Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія. 4 страница

186. Пенсійна реформа в У. Джерела пенсійного фонду.

Пенсійний фонд —об"єднує і держ Пенсійний фонд У і інші ціл позабюдж фонди, які створ відповідно до діючого законодавства.— центр орган вик влади, що здійснює керівництво та управл систою загальнообов'язкового держ пенсійного страх, провадить збір, акумуляцію та облік страх внесків, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінасув та виплату пенсій. Джерелами формув коштів Пенсійного фонду є:

1) страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх 2) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду. 3) кошти держ бюджу та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду. 4) суми від фін санкцій, застосованих відповідно до цього Зак та інш законів до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до зак на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юр та фіз осіб; 6) добровільні внески;

7) інші надходж відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Держ бюджу У і не підлягають оподаткуванню.

Пенсійна реформа1990 рік, грудень. Утворено У республіканське відділення Пенсійного фонду.Прийнято рішення про проведення пенсійної реформи шляхом поступового запровадження трирівневої пенсійної сист:

Рівень 1 - солідарна сист

Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна сист

Рівень 3 - добровільна недерж сист пенсійних заощаджень

Основні завдання та цілі пенсійної реформи:

-підвищити рівень життя пенсіонерів;

-встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;-забезпечити фін стабільність пенсійної сист;

-заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

-створити ефективнішу та більш дієву систу адміністративного управл в пенсійному забезпеченні.

Трирівнева пенсійна сист дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації та з коливаннями в екіці і на ринку капіталів.

Пенсійну реформу в Уаїну почали ще в 2003 році, але так і не завершили. Частка пенсійних витрат 2009-го до ВВП склала мінімум 18%. Це найвищий показник у світі.

187.Поясн відмін між солідарною та накопичувал пенс сист

Сист пенсійного забезпеч в У склад з трьох рівнів. Перший рівень – солідарна сист загальнообов’язкового держ пенсійного страх, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійсн виплати пенсій і надання соц послуг за рах коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку передбач Законом У «Про загальнообов’язкове держ пенсійне страх». Другий рівень – накопичувальна сист загальнообов’язкового держ пенсійного страх, що базується на засадах накопичення коштів застрахних осіб у Накопичувальному фонді та здійсн фінасув витрат на оплату договорів страх довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбач законом. Запровадження цієї сист відбудеться після досягнення Уаїною певних критеріїв ек перерозподіл. Ця сист передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян, які обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках і накопичуватимуться у єдиному державному Накопичувальному фонді. Виплати з накопичувального пенсійного фонду здійснюються після виходу особи на пенсію і разом з пенсією, що виплачуватиметься з солідарної пенсійної сист з поточних надходжень, в загй сумі забезпечить розмір пенсій на рівні більш як 50 відсотків заробітної плати працівника, яку він одержував до виходу на пенсію. Кошти в розмірах, що обліковуватимуться на індивідуальному накопичувальному рахунку, будуть належати застрахній особі і передаватимуться спадкоємцям у встановленому законодавством порядку. Активи Накопичувального пенсійного фонду використовуватимуться для внутр інвестицій в національну екіку, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню надходж коштів до Пенсійного фонду і виплати пенсій із поточних надходжень за солідарною систою. Учасниками накопичувальної сист будуть особи, яким на момент введення такої сист до призначення пенсії залишиться не менше двадцяти років. Основною складовою сист держ пенсійного забезпеч є чинна, так звана солідарна, пенсійна сист, яка діє на території У протягом століття. Вона перерозподілив, вдосконалюється і пристосовується до сусп життя з огляду на екон і політичне становище в державі. Ця сист спирається на принцип «негайної виплати», коли страх внески до Пенсійного фонду негайно виплачуються пенсіонерам, тобто відбув солідарний (горизонтальний) перерозподіл дох нинішніх працівників на користь нинішніх пенсіонерів. Іншими словами можна сказати, що відбув солідарність поколінь, коли працююче нинішнє покоління утримує нинішніх пенсіонерів, які, у свою чергу, працювали і утримували пенсіонерів того часу.

