Чи треба підприємствам, що діють на національному рівні, орієнтуватися на глобальне конкурентне середовище?

1) Так, тому, що наявні лідери на глобальному рівні є джерелом конкурентних переваг, у тому числі і на національному рівні.

2) Ні, тому що без відповідної орієнтації підприємство може бути конкурентоспроможним на внутрішньому ринку, а врахування конкурентного середовища доцільно за умови виходу на зовнішні ринки.

16. До яких наслідків може привести економічний глобалізм:

1) до збільшення свободи дій підприємств (корпорацій);

2) до втрати самостійної діяльності на мікрорівні;

3) до об’єднання мікро та макрорівнів?

17. Як глобалізація впливає на культурну сферу:

1) здійснює духовне збагачення особистості;

2) відбувається нівелювання людських цінностей;

3) здійснюється об’єднання культур?

18. Глобалізація спричиниться до:

1) більшої поляризації країн;

2) вирівнювання умов економічної життєдіяльності у світовому масштабі;

3) відсутності конкуренції.

19. Для того щоб успішно існувати у світовій глобальній системі, нації потрібно:

1) переглянути свої традиційні цінності для їх максимального узгодження із загальноприйнятими;

2) намагатися захистити свої основні цінності, адаптуючи другорядні до загальноприйнятих.

20. Розвиток глобальних мас-медіа:

1) сприятиме демократизації суспільств;

2) деформує принципи суспільної демократії.

21. Глобальна інформатизація може мати наслідки:

1) розширення свободи самовиразу особистості;

2) зростання небезпеки для особистості.

22. Глобальні засоби масової інформації:

1) збільшують можливість одержання об’єктивної інформації;

2) сприяють маніпуляціям свідомістю людей.

23. Які з перерахованих злободенних проблем глобальної економіки мають важливе теоретичне і практичне значення у період трансформації суспільства постсоціалістичних країн:

1) здійснення демократичної глобалізації;

2) пошук оптимального співвідношення різноманітних форм власності;

3) розвиток ефективної податкової політики;

4) створення раціонального фінансового механізму й оптимальної банківської системи;

5) здійснення ефективного контролю цін і рівня інфляції;

6) створення дієвого і ефективного антимонопольного законодавства;

7) дотримання загальнолюдських цінностей;

8) пошук пріоритетних векторів для експорту товарів і послуг на світовому ринку;

9) інше.

24. Які позитивні наслідки глобалізації Ви можете виділити з числа наведених нижче положень:

1) завдяки глобалізації відкриваються нові можливості забезпечення високої продуктивності праці;

2) глобалізація розширює можливості для технічного переозброєння виробництва на базі новітніх технологій;

3) в умовах глобалізації забезпечується розвиток сучасних швидкодіючих систем комунікацій і засобів зв’язку;

4) глобалізація сприяє накопиченню і розповсюдженню наукової та іншої важливої для життєдіяльності людини інформації;

5) вже в нинішніх умовах зайнятість може бути забезпечена, за даними фахівців, всього 20% найбільш кваліфікованих працівників;

6) глобалізація, отже, витискує більшу частину працездатного населення на периферію світової цивілізації;

7) відтак, політика соціальної деградації правлячих кіл провідних країн світу може виступати потужним джерелом соціальних конфліктів тощо?

25. Чи існують об’єктивні причини вибору багатовекторності зовнішньоекономічних зв’язків України, а саме:

1) наявність відповідних виробничих ресурсів;

2) рівень техніки і застосовуваних технологій;

3) наявність і певна структура експортного потенціалу;

4) потреби країни нинішні і перспективні;

5) рівень розвитку ринкових відносин та ін.

26. До чинників, що полягли в основу глобально інтегрованої регулюючої системи відносяться:

1) вступ розвинутих країн до СОТ; забезпечення економічної безпеки; вирішення проблем демографічного кризи слабо розвинутих країн;

2) інформація, міжнародні комунікації, гуманітарний капітал, вільний рух основних факторів виробництва;

3) екологічна та економічна безпека; інформаційні технології; залежність країн від глобалізації.

27. До основних концепції, що полягли в основу глобалізації та виокремили ряд її напрямів відносяться:

1) концепція „межі зростання”; концепція „розвитку центр-периферія”;

2) концепція „сталого розвитку”; концепція „універсального еволюціонізму”;

3) концепція „глобальної рівності”; концепція „мітозу біосфер”;

4) концепція „контрольованого глобального розвитку”;

5) концепція „системного комплексного дослідження;

6) всі відповіді є вірні.

