою рукою.

Маса тіла рівномірно розподілена на обидві ноги. Плече кидаючої руки незначно виведено вперед. М'яч утримується в двох руках на рівні плеча, трохи попереду тулуба. Підтримуюча рука обхоплює м'яч збоку. Погляд націлений на кошик.

Основна фаза починається поштовхом двома ногами вертикально вгору і одночасним корегуванням положення м'яча для кидка (фіксацією його на необхідній висоті біля плеча, з виносом до голови або над головою).

М'яч прямує в точку прицілювання через вказівний палець (пальці) або вказівний і середній пальці. Після випуску кидаюча кисть або обидві кисті розслаблено опускаються вниз, супроводжуючі політ м'яча.

Безпосередньо кидковий рух гравець робить при досягненні заданого рівня стрибка.

У завершальній фазі гравець м'яко приземлюється на дві зігнуті ноги в точку відштовхування, трохи попереду або позаду її, залежно від умов виконання кидка (дистанції до кошика, напрямку по відношенню до щита та ступеня протидії суперників). Далі він швидко приймає стійку готовності для подальших дій.

При навчанні різновидам кидка в стрибку слід враховувати фізичний потенціал і рівень технічної підготовленості учнів. В середніх класах, навчання доцільно починати з варіантів кидка в стрибку двома руками від голови і однією рукою від плеча на "один рахунок". Пізніше, в старших класах, можна переходити до освоєння кидка в стрибку однією рукою зверху (від голови) на "два рахунки". А кидок на "три рахунки" (із зависанням) слід вивчати лише після оволодіння учнями, в достатній мірі, технікою основних ігрових прийомів і в разі поглиблених занять баскетболом.