Класифікація валютних курсів наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Класифікація видів валютного курсу

 

Критерій	Види валютного курсу
1.За способом фіксації	Плаваючий, фіксований, змішаний
2.За способом розрахунку	Паритетний, фактичний
3.За видами угод	Спот або наявні, термінові, своп - угоди
4.За способом встановлення	Офіційний, неофіційний
5.По відношенню до паритету купівельної спроможності валют	Завищений, занижений, паритетний
6.По відношенню до учасників угоди	Курс покупки, курс продажу, середній курс
7.З урахуванням інфляції	Реальний, номінальний
8.За способом продажу	Курс наявного продажу, курс безготівкового продажу, оптовий курс обміну валют, банкнотний

Фіксовані валютні курси передбачають наявність твердих зареєстрованих паритетів, що покладені в основу валютних курсів і підтримуються державними валютними органами.

Фіксованими бувають:

- реально фіксовані валютні курси, що спираються на золотий паритет і допускають відхилення валютного курсу від золотого паритету в рамках золотих точок;

Договірно фіксовані курси, які спираються на погоджений еталон – офіційну ціну золота, або на поєднання золота та певних валют, чи на одну або кілька валют.

За узгодженим еталоном визначається валютний паритет і гранично допустимі амплітуди відхилень валютного курсу від валютного паритету. Договірно узгоджені валютні кури називаються також зв’язаними курсами і поділяються на: ординарні валютні курси, прив’язані до СДР (курси Лівії, М’янми, Раунди, Сейшельських островів); ординарні валютні курси, прив’язані до долару США (курси Аргентини, Сирії, Іраку, Панами, Венесуели, Нігерії, Анголи, Оману, Туркменії, Гаїті, Гондурасу, Анголи, Ямайки та ін.); ординарні валютні курси, прив’язані до французького франку (курси колишніх колоній Франції – країни Африки); ординарні курси, прив’язані до інших валют (до євро – країни Західної Європи, до російського рубля – валюта Таджикистану, до ранду ПАР – курси валют Намібії, Лесото, Свазіленду); кошиковий курс, прив’язаний до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних партнерів. Це валюти Австрії, Алжиру, Фінляндії, Кіпру, Ісландії, Угорщини тощо; валютний курс, оснований на системі змінного паритету, коли держава встановлює твердий валютний курс по відношенню до базової валюти, проте зв'язок між динамікою курсів не автоматичний, а встановлюється за спеціальною формулою з урахуванням різниці в темпах зростання цін. Це валюти Бразилії, Чилі, Колумбії, Мадагаскару, Португалії.

Плаваючі валютні курси, які змінюються під впливом попиту та пропозиції на валютному ринку, можуть використовувати такі режими:

Незалежне плавання (курс валюти формується на девіз них ринках при помітних інтервенціях центральних банків). Таку різновидність валютних курсів використовують США, Японія, Великобританія, Італія, Швейцарія, Норвегія, Канада, Аргентина, Австралія, Венесуела, Індія, Гана, Філіппіни, Азербайджан (всього 59 країн).

Кероване плавання, яке подібне до незалежного плавання, однак при більшому втручанні центральних банків (валюти Ізраїлю, Туреччини, Росії, України, Греції, КНР, Південної Кореї, Югославії, Польщі, Сінгапуру – всього 36 країн).

- змішане плавання по відношенню до однієї валюти (валюти Бахрейну, Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ);

Спільне плавання, яке використовує валютне угрупування ЄС, причому з двома валютними режимами – один для валютних операцій членів ЄС, другий – для відносин країн – членів ЄС з іншими партнерами.

Іноді встановлюються різні режими валютних курсів для різних учасників валютного ринку залежно від проведених операцій: комерційних або фінансових. Часто по комерційних операціях застосовується офіційний валютний курс, а по операціях, пов'язаним з рухом капіталу, - ринковий. Курс комерційних операцій звичайно є заниженим.

Спочатку в країнах, що штучно занизили курс власної валюти, спостерігається пожвавлення економіки, викликане підвищенням конкурентоспроможності експорту, далі більша частина національного доходу направляється в сферу виробництва за рахунок зменшення в ньому частки споживання. Негативний вплив на зміну пропорцій в економіці може чинити і штучна підтримка постійного валютного курсу, рівень якого значно розходиться з паритетним, приводячи до закріплення однобокої орієнтації в розвитку окремих галузей економіки.