28. До організаційної структури мегарівня регулювання можна віднести:

1) управляючі механізми ТНК чи МНК; наднаціональні органи влади; місцеві ініціативи;

2) урядові та неурядові організації; інтеграційні об’єднання;

3) всі відповіді є вірні;

4) вірної відповіді немає.

29. Формування глобальної стратегії відбувається на підставі:

1) концепції однополярного світу;

2) концепції багатополярного світу;

3) концепції „уніполярного світу”

4) концепції „сталого розвитку”;

5) концепції „переходу впливу”;

6) всі відповіді вірні;

7) вірної відповіді немає.

30. До показників, що визначають ступень інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку є:

1) співвідношення зовнішньоторгового обороту і ВВП;

2) прямі іноземні інвестиції, які спрямовуються в країну і з країни, та портфельні інвестиції;

3) потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технологій.

31. Еволюція сучасного економічного глобалізму починається з:

1) 1968 року;

2) 1970 року;

3) з 21 століття;

4) з виокремлення напрямів глобалізації;

5) з моделі, в якій можливості соціально-економічного розвитку визначаються лише економічним зростанням і демографічними чинниками;

6) всі відповіді є вірні;

7) вірної відповіді немає.

32. Головними показниками глобалізації на світовому рівні є:

1) економічний взаємозв’язок між країнами, який відбивається на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу та ноу-хау;

2) ступень взаємозв’язку економіки кожної країни зі світовою економікою в цілому;

3) пропорції прибутків, що стримали конкуруючі компанії окремої країни у всіх головних регіонах світу;

4) співвідношення зустрічних інвестицій з усім інвестованим у конкретну галузь капіталом.

33. Сучасними концепціями економічного глобалізму є:

1) концепція сталого розвитку; екологічна концепція; концепція базована на системному комплексному підході до дослідження і прогнозування процесів економічної глобалізації; концепція межі зростання;

2) концепція „глобальної рівності”; взаємозв’язку соціально-економічних і екологічних процесів розвитку; концепція базована на системному комплексному підході до дослідження і прогнозування процесів економічної глобалізації;

3) концепція „глобальної рівності”; взаємозв’язку соціально-економічних і демографічних процесів розвитку; концепція метозу біосфери; концепція межі зростання.

34. В новій глобальній системі регулювання торгівлі слід
розвивати ті її елементи, які спрямовані на:

1) прискорення розвитку та темпу інновацій у країнах, що перебувають на більш низькому рівні;

2) розвиток депресивних територій;

3) прискорення економічного розвитку, що перебувають на більш низькому рівні.

35. В основі глобальної стратегії лежить класичний геополітичний принцип, а саме:

1) географічне середовище – держава – зовнішня політика, що являє собою систему поглядів на можливість та продуктивність використання просторових факторів міжнародних відносин в інтересах забезпечення національної безпеки;

2) чим краще географічно розташована країна, тим більше вона залучена до процесу глобалізації і більше отримає вигоди від нього;

3) всесвітня кооперація – держава – регіон, що на підставі розповсюдження інформації дає можливість забезпечити сталий розвиток, збільшити співробітництво між країнами та зменшити різницю між багатими та бідними країнами.

36. Головними показниками глобалізації на рівні окремої галузі є:

1) рівень взаємозв’язку конкурентоспроможності компанії всередині галузі в даній країні з її конкурентоспроможністю в іншій країні;

2) концентрація капіталу;

3) співвідношення обсягів зустрічної торгівлі усередині галузі з обсягом світового виробництва;

4) співвідношення зустрічних інвестицій з усім інвестованим у цю галузь капіталом;

5) пропорції прибутків, що стримали конкуруючі компанії галузі у всіх головних регіонах світу.

37. Виникнення глобальних проблем пов’язано:

1) із обмеженістю ресурсів, перенаселенням планети; порушенням екологічної рівноваги, інтернаціоналізацією;

2) із різноманітністю країн;

3) із конкретною сферою життєдіяльності суспільства, із соціально-економічним становищем

38. Глобалізація означає:

1) галузь економічної науки, яка займається               ключовими планетарними проблемами сучасної і майбутньої людської цивілізації;

2) тісну взаємодію і сплетіння економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, культурних та інших трансакцій на світовому терені;

3) поширення безпосередніх і опосередкованих зв’язків між суб’єктами економічної діяльності всіх країн світу;

 

4) формування єдиної для всього світового суспільства системи світогосподарських відносин;

5) великої сили рух всесвітнього капіталу (без національних та ідеологічних відмінностей) за максимальні прибутки у мінімальні строки;