 

189.Страх ринок: сутн, організаційна структура. Порівняйте його із фіновим ринком. Страх ринок являє собою всю сук-ть екічних віднос з приводу купівлі-продажу страх послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійсн обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхю умовою існув-я страх ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби. Організаційна структура страх ринку може бути представлена так. 1. Страх товар иство або страх компанія, де відбув формув страх фонду і пе реплітаються індивід, колективні та групові інтереси.

2. Страх товар иства можуть об'єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об'єднання для координації діяльн, захисту інтересів своїх членів та здійсн спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству У. Вони не мають права займ страх

3. Товар иства взаємного страх — юридичні особи — страховики, створені відповідно до ЗУ"Про страх" з метою страх ризиків цього товар иства. Сплата страх платежу здійсн за рах чистого прибутку, що залишається у розпорядженні членів товар иства, крім випадків, передбач законодавством У.

4. Страх агенти та страх брокери — страх посередники,— через яких страховики здійснюють страхову діяльн. 5. Перестрахувальні компанії — організації, які не вик прямих страхо вих операцій, а приймають у перестрах ризи ки інш страховиків і можуть передавати частину з них в ретроцесію. 6. Перестрах брокери — юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльн у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як посередник. 7. Моторне (транспортне) страх бюро — юр особа, яка утримується за рах коштів страховиків, котрим дозволено займатися страхм відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та за умовами, передбаченими міжнародними договорами У щодо вказаного виду страх. 8. Спец Уповноважений орган у справах нагляду за страх діяльн, який здійснює нагляд з боку держ з метою дотримання вимог учасниками страх ринку законодавства У про страх, ефективного перерозподіл страх послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. За ек сутністю фін ринок - це сук-ть ек віднос, пов'язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Взаємовіднос з фін ринком хар розміщ-я на ньому тимчасово вільних коштів страх фондів і отримання від цього дох. Ці дох розподіл на дві частини. Одна з них формує дох страх компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосер на формув страх фондів. Вона характер здешевлення страх для страхувальників за рах використ їхніх коштів (страх платежів) на фін ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використ фін ресурсів країни

190.Страх ринок: організаційна структура. Страх послуга

Страх ринок являє собою всю сук-ть екічних віднос з приводу купівлі-продажу страх послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійсн обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхю умовою існув-я страх ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.

Згідно з Уаїнським законодавством в У можуть створюватися страх компанії у формі акціонерних товар иств, товар иств з додатковою відповідальністю, товар иств з повною відповідальністю та командитних товар иств. Нині найбільш розповсюдженою формою організації страх компаній є акціонерні товар иства.

Крім цього, до суб’єктів створеної організаційної структури страх ринку можна віднести також різні об’єднання страховиків, освітні центри по підготовці і перепідготовці кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страх ринку, а також Комітет у справах нагляду за страх діяльн У — Устрахнагляд, який здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями перерозподіл законодавства і зовн зв’язків, координації роботи і правового забезпеч страхової діяльн, виконує ф-ї наукго центру.

Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступ як специфічний товар на страх ринку. ряд особливостей, якими характер. страх послуга: 1. надавати страх послуги можуть лише спеціалізовані організації, які можуть надати відповідні фін гарантії; 2. Щоб надавати страх послуги страх компанія повинна мати ліцензії на відповідні види цих послуг; 3. Оскільки страх послуга невідчутна, невидима – це означає, страховик не бачить цього продукту, не може відчути одразу користь від нього. Тому для просування на ринку страх послуг потрібна вичерпна інформація і інтенсивна реклама; 4. Страх послуга може бути надана як на добровільних засадах, так і примусово; 5. Страх послуга носить обов’язковий характер тоді, коли надання страх захисту необхідне з точки зору сусп інтересів; 6. Дуже часто процес купівлі-продажу страх послуг здійсн через посередників, які відіграють дуже важливу роль; 7. При наданні страх послуг завжди укладається договір страх (досить часто він має спрощену форму) і виступ у вигляді полісу.

