Товарознавча судова експертиза

 

1.7.1 Загальні питання про судову товарознавчу експертизу. При розслідуванні і розгляді у судах карних справ відповідно до карно-процесуального кодексу України (КПК України) часто виникає необхідність спеціальної інформації з області товарознавства. Таку інформацію отримують при проведенні судово-товарознавчих експертиз. Експертизи призначаються при розгляді певних карних справ про розкрадання державного або особистого майна, крадіжках, хабарах, фальсифікації товарів, при розділі майна, поверненню втрат при пошкодженні майна, при псуванні товарів, продажу неякісних товарів.

Відповідно до Закону «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у проводженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Вона проводиться тільки після відкриття карної справи згідно з Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз».

Сутність судово-товарознавчої експертизи заключається у тому, що за допомогою спеціальних досліджень встановлюються фактичні товарні властивості, ступінь зниження вартості товарів, відповідність показників якості товарів даним НД, встановлення дефектності товарів, причин їх виникнення.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:

- науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України;

- експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, Служби безпеки України;

- на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для представлення висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію, як судові експерти певної спеціальності.

Експертом товарознавчо-судової експертизи може бути особа, що має спеціальні знання з товарознавства і практичний досвід.

Головними завданнями судової товарознавчої експертизи є:

- визначення належності товарів (надалі – товарна продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті в виробничо-торгівельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);

- встановлення способу виробництва товарної продукції (промислова чи кустарного виробництва), підприємства-виробника, країни-виробника;

- визначення відповідності пакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил;

- визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації);

- визначення кількісних показників товару (вага, розміри, об′єм, розміри тощо), його комплектності, відповідності вимогам стандартів, технічних умов і умов постачання;

- дослідження компонентів товару, встановлення їх вмісту у відсотках, визначення матеріалів та сировини, які були використані під час виготовлення продукції;

- встановлення вартості майна станом на певний період (зокрема вартості відсутнього майна);

- визначення ціни товару;

- дослідження якості товарів, виявлення дефектів, зміна якості, визначення сортності, придатності до реалізації (в продаж або переробку), встановлення невідповідності якості товарів умовам контракту.

Об’єктами товарознавчої судової експертизи, яка проводиться в експертних установах, можуть бути різноманітні види непродовольчих товарів, а саме: будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, фото-, радіо-, та відеоапаратура, обчислювальна техніка. Об′єктами експертизи цього виду можуть бути інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації.

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільна товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об′єктами якої є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.

1.7.2 Підстави для проведення судових товарознавчих експертиз. Судова товарознавча експертиза призначається відповідно до карно-процесуального кодексу України (КПК України) під час розслідування справ. Вона призначається тільки після заведення карної справи.

Експертиза призначається на підставі постанови суду, слідчих органів, або прокуратори. Постанова складається з вступної частини, описової частини і заключної частини.

У вступній частині вказується:час (день, місяць, рік), місце складання постанови, хто її склав (з вказівкою на посаду, чин або звання), по якій карній справі.

В описовій частині вказується: сутність справи, конкретні обставини, що обумовили сутність експертизи; пункти закону, на підставі яких призначається експертиза.

В заключній частині вказується: формулюються питання до експерта; встановлюється термін проведення експертизи; надається перелік матеріалів, що направляються на експертизу.

Мета експертизи повинна бути сформульована чітко і ясно, витікати з матеріалів справи і не виходити за межі спеціальних знань експерта.

1.7.3 Права і обов’язки експертів, що проводять експертизу за заявами судових і слідчих органів. КПК України регламентуються такі обов’язки і права експерта:

- прийняття до виконання дорученої йому експертизи;

- проведення повного дослідження і надання обґрунтування та об’єктивного письмового висновку;

- надання роз’яснення щодо висновку на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду;

- своєчасна явка за викликом слідчого, прокурора, суду;

- оголошення самовідводу за наявності передбачених законодавством підстав;

- складання обґрунтованого висновку у відповідності до своїх спеціальних знань і вимог.

Незалежно від судочинства експерт має право:

- ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

- вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення, які мають значення для справи та з приводу яких йому були поставлені питання;

- з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

- подавати скарги на дії особи, у проводженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

- одержувати нагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

- користуватись обладнанням різних підприємств, науково-дослідних і експертних установ, необхідних для проведення експертизи;

- у випадку незгоди з іншими членами експертної комісії, складати окремий висновок експертизи.

