Визначте завдання фін політики на рівні світ госп. 3 страница

Об’єкт оподаткув вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком. Об’єкт оподаткув має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, безпосер стосуватися платника, відображати саме його (а не сторонніх юр чи фіз осіб) вплив на даний об’єкт.

Одиниця оподаткув — це одиниця виміру (фізичного чи грош) об’єкта оподаткув. Чим більші розміри об’єкта оподаткув, тим більша одиниця виміру. Грош вимір може бути безпосереднім — при оцінці дох, і опосередкованим — при оцінці тієї ж земельної ділянки (за ринковою чи нормативною ціною), майна

Джерело сплати податку — це дохід платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосер пов’язане з об’єктом оподаткув (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не стосуватися об’єкта оподаткув (наприклад, под на майно і землю, які перебув в особистому користуванні й не приносять доходу їх власникам).

Загалом правомірним є пов’язування джерела сплати податку з об’єктом оподаткув. Таке оподаткув є досить справедливим, оскільки тільки дохід є джерелом сплати.

. Под ставка — це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткув. Існ два підходи до встановлення под ставок: універсальний і диференційований. При універсальному підході встановлюється єдина для всіх платників ставка, при диференційованому — кілька. Диференціація ставок може відбуватись у двох напрямах. Перший — відповідно до платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені й підвищені ставки для окремих платників. Другий — відповідно до різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткув.

Под квота — це частка податку в доході платника. Вона може бути визначена в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податк квоти полягає в тому, що вона характер рівень оподаткув. З погляду соцї справедливості механізм оподаткув обов’язково має включати податкову квоту. Однак річ у тім, що тоді значно зменшуються под вплив і можливості використ под як фін регуляторів. Тому в практиці оподаткув под квоти законодавчо не встановлюються.

 

92. Доведіть, що об’єкт та база оподаткув – це не тотожні

Поняття «об'єкт оподаткув» передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об'єкт оподаткув являє собою родове визнач-я об'єкта (дох чи їхня частина; майно; вартість), з яким пов'язане виникн-я обов’язку платника под сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в ос­новному закріплюється в законодавчих актах) об’єкти оподаткув можна визначити як видові форми родового поняття об'єкта оподаткув (дох фіз осіб; майно юр осіб), що і закріплюються спеціальними податкови­ми законодавчими актами

Об'єктом оподаткув може бути вартість товар (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реаліз товар (робіт, послуг), використ прир ресурсів. При цьому один об'єкт не може виступати об'єктом оподаткув по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє вико­ристовувати об'єкт при оподаткуванні податк різного виду. Тому один об'єкт (наприклад прибуток) може використовува­тися як об'єкт оподаткув у кількох випадках. Наприклад, використ доходу як об'єкта при загальнодерж подат­ках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об'єктів на місцевому рівні.

Базою оподаткув є конкретна (кількісна, фіз чи інша) характер певного об'єкта оподаткув. Для визнач-я суми податку, яку необх перерахувати в бюдж, об'єкта оподаткув недостатньо. Для цього необх скоригувати відповідно до законодавства кількісні характеристи­ки об'єкта оподаткув. На підставі цього под база істотно відрізнятиметься від кількісних ознак самого об'єкта оподаткув. Вона за своїм змістом є об'єктом оподаткув, скоригованим і підготовленим до застос-я завдаткової ставки, нарахування суми податку, що підлягає сплаті до бюджу.

Под база необхідна саме для нарахування податку, але вона не є безпосер обставиною, що породжує обов'я­зок сплатити податок, тобто об'єктом оподаткув. Наприк­лад, наявність у підакцизних товар ах вартості не є фактом, що зумовлював би зобов'язання сплатити акциз. Реаліз підак­цизних товар у роздрібній торгівлі не породжує под правовіднос. Такі віднос виник у зв'язку з визначе­ними в законі діями платників под: реалізацією підакциз­ного товар у виробниками підакцизних товар на внутрішньо­му ринку, ввозом товар у на митну територію.