194.Суб’єкти страх ринку, їх ф-ї. Держ нагляд за страх У.

Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобов´язався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.

Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.

195. Обгрунт роль страх у реаліз соцї політики держ.

Сист соцго страх є однією з ключових напрямків соцї політики держ.

Страх забезпечує раціональне формув й використ коштів, признач для здійсн соц програм.

Світ досвід довів доцільність нагромадження і використ коштів на соц програми страх методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до держ ресурсів, спрямовуваних на фінасув освіти, ох зд, пенсійне забезпеч та деякі інші соц заходи.

Перевага страх методу формув й використ коштів соцго спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одержують академіки та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інш соц послуг

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат навчання у вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на держ бюдж, а контроль за раціональним використм коштів переноситься безпосер на споживача соц послуг і виплат

 

191.Сутн страх ринку. стан і перспективи страх ринку в У?

— як сферу екічних віднос, де об'єктом купівлі-продажу є страх захист та формується попит і пропозиція на нього;

— як форму організації фін віднос щодо формув та розподілу страх фонду для забезпеч страх захисту юр і фіз осіб;

— як соц-екон середовище, в якому функціон страх компанії, страхувальники, посередники, що приймають участь В реаліз страх послуг;

— як сук-ть страх організацій і страх послуг;

— як механізм перерозподілу фін ресурсів страхувальників і страховиків.

Існує спец орган -- Комітет у справах нагляду за страх діяльн, який здійснює держ контроль за дотриманням чинного законодавства на ринку страх послуг.

В умовах екічної і фін кризи знижується активність на страх ринку. Для її активізації необхю умовою є стабільність гривні, завершення процесів приватизації в основних галузях народного госп. Держ також зацікавлена страх захисті держ майна та підвищенні соц-екічної захищеності громадян У. принципи розв:

верховенство правового регулюв страхової діяльн;

систність узгодження заходів щодо реформув страх ринку із заходами і планами інш галузей екіки, обгрунтування можливості запровадження обов'язкових видів страх;

конкурентність, коли держ гарантує всім страхувальникам і страховикам (вітчизняним та іноземним);

стабільність забезпеч сталого надійного і привабливого ринку страх послуг шляхом створення державою зрозумілих та ефективних механізмів і правил його функціон-я;

обмеж присутності держ на страх ринку, коли держ поступово відмовляється від проявів монополізму на страх ринку, не втручається в діяльн страховиків,;

довіра, що грунтується на моральній та матерй відповідальності страховика перед страхувальником, на надійному правовому захисті страхувальника.

Протягом 2005-2009 рр. кількість страх компаній зростала. На кінець першого півріччя 2009 р. в У діяла 471 страх компанія (СК), в т.ч. 396 страховиків з ризикового страх і 75 - зі страх життя. На вітчизняному страх ринку іноземна присутн зростає. Сумарний статутний капітал Уаїнських страховиків щорічно зростає у середньому на 25 %. Стан страх ринку визнач обсягом зібраних страх премій і сформованими страхи резервами.

У необх 1)завершити розробку та затвердити національну концепцію перерозподіл страхової сист;2)підвищити добробут громадян і поліпшити стан корпоративних і держ фін;

3)підвищити рівень капіталізації страх компаній, їх фін стійкість,конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість;перерозподіливати сучасну інфраструктуру

192.Назв суб’єкти страх ринку, е особлив фін віднос

Страховик — юридична особа — страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.

Страхувальник — юр чи фіз особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страх внески до страх фонду.

Застрахний — юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Страх віднос харся рухом грош потоків.

