Формування мети логістичного менеджменту

Значимість та складність комплексного залучення інтеграційних і адаптивних властивостей логістики у сферу управління підприємством визначається досягненням відповідного рівня професіоналізму вироб­ника в організації та реалізації процесів по створенню споживчої вартості ринкової продукції. Це потребує ретельного дослідження всіх етапів виробничо-господарської діяльності, складових міжфункціональної внутрішньої та зовнішньої взаємодії структурних підрозділів, включаючи численні аспекти, в рамках яких діє значна кількість перемінних.

Разом з таким, ефективність логістичного менеджменту повинна оцінюватися за обмеженим числом критеріїв, які відображають її пріоритетні цільові настанови і показують, наскільки такі цілі реалізуються в кожному із напрямів логістичної діяльності підприємства. Ступінь реалізації цілей підприємства відбиває ефективність логістичного менеджменту, міру зацікавленості всіх його працівників у досягненні успіху і, в кінцевому результаті, – виправданість логістичної орієнтації виробничо-господарської діяльності.

Мета – це бажаний стан об’єкта у майбутньому. Це конкретний кінцевий бажаний результат, якого намагається досягти підприємство (чи його підрозділ) у процесі своєї виробничо-господарської діяльності. Вона характеризує поведінку системи, яка спрямована на досягнення певного кінцевого результату [51].

Мета логістичного менеджменту визначає концепцію логістики підприємства та основний напрям її розвитку. Важливим моментом при цьому є визначення найбільш вдалого співвідношення об’єктивного та суб’єктивного підходу до встановлення цілей логістичного управління. З одного боку, такі цілі мають відповідати об’єктивним законам управління та закономірностям. У противному випадку цілі логістичного менеджменту є недосяжними. З іншого боку – такі цілі складають продукт свідомості, формулюються та реалізуються конкретними працівниками підприємства. Тобто на правильність постановки цілей логістичного менеджменту та визначення шляхів їх реалізації у значній мірі впливають інтереси суб’єктів (персонал, керівники підприємства різного рівня), які мають відношення до такої діяльності.

У той же час цілі логістичного менеджменту будь-якого (особливо великого) підприємства можуть бути досить різноманітними. Тому їх ранжують за мірою важливості. У окремі періоди та у окремих напрямах логістичної діяльності підприємство може переслідувати також і другорядні цілі. Але не зважаючи на це, пріоритету у логістичному менеджменті набувають саме основні цільові настанови. Це має принципове значення для більшості наступних мотивацій та рішень керівництва підприємства щодо прийняття концепції логістики, її впровадження і функціонування.

За будь-яких умов у відпрацюванні цілей логістичного менеджменту враховується таке.

1. Цілі одного (нижчого) рівня повинні у повній мірі узгоджуватися з цілями наступного, більш вищого рівня. Це формує ланцюг цілей та засобів їх досягнення. У випадку їх неузгодженості, ланцюг цілей вважається розірваним і відповідно неефективним.

2. Якщо цілі є проміжними орієнтирами, то цілі нижнього рівня не є абсолютними по відношенню до цілей вищого рівня.

3. Цілі кожного функціонального підрозділу повинні узгоджуватися з загальними цілями підприємства за умови їх загальної координації та узгодженості.

4. Проміжні цілі у переважній кількості випадків є множинними та конфліктними, що може вирішуватися наступними способами:

встановлення відносної корисності всіх проміжних цілей з наступним зважуванням відносної важливості відповідних отримуваних результатів, наближаючись до оптимального їх співвідношення;

вибір однієї мети у якості основної, розглядаючи всі інші як обмеження (вимоги, які не можна порушувати ні в якому разі і перевищення яких не принесе корисного ефекту).

…виявлення та ранжування основних цільових настанов фірми за ступенем їх важливості, за критерієм віднесення їх до того чи іншого напряму діяльності фірми – це важлива передумова обґрунтованості висновків та аналізу показників діяльності. Джерело: Лавров С. Н. Основы маркетинга промышленных объектов / С. Н. Лавров, С. Ю. Злобин. – М.: Внешторгиздат, 1989. – 216 с.

 

 

Постановка цілей логістичного менеджменту – це усвідомлене, віртуальне моделювання можливих результатів діяльності суб’єкта ринкових відносин, спрямованих на усунення реальної невідповідності між бажаною і реальною ситуацією в управлінні потоковими процесами. При цьому рушійною силою та мотивацією логістичної активності підприємства на ринку є наявність чітко визначених, бажаних і усвідомлених працівниками підприємства та його бізнес-партнерами кінцевих результатів такої діяльності. Як правило, декларування загальної мети підприємницької діяльності для керівництва підприємства не викликає будь-яких значних ускладнень. Але формулювання конкретних цілей і завдань логістичного управління потоковими процесами, реалізація яких забезпечує ефективну виробничо-господарську діяльність підприємства у цілому та отримання очікуваних кінцевих результатів у планованій перспективі, може стати для нього неподоланною перепоною.

 

Для визначення цілей логістичного управління і перевірки їх на адекватність менеджери можуть звернутися до відомої концепції SMART (Specific – Manageable – Achievable – Resourced – Time-bounded), яка представлена таким чином [51].

