Мета позакласної роботи з біології

Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Позакласна робота сприяє вирішенню основних завдань школи. Головні її напрямки:

- Розширення і поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства, формування у дітей бережливого ставлення до природи;

- Виявлення найпростіших закономірностей;

- Встановлення зв’язків і взаємозв’язків між окремими елементами та явищами природи;

- Розширення уявлень дітей про єдність природи;

- Забезпечення застосування знань на практиці (на навчально – дослідній ділянці, майданчику, у куточку живої природи тощо).

Діти, які беруть участь у позакласній роботі, мають конкретніші знання, їх відповіді більш точні й виразні. У процесі праці доводиться застосовувати знання, набуті в класі, на практиці, обдумувати практичну роботу, робити висновки, уявляти результати своєї роботи, тобто мислити. Отже, позакласна робота сприяє розвиткові мислення школярів. В учнів, що беруть участь у позакласній роботі, виховується почуття відповідальності за доручену справу,дисциплінованість, діти привчаються виконувати роботу своєчасно.

Зміст позакласних занять не обмежується рамками програми. Багато в чому воно визначається інтересами учнів. Наприклад, вчитель може доповнювати навчальну роботу поглибленим вивченням місцевої флори і фауни, елементарними дослідженнями з мікробіології, генетики, фізіології, історії наукових відкриттів.

Форми. При виченні форм позакласної роботи слід виходити їх як з кількості учнів, які беруть участь у позакласній роботі, так їх принципу систематичності або епізодичною зайнятості. Виходячи з цього позакласні заняття можна класифікувати за різними принципами. З урахуванням кількості учасників виділяють індивідуальні, групові масові види позакласних занять; з реалізації занять у часових рамках - епізодичні й постійно діючі; за змістом - позакласні заняття з ботаніки, зоології, анатомії, фізіології та гігієни, загальної біології та загального плану.
Досліди і спостереження в природі, куточку живої природи, теплиці, на навчально-дослідній ділянці, випуск стінгазет, виготовлення наочних посібників та ін доцільно віднести до видів позакласної роботи, однаково властивим майже всім її формам. Таким же чином спостереження та досліди, складання рефератів, виготовлення наочних посібників і деякі інші види роботи можуть виконуватися в процесі як індивідуальної, так і гурткової та іншої позакласної роботи.
Епізодичні групові, гурткові і масові заняття можна об'єднати в групу форм колективної позакласної роботи
Гурток юних натуралістів (юннатів) об'єднує учнів, особливо цікавляться природою і практичною роботою з рослинами і тваринами. Це добровільнаорганізація з постійним складом учнів, працює за певною системою, за планом під керівництвом вчителя. Зазвичай гурток об'єднує 10 - 15 учнів. Якщо бажаючих більше, то створюють дві групи (відділення або секції), що працюють в різний час. Заняття зазвичай проводять один раз на тиждень або два рази намісяць, в певні дні тижня, їх протяжність не більше 1,5 - 2 ч. Гурток включає школярів, систематично працюють в ньому протягом року або ряду років. Складгуртка зазвичай стабільний.
У практиці роботи шкіл склалися такі види юннатско гуртків: у початковій школі - загальний природничий гурток, в основній і середній школі - спеціальні гуртки:
в 6 класі - гурток юних ботаніків;
в 7 класі - гурток юних зоологів;
в 9 - 11 класах - гурток юних біологів, мікробіологів, генетиків, екологів та ін Всі вони називаються юннатско гуртками.
Самостійні групові або індивідуальні дослідницькі роботи: досліди та спостереження у куточку живої природи, на шкільному навчально-дослідній ділянці і в природі, над об'єктами і явищами живої та неживої природи.
Екскурсії, різні за змістом, часу і місця проведення.
Масові і суспільно корисні роботи: благоустрій рекреаційних територій, посадка дерев і чагарників у мікрорайоні або в парку, облік пам'яток природи свого краю, охорона рідкісних видів рослин і тварин і пр.
Організація біологічних вечорів і свят у школі.
Вивчення наукової та науково-популярної літератури з певних тем, складання рефератів та оглядів для доповіді на засіданні гуртка.

Розробляючи теми спостережень і дослідів, вчитель повинен врахувати їх корисність і зв'язок з відповідними практичними завданнями предмета біології. Перш ніж ставити якийсь досвід, вчителю треба мати чіткі уявлення про те, як його підготувати, про методику проведення, про очікувані результати, про форму звітності. При цьому основні вимоги до дослідів в умовах школи не повинні відрізнятися від загальних вимог до дослідів у наукових установах. Ці вимоги полягають головним чином у наступному:
- Науковість - досвід (і контролювання) не повинен суперечити науковим вимогам;
- Доцільність - досвід повинен мати практичну користь і ілюструвати ті чи інші положення біологічної науки;
- Доступність - досвід (і контролювання) повинен бути зрозумілий учневі і посилен у виконанні;
-Здійснимість - досвід (і контролювання) може бути реалізований з урахуванням часу і устаткування в умовах школи.
Якщо теми досліджень задовольняють названим вимогам, то вони будуть мати не тільки виховну і практичну, але і наукову цінність.
Індивідуальні позакласні заняття вчитель проводить з учнями у процесі гурткової роботи, на етапах підготовки творчих робіт до олімпіади, при підготовці біологічних вечорів і конференцій. Учитель не тільки сам консультує учнів, але й організує контакти з науковими установами, вищими навчальними закладами і вченими, які могли б допомогти учням провести дослідження та підготувати його до захисту. Педагог допомагає в підборі потрібної літератури за темами досліджень.