Експерт складає висновок від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість.

За надання завідомо неправильного висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов′язків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводить дізнання, даних попереднього слідства експерт несе кримінальну відповідальність за статтями КПК України.

Експерт не має права проводити експертизу у наступних випадках:

- коли він є родичем когось із учасників процесу (судді, прокурора, слідчого, обвинуваченого тощо);

- коли він є потерпілим, цивільним позивачем або відповідачем по справі;

- якщо він брав участь в даній справі в якогось потерпілого, свідка, суспільного захисника або обвинувача, захисника інтересів потерпілого або обвинуваченого;

- якщо він особисто або його родичі зацікавлені у справі;

- якщо він знаходиться або знаходився в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, позивача або відповідача;

- якщо він проводив по даній справі ревізію, матеріали якої були підставою для збудження справи;

- якщо він брав участь у справі в якості спеціаліста;

- у тому випадку, коли виявлена його некомпетентність;

- при наявності обставин, що викликали сумнів у його неупередженості.

1.7.4 Організація досліджень та оформлення результатів. Експертиза проводиться після подання особою чи органом, які призначили експертизу, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та Інструкції.

Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному підрозділу установи організувати проведення експертизи. Він має право вказати, кому з експертів слід доручити її виконання і встановити відповідний термін щоб передати вирішення цих питань керівникові підрозділу.

Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи і визначає, який підрозділ буде провідним.

Керівник провідного підрозділу формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії. Експерт, призначений головою комісії, немає переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як голова він виконує лише організаційні функції, а саме скликає нараду експертів, проводить знайомство з матеріалами, які надійшли на дослідження, організовує розробку спільної програми дослідження, координує виконання всієї програми досліджень, керує проміжними та підсумковими нарадами експертів, складає проект висновків.

Обов’язкові вимоги до висновків експерта визначені відповідно до КПК України, зокрема такі:

§ у висновку зазначається:

- які питання були поставлені у постанові (ухвалі);

- де, коли і на підставі чого була проведена експертиза;

- хто був присутнім під час проведення експертизи і хто брав у ній участь;

- які матеріали використовувались експертом, які проводилися дослідження.

§ висновок має бути логічним, простим, доступним і науково обґрунтованим

§ висновок повинен випливати з обставин і фактичних даних справи та точно відповідати встановленим у справі даним, які були перевірені під час слідства.

Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної, досліджувальної та висновків дослідження.

Вступна частина висновку експертизи містить:

- назву експертизи, її номер, чи є вона основною, повторною, додатковою, комісійною, хто її призначив;

- дані про експерта (експертів), питання до експерта, короткий виклад обставин справи;

- час початку і закінчення експертизи, наводиться перелік матеріалів, поданих експерту.

У досліджувальній частині висновку експертизи описується процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку експерта. Кожному питанню, яке вирішується експертом. має відповідати повний розділ досліджуваної частини.

Досліджувальна частина повинна містити:

- відомості про стан об’єктів дослідження, застосовані методи дослідження, умови їх проведення. посилання на і люстрації; додатки та необхідні роз’яснення до них.;

- експертну оцінку результатів дослідження.

Описування результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватись викладанням кінцевих результатів (графіки, діаграми, таблиці, матеріали експериментів), вони мають зберігатись у наглядових експертних проводженнях і на вимогу осіб, які мають право ознайомитись з матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення.

В заключній частині містяться обґрунтовані відповіді на поставлені експерту питання, в тій послідовності, в якій вони викладені у його вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті, або вказано, з яких причин не можливо його вирішити.

висновок експертизи підписується експертами, які проводили дослідження, та засвідчується печаткою експертної установи. Якщо до висновку експертизи додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми та ін., вони також підписуються експертами та засвідчуються печаткою експертної установи.

Висновок експертизи та додатки до нього складаються у 2-х екземплярах, один з яких направляється особі або органу, які призначали експертизу, а другий залишається в експертній установі.[25,48]

 

Питання для самоконтролю

1. Сутність судово-товарознавчої експертизи.

2. Установи та відомчі служби, що здійснюють судово-експертну діяльність.

3. Головні завдання судової товарознавчої експертизи.

4. Підстави для проведення судових товарознавчих експертиз.

5. Обов’язкові вимоги до висновків експерта.