6) систему або спосіб організації взаємозалежного виробництва;

7) всі відповіді вірні;

8) вірної відповіді не має

39. Головними показниками глобалізації на рівні окремої країни є:

1) ступень взаємозв’язку економіки країни зі світовою економікою в цілому;

2) рівень взаємозв’язку конкурентоспроможності компаній в даній країні з їх конкурентоспроможністю в іншій країні;

3) співвідношення обсягів зустрічної торгівлі з обсягом світового виробництва;

4) співвідношення зустрічних інвестицій з усім інвестованим у цю країну капіталом

40. Головними показниками глобалізації на рівні компанії є:

1) міжнародне розосередження надходжень від продажів та основних активів;

2) внутрішньофірмова торгівля напівфабрикатами, заготовками, готовою продукцією; внутрішньофірмови потоки технологій;

3) взаємозв’язок конкурентоспроможності компанії в даній країні з конкурентоспроможністю в іншій країні;

4) концентрація капіталу, що зростає через активізацію та злиття компаній;

5) всі відповіді є вірні.

41. На глобальне переміщення виробничого потенціалу вливає:

1) зростаюча мобільність капіталу, потужній потік кредитування країн третього світу;

2) зусилля багатонаціональних інститутів;

3) прогресу транспортуванні та телекомунікація;

4) всі відповіді є вірні;

5) жодної вірної відповіді немає.

42. Процес глобалізації, що активно розвивається на рубежі ХХ-ХХІ століть, означає:

1) виший ступінь інтернаціоналізації суспільного життя;

2) зростаючу взаємозалежність й поступове просування до однорідності господарства різних країн;

 

3) втягування усього світу у відкриту систему економічних, політичних та культурних зв'язків на основі інноваційних, комунікативних та інформаційних технологій;

4) усі відповіді правильні.

43. Що не передбачає небезпеку для країн із слабкішою економікою від глобалізації:

1) діяльність монополістичного транснаціонального фінансового капіталу;

2) загострення конкуренції на міжнародних ринках;

3) використання переваг і нових можливостей на основі поглиблення світового поділу праці;

4) посилення зовнішнього впливу на національну культуру, поступове розмивання духовних цінностей окремих народів.

44. Цивілізаційна глобалізація повинна зводитися до:

1) фритредерської комерціалізації усіх сфер людської діяльності;

2) взаємозбагачення соціально-економічного і духовно-культурного життя всіх народів;

3) підкорення соціокультурних цінностей одних країн іншим на підґрунті інтеграції;

4) правильної відповіді немає.

45. Глобалізація світогосподарських зв'язків впливає на економіку слаборозвинутих країн поки що в основному:

5) незначно;

6) позитивно;

7) негативно;

8) відчутно.

46. При наявності суперечності між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають:

1) об'єктивні умови щодо перетворення глобалізації на її негативну реальність, що веде до появи нових глобальних проблем;

2) певні можливості для покрашення життя людей;

3) унеможливлюється реакційна політика окремих держав,

4) симптоми оздоровлення процесу суспільного відтворення, як окремих країн, так і людства в цілому.

47. Вчені називають основний шлях вирішення глобальних проблем світу:

1) забезпечення екологорозвитку господарства;

2) запровадження енергозберігаючих технологій;

3) демілітаризація економіки, конверсія;

4) усунення злочинності, голоду, неграмотності людей.

48. Глобальні проблеми характеризуються:

1) спільністю і взаємозалежністю політичних, соціальних, економічних, науково-технічних та інших аспектів розвитку окремих країн;

2) інтернаціоналізацією виробничих процесів, які вимагають значних фінансових і матеріальних ресурсів;

3) зв’язками та відносинами між державами й соціальними системами, суспільством у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані шляхом їх взаємодії.

49. За напрямами діяльності та об’єктами регулювання економічні міжнародні організації можна поділити на:

4) організації, призначені для вирішення комплексних політичних, економічних, соціальних і екологічних проблем;

5) організації, які регулюють світові фінансові ринки і міжнародні валютно-фінансові відносини;

6) організації, що регулюють товарні ринки і міжнародні торговельні відносини;

7) регіональні міжнародні організації;

8) вірної відповіді немає;

9) всі відповіді є вірними.

50. Одним із важливіших показників, що характеризує стан розповсюдження процесів економічної глобалізації, вплив її на країни та ступень участі країн у процесах глобалізації є:

1) економічна інтеграція;

2) рейтинг участі країн у міжнародній політиці;

3) рейтинг глобалізації.