Зміст інноваційно-інвестиційної діяльності. Інноваційна діяльність підприємства. Технологія управління інноваціями

Інноваційна діяльність – це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробку, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [31].

Об'єктом інноваційної діяльності є інновації [31].

Суб'єкти інноваційної діяльності – фізичні або юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи позичені кошти в реалізацію інноваційних проектів [31].

Види інноваційної діяльності відповідно до ст. 327 ГК України визначаються залежно від її напрямів [19]:

- проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

- розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

- розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального та екологічного становища;

- технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

Можна виділити три способи організації інноваційної діяльності [106]:

− інноваційна діяльність на основі внутрішньої організації, ________________________________________________________________

− інноваційна діяльність на основі зовнішньої організації ________________________________________________________________

− інноваційна діяльність на основі зовнішньої організації за допомогою венчурів, ________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Інноваційна підприємницька діяльність – це особливий процес організації господарювання, який оснований на постійному пошуку нових можливостей покращання техніко-технологічних факторів виробництва. Вона пов'язана з готовністю підприємницької структури (фізичної або юридичної особи) брати на себе весь ризик по здійсненню нового проекта або покращанню існуючого, а також виникаючу при цьому фінансову, моральну і соціальну відповідальність [106 ].

На практиці виділяють три основних види інноваційної підприємницької діяльності [106 ]:

− Інноваційна діяльність в сфері техніко-технологічного забезпечення виробництва Перший вид інноваційної підприємницької діяльності пов'язаний з процесом кількісного і якісного оновлення виробничого потенціалу, який направлений на підвищення продуктивності праці, економію енергоресурсів, сировини і матеріалів та відповідно на збільшення прибутків.

− Інноваційна діяльність в сфері збільшення виробництва підвищення якості і здешевлення продукції; Другий вид інноваційної підприємницької діяльності представляє собою процес якісного удосконалення продукції, її здешевлення, розширення асортименту, який направлено на повніше задоволення потреб населення.

− Інноваційна діяльність в сфері соціальної політики Третій вид інноваційної підприємницької діяльності, пов'язаний з розширенням і покращанням сфери послуг для населення, який направлений на створення нормативних умов для праці та відпочинку і відповідно на підвищення продуктивності праці

Розрізняют операційну та стратегічну інноватику [126]:

Операційна інноватика обслуговує поточні короткострокові цілі організацій — поліпшення прибутковості за рахунок зниження витрат, підвищення якості продукції, розширення ринків збуту тощо.

_____________________________________ Прикладом такого підходу є діяльність японських "осередків якості". Але використання лише такого підходу за певних обставин може консервувати відсталість підприємств, затягуючи час, відволікаючи ресурси (як це мало місце на багатьох українських підприємствах). Становище можуть поліпшити радикальні перетворення, які реалізуються в рамках стратегічної інноватики.

Стратегічна інноватика має сприяти вирішенню глобальних завдань існування організації впродовж довгострокової перспективи, досягненню цілей, спрямованих не на отримання поточних прибутків, а на задоволення потреб споживачів. ________________________________________________________________ ___________________________________________[126].

Система управління інноваційною діяльністю підприємства містить чотири підсистеми - науково-технічного розвитку, керовану, забезпечуючу і керуючу підсистеми [114]:

− підсистема науково-технічного розвитку займається розробкою і прогнозуванням майбутніх потреб підприємства;

− керована підсистема - об'єкт управління - включає функціональні служби, основні і допоміжні виробничі підрозділи, які реалізують наукові розробки;

− забезпечуюча підсистема формує необхідні матеріальні, трудові, фінансові ресурси для керованої підсистеми;

− керуюча підсистема - суб'єкт управління - найбільш складна і значуща в системі управління інноваційною діяльністю. Загальні функції керуючої підсистеми інноваційної діяльності підприємства включають розробку інноваційної стратегії і створення нових організаційних структур управління, проведення аналізу і планування інноваційної діяльності з урахуванням стратегічних і поточних планів підприємства, реалізацію ефективного контролю за виконанням ухвалених рішень. При цьому кожна конкретна функція є комплексною за змістом і включає всі загальні функції управління.