93. Покажіть на прикладах різницю між суб’єктом, платником та носієм податку.

суб’єкт ® хто сплачує; об’єкт ® що оподатковується; джерело ® з чого сплачується

платник податку — юридична чи фіз особа, яка володіє певним майном або отримує відповідні дох і безпосер зобов'язана сплачувати под до бюджів різних рівнів. Платник здебільшого є транзитною, посередницькою ланкою під час проходження дох. Він не стільки сплачує под до бюджу, скільки перераховує туди частину отриманих коштів від покупця;

Суб'єкт оподаткув — один із учасників под процесу, який в межах своєї компетенції здійснює певні под процедури: держ в особі парламенту приймає под закони з питань оподаткув; органи податк служби впроваджують це законодавство у фіскальну практику; платники под вик покладені на них под зобов'язання;

Носій податку — кінцевий споживач матер благ; особа, яка виступила реальним платником нагромаджених на всіх стадіях товар опросування под.

Суб’єктами податку на додану вартість є фіз та юридичні особи, які ведуть підприємн діяльн у сфері вир-ва, торгівлі та послуг. Фактично платником ПДВ є споживач незалежно від того, чи це юридична, чи фіз особа.

На прикладі непрям под ми бачимо:

Платник податку — це виробник або продавець товар у, який згідно із законом виступ як юр платник податку, тобто вносить до бюджу суму податку від реа­лізованого товар у чи надання послуг.

Носій податку — це фіз особа, споживач товар у, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючи товар и, споживач фактично стає платником податку. Таким чином, відбув перекладення под із суб'єкта на носія податку.я:

Субєкт оподаткуван- под орган. До непрям под належ: ПДВ, акцизний збір, мито, держ мито.

99.Поняття под боргу, причини та соц-екон наслідки.

Податко́вий борг — под зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником под або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого под зобов'язання.

Основні причини виникн-я под боргу: неефективний внутр фін менедж платників, умисні дії(ухилення від сплати под). Головним методом досягнення його зменшення вважається адміністрування под.

Наслідки: неможливість вести ефективну, націлену на розширений перерозподіл екічну діяльн через постійну необх-ть повертати даний под борг, втрата можливості отримувати певні заохочувальні програми та допомогу саме через наявність под боргу, необх-ть створення податк застави, що забезпечить повернення боргу, але зменшить можливість використ цього заставленого майна у виробничому процесі суб’єктом, який має його сплатити, можливість стати податковим банкрутом, що може призвести до ліквідації підпр.

94. Елементи под. Характер под ставок.

Елементи под: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткув, база оподаткув, джерело сплати і квота. Суб’єкт, або платник податку, — це та фіз чи юридична особа, яка безпосер його сплачує. Критеріями вибору платників під час проведення податк політики є швидкість надходж податку, наявність можливостей контролю за своєчасністю і повнотою його сплати, відсутн шляхів ухилення від оподаткув. Об’єкт оподаткув вказує на те, що саме оподатковується: які операції, товар и, дох, яка власність. Одиниця оподаткув — це одиниця виміру (фізичного чи грош) об’єкта. Фізичний вимір, наприклад оцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в гектарах, сотих гектара. Грош вимір — у разі оцінки дох (одиницею оподаткув в даному випадку виступ грошова) — і опосередкованим — під час оцінки кількісних показників у грошй формі (наприклад у процесі оцінки земельної ділянки в грошму виразі). База оподаткув — це розмір об’єкта оподаткув в грошму чи фізичному вимірі. Саме до бази оподаткув застосовуються ставки для визнач-я суми податку. Ставка — це розмір податку на одиницю оподаткув. Залежно від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані. Універсальні, або єдині, ставки передбачають створення рівних умов для всіх платників под. Диференціація под ставок може проводитись щодо розміру або виду об’єкта оподаткув (наприклад різні підакцизні товар и оподатковуються акцизним збором за різними ставками) та стосовно статусу і місцезнаходження платників. За будовою ставки поділ на тверді й процентні. Тверді ставки встановлюються для под, щодо яких база оподаткув визначена у фізичному вимірі. У свою чергу тверді ставки поділ на фіксовані, тобто в грошму виразі на одиницю оподаткув, виражену кількісно, і відносні, тобто в частках до встановленої державою величини в грошму виразі на одиницю оподаткув. Процентні ставки встановлюються щодо под, база оподаткув яких визначена у вартісному вимірі (обсяг дох, обсяг продажів). Вони поділ на пропорційні, тобто став­ка не змінюється в разі зміни обсягів бази оподаткув, прогресивні — ставка збільшується при збільшенні бази оподаткув — та регресивні — ставки зменшуються в разі збіл-я бази оподаткув.