Specific – конкретність: чи можна об’єктивно оцінити ступінь досягнення мети логістичного управління?;

Manageable – керованість: у якій мірі досягнення мети логістичного управління залежить від дій осіб і організацій, що задіяні у потоковому процесі?;

Achievable – досяжність: чи має підприємство можливість досягти цілі логістичного управління при зваженій наполегливості (чи реальні такі цілі у принципі)?;

Resourced – забезпеченість ресурсами: чи достатньо на підприємстві ресурсів, що необхідні для досягнення цілей логістичного управління;

Time-bounded – узгодженість за часом: чи є у керівництва та виконавців розуміння моменту часу, до якого може бути досягнута поставлена мета логістичного управління (часу, за який підприємство вийде конкурентні позиції у обслуговуванні споживачів)?

Роботи з формулювання логістичний цілей за SMART виконуються менеджером на підставі цілей, які визначені вищим керівництвом, власних аналітичних даних, а також даних, представлених іншими підрозділами підприємства.

Застосування такої концепції може бути представлено на прикладі узагальненої постановки мети логістичного менеджменту підприємства "Забезпечити виконання процесу збільшення цінності виробленої продукції для споживача за рахунок зменшення ним сукупних витрат на її використання". З позицій концепції SMART джерела досягнення сформульованої мети визначаються таким.

Конкретність (Specific) – якщо приймається, що різниця між перевагами і вигодами, які отримані споживачем у результаті угоди з виробником чи продавцем, і як таких, що перевищують понесені ним при цьому загальні витрати на всіх етапах споживання продукції (загальні споживчі витрати), є позитивною, сформульована мета вважається об’єктивно конкретною.

Керованість (Manageable) – за умови, що у виконанні процесу збільшення цінності для споживача задіяне лише одне підприємство (воно є і виробником і бізнес-системою розподілу та управління ресурсами), то управління процесом досягнення мети є повністю керованим.

Досяжність (Achievable) – встановлено, що на підприємстві існують прецеденти щодо його здатності забезпечити очікуваний рівень якості обслуговування споживачів, а це дає підставу вважати досить високою вірогідність досягнення визначеної мети.

Забезпеченість (Resourced) – на підприємстві достатньо ресурсів (матеріальних, фінансових, інформаційних і інших) для безперечного виконання замовлення споживача, що забезпечує досягнення мети.

Узгодженість за часом (Time-bounded) – замовлення споживача виконується за гарантованого дотримання встановлених в угоді термінів. Це означає узгодженість за часом значень двох показників логістичного управління процесом виконання замовлення: загального часу виконання замовлення і часу у продовж якого замовник згоден очікувати задоволення своїх потреб і вимог.

Таким чином попередній аналіз коректності сформульованої мети логістичного управління процесом збільшення цінності виробленої продукції для споживача за рахунок зменшення ним сукупних витрат на її використання свідчить, що вона задовольняє концепції SMART. А саме: вона конкретна, керована, досяжна, забезпечена ресурсами і розумінням необхідності безумовного дотримання часових рамок виконання замовлення. Всі складові мети зважені і приведені у відповідність одна одній.

 

Щодо процесу реалізації цілей логістичного менеджменту, то він розглядається як досягнення певного рівня діяльності підприємства за наступних умов:

узгодженість цілей логістичного менеджменту з загальними цілями та напрямками діяльності підприємства у часових та просторових параметрах середовища функціонування, а також їх взаємопов’язаність і взаємозалежність з цілями обслуговуваних та обслуговуючих виробничо-комерційних, та інших систем;

визначеність цілі кожної логістичної функції та операції, виходячи з їх внеску у досягнення цілей логістичного управління;

швидкої та адекватної реакції виробника на потреби споживчого ринку та мінімізації рівня невизначеності впливів зовнішнього середовища;

зменшення до доцільного мінімуму обсягів запасів на всіх стадіях виробництва продукції;

консолідації вантажоперевезень, якості обслуговування, підтримки життєвого циклу виробленої продукції;

узгодженості матеріально-речових, інформаційних, фінансових та інших характеристик потокових процесів, що виражені через їх кількісні та якісні показники;

ліквідації конфліктів між інтересами, цілями та завданнями окремих підсистем та відповідних елементів логістичного управління в цілому.

Коректне формулювання цілей логістичного менеджменту та визначення шляхів їх реалізації визначається, насамперед, спроможністю вищого керівництва зорієнтувати управління контрольованими факторами та адекватне реагування на впливи неконтрольованих факторів на логістичне управління (зовнішнє середовище).

Фактично підприємство стає перед необхідністю визначити рівні декомпозиції цілей з їх деталізацією, формуючи так назване " дерево цілей ". Дерево цілей відображає систему цілей, реалізація яких забезпечує реалізацію місії підприємства.

На рис. 4.1 представлена ієрархія цілей логістичного менеджменту підприємства ("дерево цілей").