Взаємовіднос з фіновим ринком хар розміщ-я на ньому тимчасово вільних коштів страх фондів і отримання від цього дох. Ці дох розподіл на дві частини. Одна з них формує дох страх компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосер на формув страх фондів. Вона характер здешевлення страх для страхувальників за рах використ їхніх коштів (страх платежів) на фін ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використ фін ресурсів країни в цілому.

193. Інституціонал структура страх ринку та її характер.

Інституційна структура:

- страх компанії, створені капіталом фіз. Осіб;

- страх компанії, створені капіталом юр осіб;

- страх компанії, створені капіталом фіз. І юр осіб;

- страх компанії, створені на основі приватного і держ капіталу;

- страх компанії, ств на основі капіталу держ.

Посередницькі ф-ї можуть виконувати: персонал страх компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства нерухомості, автосалони. Страх агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та вик частину його страхової діяльн (укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов'язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування). Страх агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страх брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльн та здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика».

Страх агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страх брокер, є уповноваженим страхувальника або страхової компанії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зобов'язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з управлм своїми договорами страх і розміщ-м їх у страхй компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика - ключова відмінність брокера від агента. Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.

196. Поясн відмінн між «страх платежем» і «страх відшкодув

Страх платежі — це перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страховику. Вони є джерелом формув як колективного страх фонду, так і дох страх компаній. Внесення страх платежів здійсн на основі страх тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми. Страх тариф (брутто-ставка) склад з двох частин — нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка відображає ту частину тарифу, яка призначена для виплати страх відшкодування. Вона залежить від загальних розмірів страх відшкодування (визнач на основі статистичних досліджень про кількість страх подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страх. Навантаження відображає витр страховика, пов’язані з проведенням страх, та його прибуток.

Страх тариф — це ціна страх. Це основний чинник конкуренції на страх ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витр страховика, тим ни жчий розмір страх тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.

Страх відшкодування — це виплата страховиком застрахному (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страх відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страх збитку. Страх сума характер масштаби даної страхової операції, тобто на яку суму застрахно той чи інший об’єкт. Ця сума визнач, з одного боку, вартісною оцінкою об’єкта страх, а з іншого — можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об’єкта страх характер страх забезпеч, яке не може перевищувати 100%. Страх збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахному втрат. Існ різні сист визнач-я розміру страх відшкодування. Основними є методи повної і пропорційної відповідальності. При повній відповідальності страховика страх відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми. При пропорційній систі відповідальність розподіляється між страховиком і застрахним у пропорції, яка відображає співвіднош між страх сумою і вартісною оцінкою об’єкта страх. Наприклад, якщо страх сума становить половину вартісної оцінки об’єкта страх, то застрахному буде виплачено страх відшкодування у розмірі 50% від суми заподіяних збитків.

197. Проведіть порівняння перестрах і співстрах.

Співстрах — це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрах — це передання договору страх від одного страховика до іншого.

Співстрах має такі ознаки:

- при співстрахуванні укладається тільки один договір страх;

- при співстрахуванні страхується один і той самий об’єкт;

- перелік страх подій, на випадок настання яких укладається договір страх, є однаковим для всіх страховиків;

- у разі настання страх випадку кожен із співстраховиків виплачує страхувальникові лише частину збитків, яка заздалегідь визначена в договорі.

Ознаки перестрах:

- перестрах в істинному сенсі – це страх, а не спільне комерційне підпр, як іноді вважалося раніше;

- ризик прямого страховика с оригінальним і становить предмет договору перестрах. Договір перестрах може включати й інші елементи ризику, наприклад, валют ризики та ризики перерахування платежу;

- укласти договір перестрах можливо лише з іншою страх компанією. За загальним правилом між перестраховиком і страхувальником не існує ніяких правовіднос – у цьому суттєва різниця між перестрахм і страхм

Слід звернути увагу на те, що згідно із Законом У «Про

страх» страховик, який укладає договір перестрах,

залишається відповідальним перед страхувал у повному обсязі

відповідно до договору страх. У співстрахуванні, на відміну від

перестрах, страховик залишається відповідальним перед

страхувальником лише в розмірі своєї частки.