Джерело сплати — це дохід платника, з якого він сплачує податок. Квота — це частка податку в дох платника.

 

95. Охарактер. под ставки, наведіть конкретні приклади.

Под ставка — це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткув. Підходи до встановлення под ставок: універсальний (встановлюється єдина для всіх платників ставка) і диференційований(кілька; Диференціація ставок може відбуватись у напрямах.— відповідно до платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка,і знижені й підвищені ставки для окремих платників. — відповідно до різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткув.

Установлення под ставок є найважливішою і найскладнішою проблемою оподаткув. Саме недосконалість ставок може порушити як фіскальну значущість, так і регулюючу дію того чи іншого податку. Установлення ставок под може базуватись на емпіричному методі й екіко-математичному моделюванні.ВИДИ:

Тверді ставки встановлюються в грошму виразі на одиницю оподаткув в натуральному обчисленні. Вони можуть бути двох видів: фіксовані — установлені в конкретних сумах, відносні — визначені відносно певної величини (наприклад, у процентах до мінімальної заробітної плати). Приклад — ставки земел податку.

Процентні ставки встановлюються тільки щодо об’єкта оподаткув, який має грош вираз (адже сума податку має тільки грош вираз, за винятком натуральних под). Вони поділ на три види: пропорційні, прогресивні й регресивні.

Пропорційні — це єдині ставки, що не залеж від розміру об’єкта оподаткув. Вони спрощують податкову роботу, найбільшою мірою відповідають принципу рівності платників. Приклад — ставка податку з дох фіз осіб.

Прогресивні — це такі ставки, розмір яких зростає в міру збіл-я обсягів об’єкта оподаткув. Приклад — ставки прибуткового податку з громадян, який діяв до 2003 року.

Регресивні, зменшуються в міру зрост об’єкта оподаткув. Вони необхідні тоді, коли держ намагається стимул подібне зрост.

96.97.Под пільги, їх види та регулююч вплив.

Под пільги — це звільнення від под згідно з чинним законодавством. Форми надання:– встановлення мінімуму, який не оподатковується;– вилучення з оподаткув певних елементів об’єкта оподаткув;– звільнення від оподаткув окремих осіб

– зменшення ставок;– застос-я цільових пільг,

поділ на основі віднесення пільг на прибуток або витр платника, впливу на елементи под механізму: 1)Вилучення (відрах-я) – вид податк пільги, при якій відбув вилучення окремих складових частин із загальної бази оподаткув з метою її зменшення. Механізм надання такого виду пільг безпосер проектується на об’єкт оподаткув, який зменшується. Подібні зменшення можна класифікувати наступним чином:– за видами платників: повні (надаються всім платникам) або часткові (надаються визначеним категоріям платників);– за термінами дії: постійні (які діють постійно протягом тривалого часу) або тимчасові (які діють протягом визначеного заздалегідь, обмеженого періоду);– за видами об’єкта: майнові (відрах-я визначеної частини майна, що оподатковується) та прибуткові відрах-я (застосовуються до частини прибутку платника);– за видами діяльн.