Під час управління інноваційною діяльністю використовуються такі підходи та методи [72]:

Процесний підхід до діяльності організації полягає в її уявленні у вигляді процесів. Як процес може розглядатися будь-яка діяльність або сукупність видів діяльності, яка використовує ресурси для перетворення «входів» в «виходи».

Системний підхід до менеджменту, заснований на управлінні системою взаємопов'язаних процесів як єдиним цілим і орієнтований на підвищення результативності та ефективності виконання процесів в результаті мінімізації міжфункціональних бар'єрів.

«PDCA» - підхід. Будь-яка діяльність може бути представлена як наступна послідовність дій:

а) планування (plan): ________________________________________________________________;

б) організація (do): ________________________________________________________________;

в) перевірка (check): ________________________________________________________________;

г) дія (act): ________________________________________________________________.

Проектне управління створенням інновацій: створення інновацій здійснюється в результаті реалізації інноваційних проектів, забезпечуючи досягнення цілей і завдань інноваційного розвитку.

Технологія управління інноваціями має включати такі етапи [96]:

1. Визначити, де, коли і яким чином слід впроваджувати інновації.

Вибір загальних орієнтирів для інновацій визначає, куди будуть спрямовані інвестиції компанії, який момент вона обере для рішучих дій і яким чином буде збільшувати створювану вартість.

__________________________________________

2. Кинути виклик стереотипам і усунути всі перешкоди для інновацій.

Стереотипи властиві будь-якій організації. Шаблонне мислення й усталені поведінкові моделі неминуче виникають як наслідок успішного минулого досвіду.

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

3. Вивчати кожну проблему з різних точок зору. Компанії, успішно впроваджують інновації, намагаються враховувати кілька різних точок зору на проблему.

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

У всіх описаних випадках йдеться швидше про ефективне поєднанні декількох нових точок зору на існуючу концепцію, а не про розробку принципово нової бізнес -моделі. Але не менш важливу роль відіграє і якість реалізації. Компанії повинні повністю інтегрувати нову інформацію в процес розробки продуктів, щоб забезпечити її оптимальне використання.

4. Забезпечити збалансований портфель інновацій.

Управління портфелем - життєво важливий фрагмент «пазла» успішних інновацій. Однією з сильних сторін якісного портфеля інновацій є збалансованість. Ця якість допомагає управляти ризиками, а також дає вищому керівництву можливість вибирати бізнес-концепції, які одночасно підтримують існуючі сильні сторони компанії і дозволяють розвивати нові платформи зростання. Важливими чинниками ефективного управління портфелем є наявність прозорої інформації про проекти в розробці і вибір адекватних оціночних показників.

5. Адаптувати організаційну модель до сприйняття інновацій. За дослідженнями компанії McKinsey щодо організаційних структур та моделі зроблено ряд висновків:

− важливо, щоб організація залишалася динамічною і гнучкою. _______________________________________________________________

− не всі інновації виникають в стінах компанії. _______________________________________________________________

− щоб відкрити нові можливості, потрібно змінити характер взаємодії і зробити відносини більш масштабними, що дозволить партнерам відчути себе учасниками великого спільного проекту.

− _______________________________________________________________

− крім структури, необхідно адаптувати до сприйняття різних видів інновацій відповідні процеси та інструменти;

− створення обстановки, в якій заохочується різноманіття персоналу, система винагород і заохочень для співробітників;

− пошук нових кадрів і перерозподілу існуючих.

_______________________________________________________________

Методичною основою класифікації інноваційних організацій є профіль їх діяльності, рівень спеціалізації, кількість стадій життєвого циклу і ряд інших аспектів. У табл. 2.1.. представлена класифікація інноваційних організацій [2; 13].

Таблиця 2.1.