 

 

3-й рівень декомпозиції цілей

 

Рис. 4.1. Декомпозиція цілей логістичного менеджменту

Підприємства

 

"Дерево цілей" будується таким чином:

на кожному рівні сукупність цілей повинна бути достатньою для опису цілі більш вищого рівня;

розчленування цілі на підцілі більш нижчого рівня виконується тільки за однією ознакою декомпозиції;

кожна мета, яка виділяється, повинна відноситися до організаційно-відокремленого суб’єкта діяльності – виконавця, підрозділу.

Підприємство, як багатопродуктова виробничо-господарська структура, має орієнтуватися на поглиблене інтегрування методології логістичного менеджменту у загальну методологію діяльності підприємства в часових та просторових параметрах динамічно змінюваного середовища. Це досягається за таких умов:

спроможності зорієнтувати свою діяльність на нарощування логістичної інтеграції потокових процесів та логістичних операцій, ефективного управління ними за умов формування дійового механізму кооперації підприємства та обслуговуючих організацій;

прогнозування та задіяння у довгостроковій перспективі оптимізаційних властивостей логістики, їх спрямування на посилення міжфункціональної координації внутрішніх та зовнішніх бізнес-підрозділів;

позначення цільової настанови постачальників, дистрибуторів та кінцевих споживачів на участь у створенні споживчої вартості через ефективне просування логістичного потоку, підтримку відповідного рівня сервісу на протязі всіх етапів життєвого циклу бізнес-процесу.

Цілі мають бути узгоджені із засобами їх реалізації. При визначені цільових настанов підприємства на ефективну логістичну реорганізацію своєї діяльності необхідно дати відповіді на питання: " За рахунок яких засобів може бути досягнуто результату від реалізації таких цілей?", " У якій мірі цілі логістичного менеджменту адекватні засобам їх реалізації?". " У якій мірі цілі логістичного менеджменту узгоджені з загальними цілями підприємства?". За суттю, засоби визначають певні етапи руху підприємства до отримання кінцевого результату від реалізації цілей логістичного менеджменту. При визначені відповіді на питання: " Що і як необхідно зробити для досягнення встановлених цілей логістичного менеджменту?", конкретизуються відповідні дії та забезпечуються умови інтерактивності: – включення персоналу підприємства до участі у обговоренні при визначенні засобів реалізації цілей логістичного менеджменту). Успіх логістики підприємства визначається таким: всі його працівники – це партнери, яким необхідно дати однакову можливість приймати участь у досягненні кінцевого результату – максимального задоволення потреб і вимог кожного споживача виробленої ними продукції, як умову отримання стійких у довгостроковій перспективі конкурентних переваг.

 

У контексті викладеного розглядається ситуація на ринку, коли комп’ютерна техніка тільки починала входити у використання. На питання " Яку потребу споживчого ринку задовольняє ваше підприємство? " керівник підприємства може дати відповідь.

Варіант 1. " Забезпечення потреб споживачів у гарній техніці ". Це може означати лише те, що ви, як виробник, довго не утримаєтеся на ринку. Оскільки ви не враховуєте можливі сценарії зміни стану ринку комп’ютерів: динамічно змінювані потреби і вимоги споживачів адекватно розвитку комп’ютерної індустрії та агресивну поведінку основних конкурентів.

Варіант 2. " Моє підприємство у якості стратегічної мети визначило задоволення потреб людей у засобах ефективного обміну інформацією ". Це означає, що ваше підприємство здатне буде тривалий час виробляти сучасну комп’ютерну техніку і бути конкурентоспроможним. Тобто, ви переходите від формування цільових настанов, що пов’язані з специфічністю функціональних властивостей продукції, до цілей забезпечення й підтримки її споживчої цінності. Потенційно ваш бізнес-горизонт буде значно розширюватися.

При визначенні спрямування логістичного менеджменту на основі потреб споживчого ринку (а не на основі товарної пропозиції) топ-менеджер повинен уникати формулювання досить вузьких цілей. Наприклад, якщо ви керуєте консалтинговою фірмою і вважаєте, що дієте у бізнесі надання логістичних послуг з дослідження ринку постачання певних видів матеріальних ресурсів, то більш за все ваша фірма скоро залишить такий бізнес. Оскільки з приходом інформаційної ери швидкий доступ до інформації, яку може отримати заповзятий менеджер, вже стає чимось звичайним. Але якщо ви будете розглядати цілі свого бізнесу як надання послуг стороннім організаціям з логістичного консалтингу у сфері матеріально-технічного постачання, ваша фірма зможете вести свою діяльність у розрахунку на довгострокову перспективу.

А відтак, твердження " не виробляти продукцію та послуги, які не потрібні споживачам " можливо здається елементарним, але реально для окремих виробників воно складає велику новину. Тому, визначаючи стратегічні цілі логістичного менеджменту, необхідно дати відповіді на такі стратегічно значущі питання:

що визначено у якості головних товарів й послуг, які будуть пропонуватися підприємством споживчому ринку?

чи є можливість їх заміни, і що така заміна собою складає?

чому споживачі купують (чи бажають купувати) саме такі товари й послуги?

які головні вигоди й переваги, що їх очікує споживач від придбання та використання/ споживання пропонованої підприємством продукції та відповідного набору її сервісного забезпечення?