Організація ремонтного господарства.

 

Задачі ремонтного господарства:

· повсякденний догляд за обладнанням;

· технічне обслуговування обладнання;

· своєчасне попередження та усунення несправностей;

· проведення ремонтів.

Всі наведені вище задачі складають систему планово-запобіжного ремонту (ПЗР). Заходи системи ПЗР поділяються на дві групи:

1. Міжремонтне обслуговування (догляд, нагляд, періодичні огляди " О ").

2. Ремонтні роботи (поточний ремонт " П ", середній ремонт " С ", капітальний ремонт " К ").

Способи проведення ремонтів:

1. Централізований (із залученням спеціалізованих ремонтних організацій).

2. Децентралізований (власними силами).

3. Змішаний.

Ремонтний цикл та його структура. Ремонтний цикл (Р_ц) – це проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початком введення нового обладнання в експлуатацію до його першого капітального ремонту.

Структура ремонтного циклу визначає кількість та послідовність виконання ремонтів та оглядів за один ремонтний цикл.

Нормативи системи ПЗР:

1. Міжремонтний період – це час між двома черговими ремонтами (між капітальним та поточним, між поточним та поточним, між середнім та поточним).

2. Міжоглядовий період – це час між двома оглядами або між оглядом та ремонтом.

Чим більш конструктивно складніша машина, тим менший її ремонтний цикл, тим менший міжоглядовий та міжремонтний періоди.

Тривалість міжремонтного періоду ():

(6.3)

де – кількість середніх ремонтів в ремонтному циклі;

– кількість поточних ремонтів в ремонтному циклі.

Тривалість міжоглядового періоду ():

(6.4)

де – кількість оглядів в ремонтному циклі.

Планування ремонту та категорія ремонтної складності. При плануванні ремонтних робіт визначають:

· плановий обсяг ремонтів в одиницях ремонтної складності;

· трудомісткість ремонтних операцій за видами;

· чисельність ремонтних робітників;

· склад ремонтних бригад;

· кошторисну вартість ремонту.

Одиниця ремонтної складності – це затрати праці на капітальний ремонт механічної частини технологічного устаткування в розмірі 35 людино-годин. Це еталон.

Ступінь складності та трудомісткість ремонтних робіт оцінюється в категоріях (групах) ремонтної складності (R).

Категорія (група) ремонтної складності представляє собою коефіцієнт, який показує у скільки разів трудомісткість капітального ремонту даного обладнання більше трудомісткості капітального ремонту обладнання-еталону.

Трудомісткість ремонтних робіт() розраховується так:

(6.5)

де – норма часу на ремонт (огляд), людино-годин;

Наприклад, якщо категорія ремонтної складності даного обладнання дорівнює 3, то це означає, що трудомісткість його капітального ремонту буде складати: 35*3 = 105 людино-годин.

Існують коефіцієнти, які визначають рівень витрат праці на середній, поточний ремонти та огляди, порівняно з витратами праці на капітальний ремонт. Наприклад, для середнього ремонту коефіцієнт складає 0,6, для поточного – 0,2, для огляду –0,03.

В загальних витратах часу на ремонт виділяють слюсарні – 72%, верстатні –20% та інші – 8%.

За нормами часу розраховують трудомісткість всього ремонтного циклу.

Чисельність ремонтних робітників визначають виходячи із трудомісткості всього ремонтного циклу (в людино-годинах) шляхом ділення її на баланс робочого часу одного робітника (в годинах). Потім визначають склад ремонтних бригад і кошторисну вартість ремонту.