Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія. 2 страница

Держ борг(Дб) – це заг розмір накопиченої заборгованості уряду власникам держ цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджних дифіцитів за вилученням бюджних надлишків. Дб- склад із: Внутр дб – заборгованість держ домогоспм і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещиними її урядом. Зовн дб – це заборгованість держ перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фіновими організми.

Управл дб — це комплекс заходів, що здійснює держ в особі її уповноважених органів з визнач-я умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, та забезпеч платоспроможності держ. Ефективне управл держ боргом передбачає перерозподіл’язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невикон-я боргових забов’язань держ з використм різноманітних методів. Конверсія держ боргу — це зміна дохідності позик. Вона здійсн у разі зміни ситуації на фін ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фін стану держ, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація — це передання зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики. Уніфікація являє собою об’єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управл держ боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією. Обмін за регресивним співвідношм облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення держ боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держ від своїх боргів. Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата дох не проводиться.

Реструктуризація — це використ у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів. Анулювання боргів означає повну відмову держ від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держ, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпеч їх повного погашення у встановлені строки.

155. Методи управл держ боргом.

Управл держ боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держ, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточ, так і капітального боргу. Методи:

Конверсія держ боргу — це зміна дохідності позик. Вона здійсн у разі зміни ситуації на фін ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фін стану держ, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Уніфікація являє собою об’єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управл держ боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Обмін за регресивним співвідношм облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення держ боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держ від своїх боргів.

Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата дох не проводиться.

Реструктуризація — це використ у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів.

Анулювання боргів означає повну відмову держ від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держ, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпеч їх повного погашення у встановлені строки.

156.Управл держ боргом та його обслуговування. відмінності між рефінасувм і реструктуризацією держ боргу?

Управл держ боргом — це комплекс заходів, що здійснює держ в особі її уповноважених органів з визнач-я умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, та забезпеч платоспром держ.

У широкому розумінні управл держ боргом передбачає формув одного із напрямів фін політики держ, пов'язаної з її діяльн у ролі позичальника і гаранта, що потребує комплексного підходу, координації грош-кредї (монетарної) та фіскал політики, узгоджених взаємовіднос уряду та Національного банку з питань боргової політики; розроблення ефективних форм і методів зниження боргового тягаря у контексті переходу від антикризового менеджу (тобто реструктуризації боргових зобов'язань) до стратегічного боргового менеджу із застос-ям інструментів активного управл держ боргом. Управл боргом у вузькому розумінні варто розглядати як сук-ть дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщ-м боргових зобов'язань держ, наданням гарантій, а також проведенням операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до зазначеного вище державну політику у сфері управл держ боргом можна поділити на боргову стратегію і боргову тактику.

Останнім етапом управл держ боргом є його погашення та обслуговування. Важливо враховувати суттєву відмінність між:

— погашенням боргу, яке варто розглядати як викон-я боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості держ цінних паперів;

— обслуговуванням боргу, що передбачає виплату відсотків за позиками (доходу, що сплачується на користь кредитора згідно з умовами угоди про позику або про випуск держ цінних паперів).

Рефінасув держ боргу — це погашення основної заборгованості й процентів за рах коштів, отриманих від розміщ-я нових позик. Для успішного застос-я механізму рефінасув необхідна висока фін репутація країни-позичальника. На світовому фін ринку репутація позичальників виражається в рейтингах, що присвоюються відповідній країні спеціальними агентствами відповідно до міжнар правил рейтингування.

Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Зокрема, сьогодні використовується кілька варіантів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які відпрацьовані Паризьким клубом кредиторів.

157. Управл і обслуговування держ боргом. Як проводиться погашення держ позик?

Управл держ боргом – це сук-ть дій і методів пов’язаних із залученням додаткових фін ресурсів і їх використм, забезпечм виплат за держ боргом, а також приведенням витрат із обслуговування держ боргу у відповідність із можливостями держ. Обслуговування боргу – це операції повернення основного боргу та сплати відсотків і компенсаційних виплат за борговими зобов’язаннями. Погашення боргу – це операції повернення суми основного боргу кредиторові. Відбув за рах здійсн амортизаційних платежів. Обчислення загальних планових витрат для фінасув платежів із погашення основного боргу та сплати відсотків за чинними кредитними лініями враховує такі суми у валюті платежу: - основний борг;- відсотки за кредит;- сплата комісій за зобов’язаннями;- сплата комісій банку-агента за обслуговування. Розрахунки видатків держ здійснюються відповідно до бюджної класифікації видатків за функціональною структурою та за типом боргового зобов’язання. Специфічність обслуговування держ боргу У полягає у внесенні до планових витрат держ з обслуговування держ боргу витрат, пов’язаних з обслуговуванням іноз гарантованих урядом кредитів. Обслуговування внутрішнього держ боргу відбув за рах розміщ-я нових внутр боргових зобов’язань держ. Процес обслуговування держ боргу є складником бюдж процесу.

