Конституційний статус Президента України

 

Повноваження Президента у сфері національної безпеки і оборони. Відповідно до Конституції Президент здійснює керівництво у сфері національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної оборони і безпеки; вносить до Верховної Ради подання про оголо­шення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил у разі збройної агресії проти України; відповідно до закону прий­має рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини.

Конституційний механізм управління сферами національної без­пеки і оборони передбачає домінування Президента України, тобто глава держави посідає найважливіше місце у механізмі забезпечення національної безпеки України. Президент є Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Ради національної безпеки і оборони. Здійснюючи загальне керівництво у сферах національної безпеки й оборони, Президент зобов'язаний узгоджувати з парламентом свої рішення про оголошення стану війни і використання Збройних Сил у випадку агресії проти України, про оголошення мобілізації та воєнного стану в Україні чи її окремих місцевостях, надзвичайного стану (пп. 19-20 ст. 106 Конституції).

Екстраординарні повноваження Президента. На випадок, коли ви­черпані інші можливості гарантування додержання Конституції, Президент може звернутися з посланням до Українського народу. Президент за необхідності приймає рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з затвердженням цих рішень Верховною Радою.

1) Інститут воєнного стану¹ спрямований на створення системи адекватних оборонних заходів держави із запровадженням на її тери­торії спеціального режиму діяльності органів публічної влади, фізич­них і юридичних осіб, що зумовлює обмеження деяких основних прав і свобод.

Воєнний стан оголошується у разі воєнного нападу (агресії) на Україну та необхідності виконання міжнародних договорів по спільній

¹ Закон України «Про воєнний стан» // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 28. — Ст. 224.

420

обороні від агресії і скасовується після укладення мирної угоди з протилежною воюючою стороною. Такий стан може бути введений в окремих місцевостях або на всій території України. Воєнний стан вво­диться указом Президента протягом двох діб після його звернення до народу України з приводу факту зовнішньої агресії або агресії стосовно іноземних країн, щодо яких Україна згідно з міжнародними договора­ми несе зобов'язання щодо участі у колективних механізмах безпеки.

2) Інститут надзвичайного стану. Введення надзвичайного стану¹ є крайнім, вимушеним заходом обмеження основних прав і свобод, який за своїм змістом є засобом усунення реальної та дійсної загрози безпеці населення, його благополуччю². Це особливий правовий ре­жим діяльності органів публічної влади, фізичних та юридчних осіб, який передбачає на основі Конституції України обмеження деяких основних прав і свобод та покладає на них додаткові обов'язки, пов'язані із забезпеченням безпечного життя населення, його благо­получчя.

Підставою для введення режиму надзвичайного стану є стихійні лиха, аварії і катастрофи, епідемії та епізоотії, необхідність захисту основних прав і свобод, конституційного ладу при масових порушен­нях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або за спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства за наявності реальної загрози без­пеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, забезпечення основних прав і свобод, нормального функціонування конституційних органів вла­ди, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства.

Згідно з частиною третьою ст. 83 та п. 21 ст. 106 Конституції України, ст. 9 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» цей правовий режим на території України вводиться шляхом видання указу Президента, який підлягає негайному схваленню Верховною Радою не пізніш як у дводобовий строк. Надзвичайний стан на всій території України може бути введено на строк не більше 30 діб і не

¹ Закон України «Про надзвичайний стан» // Конституційне законодавство Ук­
раїни. — К., 2000. — С. 258-267.

² Кравець Є. Національна безпека України: права людини в умовах надзвичайного
стану// Правова держава: Щорічн. наук, праць. — К., 1998. — С. 38.

421

Розділ 19

Конституційний статус Президента України

 

і

більше 60 діб в окремих місцевостях. Парламент може пролонгувати дію режиму цього стану не більш як на 30 діб.

19.4. Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України та допоміжних органів і служб

Для забезпечення нормального здійснення своїх функцій Прези­дент України насамперед спирається на діяльність Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Також Президент може створю­вати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Серед таких допоміжних органів насамперед можна виділити Секре­таріат Президента України.

Рада національної безпеки і оборони України. Здійснення Президен­том арбітражних функцій у сфері національної безпеки та у військовій забезпечується Радою національної безпеки і оборони України. У силу свого статусу РНБО покликана забезпечити функції по координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони (частина друга ст. 107 Консти­туції), і вона не є консультативним, дорадчим органом при Президен­тові в сенсі п. 28 ст. 106 Конституції.

Головою РНБО є Президент України, який формує персональний склад цього органу. Таке повноваження Президента є дискреційним, і він може залучати до формування РНБО відомих фахівців у галузі національної безпеки і оборони. До складу РНБО за посадою входять: Прем'єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, голова Служби безпеки. Членами РНБО можуть бути керівни­ки інших центральних органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. 107 є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Згідно зі спеціальним Законом «Про Раду національної безпеки і оборони України»¹ на РНБО покладено такі функції (ст. 3): а) внесення пропозицій Прези­дентові щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у цій сфері у мирний

¹ Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 35. — Ст. 237.

422

час; в) координація та здійснення контролю за діяльністю органів ви­конавчої влади в умовах воєнного і надзвичайного стану та при виник­ненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці Ук­раїни; г) прогнозує наслідки рішень державних органів з питань внутрішньої та зовнішньої політики у галузі національної безпеки.

До складу РНБО входять: голова, секретар, постійні члени та чле­ни ради. Президент здійснює загальне керівництво, безпосередньо секретар забезпечує організацію та виконання рішень РНБО, тобто здійснює поточне керівництво діяльністю цього органу влади. Поточ­не керівництво діяльністю РНБО здійснює секретар РНБО.

Формою прийняття рішень є засідання РНБО, на яких може бути присутнім Голова Верховної Ради, а також можуть бути запрошеними голови комітетів парламенту, народні депутати, керівники централь­них органів виконавчої влади. Рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів (ст. 10 закону), які вводяться ука­зами Президента України. Для опрацювання і комплексного розв'язання проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та програмного супроводження діяльності РНБО можуть утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та кон­сультативні органи (ст. 14).

Парламентський контроль за діяльністю РНБО здійснює профільний комітет Верховної Ради (Комітет з питань державної без­пеки і оборони). Нагляд за законністю у діяльності РНБО забезпечує Генеральний прокурор України.

Секретаріат Президента України. Як допоміжний орган Секре­таріат Президента сприяє ефективній реалізації Президентом його конституційних повноважень. Діяльність Секретаріату Президента має експертно-аналітичний та інформаційно-консультативний характер. Основним призначенням Секретаріату є стратегічне плану­вання заходів Президента та прогнозування основних тенденцій роз­витку соціальної, політичної, економічної, культурної сфери суспільства. З цією метою до роботи в Секретаріаті залучаються відповідні фахівці, експерти, науковці. Метою діяльності цього орга­ну є забезпечення прозорої, публічної та ефективної реалізації повно­важень Президента на засадах верховенства права.

До кінця 2004 р. органом, що забезпечував нормальну діяльність глави держави, була Адміністрація Президента. Становлення інститу­ту Адміністрації Президента пов'язують із відомим політиком та її першим главою Д. Табачником, який відіграв важливу роль у визна-

423

Розділ 19