Аналіз фонду оплати праці.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку із оплатою праці. Із ростом продуктивності праці створюються реальні можливості для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Тільки при таких умовах створюються можливості для підвищення темпів розширеного відтворення.

Основними завданнями аналізу фонду оплати праці на підприємствах є:

1) визначення суми абсолютної і відносної перевитрати (економії) фонду заробітної плати та виявлення причин, що її зумовили;

2) вивчення структури фонду заробітної плати (оплати праці), застосування матеріальних стимулів за високі результати праці;

3) визначення резервів, які має підприємство для зменшення витрат на оплату праці і відповідно для підвищення рентабельності його роботи.

У зв’язку з цим насамперед визначаються склад і структура фонду оплати праці підприємства, динаміка цих показників.

Для підвищення матеріальної заінтересованості працюючих у якісних результатах своєї праці використовують різні варіанти заохочувальних розрахунків за проміжні або кінцеві результати праці. Тому під час аналізу оплати праці з’ясовують, за які показники нараховується додаткова оплата праці, чи зважують при цьому на якість виробленої продукції.

На мою думку, в цьому розділі потрібно проаналізувати склад і структуру фонду оплати праці ТОВ „Круп¢яний дім” (табл. 3.2.1). Цей аналіз полягає у визначенні питомої ваги кожного виду доплат у загальному фонді оплати праці. При цьому були використані звіти з праці форма № 1-ПВ (термінова, квартальна) 2009 р., 2010 р., 2011 р. (дод. Т, У, Ф).

 

 

Таблиця 3.2.1

Аналіз складу і структури фонду оплати праці робітників ТОВ „Круп¢яний дім” (тис. грн.)

 

Назва показників	2009 рік	Питома вага, %	2010 рік	Питома вага, %	2011 рік	Питома вага, %
Фонд оплати праці, всього:	529,5		896,7		1248,4
У тому числі: - Фонд основної заробітної плати	512,8	96,8	868,4	96,8	1170,1	93,7
Фонд додаткової заробітної плати	16,7	3.2	28,3	3.2	78,3	6,3
- в наслідок зростання споживчих цін	11,9	Х	22,0	Х	9,3	Х
- оплата основної та додаткової відпустки та компенсацій	4,8	Х	6.3	Х	69,0	Х
Довідково: - середньооблікова чисельність штатних працівників		Х		Х		Х

 

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що починаючи з 2009 р. по 2011 р. фонд оплати праці працівників зріс. Питому вагу в загальному фонді заробітної займає фонд основної заробітної плати 96,8 % в 2009-2010 рр. та 93,7% 2011 р., це означає що на ТОВ „Круп¢яний дім” окрім посадового окладу, який нараховується за пропорційно відпрацьованому часу не додається ні премій ні інших заохочувальних виплат. До складу фонду додаткової заробітної плати входять: планові відпустки, компенсаційний виплати за період не використаної відпустки та індексація заробітної плати за рахунок зростання споживчих цін.

За допомогою методики обчислення середніх показників та даних, які відображені в таблиці 3.2.1 розрахуємо:середнього динну заробітну плату; індивідуальний індекс середньої заробітної плати та зведений (загальний) індекс середньої заробітної плати.

Середньогодинна заробітна плата розраховується за формулою

(529,5/93237)*1000=5,68 грн.

(896,7/104728)*1000=8,56 грн.

(1248,4/1156,11)*1000=10,80 грн.

Отже, за розрахованими даними можна зробити висновок, що починаючи з 2009 року середнього динна заробітна плата збільшується. Так вона збільшилась в 2010 році в порівняні з 2009 роком на 2,88, а в 2011 році в порівняні з 2009 роком на 5,12. Це свідчить про позитивні тенденції в оплаті праці на підприємстві.

1)За допомогою індексного методу розраховуємо такі показники статистичного аналізу оплати праці:

;

де З₀ – середня заробітна плата базового періоду; З₁- середня заробітна плата поточного періоду.

Середня заробітна плата розраховується шляхом ділення загального фонду заробітної плати штатних працівників на середньооблікову чисельність штатних працівників:

Сер. з/плата (2009р) = 529,5/47= 11,3 тис. грн.

Сер. з/плата (2010р) = 896,7/55= 16,3 тис. грн.

Сер. з/плата (2011р) = 1248,4/61= 20,5 тис. грн.

Отже, індивідуальний індекс середньої заробітної плати:

і_3(2010-2009)= 16,3/11,3=1,44

і_3(2011-2010)= 20,5/16,3=1,26

2) Розраховуємо зведений, або загальний, індекс середньої заробітної плати за формулою:

де, Ф₁- загальний фонд заробітної плати звітного року; Т₁-облікова чисельність в звітному році.

Отже, загальний індекс середньої заробітної плати:

І_3(2010-2009)=

І_3(2011-2010)=

Отже, з проведених розрахунків ми бачимо, що індивідуальний індекс та загальний індекс середньої заробітної плати, порівнюючи 2010 р. до 2009 р. та 2011 р. до 2010 р. зріс, хоча не набагато.