Під час планув витрат на обслуговування зовнішнього держ боргу здійснюються прямі фін розрахунки, відповідно до підписаних кред угод, наданих урядом гарантій і випущених боргових зобов’язань.

158.Поясн відмінн між рефінас та реструктуризац держ боргу

держ борг - це сук-ть віднос, за якими виник боргові зобов'язання держ як позичальника, боржника або гаранта погашення позик іншими позичальниками

рефінасув держ боргу( один з методів регулюв держ боргом ) тобто погашення основної заборгованості і процентів за рах засобів, отриманих від розміщ-я нових позик. погашення попередньої заборгованості за допомогою випуску нових позик або шляхом заміни короткострокових зобов’язань на середньо- чи довгострокові. Для успішного застос-я механізму рефінасув необхідна висока фін репутація країни-позичальника.

реструктуризація ( Традиційний метод зменшення боргу)- полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Реструктуризація проводиться шляхом розстрочення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців.

159.Поясність відмінності між такими методами управл держ боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація. Управл держ боргом — комплекс заходів, що здійснюються державою в особі ц уповноважених органів щодо визнач-я обсягів та умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, а також забезпеч платоспроможності держ.

Конверсія боргу — зміна початкових умов державної позики, зокрема зміна строків позики, часу виплати, способу погашення позики, а найчастіше — зміна величини позикового відсотка (зміна дохідності позик).

Консолідація боргу — зміна умов позики щодо часу її чинності (тривалості) з можливою зміною величини позикового відсотка, зокрема перетворення короткострокових держ позик у довгострокові, об'єднання кількох держ позик попередніх років в одну позику. Консолідація і конверсія можуть проводитись одночасно.

Уніфікація позики — це об'єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися разом із консолідацією, але може бути проведена і поза нею.Тобто конверсія і консолідація – подібні методи, але перший пов’язаний зі зміною дохідності позик, а другий – зі зміною часових домовленостей щодо боргу. Уніфікація в певних випадках може бути частиною методу консолідації, але самий по собі цей метод не означає зміну строкових параметрів позики.

160.Який зв’язок існує між бюдж дефіцитом, держ кредитом і держ боргом?. Показник бюдж дефіциту свідчить про перевищення передбач у бюджі видатків над постійними доходами, до яких відносять под, збори й обов’язк платежі, що відповідно до бюджної класифікації вваж доходами бюджу. Наявність бюдж дефіциту свідчить, що у плановому бюдж році до бюджу включені такі видатки держ, які не мають грош забезпеч. Таке явище є негативним. Однак бюджний дефіцит не свідчить про незбалансованість бюджу у цілому, оскільки у процесі складання і затвердження бюджу визнач необхідні джерела фінасув дефіциту. Саме джерелом покриття бюдж дефіциту і виступ держ кредит. Цей факт відображає зв'язок між цими поняттями. Він являє собою сук-ть екічних віднос між державою в особі органів влади і управл, з одного боку, і резидентами (фізичними та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числі іноземними держми й міжнародними фіновими інституціями), з іншого, при яких держ традиційно виступ у ролі позичальника (рідше кредитора і гаранта). Держ борг це сума заборг за держ кредитом.

161.Визначте сутн, склад і призначення місцевих фін. У сучасних правових держх місц органи влади входять до загальної сист організації державної влади, а їхня компетенція визнач центральною владою. Однак залишається перелік таких справ, які держ вважає за доцільне передати для перерозподіл’язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об’єктивною причиною для функціон-я місцевих фін.Місц фін – це сист формув, розподілу й використ грош та інш фін ресурсів для забезпеч місц органами влади покладених на них завдань і ф-й. Склад місцевих фін: місц бюджи, фін підпр, організацій та установ комунальної форм власності. Структурні елементи місцевих фін: видатки, дох, способи їх формув, місц фін інститути, суб’єкти і об’єкти сист та віднос між суб’єктами сист, систою й ланками фін сист держ.