2(Знижка – це вид податк пільги, яка зменшує податкову базу або суму податку на визначені розміри. Величина цієї знижки визнач сумою витрат платника, які законодавчо виводяться з-під оподаткув шляхом зменшення на еквівалентну величину податк бази. Шляхом надання такого виду пільг держ стимулює перерозподіл пріоритетних для суспільства напрямів діяльн господар суб’єктів. Виділяються такі види знижок:– лімітовані, розмір яких прямо обмежений;– нелімітовані, при яких підсумкова база оподаткув може зменшуватися на всю суму витрат платника под.

3)Под кредит – вид пільг, при якому звільнення стосується загальної суми под платежу, нарахованого для сплати. За формами надання:– зниження ставки податку;

– скорочення оподатковуваної суми;– перенесення терміну сплати або сплата податку частинами;

– повернення раніше сплаченого податку;– зарахування раніше сплаченого податку в рах майбутніх платежів.

В У под кредит застосовується у вигляді перенесення терміну сплати под платежу суб’єкта госп до бюджу відповідного рівня, наданого органом податк служби у формі кредї угоди, за умови використ платником под звільнених коштів на законодавчо визначені цілі. Под пільги є дієвим інструментом реаліз регулюючої (стимул) ф-ї податк політики держ, який застосовується урядами з метою стимул-я накопичення капіталу, інвестиційної активності, інноваційної діяльн, підвищення конкурентоспроможності національної продукції, перерозподіл окремих галузей екіки, розширення експорту, збіл-я зайнятості

Надання под пільг без їх систного обґрунтування призводить до: викривлення конкурентного середовища, збереження неефективних та неприбуткових суб’єктів у структурі народного госп, отримання збитків, пов’язаних із демпінговою політикою, нерівномірний розподіл под тягаря Використовуючи под пільги, держ регул певні екон процеси і забезпечує соціальний захист окремих видів діяльн та груп насел-я.

100.Под сист: наук (класичні) принцип побудови подат сист.

Под сист - це сук-ть под, зборів, інш обов`язкових платежів і внесків до бюджу і держ цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутн, структура і роль сист оподаткув визнач податковою політикою, що є виключним правом держ, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соц-ек перерозподіл. Через под, пільги і фін санкції, а також і відповідальність, які виступ невід'ємною частиною сист оподаткув, держ ставить єдині вимоги до ефективного ведення госп в країні. До принципів оподаткув Адам Сміт відніс такі:

- под повинні платити всі у відповідності зі своїм доходом;

- розмір податку повинен бути точно визначений заздалегідь;

- способи справляння і терміни сплати податку повинні бути зручними для платника, а не для держ;

- справляння под та їх організ повинні здійсн з мін витратами.

У праці піддавався критиці податок на з/п, Сміт вважав його безглуздим і руйнівним.Був противниками непрям под: на сіль, шкіру, мило і свічки; їх оподаткув, на думку Сміта, підвищувало ціну праці, що призводить до зрост витрат вир-ва. Стосовно бюджу, класик дотримувався теорії «здорових фін», тобто збалансованості дох і видатків. При цьому зверталась увага на тенденцію до посилення рівня бюдж централізації ВВП у зв'язку з розширенням ф-цій держ (закон Вагнера).

101.Сутн податк сист. принципи побудови податк сист У?