 

 

Висновки

Отже, продуктивність та оплата праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. Для економіки України необхідні якісні зміни у професійній підготовці фахівців вищої кваліфікації у сфері економічних знань.

Оскільки продуктивність праці охоплює планування, організацію, керівництво, контроль і регулювання, то управління продуктивністю вимагає ефективних контактів і розуміння різних служб у створенні обсягів виробництва.

Головним ресурсом підприємства є праця людини, завдяки якій відбувається процес виробництва життєвих благ для кожної людини та для суспільства загалом.

Праця – це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основних моменти: доцільну діяльність людини, тобто власну працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці. Існує праця приватна та суспільна, праця конкретна та абстрактна, праця проста та складна. складність праці це характеристика процесу праці

Показники продуктивності праці повинні забезпечувати реальну картину використання праці на підприємстві, оптимальне співвідношення між обсягом реалізованої працівником продукції і його заробітною платою.

Продуктивні сили – це система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення природних ресурсів відповідно до потреб людей, створює матеріальні і духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці. Вони є провідною ланкою суспільного способу виробництва, а їх рівень — загальним показником соціально-економічного прогресу, оскільки з їх розвитком зростають продуктивність праці, національне багатство, з'являються нові джерела енергії тощо.

Продуктивність праці – це ефективність використання робочої сили, яка може бути виражена кількістю споживчої вартості, виробленої за одиницю робочого часу, або витратою робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості.

Правильний вимір продуктивності праці допомагає розкрити і мобілізувати її резерви. Існують такі основні методи вимірювання продуктивності праці: натуральний метод, при якому обсяг виробітку продукції і показники продуктивності праці обчислюються в натуральних одиницях -тоннах, кубічних метрах, метрах, штуках тощо; трудовий метод, за яким продуктивність праці визначається в годинах Поряд з виробітком широко використовується показник трудомісткості продукції; вартісний метод, який найбільш повно враховує особливості зміни продуктивності праці і може ефективно використовуватися для її оперативного аналізу.

Підвищення продуктивності праці означає економію сукупної праці, що витрачається на вироблення продукції, зменшення всього матеріалізованого в продукті робочого часу.

Економічне зростання без живої праці практично неможливе, але залежно від наукової та технічної озброєності праця може бути більш або менш продуктивною.

Завдяки таким чинникам як підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення управління, організації виробництва та праці збільшення обсягів виробництва можливо зменшити витрати на виробництво.

Для формування належного ставлення до праці необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до конкретної організації.

Основним фактором мотивації продуктивності праці є її належна оплата.

Оплата праці – це трудовий дохід, а разом з тим форма привласнення життєвих благ на основі участі в суспільному виробництві того чи іншого працівника і трудового колективу з узгоджуванням результатів їхньої праці.

З переходом до ринкової економіки заробітна плата стає головним елементом відтворення робочої сили як для працівника, так і для підприємця, наймача робочої сили. Соціальна функція робочої сили починає відігравати цілком рівноправну роль поруч зі стимулюючою.

Заробітна плата спрямована на винагороду працівників за виконану роботу і на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці. Тому питання організації оплати праці посідають головне місце в соціально-економічній політиці держави.

Організація оплати праці передбачає:

- визначення форм та системи оплати праці робітників підприємства;

- розробку критеріїв та визначення розмірів доплат за окремі досягнення

- робітників та спеціалістів підприємства;

- розробку системи посадових окладів спеціалістів та службовців;

- обгрунтування показників та системи преміювання співробітників.

Бюджет працівника повинен забезпечувати йому затрати не лише на одяг та їжу, але і придбання будинку, квартири, оплату побутових послуг і т.

ін. Відповідно з належною оплатою праці, буде зростати її продуктивність.

На основі проведеного аналізу у третьому розділі роботи визначені різноманітність підходів до визначення результатів продуктивності та оплати праці

Аналізуючи дані ТОВ „Круп¢яний дім”, що займається оптовою торгівлею сільськогосподарською продукцією та наданням елеваторних послуг можна зробити висновок, що показники продуктивності та оплати праці починаючи з 2009 року до 2011 стрімко зростають.

Статистичний аналіз дав нам змогу проаналізувати такі показники продуктивності праці підприємства: середньогодинна, середньоденна та середньомісячна продуктивність праці.

Починаючи з 2009 року по 2011 рік рівень вище перераховані показники зросли. Так, середньогодинна продуктивність праці в середньому за три аналізуючи роки зросла на 0,447 тис. грн., а саме в 2010 році в порівняні з 2009 роком на 0,203 тис. грн., в 2011 році в порівняні з 2010 роком на 0,144 тис. грн.

Середньогодинна продуктивність праці в 2010 році в порівняні з 2009 роком зросла на 1,621 тис.грн., в 2011 році в порівняні з 2010 роком на 1,154 тис. грн.