162.Екічна сутн, форма прояву і матеріальний зміст місцевих бюджів, їх ієрархічна будова. Складниками місцевих фін є місц бюджи, териториальні позабюдж фонди і кошти субєктів госп (комунальних підпр).Місцевих бюджів в У – понад 13 тисяч. До місцевих належ обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджи. Це фонди фін.ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місц.Рад нар.днпутатів та органів місц та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджу і фін розмежована. Місц.бюджи затверджуються місц органами влади і до держ.бюжету не включаються. Їх екон.сутн виявляється у формув грош фондів, які є фін.забезпечм діяльн місцевих Рад нар.депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінасув утримання і перерозподіл соцї інфраструктури, місц госп. Мат.основою місц.фін є регіональні фінасові ресурси, що представляють сук-ть грош коштів, яківикорист на перерозподіл тер-рій.

Місц бюджи є головним каналом доведення до насел-я кінцевих резів сусп вир-ва, спрямованих на сусп спожив-я. Саме через них суспільні фонди спожив-я розподіл в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами насел-я. Крім того, саме з місцевих бюджів фінується перерозподіл галузей вир сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального госп.

163.Склад і структура дох місцевих бюджів. Власні і закріплені за місц бюджами дох. проблеми формув дох місцевих бюджів в У? Структура місцевих фін включає:

-Міжбюдж трансферти(це кошти, що безкоштовно і безповоротно передаються з одного бюджу в іншій.)

-Власні дох

- Дох закріплені законом (це ті дох, що цілком або частково у відсотках зараховуються до відповідних видів бюджів безстроково або на довгостроковій основі і для їхнього включення не потрібні рішення органів вищестоящої ради)

До власних дох бюджів органів місц самоврядування належ дох, що визначені законодавством, форм і збираються на відповідній території, а саме:

ºмісц под і збори;

ºдох від нерухомості і підпр, що належ до комунальної власності, й інші дох, передбачені законодавством.

До дох, що закріплюються за бюджами місц самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджних трансфертів, належ такі под і збори (обов’язк платежі):1) прибутковий податок з громадян: 2) держ мито в частині, що належить відповідним бюджам; 3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльн та сертифікати 4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльн 5) плата за торговий патент на здійсн деяких видів підприємницької діяльн 6) надходж адміністративних штрафів 7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджам.

До місцевих под і зборів, які зараховуються до бюджів місц самоврядування області, належ: 1) комунальний податок 2) ринковий збір 3) збір за видачу дозволу на розміщ-я об'єктів торгівлі 4) збір за видачу ордера на квартиру 5) збір за паркування автотранспорту 6) курортний збір 7) готельний збір 8) податок з реклами;9) збір з власників собак; 10) збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей - сплачують юридичні особи і громадяни; 11) збір за право використ місцевої символіки.

164.Міжбюдж віднос, необх-ть регулюв. види і форми

Міжбюдж віднос - це віднос між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпеч відповідних бюджів фіновими ресурсами, необхідними для викон-я ф-й, передбач Конституцією У та законами У.
В збалансуванні бюджів велике значення має бюдж регулюв, яке полягає у наданні коштів з Держ бюджу У до бюджу Автономної Республіки Крим, бюджів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування дох і видатків кожного бюджу. Види взаємовіднос: регламентовані законодавчими та інст-зуктивними документами; договірні — на підставі угоди між зідповідними органами влади чи управл.

Форми взаємовіднос: Субсидіювання — це виділення коштів з бюджів вищого рівня бюджам нижчого рівня.: субсидії, субвенції, дотації. Вилучення коштів — передання коштів із бюджів нижчого рівня до бюджів вищого рівня. Взаємні розрахунки — передання коштів із одного бюджу до іншого у зв'язку з перерозподілом між ними дох чи видатків після затвердження бюджу. Бюдж позички — запозичення коштів у зв'язку з виникн-ям тимчасового касового розриву — незбігання у часі фінасув видатків і надходж дох. Можуть надаватись або з бюджу вищого рівня, або установами банківської сист Метою регулюв міжбюджних віднос є забезпеч відповідності між повноваженнями на здійсн видатків, установлене законодавчими актами У за бюджами, та бюджи курсами, які повинні забезпечити викон-я цих повноважень.