Под сист(ПС)- це сук-ть встановлених в державі под, зборів та обов’язкових платежів, принципів і методів оподаткув, контроль за дотриманням под законодавства та організації податк служби. принципи побудови ПС:У:1) загсть оподаткув - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені под та збори; 2)рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податк дискримінації - забезпеч однакового підходу до всіх платників под незалежно від соцї, расової, національної, релігійної приналежності; 3)невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення под законодавства;; 4)фіскал достатність - встановлення под та зборів з урахуванням необхсті досягнення збалансованості витрат бюджу з його надходжми; 5)соціальна справедливість -установлення под та зборів відповідно до платоспроможності платників под; 6)еконсть оподаткув - установлення под та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджу значно перевищує витр на їх адміністрування; 7)нейтральність оподаткув - установлення под та зборів у спосіб, який не вплив на збіл-я або зменшення конкурентоздатності платника под; 8)стабільність - зміни до будь-яких елементів под та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюдж періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; 9)рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати под та зборів, виходячи із необхсті забезпеч своєчасного надходж коштів до бюджів для здійсн витрат бюджу та зручності їх сплати платниками; 10)єдиний підхід до встановлення под та зборів -визнач-я на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку. 11) сплаті підлягають лише загальнодерж, місц под та збори

102. Наук принципи оподаткув.

Теорія оподаткув почала формуватись в останню третину ХVIII ст. Чи не вперше наук обґрунтовану характеристику под дали представники англ. класичної політекії А.Сміт та Д. Рікардо. Вони чітко сформулювали основні принципи оподаткув. Суть цих принципів полягає у такому:

1. Піддані держ мусять брати участь у її підтримці відповідно до своєї платіжної спроможності

2. Податок має бути чітко визначеним, а не довільним.

3. Под повинні стягуватись у найвигідніший час і найвигіднішим способом для особи, що його сплачує.

4. Кожний податок має бути так побудований, щоб він брав із кишень насел-я якомога менше понад те, що він приносить до скарбниці держ.

Принципи оподаткув можна визначити як узагні і систтизовані погляди та ідеї, пов’язані з оподаткувм. У сучй екіці домінують ідеї американських екістів, які визначають такі принципи оподаткув: Под сист повинна-

не спотворювати оптимального розміщ-я виробничих факторів на ефективних ринках;

бути справедливою; бути гнучким автоматичним стабілізатором; бути чіткою, прозорою і незмінною; забезпечувати мінімум витрат на стягнення под.

У ХVIII ст. головним напрямом було дотримання справедливості — тобто ліквідація привілеїв. Сьогодні основна увага приділяється ступеню прогресивності, або платоспроможності. Принципи оподаткув можна розділити на такі, що визначають справедливість податк сист, і такі, що визначають її ефект-ть.

Принцип платоспроможності стосується збирання надходжень бюджу і зосереджений на розподільній природі оподаткув. Цей принцип декларує, що тягар оподаткув повинен розподілятись згідно з платоспроможністю платника податку.

103. Под пол: визнач-я, принципи побудови.

Под пол являє собою діяльн держ у сфері встановлення і стягнення под. Головними критеріями податк політики є екічна ефект-ть і соціальна справедливість.

Под пол держ є складовою частиною екічної політики, яка базується на сукупності юр актів, що встановлюють види под, зборів та обов'язкових платежів, а також порядок їх стягнення та регулюв.ПРИНЦИПИ:

1)справедливості та соцї направленості: держ встановлює таку систу оподаткув, яка враховує всі фактори діяльн юр і фіз осіб - дох і спожив-я, майно і приріст грош капіталу, ресурсну забезпеченість і віддачу вкладених коштів та ін. Кожний вид податку більш влаштовує одні верстви насел-я і настільки ж не підходить іншим. 2) соцї справедливості реалізується не через пошук і впровадження найбільш "справедливого" податку, а шляхом поступового встановлення оптимальної структури та рівня оподаткув, яка мають максимально задовольняти всі верстви насел-я, господарюючі суб'єкти. 3) рівнонапруженості: зобов'язання перед бюджом установлюються для всіх платників згідно з їхніми можливостями і резами діяльн. Саме поєднання потенційних можливостей і досягнутих резів може забезпечити рівнонапруженість.4)в игідності або екічної зацікавленості - як для держ так і для платника податку. Сутн цього принципу полягає в тому, що платник податку має отримати максимум благ чи послуг, яка б задовольняла його уяву про їх вартість.5) стабільності: под пол повинна неодмінно дотримуватися визначених на певний час орієнтирів у перерозподіл суспільства, змінсь поступово, еволюційним шляхом. Стабільність податк політики:

по-перше, дає змогу всім суб'єктам фін віднос мати сталі інтереси і виходячи з них вести перспективну фін політику.

