Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу на

Підприємстві.

 

Існують такі шляхи скорочення тривалості виробничого циклу:

1. Тривалість циклу можна скоротити за рахунок скорочення часу на технологічний цикл. Це досягається шляхом:

· впровадження нових технологій, нової техніки;

· забезпеченням виконання двох і більше операцій одночасно (паралельно);

· заміною природних операцій відповідними технологічними;

· скорочення часу протікання технологічних процесів за рахунок їх інтенсифікації.

2. Тривалість виробничого циклу можна скоротити за рахунок скорочення часу виконання допоміжних операцій шляхом:

· механізації і автоматизації допоміжних операцій;

· взаємного сполучення в часі контрольних та технологічних операцій;

· скорочення відстані та підвищення швидкості між операційного транспортування сировини та напівфабрикатів, а також оформлення і пакування готової продукції;

· виконання трудомістких налагоджувальних робіт у між змінні перерви.

3. Тривалість циклу можна скоротити за рахунок зменшення та виключення перерв в роботі всіх видів зупинок обладнання.

Таким чином, зменшення тривалості виробничого циклу можна досягти:

· вдосконаленням технології виробництва;

· застосуванням безперервно діючого устаткування;

· раціональним використанням основних принципів організації основного виробництва і всього виробничого процесу в цілому по підприємству.

Принципи організації виробничого процесу в часі і просторі.

 

Незалежно від наявних виробничих відмінностей, організація основного виробничого процесу на будь-якому промисловому підприємстві базується на деяких загальних принципах. Це – принципи організації основного виробництва в часі:

· ритмічність;

· рівномірність;

· пропорційність;

· паралельність;

· безперервність.

Принципи організації основного виробництва в просторі:

· внутрішньовиробнича організація;

· прямоточність;

· кооперування;

· комбінування.

В часі

Принцип ритмічності при організації виробничого процесу передбачає випуск продукції у відповідності до планового ритму.

Відповідності випуску продукції плановому завданню характеризується рівнем ритмічності роботи підприємства, який оцінюється коефіцієнтом ритмічності (К_{ритм .}):

(3.4)

 

де t – тривалість періоду, який аналізується, діб;

– недовиконання планового завдання за і -ту добу, натуральних одиниць, наприклад – тонн;

– планове завдання за весь період t, тонн.

 

Принцип рівномірності при організації виробничого процесу передбачає виробництво продукції рівними партіями за однакові проміжки часу. Рівень рівномірності випуску продукції характеризується коефіцієнтом рівномірності (К_{рівн .}):

(3.5)

де – відхилення фактичного випуску продукції за і -й день від середньофактичного (приймається середньоарифметичне значення) за весь період t, тонн;

– фактичний випуск продукції за період, що аналізується, тонн.

 

Наприклад: маємо п'ять робочих днів. Щоденний план – 10 тонн, а фактично випущено за цей період 53 тонни. Середньофактичний випуск:

Період	Факт	План	Недовиконання плану
			-	0,6
			-	4,4
			-	0,4
				2,6
				1,6
всього				9,6

 

. .

Принцип пропорційності часткових процесів виробництва передбачає пропорційну продуктивність в одиницю часу всіх підрозділів підприємства, а в середині основного виробництва – між дільницями, лініями, групами обладнання в складі ліній та окремими робочими місцями.

У виробничому процесі, побудованому за принципом пропорційності всі операції мають однакові такти та дорівнюють такту процесу. Якщо це порушується, то рівень пропорційності знижується.

Рівень пропорційності характеризується коефіцієнтом пропорційності (К_пі).

, (3.6)

або

, (3.7)

де – продуктивність устаткування, яке використовується на і -й операції, тонн за зміну, годину тощо;

– виробнича потужність дільниці, цеху, тонн за зміну, годину тощо;

– такт процесу, годин на одну тонну;

– такт і -ї операції, годин на одну тонну.

Порушення принципу пропорційності призводить до наявності, так званих, "вузьких" місць, тобто до перевантаження одних робочих місць та недовантаження інших.

Пропорційність в роботі досягають дотриманням взаємної відповідності пропускної спроможності робочих місць, виробничих дільниць та цехів.

В деяких випадках порушення принципу пропорційності економічно виправдано. Наприклад, заміна малопродуктивної та мало економічної машини в лінії на більш продуктивну та економічну. Інколи на операціях потрібно мати резервне устаткування для швидкого приймання сировини, напівфабрикатів, що швидко псуються тощо.

Принцип паралельності передбачає, що основне виробництво організоване таким чином, що всі операції, фази або етапи оброблення предметів праці виконуються одночасно (паралельно). Ефективність застосування принципу паралельності виражається в скороченні виробничого циклу.

Паралельність буває:

· повна (передбачає таке виконання операцій, коли час їх виконання повністю співпадає);

· часткова (коли час однієї операції неповністю співпадає з часом іншої).

Принцип паралельності операцій використовується майже на всіх дільницях виробництва де здійснюється масовий випуск продукції.

 

 

Паралельність виконання двох операцій характеризується коефіцієнтом паралельності (К_пар):

, (3.8)

де – час паралельного виконання операцій, хв.

– менша тривалість однієї з двох суміжних операцій, які виконуються паралельно, хв.

 

Принцип безперервності виготовлення продукції полягає в тому, що предмет праці з будь-якої попередньої операції на будь-яку наступну переходить без затримок (негайно після закінчення попередньої операції).

Рівень безперервності виробничого процесу характеризується коефіцієнтом безперервності (К_безп):

 

, (3.9)

де – час перерв, годин, хвилин, секунд на одиницю продукції.

 

Безперервність означає необхідність повного усунення або зменшення перерв в виробничому процесі (міжзмінних та внутрішньозмінних, міжопераційних та внутрішньоопераційних).

Принцип безперервності порушується, якщо предмети праці накопичується в запасах між операціями і не оброблюються. А якщо предмети праці транспортується, то принцип безперервності не порушуються.

В просторі

Принцип внутрішньовиробничої спеціалізації полягає у відокремленні цехів, дільниць по випуску окремих видів продукції та її частин або по виконанню певних стадій технологічного процесу.

Спеціалізація буває:

· предметна;

· технологічна;

· функціональна.

Предметна – випуск одного або декількох схожих за технологією виготовлення виробів на окремих лініях з закінченим виробничим циклом.

Технологічна – передбачає виділення технологічних операцій в окремих цехах або на відокремлених дільницях.

Функціональна – виділення з основного виробництва деяких підрозділів, в яких виконуються допоміжні операції.

Чим вищий рівень спеціалізації, тим вищий і тип виробництва, і більше можливостей для вдосконалення організації основного виробництва.

Принцип прямоточності – на всіх стадіях і операціях, починаючи з первинної обробки вихідної сировини та матеріалу і закінчуючи готовою продукцією, вироби переміщуються по всіх робочих місцях в послідовності технологічного процесу по найкоротшому шляху. Це дозволяє включити велику кількість далеких та зустрічних перевезень. В межах цехів це забезпечується шляхом розташування робочих місць та обладнання в технологічній послідовності операцій.

Принцип кооперування – організовується спільна робота різних підрозділів підприємства з метою виготовлення продукції. При кооперуванні виробництв в середині підприємства враховуються кількісні співвідношення між робочими місцями, дільницями, цехами.

Принцип комбінування передбачає створення єдиного комплексу різнорідних виробництв, який представляє собою послідовні ступені обробки сировини.