165.Міжбюдж віднос: регулюв. Види міжбюджних трансферт

Під час передання державою права на здійсн видатків виник міжбюдж віднос. Міжбюдж віднос — це віднос між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпеч відповідних бюджів фіновими ресурсами, необхідними для викон-я ф-й, передбач Конституцією У та законами У. Види взаємовіднос: регламентовані законодавчими та інст-зуктивними документами; договірні — на підставі угоди між зідповідними органами влади чи управл.

Метою регулюв є забезпеч відповідності між повноваженнями на здійсн видатків, установлене законодавчими актами У за бюдж, та бюдж курсами, які повинні забезпеч викон-я повноваж

. Міжбюдж трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджу до іншого. види:

• дотація вирівнювання- це міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Це доплата з держ бюджу задля збалансування бюджів нижчих рівнів; різновид субсидії.

• субвенція - це форма грошї допомоги місцевим бюджам із держ бюджу, яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджам з держ бюджу• кошти, що передаються до Держ бюджу У та місцевих бюджів з інш місцевих бюджів;

166.Міжбюдж трансферти: видів. міжбюдж трансфертів в У.

Міжбюдж трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджу до іншого.

Міжбюдж трансферти поділ на:

1) дотацію вирівнювання - це міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Це доплата з держ бюджу задля збалансування бюджів нижчих рівнів; різновид субсидії. Дотація – це безвідплатна, безповоротна доп з бюджу вищого рівня бюджу нижчого, яка не має цільового хар-ру та надається у випадку перевищення видатків над доходами.У бюджй діяльн застосовується дотація вирівнювання, що являє міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Надаються на безвідплатній і безповоротній основі без встановлення напрямів і (або) умов їх використ.

2) субвенцію - це форма грошї допомоги місцевим бюджам із держ бюджу, яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджам з держ бюджу. Субвенцію слід відрізняти від субсидії, яка призначена як дотації бюджам, так і різним організм за рах бюджу або за рах спеціальних фондів, які форм на основі внесків громадян і окремих компаній.

3)кошти, що передаються до Держ бюджу У та місцевих бюджів з інш місцевих бюджів;

4)інші дотації.У Державному бюджі затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджу АРК, кожного з обласних бюджів, бюджів міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджів. Окремо затверджуються обсяги коштів, що передаються до Держ бюджу У з місцевих бюджів. Субвенції виділяються для використ на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субвенції можуть надаватись на здійсн програм соцго перерозподіл, викон-я інвестиційних проектів, на компенсацію втрат дох бюджів місц самоврядування на викон-я власних повноважень внаслідок надання пільг, установлених державою, на утримання об'єктів спільного корист-я та інші.

168.Поясн, чому місц бюдж вваж фін основою місц самовряд

Місцевий бюдж — бюдж адміністративно-територіальної одиниці — області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюдж області об'єднує обласний бюдж, бюдж районів і міст обласного підпорядкування. Місцевий бюдж району — районний бюдж, бюдж міст районного підпорядкування, селищні й сільські бюджи. Завданням місц бюджу є забезпеч необхідними грошовими ресурсами фінасув заходів господарського й культурного будівництва, комунал і житл госп, перерозподіл освіти, ох зд.

Особливістю функціон-я місцевих бюджів є те, що вони забезп матеріальну незалежність органів місц самоврядування, і безпосер їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджних віднос. Місц органи самоврядування мають право в межах наявних коштів збільшувати видатки на утримання житлово-комунального госп, установ та закладів освіти, ох зд, соцго забезпеч, науки і культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища. Місц органи самоврядування можуть визначати у встановленому порядку в межах додатково вишуканих протягом року коштів додаткові пільги на допомогу громадянам, які потребують соцго захисту.

Викон-я місцевих бюджів здійснює Рада міністрів АРК, місц держ адміністрації і виконавчі органи відповідних рад. Казначейське обслуговування місцевих бюджів здійсн територіальними органами Держ казначейства У. Місц бюджи викся згідно з розписом, затвердженим керівником місц фін органу, який протягом бюдж періоду забезпечує відповідність розпису місц бюджу встановленим бюдж призначенням.

171.Страх: необх-ть, роль. стан та перспективи розв в У.

С — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками С ознаки

1)С пов’язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення— відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року. Це породжує необх-ть резервування в сприятливі роки частини страх платежів, що надійшли, для створення запасного фонду як джерела відшкодування надзвичайних збитків у несприятливому році.

