Змістовий модуль 2. Спеціальні галузі філософії науки

Тема 3. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ СОЩОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ

 

Загальна характеристика соціогуманітарних наук. Цілі, специфіка, цінності та ідеали соціогуманітарних наук та їх місце в системі наукового знання про природу, людину і дух. Філософське осмислення гуманітарного знання: аргументація відносної самостійності гуманітарних наук; соціально-історичне буття як основа, предмет і умова гуманітарного знання; самоусвідомлення соціогуманітарного знання в контексті історії гуманітарних наук (зміна гуманітарних парадигм). Роль соціогуманітарних наук у формуванні світогляду та у визначенні парадигм соціальної активності людини і практики соціуму.

Філософія людини. Антропологія - філософське вчення про людину і її еволюцію на різних етапах розвитку філософії (проблема людини у філософії Відродження і Нового часу; антропологічні проблеми у вітчизняній філософи; сучасна філософська антропологія). Буття людини: її сутність, біологічне та соціальне в людині, антропосоціогенез.

Людина як особистість: типи особистості, соціальна активність особи та її соціальні ролі; свобода і відповідальність особистості, проблеми людського „Я", відчуження та самореалізація особи. Проблеми самостійності і сенсу людського життя, його соціальна і біологічна тривалість, феномен безсмертя.

Філософія історії. Історичний процес, природа, способи і форми історичного пізнання та способи використання історичних знань як предмет філософії історії. Демаркація понять „історія", „історичний процес", „історична реальність", „історичне знання", „історична свідомість", „історичний поступ", „сенс історії". Історія і метаісторія.

Філософія історії в системі соціогуманітарного знання. Основні етапи розвитку філософії історії: формування історичної свідомості в античній історіографії, християнська теологія історії, історична думка в добу Відродження і Просвітництва, критична філософія історії ХІХ-ХХ століть, сучасні концепції історичного процесу (єдність всесвітньої історії, концепція локальних цивілізацій, лінійна та циклічна моделі історії, культурно-цивілізаційна типологія історичних систем тощо).

Філософія історії та філософська антропологія: проблема суб'єкта історичного процесу. Смисл історії як світоглядно-філософська проблема. Цінності історії та цінності людського існування. Проблема свободи історичного вибору та історичної відповідальності людини і суспільства у філософії історії.

Філософія політики. Фундаментальні проблеми політики, її глибинні основи та прояви, їх причини і наслідки, взаємозв'язки політичних процесів і явищ з іншими суспільними процесами і явища­ми - предмет філософії політики.

Проблеми держави і влади, правової держави і громадянського суспільства, політичного статусу особи, демократії, свободи і справедливості як основні складові предмета філософії політики. Еволюція філософського осмислення політики від античної епохи до становлення філософії політики у XX столітті.

Зміст і завдання філософії політики та її онтологічна, гносеологічна і методологічна функції. Соціальні функції філософії політики (критико-аналітична, прогностична, просвітницько-виховна). Філософська інтерпретація політики і філософське осмислення політичних концепцій і теорій, цінностей, ідеалів і принципів. Філософія політики і політична філософія.

Політична філософія як макрофілософська теорія про принципи легітимації політики загального порядку і як соціальна філософська теорія про легітимізуючі основи та принципи політики в окремих сферах суспільного життя. Еволюція поглядів на витоки, критерії та принципи легітимності політики.

Демаркація проблемно-предметних полів філософії політики, політичної філософії, політології, теорії політики, соціології політики, політичної психології і теорії управління. Проблеми політичного порядку і прогнозування політичного майбутнього людства в контексті глобалізаційних процесів.

Філософія права. Предмет і завдання філософії права, її основні питання та функції. Філософія права в системі наук. Філософське осмислення пізнавальних, ціннісних, соціальних й антропологічних основ права. Історичні типи філософії права.

Правова онтологія: правова реальність у формах природного і позитивного права; ідея права; закон; правове життя.

Правова антропологія: права людини і громадянина; особа і право.

Правова аксіологія: свобода і справедливість як основні правові цінності. Власність як матеріальна гарантія цінностей свободи і справедливості; взаємозв'язок філософії права і філософії економіки (виробництва).

Право і мораль. Правосвідомість як проблема філософії права. Філософські проблеми права і влади в сучасному суспільстві.

Філософія культури. Суть і прояви культури, її історичні форми та структурні специфікації як предмет філософії культури. Головні філософські підходи до аналізу культури. Людииомірна сутність культури: культура як інобуття людського духу і як ціннісне ставлення людини до світу; індивід як об'єкт культури і особа (особистість) як суб'єкт культурної діяльності.

Онтологічні виміри культури: матеріальна і духовна сторона та предметна й особистісна форми існування культури.

