Стрес, види стресу та його джерела

 

Несприятливих обставин у житті вистачає: напружені стосунки вдома, втрата близької людини, почуття самотності, матеріальні труднощі, порожнеча. Це ще не повний перелік тих ситуацій, які можуть спричинити стрес. Ми завжди намагаємося дивитися в майбутнє з надією. Але під тиском реальності руйнується багато наших планів і сподівань. Людина легко дає раду таким ситуаціям як невдалий день або сварка з друзями.

Але тривалі конфлікти й нескінчена низка стресів здатні зашкодити здоров'ю людини.

Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте. Є багато визначень стресу:

Стрес (тиск, натиск) - це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника незвичайної ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

Стрес-складова частина життя, й у помірних дозах він надає життю смак і аромат.

Стрес природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адаптації у пристосуванні до мінливих умов життя. Це вимагає напруження захисних сил, мобілізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість вирішення нових завдань.

Залежно від подразника, який діє на людину, розрізняють два види стресу.

Дистрес - дія негативних емоцій у ситуаціях горя, нещастя, хвороби, що знижує опірність організму до несприятливих чинників середовища, виснажує людину, заважає їй мобілізуватися;

Евстрес -дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, кохання, коли за плечима ніби крила виростають.

Періодичні емоційні стреси корисні для організму: вони позитивно впливають на зовнішній вигляд, мобілізують сили й розумові здібності. Але від дистресу потрібно терміново рятуватися, поки він не встиг втрутитися у ваше життя, здоров'я, кар'єру.

Що ж відбувається з тілом, коли ви потрапляєте у стресову ситуацію? У цей момент надниркові залози викидають у кров гормон адреналіну і норадреналіну, у вас стискаються кулаки, дихання стає уривчастим.

Такі зміни передбачені природою як захисна реакція на небезпечні ситуації.

Стрес дійсно здатний пробудити приховані резерви людини, примножити сили й розумові здібності.

Головне при цьому спрямувати їх у потрібне русло й з'ясувати причини стресу. Якщо цього не зробити, стресові гормони нагромаджуються й "запускають" в організмі іншу хімічну реакцію - людина стає агресивною, починає нервово ходити зі сторони в сторону, метушитись. Утім, через якийсь час усе відбувається з точністю до навпаки: стрес переходить у стадію пасивних негативних емоцій - опускаються руки, розвивається депресія.

Найнебезпечніша стадія стресу - коли він переходить у хворобу, з якою впоратися під силу лише кваліфікованому психотерапевтові. На цьому етапі надниркові залози, крім адреналіну, починають продукувати небезпечний гормон кортизон, що може спровокувати погіршення пам'яті, серцево-судинні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, ослаблення імунітету, раннє старіння, проблеми зі шкірою.

Інша річ, що одні вміють протистояти стресам, а інші - ні.

Усіх людей можна умовно поділити на дві групи:

· до першої групи належать ті, хто погано переносить шум, галас, поспіх, тобто головними стрес-чинниками для них є надмірні подразники. Це, так звані "черепахи", які не можуть ефективно працювати, якщо поруч хтось є, якщо на результати їхньої праці дуже чекають чи мають їх оцінювати. "Черепахи" віддають перевагу спокою, тиші, прагнуть працювати на самоті;

· друга група - "скакові коні", навпаки, погано реагують на брак подразників, монотонну діяльність, обмеження в контактах. Цих людей дратує тиша, вони люблять працювати з увімкненим приймачем або телевізором. Якщо на виконання завдання лишається мало часу або хтось дуже чекає на результат їхньої роботи, вони краще концентрують увагу, швидше діють.

Фармакологи та фізіологи здавна знають, що слабкі подразники збуджують життєдіяльність, середні - підсилюють, сильні - гальмують, а дуже сильні - паралізують. Усе залежить від індивідуальних рис особистості - той самий стресор може стати для однієї людини стимулом для саморозвитку, а іншу призвести до сильних переживань.