по-друге, стабільність податк політики забезпечує високій рівень податк роботи, оскільки под служба теж повинна мати певний час на освоєння механізму стягнення податку.

Принцип екічної ефективності.: забезпеч повноти і своєчасності сплати под, максимальне виключення можливості ухилення від под, мінімальність затрат пов'язаних з обліком платників і збирання под, порівняно з надходжми від цих под.

Гнучкість податк політики. відображає регулюючу ф-ю под і характер використ под, зборів як фін інструм впливу на екон.

104.Обгрунт взаємозв’яз між сист оподат, под сист і под пол.

Под сист — це сук-ть установлених у країні под і обов’язкових платежів под хар-ру та механізму їх справляння.Паралельно з поняттям «под сист» досить часто використовується термін «сист оподаткув». Їх слід розрізняти, оскільки под сист — це сук-ть под, а оподаткув — це процес установлення і справляння под. Тобто сист оподаткув характер. її елементами — платник, об’єкт оподаткув, ставка — та механізмом обчислення і сплати под. Принципи формув податк сист визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку окремо та їх сукупності. Принципи оподаткув вдображ засади справляння под державою.

Под пол здійсн за певними напрямами і принципами. Напрями податк політики визнач завданнями соц-ек перерозподіл і можуть мати стимулюючу чи стримуючу спрямованість. Вона являє собою діяльн органів державної влади та місц самоврядування у сфері встановлення та збирання под і зборів (обов'язкових платежів), яка реалізується через визнач-я платників под та інш обов'язкових платежів, об'єктів оподаткув і ставок под; видів под, зборів та інш обов'язкових платежів, що справляються на території країни, місцевих под, зборів та інш обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткув.

105.Обгрунт, як трансформаційні процеси в подй систі У, вплив на сусп перерозподіл. З 1.01.2011 набрав чинності новий Под кодекс У. В ухваленій редакції відсутні норми, що регулюють спрощену систу оподаткув.Для юр та фіз осіб-підприємців залишили єдиний податок, ставки і граничний об’єм виручки. Єдиний податок сплачується в розмірі 6 і 10 % для юр осіб. Крім того, окремо стягується єдиний внесок на соціальне страх. Разом з тим без змін залишилася заборона на включення до складу валових витрат, сплачених фіз. особі-підприємцю, що знаходиться на спрощеній систі оподаткув, в зв’язку з придбанням товар ів, робіт та послуг. Це призведе до того, що підпрм на загй систі оподаткув буде невигідно працювати з фіз. особами: адже сплачувати їх товар и та послуги підпр зможе лише з власного прибутку. Це значно знизить прибутки малого бізнесу, так як частиш за все саме дрібні підприємці є фізичними особами.

Із 2011 року в У зменшилася кількість под. Замість 29 загальнодерж та 14 місцевих под та зборів, згідно з ПКУ справлятимуть тільки 18 загальнодерж та 5 місцевих под і зборів. В Податковому кодексі передбачене зниження ставок основних под. Ставка податку на прибуток, яка становить сьогодні 25%, буде знижена в 2011 році до 23%,

Крім того, ПДВ з 2014 року також буде зменшено до 17% з нинішніх 20%.. На платників ПДВ чекає близьке знайомство з Єдиним реєстром под накладних. Щорічний податок з власників транспортних засобів та інш самохідних машин і механізмів замінить збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Обов'язок вносити до бюджу екологічний податок за викиди пересувними джерелам (екс-збір за забруднення навколишнього природного середовища) покладуть на плечі агентів - оптових та роздрібних продавців палива.

