Теорія запобігання злочинності

1.4. Органи місцевого самоврядування є також суб'єктами діяльності щодо запобігання злочинності. Вони на своєму рівні мають виконувати всі повноваження щодо її організаційно-управлінського забезпечення (планування, у тому числі комплекс­не, видання управлінсько-нормативних актів, безпосередня організація через постійні комісії, депутатів та ін.), здійснення контролю виконання, надання певних ресурсів, залучення та акти­візації діяльності громадських об'єднань, створення і підтримки спеціалізованих самодіяльних організацій, їхнім обов'язком є безпосереднє здійснення спрямованих економічних, освітніх, виховних, медичних, інших соціальних заходів, які мають загаль-носоціальне запобіжне значення, а також налагодження індивіду­ального запобігання вчиненню злочинів конкретними особами, в тому числі через надання останнім підтримки, допомоги, здійснен­ня профілактичного контролю, соціальної реабілітації. Проте ці повноваження та обов'язки багатьма органами місцевого самовря­дування не виконуються.

2. До суб'єктів, для яких запобігання злочинності є одним з головних завдань і функцій, належать:

2.1. Органи прокуратури. Згідно з Законом України «Про про­куратуру» від 05.11.1991 р., хоч він прямо не передбачає завдання щодо запобігання злочинності, слід виокремити деякі напрями (і форми) діяльності прокурора, які фактично сприяють запобіжно­му впливу щодо детермінантів злочинності, серед них виділяють спеціалізовані і неспеціалізовані.

Спеціалізовані (спеціально спрямовані):

— участь прокурора у розробленні державними органами влади
комплексних планів запобігання (профілактики) злочинності,
подання при розробленні плану, а також періодично незалежно від
нього, аналізу причин і умов, що сприяють злочинним проявам,
внесення пропозицій, що ґрунтуються на результатах аналізу з
метою удосконалення діяльності стосовно усунення цих чинників;

— сприяння розвитку діяльності громадських формувань щодо
запобігання злочинності (залучення та допомога);

— організація роботи з інформування населення про причини і
умови злочинності на території обслуговування та заходи, які
потрібно вживати щодо їх усунення (обмеження, нейтралізації);

351

Глава 8

безпосередня допомога у вжитті цих заходів, вивчення потреб, по­зитивного досвіду, узагальнення проведеної роботи та визначення її дієвості.

Неспеціалізовані форми:

— вжиття запобіжних заходів у процесі досудового слідства
слідчими прокуратури та в порядку прокурорського нагляду за йо­
го проведенням в інших органах, зокрема перевірка повноти і
предметності роботи з виявлення та узагальнення причин і умов,
реагування на них в порядку, передбаченому Кримінально-проце­
суальним кодексом;

— нагляд за виконанням законів, що регламентують запобіжну
діяльність, насамперед за її виконанням органами внутрішніх
справ згідно з Законом України «Про міліцію»;

— поширення правових знань серед населення, заходи підви­
щення правової культури при здійсненні прокурорського нагляду.

2.2. Органи внутрішніх справ. Згідно з Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. міліція у своїй діяльності здійснює адміністративні, оперативно-розшукові (згідно з окремим Зако­ном України «Про оперативно-розшукову діяльність»), слідчі, охоронні та запобіжні заходи боротьби зі злочинністю. Для вико­нання обов'язків, покладених на міліцію, у тому числі щодо за­побігання злочинності, в її структурі утворено різні служби і підрозділи.

Для одних служб запобігання злочинності — одна з основних функцій, яку вони виконують у процесі своєї діяльності. Це служби по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (БОЗ), кримінальної міліції, у тому числі карного розшуку, державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДЗБЕЗ), підроз­діли по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (БНОН) та ін. У їхній профільній діяльності по боротьбі зі злочинністю у відпо­відному напрямі одне з основних місць має посідати запобігання злочинам спеціально-кримінологічними засобами, передусім групового та індивідуального спрямування. Слід відзначити, що тривалий період основний обсяг службового часу названих підрозділів витрачається на виявлення та розкриття злочинів, а на їх запобігання не вистачає часу, через що рівень злочинності (а не статистичні показники про неї) фактично не знижується.

352