Українська література, драматургія і театр в Україні XIX ст.

Засновником нової художньої української літератури став Іван Котляревський, поема якого «Енеїда» була надрукована в 1798 р. «Енеїда» І.Котляревського засвідчила факт перетворення української мови на літературну. Пізніше Котляревський написав п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник», які мали великий читацький успіхне тільки в Україні, але й у Росії. З іншого боку, великий вплив на формування літературної творчості на українських землях мала російська література, насамперед творчість О. Пушкіна і М. Лермонтова.

ТЕАТР

У першій воловині 19 ст. виникають перші професійні театри в Києві, Полтаві, Харкові. У Полтаві величезну популярність мав театр, де виступала аматорська трупа на чолі з І. Котляревським. У 1819 році саме тут булиа поставлена «Наталка-Полтавка». У другій воловині 19 ст. незважаючи на штучні перепони та заборони, і далі розвивався укр. театр. У 1864 році у Львові розпочала свою діяльність перша в Галичині українська професійна трупа – народний театр «Руська бесіда». У 1882 році М. Кропивницький створив у Єлисаветграді першу на Наддніпрянщині українську професійну трупу. Наприкінці 19 ст. виникли трупи М. Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка- Карого. У 1891 році в Києві був організований перший постійний російський театр М.Соловцова.

9.Українське музичне мистецтво XIX ст

У музичному мистецтві України, як і в попередній період, жили культурні традиції минулого: іх дбайливо зберігали й передавали кобзарі, бандуристи, лірники. Поряд с народною поступово зароджується й розвивається українська симфонічна музика. Незабутньою подією в музичному житті України в 19 ст. стала поява першої української опери «Запорожець за Дунаєм»,яку написав відомий співак і композитор С. Гулак-Артемовський. У цей період в Галичині працював М. Вербицький –автор 12 оркестрових рапсодій на укр.. теми, кількох оперет і багатьох композицій для хору. Саме він в 1863 року написав музику до народного гімну «Ще не вмерла Україна», який нині є гімном Української держави. Велику популярність мали «Вечорниці» Ніщинського, опера «Мазепа» Сокальського. Визначну епоху в музичному житті України становить творчість М. Лисенка який обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору, написав музику до п’єси І. Котляревського «Наталка-Полтавка», став автором музичних народних драм «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена» та ін..

10.Українська культура на початку XX ст. (1900-1920)

На початку 20 ст. панівна кола Росії та Австро-Угорщини й далі здійснювала політику колоніального гноблення українських земель. Особливо відчутними стали устиски українства з боку російського царизму після поразки революції. Проте українська культура,незважаючи на складні умови, досягла певних висот. У XIX - на початку XX ст. українська культура досягла свого розквіту. Це був період, позначений зростанням національної самосвідомості. На цій хвилі розгортається творчість цілої плеяди українських митців, які збагатили вітчизняну духовну скарбницю.XX століття для України стало часом великих випробувань, важливих суспільно-політичних подій, що часто призводили до знищення засад національно-культурного буття, були згубними для діячів культури та не сприяли збереженню культурних цінностей. Та незважаючи на складні катаклізми, українська культура продовжувала плідно розвиватися. У зазначений період унаслідок розвитку капіталізму й зростання потреб у кваліфікованих кадрах кількість навчальних закладів, і відповідно учнів та студентів у них, збільшилася. Усупереч усім труднощам, у зазначений період науковці в Україні досягли значних успіхів у розвитку природничих наук. Провідне місце у вітчизняній історичній галузі в цей час упевнено посідав М. Грушевський, який написав «Нарис історії українського народу», «Про старі часи на Україні», «Ілюстровану історію України» На початку XX ст. плідно працювали в галузі красного письменства видатні українські письменники І. Франко, Панас Мирний, М. Коцюбинський, Леся Українка та ін.. У цей період розпочинається активна літературна діяльність Володимира Винниченка, Провідне місце в театральному житті України на початку XX ст. належало акторським колективам, які очолювали корифеї української сцени П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий, М. Садовський. Як і в театральному мистецтві, у музиц і початку XX ст. спостерігалися відчутні якісні зміни. Як і в попередній період, на початку XX ст. активно працювали художники М. Пимоненко, С. Васильківський та інші. На початку XX ст. в архітектурі поряд з еклектизмом поширився стиль модерн, прихильники якого, відходячи від принципів класичної архітектури, прагнули до логічного, зручного планування, використовували нові залізні конструкції, різноманітні оздоблювальні матеріали, Характерною особливістю архітектури початку XX ст. є поєднання модерну з елементами народного дерев'яного зодчества й ужиткового мистецтва.

11. Архітектура і образотворче мистецтво в Україні на початку XX ст

Як і в попередній період, на початку XX ст. активно працювали художники М. Пимоненко, С. Васильківський, К. Костанді, І. Труш та ін. Наприклад, С Васильківський у 1901-1908 pp. разом з М. Самокишем та М. Беркосом написав для будинку Полтавського земства три монументальні композиції «Козак Голота», «Вибори полковника Мартина Пушкаря», «Чумацький шлях на Ромодан». Справжнім майстром високохудожніх творів у цей час став О. Мурашко. Львівський художник І. Труш найкраще зарекомендував себе в пейзажному, жанровому та портретному живописі.На початку XX ст. в архітектурі поряд з еклектизмом поширився стиль модерн, прихильники якого, відходячи від принципів класичної архітектури, прагнули до логічного, зручного планування, використовували нові залізні конструкції, різноманітні оздоблювальні матеріали (ліплення, прикраси з витого заліза тощо). Яскравим його прикладом є Бессарабський критий ринок у Києві. У цьому ж стилі побудовано залізничні вокзали Києва, Львова, Харкова, Жмеринки. Найяскравішими постатями архітектурного модернізму були К. Жуков, М. Верьовкін, О. Вербицький, Г. Гай та ін.Поряд з модерном виділяється й класичний стиль, пам'ятками якого є Педагогічний музей (нині Київський будинок учителя) (П. Альошин), бібліотека Київського університету на вул. Володимирській (В. Осьмак), Харківський комерційний інститут (О. Бекетов) та ін.Характерною особливістю архітектури початку XX ст. є поєднання модерну з елементами народного дерев'яного зодчества й ужиткового мистецтва (український модерн). У цьому стилі збудовано будинок Полтавського губернського земства (В. Кричевський), Харківське художнє училище (К. Жуков).