Соціальна сутність культури: конкретно-історичні форми культури, соціодинаміка культурного життя, соціальні функції культури, відносна самостійність і діалог культур.

Аксіологічні виміри культури: культура як система цінностей, норм та ідеалів, як міра розвитку особистості в усвідомленні духовно-культурних ідеалів.

Культура і цивілізація: історичні моделі культури і типи цивілізацій, національна і загальнолюдська культура через призму етноантропології. Культура в контексті глобалізаційних процесів.

Філософія мови. Виникнення, розвиток, сенс і функції мови як • предмет філософії мови. Мова як „домівка буття": онтологічні та когнітивні виміри мови.

Два напрями філософії мови: філософія ідеальної мови як системи логічних символів, формалізованих до потреб науки, та філософія природної мови як засобу міжособистісної комунікації. Демаркація понять „мова", „праця", „культура" і „спілкування" як форм символічного буття людини. Сутність і структура мови як найважливішої складової символічного світу.

Мова, мовлення і мовна комунікація. Мова як символізація внутрішнього світу і духовного життя людини. Метамова та її сутність. Семантичний, синтаксичний та прагматичний аспекти мови науки. Лінгвістична інтерсуб'єктивність. Тлумачення виразу „світ як текст": антропологічний і герменевтичний аспекти; поняття „текстової епохи". Мова та істина наукового знання. Слово і поняття: демократизація та інтелектуалізація мови.

Філософія освіти. Становлення особистості як основна проблема філософії освіти. Світоглядні аспекти, зміст, форми і методи освітнього процесу. Предметно-проблемні поля філософії освіти, педагогіки, філософії науки. Освіта як практика світоглядної теорії. Онтологічний, гносеологічний та соціальний аспекти філософії освіти.

Освіта як соціальний феномен і як цінність духовної культури. Знання та цінності в системі освіти, їх формування та взаємозв'язок. Роль філософії у світоглядному забезпеченні освітнього процесу. Розширення та ускладнення функцій освіти в контексті сучасних реалій глобалізації.

Філософія економіки. Філософське тлумачення економічних теорій, системи виробництва та господарювання. Суб'єктна сутність економіки (людина як носій економічних відносин, мотивація її економічної діяльності, моделі, суперечності та девіації поведінки в умовах ринку).

Економіка в системі суспільних відносин і комунікацій між людьми. Економічний структурогенез і духовні компоненти економіки: економічний світогляд, економічне мислення, економічна психологія та економічна етика; культурна детермінація поведінки „Ноmо есоnоmісиs". Філософське осмислення підприємництва як економічної форми реалізації людиною своєї сутності. Ринковий простір і конкуренція як форма вирішення суперечностей між суб'єктами підприємницької діяльності. Менеджмент і маркетинг в сучасному ринковому просторі. Інтелектуальні, психологічні, соціокультурні та освітні ресурси підприємництва.

Філософія релігії. Релігія як соціально-духовний феномен, її сутність, особливості, місце, значення і роль в історії людства та житті людини — предмет філософії релігії як галузі академічного релігіє­знавства. Історичні взаємовідносини філософії та релігії. Філософія релігії та філософія теології.

Теологічні концепції християнських конфесій і позаконфесійна філософсько-теологічна теорія. Історичні етапи становлення філософії релігії. Сучасна філософія релігії та її напрями, основні завдання та проблеми вивчення релігії.

Метафізика релігії, епістемологія релігії та праксеологія релігії як розділи філософії релігії. Критичний та апологетичний підходи до вирішення питань про сутність та істинність релігії. Демаркація понять „релігія" і „церква" як соціальних феноменів у контексті їх впливу на суспільні процеси сучасного світу.

Філософія глобалізму. Філософське осмислення глобалізму як соціальної реальності. Глобальна революція кінця XX - початку XXI століття як наслідок прискорення процесу формування глобальної спільності. Теоретичні підходи до оцінки процесу глобалізації. Глобалізація суспільних відносин і планетарної свідомості: сутність, основні домінанти, позитивні та негативні наслідки.

Соціально-політичний, соціально-економічний і соціокультурний ракурси глобалізації. Базові мегатенденції глобального цивілізаційного процесу (фрагментація світу, гомогенізація інфраструктур, гібридизація взаємовпливів, інтеграція ринків, а також поляризація, асиміляція, конвергенція та ізоляція в соціокультурній сфері).

Нова філософія глобалізації: поняття, концепції, підходи в тлумаченні сутності економічної, політичної і культурної глобалізації. Метакультури і конфлікт цивілізацій. Глобалізація і майбутнє планети: глобальні проблеми техногенної цивілізації та основні тенденції світового розвитку(прогностичні моделі майбутнього, „новий гуманізм" Римського клубу, перспективи традиційного суспільства тощо). Сутність опозиції „глобалізація-контрглобалізація".