Проблеми: найбільш суттєвими проблемами, що стримують перерозподіл вітчизняного ринку страх послуг, є: недосконалість нормативно-правової бази у сфері С; недостатність інституційної спроможності для перерозподіл окремих видів С; низька платоспроможність потенційних споживачів страх послуг; низька довіра до інституту С (зокрема, через відсутн якісних страх продуктів, існуючі факти шахрайства та нехтування правами страхувальників з боку страховиків, нестачу інформації щодо страх компаній та послуг, що вони надають); обмеженість можливостей для інвест страх резервів. До цього часу не створені законодавчі засади для впровадження інвестиційного та обов'язкового медичного і пенсійного С. Неперерозподілиненими залишаються такі сфери С як аграрні, екологічні та катастрофічні ризики. Рівень капіталізації більшості страх компаній є вкрай низьким. Існує недобросовісна конкуренція (демпінг), щодо тарифікації окремих видів страх послуг. Недосконалим залишається нормативно-правове врегулюв діяльн страх посередників, актуаріїв та аварійних комісарів. Відсутній ефективний механізм досудового захисту, не працює інститут омбудсмена. Найближчими пріоритетами у регулюванні страх ринку є: - сприяння прийняттю нової редакції Зак У «Про страх»; - впровадження європ принципів регулюв страхової діяльн; - забезпеч прозорості страх ринку, шляхом забезпеч достовірної та регулярної фін звітності; - боротьба за чистоту страх ринку шляхом підняття стандартів та посилення відповідальності за їх невикон-я; - сприяння унормуванню діяльн щодо С фін ризиків; - всебічне сприяння розробці та запровадженню нових видів обов’язкового С; - вдосконалення сист авто страх; - капіталізація сектора; - впровадження соц орієнтованих видів страх: обов`язкового медичного С, добровільного медичного С,

167.Поясн, чому функціон-я бюджної сист У передбачає використ міжбюджних трансфертів? Згідно з Бюдж кодексом трансферт визначають як кошти, отримані від інш органів державної влади, органів місц самоврядування, інш держав чи міжнар організацій на безоплатній і безповоротній основі. У цьому Кодексі міжбюдж трансферти визначають як кошти, що безповоротно й безоплатно передають із одного бюджу в інший, а також встановлюються їх види:

1) дотація вирівнювання; 2) субвенція; 3) кошти, що передають у Держ бюдж У й місц бюджи з інш місцевих бюджів; 4) інші дот

Зв’язки між бюджами різних ланок зумовлені:1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджів;2) забезпеч викон-я завдань центр органів влади та управл і місц самоврядування;

3) здійсн перерозподілу бюджних ресурсів в зв'язку із розбіжностями у рівнях под потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.

складовими міжбюджних: — розмежування ф-й і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл дох і видатків між окремими видами бюджів;— надання фін допомоги бюджам тих територій, які мають недостатній под потенціал, т.б. здійсн бюдж регулюв;

— забезпеч перерахування надлишкових коштів з бюджів територій-донорів;— здійсн фін вирівнювання як гарантії задоволення потреб насел-я усіх територ громад на однак рівні.

169.Поясн, роль місц бюджи у забезпеченні ек та соцго розв адміністративно-територіальних одиниць.

Місц бюджи є фін базою органів місц самоврядування та вирішальним фактором регіонального перерозподіл. Наявність місцевих бюджів закріплює екічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом У “Про місцеве самоврядування в У” від 27.05.97р., активізує господарську діяльн, дозволяє їм перерозподіливати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати екон потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фін ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб

Як екічна категорія, місц бюджи вдображ обумовлену адміністративним поділом і бюдж устроєм держ сферу екічних віднос суспільства, пов’язаних із формувм, розподілом і використм централіз грош коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і признач для соц-ек перерозподіл конкретних регіонів країни.

Місц бюджи є основним каналом доведення до насел-я кінцевих резів сусп вир-ва, що спрямовуються на сусп спожив-я. Через місц бюджи суспільні фонди спожив-я розподіл в територіальному і соц розрізах. Разом з іншими ланками бюджної сист місц бюджи є одним з головних інструментів реаліз на практиці програми ек і соц перерозподіл регіон і країни

призначенні:

1)формув грош фондів, які є фіновим забезпечм діяльн місцевих органів влади;2)розподіл і використ цих фондів між галузями народного госп;3)контроль за фіново-господарською діяльн підпр та організацій, підвідомчих цим органам влади.

170. Страх: призначення. Ознаки, які хар специфічність

Страх (С) є самостійною сферою фін сист. С — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності.

З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між

можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії С:1) С пов’язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення— відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року.