Прикладом може бути дитяча казка про двох жабенят, які потрапили до глечика зі сметаною. Одне жабенятко поборсалося трохи й вирішило, що не варто марно старатися, склало лапки й захлинулося. А друге нічого не вирішувало, не міркувало - часу не було - воно стрибало дедалі вище, бо дуже хотіло вибратися на волю. І ось жабеня відчуло опору - це під ним утворилася грудка масла, жабеня легко відштовхнулося й вистрибнуло з глечика.

У стані емоційного збудження людина втрачає владу над собою, починає робити вчинки, які потім сама ж засуджує.

Для визначення свого стану можна скористатися тестовими методиками. Визначити стадії стресу можна й за фізичним станом людини.

Перша стадія - втома, кров від мозку прибуває до м'язів, розумова діяльність ускладнена, очі сухі шкіра блискуча й масна.

Друга стадія - вертикальний чи боковий страбізм (косоокість), унаслідок якого людина певний час не може адекватно сприймати відстань.

Третя стадія -під райдужною оболонкою обох очей видно смугу білкової оболонки. Виникає відчуття розбіжності з самим собою. Свідомість не контролюється.

Якщо у вас все-таки дистрес? Вам ніколи не принесе полегшення:

активний "відпочинок" біля телевізора, а також читання книг, спроба звинуватити в своїх невдачах інших;

сплески бурхливих емоцій зі сльозами й голосінням;

бажання "усамітнитися", щоб "плекати" свій поганий настрій;

снодійне.

Існують різні способи боротьби зі стресом:

релаксація;

концентрація;

ауторегуляції подиху.

Афект (лат.) - протилежність спокоєві душі, припинення або утруднення в звичайному, нормальному плині представлень. Таким чином, афект позбавляє людини спокійної розважливості мислення і волі. Звичайно приводами афектів служать сильні і раптові враження, під впливом яких потрясається і раптово змінюється щиросердечний стан людини. Стара психологія, зі своєю теорією окремих щиросердечних здібностей, відносила афект до області відчувань, а пристрасті - до області волі самостійних щиросердечних здібностей. Однак, варто відрізняти афекти від пристрастей: перші звичайно виникають раптово і, швидко досягши своєї вищої напруги, настільки ж швидко зникають, уступивши місце реакції; другі відрізняються найбільшою тривалістю і сталістю, розвиваються і наростають часто досить повільно.

Ступені афекту досить різні. У вищій напрузі вони діють приголомшуючи, іноді навіть заподіюючи смерть, як наприклад переляк з радості або страху. Почуття, викликувані афектом, можуть бути як приємними, так і неприємними або навіть одночасно і радісними і сумними, як, наприклад, при подиві. Немає ніякої підстави затверджувати, що тільки людина піддається афектам, тому що й у тварин виявляються подібні явища; однак, тільки людина, у силу свого вищого духовного розвитку, здатний придушувати в собі і приборкувати афект.

Це поняття виникло у фізіології для позначення неспецифічної реакції організму на будь-який несприятливий вплив. Пізніше його стали тлумачити як стан людини, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи (стресори) на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях. Залежно від виду стресора (чинника, що викликає стан стресу), розрізняють фізіологічний і психологічний стреси. Фізіологічний стрес у людини виникає через надмірне фізичне навантаження, високу і низьку температури, больові стимули, утруднене дихання тощо. Психологічний стрес є наслідком дії чинників, пов´язаних із загрозою, небезпекою, образою, інформаційним перевантаженням та ін.

Психологічний стрес буває двох видів:

інформаційний. Виникає за інформаційних перевантажень, коли людина не справляється із завданням, не встигає приймати рішення в необхідному темпі та при високому ступені відповідальності за наслідки;

емоційний. З´являється в ситуаціях відчуття загроз, небезпек, образи тощо.

Симптомами психологічного стресу є безсоння, головні болі, погіршення апетиту, настрою, "мішки, синці під очима, "замерзання пальців рук і ніг.