Організація складського та тарного господарств.

Складське господарство.

Класифікація складського господарства:

1) за обсягом робіт, що виконуються, склади поділяються на:

· загальнозаводські;

· цехові;

2) за складом матеріальних цінностей, які зберігаються, склади поділяються на:

· спеціалізовані;

· універсальні.

Наприклад, спеціалізований склад пального, спецодягу; універсальний склад матеріалів, запасних частин;

3) по відношенню до виробничого процесу склади поділяються на:

· постачальницькі (наприклад, матеріальних запасів);

· виробничі (склад напівфабрикатів);

· збутові (склад готової продукції);

4) за конструкцією склади поділяються на:

· відкриті;

· напівзакриті;

· закриті.

Основні задачі складського господарства:

· забезпечення виробництва матеріальними ресурсами в достатній кількості та належній якості;

· забезпечення схоронності та якості готової продукції.

 

Загальна площа складського приміщення визначається так ():

(6.6)

де – вантажна ємність складу, тонн,

– коефіцієнт використання площі;

– допустиме навантаження на 1 м² площі складу.

 

Тарне господарство.

Тара, що використовується на підприємстві:

скляні пляшки та банки;

· фляги;

· бочки;

· КЕГи;

· картонні короби;

· пластикові та дерев'яні ящики;

· мішки;

· тощо.

При фасуванні використовуються:

· папір;

· пергамент;

· картон;

· поліетиленова плівка;

· фольга;

· тощо.

Підприємства отримують тару зі сторони або виготовляють власними силами на підприємстві.

При визначенні потреби в тарі приймається до уваги:

1. Для тари разового користування – план виробництва продукції та місткість одиниці тари.

Потреба в тарі при цьому розраховується так:

(6.7)

де – потреба в тарі разового користування;

– річна кількість продукції, що підлягає затарюванню в натуральних одиницях вимірювання;

– кількість продукції, що вміщується в одиницю тари.

 

2. Для тари багаторазового користування( ) – план виробництва продукції, місткість одиниці тари та кількість оборотів тари (розраховується шляхом ділення загального періоду, наприклад, за рік – 365 днів на тривалість одного обороту тари).

, (6.8)

де – кількість оборотів тари.

3. Для пакувальних матеріалів ( ) – план виробництва продукції та норма витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції, що підлягає пакуванню.

, (6.9)

де – потреба в пакувальних матеріалах;

– норма витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції, що підлягає пакуванню.

 

Основні джерела: [1, 2]

Додаткові джерела: [25, 28, 30, 31]

 

Тема 7. Принципи та види планування діяльності підприємств

7.1. Сутність, принципи і риси планування. Принципова схема планування.

7.2. Методи планування.

7.3. Система і склад планів.

7.4. Інформаційна база планування.

7.1. Сутність, принципи і риси планування. Принципова

схема планування.

Сутність та завдання планування проявляється в наступному:

1. Конкретизація цілей розвитку підприємства в цілому і його кожного підрозділу окремо на певний період.

2. Визначення господарських задач і засобів їх досягнення, термінів і послідовності реалізації.

3. Виявлення необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

4. Встановлення конкретних кількісних і якісних показників роботи на плановий період.

Концепції планування.

План – єдність трьох елементів:

1. Мета дій.

2. Програма досягнення поставленої мети.

3. Ресурси, що необхідні для реалізації програми досягнення мети.

В залежності від того, який з елементів плану розраховується в першу чергу, розрізняють дві концепції (логіки) планування:

1. Ресурсний підхід до планування (характерно для дефіцитної економіки):

 

Ресурси Мета Програма

 

Оцінити ресурси, що є, виходячи з цього обґрунтувати бажану, але реальну мету та розробити програму досягнення цієї мети (визначити заходи).

2. Програмно - цільовий підхід:

 

Мета Ресурси Програма

Оцінюється мета: чого досягти, що придбати. Виходячи з цього визначаються необхідні ресурси та визначається програма.

Принципи планування:

Ø науковість і точність;

Ø матеріальна зацікавленість;

Ø єдність планів.

Риси планування:

Ø напруженість;

Ø безперервність;

Ø реальність;

Ø стабільність;

Ø директивність (обов'язковість);

Ø оптимальність;