Впроваджена дворівнева сист адміністративного (апеляційного) оскарження рішень контролюючих органів, замість трирівневої, що була. Така зміна сприятиме скороченню строків адміністративного оскарження рішень контролюючих органів

 

.

107.Бюдж: форма, матеріальне втілення, ф-ї. специ ознаки

Бюдж, як екічна категорія виражає екон категорії, що виник у розподільчому процесі і пов’язані із формувм і використм централізованого фонду грошей у процесі розподілу і перерозподілу ВВП. За формою прояву є основним фіновим планом, в якому відображається діяльн держ та місцевих органів влади й управл. Як фін план бюдж являє собою баланс дох і видатків. Водночас це не просто розпис дох і видатків держ — це віддзеркалення її екічної і соцї, міжнародної та оборонної, а головне фін (в усіх її напрямах) політики. За матер змістом бюдж являє собою централізований грош фонд держ. Обсяг бюджу — це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійсн фінасув видатків. Ф-ї

1) Розподільча дозволяє сконцентрувати в руках держ та використовувати на викон-я завдань і для задоволення сусп проблем фін ресурсів. Обєктом виступ нац дохід і частково національне багацтво. 2) Контрольна дозволяє визначити:

- наскільки часто і в повному обсязі надходять ресурси в бюдж фонди; - чи відповідають сформовані обсяги ресурсів потребам в цих ресурсах. 3) Наскільки ефективно ми використовуємо бюдж кошти. Обєктом контролю є рух бюджних коштів.

Особлив Б.:1) Виник у розподільчому процесі учасником якого є держ 2)Мають перерозподільчий характер 3)Мають всеохоплюючий характер 4)Повязані з викон-ям завдань і ф-й держ в контексті формув і використ централіз фондів держ. 5)Регулться чиним законодавством

106.Обгрунт необх-ть перерозподіл місц оподаткув в У.

Із 2011 року в У зменшилась кількість под. Замість 14 місцевих под та зборів, згідно з ПКУ справлятимуть тільки 5 місцевих под і зборів. Ст. 10 нового Под кодексу: До місцевих под:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок. До місцевих зборів: 1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльн; 2. збір за місця для паркування транспортних засобів; 3. туристичний збір.

Відмінності між курортними і туристичними зборами поляг в тому, що перший прив'язувався до неоподатковуваного мінімуму дох громадян (до 10%), а туристичний збір прив'язаний до вартості тимчасового мешкання (становлячи від 0,5% до 1% вартості мешкання). РАНІШЕ не існувало оподаткув нерухомості, відмінної від земельних ділянок. Об’єктом оподаткув є виключно нерухомість житлового призначення в межах села, селища чи міста, проте без залежності від того, знаходиться вона у власності фіз чи юр осіб(1). Якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній власності кількох осіб, застосовуються такі положення:- при спільній частковій власності – кожен співвласник вважається окремим платником податку та відповідає за його сплату в ідеальній частці відповідно до частки у праві власності;- при спільній сумісній власності (без виділення в натурі) – співвласники за взаємною згодою визначають особу, яка буде вважатися платником;- при спільній сумісній власності (з виділенням часток у натурі) – застосовується правило про спільну часткову власність. Варто зазначити, що, з-поміж іншого, до об’єктів оподаткув не належ:- житло, належне державі або органам місц самоврядування(2);- садовий або дачний будинок, проте не більше одного для одного платника податку(3);- об’єкти, які належ багатодітним сім’ям(4) та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, проте не більше одного об’єкта на всю сім’ю;- гуртожитки;-. Базою оподаткув є житлова (а не загальна) площа об’єкту.

Оподаткуванню підлягає не сукупна житлова площа всіх належних платнику об’єктів, а кожен об’єкт окремо.

місц под все ж таки залишаються малим джерелом доходу місцевих органів самоврядування, що вимагає необх-ть подальшого перерозподіл місц оподаткув в У.