198. Поясн відмінності між страх премією та відшкодув.

Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобов´язався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.

Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.

199. Розкрийте відмінності між страх полем та портфелем.

Функціон-я страх ринку пов’язане з такими поняттями, як страх поле і страх портфель. Страх поле — це наявність потенційних страхувальників з певного виду страх. Страх поле - максимальна кількість об’єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб’єктів-страхувальників або кількість об’єктів, що підлягають страхуванню). Щодо страх майна юр осіб це може бути кількість підпр, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особ страх — це кількість насел-я, яке має самостійні дох. Страх поле визнач потенційні масштаби страх. Страх портфель (insurance portfolio) являє собою сук-ть укладених певною компанією угод як з окремого виду страх, так і з усіх видів. Страх портфель - фактичне число застрахних осіб, об’єктів або чинних договорів страх на даній території. Страх портфель фактична кількість застрахних об´єктів або число договорів страх; це може бути також сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами. Охоплення страх поля - це процентне відношення страх портфеля до страх поля. Страх портфель характер діяльн кожної компанії на ринку. Мета — сформувати якомога більший страх портфель, адже це збільшує дох і здешевлює страх.

200. Фін ринок, призначення та передумови функціон-я.

Фін ринок є складовою сферою фін сист держ.

За ек сутністю фін ринок — це сук-ть екічних віднос, пов’язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Об’єктами віднос на фін ринку є грош-банк ресурси, ц.п. та фін послуги, суб’єктами віднос — держ, підпр різних форм власності, окремі громадяни. Фін ринок досягає найбільшої ефективності, коли задіяні усі його складові: ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів, ринок фін послуг.

передумовою функціон-я фін ринку є незбіг потреби у фін ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвест потреби виник в інш. Фін ринок виступ посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грош коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підпрм, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Фін ринок являє собою механізм перерозподілу фін ресурсів підпр і нагромаджень насел-я між суб’єктами госп і галузями екіки, «зв’язування» частини грош коштів, не забезпечених споживчими товар ами, а також засобом покриття дефіциту держ бюджу.

201. Фін ринок: ф-ї. Місце і роль держ на фін ринку.

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль фін ринку щодо двох інш суб’єктів фін віднос — держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Функціон-я фін ринку має забезпечити потреби суб’єктів підприємницької діяльн та фін інституцій фіновими ресурсами. Цей ринок ґрунтується на ф-їх грошей як засобу нагромадження та платежу. Якщо грош ринок та його структура мають сприяти товар ообміну, то фін повинен забезпечити концентрацію фін ресурсів і вільний доступ до них усіх суб’єктів, керуючись загальними законами ринкової екіки, насамперед конкуренції як між продавцями і між покупцями, так і продавця з покупцем. Товар ом на цьому ринку є фін ресурси, які після їх придбання (купівлі) надходять у постійне чи тимчасове корист-я, а ціною — плата за їх використ.

203.Обгрунт необх-ть існув-я фін ринку в ринковій екіці.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль фін ринку щодо двох інш суб’єктів фін віднос — держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений

 

 

202.Необх-ть функціон-я сутн фін ринку, сегментація.

Фін ринок є складовою сферою фін сист в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери — фін суб’єктів госп. Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-про­дажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов’язані з переданням одним суб’єк­том іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів. Таке передання може здійсн прямо чи через фін посередників (комер­ційні банки, інвест фонди та ін.). При безпосередніх взаємовідносах операції з купівлі-продажу ресурсів вдображ як віднос обміну (передання права використ), так і перерозподілу цих ресурсів між власником і користувачем. При участі у торгівлі фін посередників віднос з ними продавців і покупців ресурсів є відносами обміну, а перехід ресурсів від власника до користувача — відносами перерозподілу.