Тема 4. Філософські проблеми природничонаукового знання

 

Загальна характеристика і особливості природничонаукового знання. Специфіка, цілі, аксіологічні цінності та ідеали природничих наук та їх місце і роль в системі наукового знання про природу, людину і дух. Значення природничих наук у формуванні світогляду та у визначенні парадигм життєвої активності людини у пізнанні та освоєнні світу, в спрямуванні діяльності світової спільноти на вирішення глобальних проблем сучасності.

Філософія природи. Поняття природи як предмета філософії. Філософське осмислення взаємовідносин людини і природи як онтоло­гічна проблема. Природа як суб'єкт цінностей і природа як проблема культури в аспекті подолання антропологічної кризи. Природа як етосна цінність та її вплив на формування національної ментальності.

Політична філософія природи: екотехніка і суб'єктивація суспільної відповідальності перед природою як спільносвітом. Розвиток природи і розвиток суспільства. Коеволюція людини і природи. Синергетика як теорія самоорганізації складних природних систем.

Сучасний філософський дискурс про світоглядні основи ставлення людини до природи: „благоговіння перед життям" А. Швейцера, вчення про біосферу і ноосферу В. Вернадського, принцип відповідальності Г. Ионаса, "новий гуманізм" Римського клубу. Криза утилітарного ставлення до природи. Екологічний імператив. Філософські аспекти і осмислення процесу гуманізації природи.

Філософія біології. Специфіка, завдання і значення наукового пізнання процесів та явищ органічної природи. Біологія в системі наукового знання, її взаємозв'язок з „науками про життя" та з „науками про неживу природу". Філософські основи біології, двостороння спрямованість взаємодії філософії та біології.

Філософський дискурс над об'єктом біологічного пізнання: аналіз основних характеристик, формування світоглядних принципів сучасного біологічного знання (принципів розвитку, системності, цілісності, органічного детермінізму, органічної доцільності). Специфіка відношення теоретичного та емпіричного в біологічному пізнанні.

Філософський зміст структурування біологічної системи знання: за об'єктом (ботаніка, зоологія, мікологія, мікробіологія тощо), за специфікою проявів життя (морфологія, фізіологія, біохімія, біофізика, генетика тощо), за рівнем організації життя (молекулярна біологія, біологія організмів, біологія популяцій тощо). Структурування системи біологічного знання через процеси диференціації та інтеграції.

Еволюційна теорія: витоки, суть, етапи розвитку і сучасний стан; головні чинники еволюції. Коеволюція людини і природи, синенергетична концепція природи.

Сутність і взаємозв'язок проблем „організм-середовище" в природі та „біологічне-соціальне" в людині. Концепція В. Вернадського про перехід біосфери в ноосферу; концепція ноосфери в контексті проблем глобалізації. Демаркація предметно-проблемних полів біології, соціобіології, біофілософії (біоетики, біоестетики, біополітики). Біофілософія про біологічні основи буття. Біофілософські аспекти тендерної політики, геронтології і танатології (євгеніка, евтаназія, клонування, біостимуляція тощо). Сучасні біотехнології (біоінженерні, геномні тощо) і проблема свободи наукового пошуку. Філософський аналіз наукових революцій в біології (дарвінізм, генетика, молекулярна біологія).

Філософія екології. Специфіка, завдання і значення наукового пізнання процесів взаємодії людини і людства з природним середовищем. Генеза і становлення екологічної свідомості. Витоки та еволюція предмета дослідження екології, її вплив на формування наукових стандартів та світоглядних орієнтирів сучасного суспільства (критика класичного раціоналізму, синтез натуралізму і наукового раціоналізму, інтеграція природознавчих і суспільствознавчих досліджень).

Концепції космоцентризму, теоцентризму, антропоцентризму, біоцентризму, екоцентризму та фізіоцентризму в системі екологічного знання. Екологічні реалії: суперечності натуралізму і антропоцентризму. Екософія і екофілософія про сутність понять „екологічна ситуація", „екологічна проблема" „екологічна криза", „екологічна катастрофа", „екологічний колапс".

Екологія і глобальні перспективи людства: проблема компетентності та раціональних можливостей сучасної екологічної науки і практики, пошуки шляхів гарантування єдності та гармонії людини і природи; проблема відповідальності науки.

Сучасний екологізм: філософські засади, принцип справедливості та основні концепції. Світоглядні контури екомайбутнього (екологічної ери): від спільноти людей - до природного спільносвіту, від класичної етики - до голістської етики.

Філософія хімії. Специфіка, завдання і значення наукового пізнання хімічних процесів та явищ. Становлення та еволюція хімії як науки. Місце хімії в системі природничих наук. Хімія як світоглядне знання: евристичне і світоглядно-пізнавальне значення її поняттєвих систем, принципів, правил та законів.

Вплив фундаментальної хімії на здійснення науково-технологічних революцій в інших галузях наукового знання (космофізиці, біо-технології, нейрології, екології, інформаційній технології тощо). Роль прикладної хімії в реалізації практичних завдань життєзабезпечення всіх сфер соціуму.

