Розвиток української літератури у другій половині XIX ст.

На початку XIX ст.панівна кола як Російської, так і Австрійської імперії, щоб повністю денаціоналізувати український народ, усіма засобами намагалися знищити його першоосновну – рідну мову. Російський царизм заборонив навчання українською мовою, переслідування зазнав український епос. Провідна роль у відроджені й розвитку рідної мови, духовних засад укр. Національного-визвольного руху, вітчизняної культури, безсумнівно, належить Тарасові Шевченку. Його поематична збірка «Кобзар», поему «Гайдамаки» та інші твори стали справді епохальним явищем. Окрім Т. Шевченка, величезну роль у розвитку укр.. літератури в першім половину 19. Ст.. відіграли І. Котляревський, П. Гулак- Артемовський, Є. Гребінка, Г. Квітка-Основ’яненко.

Найвідомішими прозаїчними творами Г.Квітки-Основ’яненка є повісті «Пан Халявський», «Маруся», «Конотопська відьма», а також та п’єси «Сватання на Гончарівці» і «Шельменко-денщик».

Досить різноманітна творча спадщина Євгена Гребінки - вірші, історичні поеми, повісті, байки, переклади. Талант Євген Гребінки виявився й у ліричних віршах, які він писав українською та російською мовами і які стали піснями, серед них відомі «Очи черньїе, очи жгучие» та «Помню, я еще молодушкой была». Але найбільшої слави здобув письменник завдяки байкам, які стали окрасою української літератури.

Полтавщина - мала батьківщина геніального письменника Миколи Гоголя, який завжди пишався своїм «малоросійським» походженням. Перший літературний успіх М. Гоголю приніс цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки». В них змальовано поетичний образ України, овіяний народними повір’ями і легендами. Українській тематиці присвячені його збірка «Миргород» і передусім повість-епопея «Тарас Бульба», що присвячена героїчній визвольній боротьбі українського (руського - у Гоголя)Навіть в умовах прямого переслідування укр.. мови після видання Валуєвського циркуляра 1863 року та Емського указу 1876 року укр.. мовознавство в другій половині 19 ст. досягло значних успіхів. Помітних успіхів досягла й укр.. культура, насамперед завдяки творчості І. Франка – великого художника слова. Видатними укр.. письменниками цієї доби стали В. Стефанник і О. Кобилянська, які реалістично зображали народне життя. Демократичний напрям в укр.. літературі утверджувала письменниця Марко Вовчок (М. Вілінська) В алегоричній формі зображував важке життя селян байкар Л. Глібов.

Українська література, драматургія і театр в Україні XIX ст.

Засновником нової художньої української літератури став Іван Котляревський, поема якого «Енеїда» була надрукована в 1798 р. «Енеїда» І.Котляревського засвідчила факт перетворення української мови на літературну. Пізніше Котляревський написав п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник», які мали великий читацький успіхне тільки в Україні, але й у Росії. З іншого боку, великий вплив на формування літературної творчості на українських землях мала російська література, насамперед творчість О. Пушкіна і М. Лермонтова.

ТЕАТР

У першій воловині 19 ст. виникають перші професійні театри в Києві, Полтаві, Харкові. У Полтаві величезну популярність мав театр, де виступала аматорська трупа на чолі з І. Котляревським. У 1819 році саме тут булиа поставлена «Наталка-Полтавка». У другій воловині 19 ст. незважаючи на штучні перепони та заборони, і далі розвивався укр. театр. У 1864 році у Львові розпочала свою діяльність перша в Галичині українська професійна трупа – народний театр «Руська бесіда». У 1882 році М. Кропивницький створив у Єлисаветграді першу на Наддніпрянщині українську професійну трупу. Наприкінці 19 ст. виникли трупи М. Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка- Карого. У 1891 році в Києві був організований перший постійний російський театр М.Соловцова.