Для аналізу середньомісячної продуктивності праці за аналізуючий період було вибрано 2011 рік, проведені розрахунки свідчать про збільшення продуктивності праці в місяць на 84,263 тис. грн.

Отже виходячи з вище зроблених розрахунків, можна зробити висновок, що показники продуктивності праці відносно високі. Це в першу чергу пояснюється видом діяльності Товариства. Як було зазначено раніше підприємство знаходиться в аграрній зоні, а його вид діяльності пов'язаний з реалізацією сільськогосподарської продукції та надання послуг по елеватору, отже, проблем з поставко та реалізацією продукції не має, втрати за рахунок простоїв, витрати за рахунок не якісної продукції та браку на елеваторі відсутні. Однин з найризикованіших факторів, що можуть призвести до серйозних негативних наслідків є зміна кон’юнктури ринку, але в штаті підприємства кваліфікований персонал, як постійно проводить моніторинг ринку сільськогосподарської продукції та прикладають максимум зусилля, до мінімум витрат. А також, негативний фактор який може вплинути на фінансово-господарську діяльність Товариства і який не підвладний нам – є природні умови.

Аналізуючи оплату праці ТОВ „Круп¢яний дім”, можна зробити наголос на те, що структура заробітної плати працівників складає з основного фонду заробітної плати (без премій, надбавок тощо), а до додаткової відносять планові відпустки та індексація.

Статистичний аналіз показав що середнього динна заробітна праця працівника починаючи з 2009 року пор 2011 рік підвищилась, так в 2009 році вона становить 5,68 грн. а в 2011 році 10,80 грн. відповідно в 2010 році в порівняні з 2009 роком зросла на 2,88 грн., в 2011 році в порівняні з 2009 роком на 5,12 грн.

Індивідуальний індекс заробітної плати в 2009 році становить 11,3 в 2010 році 16,3, а в 2011 році 20,5, а от загальний індекс середньої заробітної плати в 2010 році в порівняно з 2009 становив 1,46, а в 2011 році в порівняно з 2010 1,36. Це свідчить про збільшення середньої заробітної плати в порівняні з 2011р. – 2010р. до періоду 2010р. – 2009р.

Отже, розраховані показники продуктивності та оплати праці свідчать про, ефективне використання трудових ресурсів та їх праці, та їх належну оплату.

 

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XIV. З наступними змінами і доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. № 391/3684 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

5.Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. -2003. - № 5. - С. 9-12.

6. Байдаков М. Ф., Боровиков О. В., Вишневецька Л. І., Голобородько О. П., Ковпак Н. П. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К., 2004. — 571 с.

7. Бек В. Л. Теорія статистики: Навч. Посібник/ В. Л. Бек.- Київ: ЦУЛ.2003-288 с.

8. Беркита К. Ф. Економічна статистика: Навч. посіб. / К. Ф. Беркита. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.

9. Бойчик І. М., Малюга Н.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - 480 с.

10. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П. Статистика підприємництва: Підручник /, – К.: Слобожанщина, 2008. – 600 с.

11. Герасименко С. С. та ін. Статистика: Підручник / – К.: КНЕУ, 2000. – 550 с.

12. Гетало В. П. Економiчна статистика: Навч. посiб. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Гетало, В. О. Борух, Р. В. Алямкiн; [Полт. iн-т економiки та менедж. «Свiточ»].– Полтава, 2002.– 212 с.

13. Гусаров В. М. Теория статистики / В. М. Гусаров. – М.: Аудит: ЮНИТИ, 1998.– 247 с.

14. Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 1994. — 297 с.

15. Єріна A.M., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум, - К.: Товариство "Знання", КОО, 1997 - 325с,

16. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни- X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.

17. Козирєв О. В., Єріна А. М., Головач А. В.та ін, Статистика: Підручник / - К.: Вища шк., 2006- 623 с.

18. Крайник О.П. Економіка підприємства: Навчальний посібник / ¾ Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-вадавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2005.¾ 208 с.;

19. Кулинич О. І. Теорія статистики: Підручник. 2-е доп. і доопр. Видання.-К-д: Державне Центрально-Українське видавництво, 1996. – 228 с.

20. Неганова Л. М. Статистика: Учеб. пособие для вузов /. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – 224 с.

21. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / ¾ Вид. 2-ге, перероб. та доп.¾ К.: КНЕУ, 2001.¾ 528 с.

22. Семернікова I.О., Мешкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 312 с.

23. Теорія статистики: Навч. Посібник/ П, Г. Вашків, П.І. Пастер, В.П. Сторожук,Є. І. Ткач. – К: Либідь, 2005.- 320 с.

24. Уманець Т. В. Статистика: навч. посіб / Т. В. Уманець, Ю. Б. Пігарєв. – К.: Вікар, 2003. – 623 с.

25. Фещур Р. В. Статистика: Навч. посiб. / Р. В. Фещур, А. Ф. Барвiнський, В. П. Кiчор; Нац. ун-т «Львiв. Полiтехнiка». – Л.: Iнтелект-Захiд, 2003.– 273 с.