Перспективи і стратегічні завдання сучасної хімічної науки: поглиблення взаємодії з генною інженерією та мікроелектронікою; розробка технологій конструювання речовин на молекулярному рівні; вивчення структури і динаміки міжмолекулярних взаємодій для прогнозування і контролю властивостей молекулярних утворень; створення хімічних продуктів і формування хімічних процесів без застосування небезпечних речовин; створення молекул, здатних до самоорганізації в надмолекулярні структури, включаючи тверді тіла тощо. Роль і можливості хімічної науки у вирішенні глобальних проблем сучасності (економічних, енергетичних, технологічних, сировинних, харчових, кліматичних, охорони здоров'я, екологічних тощо).

Хімічна грамотність і технологічна безпека людства: проблема відповідності рівня масової свідомості та організаційно-фундамен­тального рівня інституцій індустріального суспільства рівню хімізації сучасного світу.

Філософія фізики. Класична, некласична і постнекласична фізика та космологія. Предмет філософії фізики та його аспекти. Проблема реальності у філософії і фізиці. Фундаментальна структура матерії: мікро-, макро- і мегасвіти. Демаркація предметних полів фізики, мікрофізики, космології, космофізики і космомікрофізики.

Фізична картина світу. Класичний і новий атомізм. Поняття абсолютного і відносного, скінченного і нескінченного, релятивістські та квантові уявлення, принципи відносності та інваріантності в сучасній науковій картині світу.

Квантова фізика та її гносеологічні аспекти. Філософські питання теорії відносності та релятивістської космології. Постейнштейнівська космологічна революція: теорія структурної нескінченності Всесвіту, теорія макро-мікро-симетрії, космофізичний антропоцентризм, концепція множинності світів, теорія нелінійних процесів, теорія самоорганізації, концепція детермінованого хаосу, теорія взаємодії тощо.

Нові герменевтичні підходи в сучасних космофізичних теоріях і дослідженнях; новітня постановка проблем простору і часу, причинності і детермінізму.

Творці космофізичної науки - творці наукового світогляду: Миколай Коперник, Галілео Галілей, Ісаак Ньютон, Макс Планк, Нільс Бор, Альберт Ейнштейн, Володимир Вернадський, Ернст Резерфорд, Вернер Гейзенберг та інші.

Філософія математики. Математика як галузь загальнолюдської культури, її світоглядне значення. Предмет математики і його концептуальні та філософські основи. Еволюція поглядів на об'єкт і предмет математики, на сутність математики та її взаємовідношень з об'єктивним світом.

Демаркація проблемно-предметних полів філософії математики і філософії освіти та їх співвідношення з філософією науки і філософією освіти. Три кризи в основах математичної науки (відкриття неспівмірних відрізків, розробка диференційного та інтегрального числення, створення єдиної теорії множин) і три напрями обґрунтування основ математики (логіцизм, інтуїціонізм, формалізм).

Раціональне та ірраціональне в математиці (логіка як знаряддя доведення та інтуїція як знаряддя відкриття).

Взаємообумовленість розвитку математики, природничо-наукового і соціогуманітарного знання, техніки і мистецтва. Філософські проблеми гуманізації математики в контексті сучасних інформаційно-технологічних реалій.

Філософія інформатики. Філософське осмислення закономірностей, особливостей та соціальних наслідків інформатизації основних сфер життєдіяльності соціуму. Інформатика як математична дисципліна і як система інформаційного забезпечення суспільства. Роль інформатики у формуванні сучасної наукової картини світу.

Інформаційно-гуманітарна та інформаційно-технологічна революції. Проблеми „природний інтелект versus штучний інтелект" та „інформація versus знання". Інформація і мислення (комп'ютерна метафора, герменевтичні та лінгвістичні елементи інформатики, комп'ютерна логіка і комп'ютерна лінгвістика тощо).

Інформаційні технології і становлення інформаційного суспільства та його інформаційної культури. Вплив Інтернету (планетарних комп'ютерних мереж) на структурні та якісні параметри системи суспільних відносин (соціальні зв'язки, міжособистісні стосунки, спосіб життя, систему цінностей). Інтернет і проблема диференціювання людського світу на реальний, ідеальний та віртуальний.

Проблеми інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки й інтелектуального суверенітету людини. Філософські аспекти гуманізації інформатики в контексті реалій постіндустріального та інформаційного суспільства.

Філософія техніки. Предмет, проблеми та історія філософії техніки. Техніка як філософська проблема: антропологічні та філософські основи техніки. Особливості технічної форми мислення (forma mentis); економічні, екологічні, політичні, соціальні та моральні наслідки перетворення світу засобами техніки.

Техніка як філософське поняття: основні напрями досліджень у філософії техніки; філософсько-аксіологічний аспект оцінки техніки як соціально-історичного феномена; особливості історичного розвитку техніки та її зв'язку з розвитком суспільства.

Технонаука як соціокультурне явище. Демаркація понять „наука", „техніка", „технонаука", "технологія". Технонауковий активізм і його вплив на формування наукової картини світу. Науково-технологічні революції: еволюція техніки і зміна типів цивілізації (доаграрна, аграрна, індустріальна, постіндустріальна, інформаційна). Вплив техніко-технологічного знання на формування цілей, стилю, характеру, способів і засобів взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Філософський аспект техніко-технологічної безпеки людства.