Визначення собівартості ремонту

Собівартість - це сума всіх витрат на одиницю ремонту.

, (69)

де З - заробітна плата робітника;

М - вартість матеріалів;

Н – накладні (загальновиробничі) витрати.

 

Зарплата за ремонт одного апарата (вузла) при ПР-3 визначається за формулою:

 

, (70)

 

де Т_год - годинна тарифна ставка;

t_рем - час ремонту;

Т_пр - відрядний приробіток;

Т_прем – премія.

 

Відрядний приробіток приймаємо (15 %) і знаходимо за формулою:

 

, (71)

 

Премію (25 %) розраховую за формулою:

 

, (72)

 

 

Витрати на матеріали та запчастини розраховуємо виходячи з витрат на матеріали та запчастини для цеха в цілому.

Ця вартість на одиницю обсягу ремонту визначається по частковій участі цеху у витратах за матеріалами і запчастинами по формулі

 

М = С * У /100 (73)

 

де М - вартість матеріалів і запчастин для даного відділення по видам ремонту в гривнях;

У - відсоток участі відділення у витратах;

С - загальна орієнтована вартість матеріалів і запчастин на одиницю ремонту локомотиву або секції.

 

Відсоток участі цеха у витратах за матеріалами і запчастинами визначається по видам ремонту виходячи з пропорційного відношення працеємкості ремонту вузла до працеємкості ремонту локомотиву.

 

Накладні витрати становлять від 50 до 120 % від зарплатні:

 

(74)

При визначенні собівартості необхідно також врахувати, що 1% від суми усіх витрат йде в інноваційний фонд і 1,2% на утримання доріг по кожному виду ремонту.

4.5 Розрахунок і складання плану витрат дільниці (цеху)

Основною формою державного планування всього народного господарства і кожного підприємства окремо є виробничо-фінансовий план.

Виробничо-фінансовий план розробляється в основному методом техніко-економічних розрахунків на основі затверджених керівництвом залізниці прогресивних технічно-обумовлених норм робочих та матеріальних затрат. В кожному цеху та відділенні є свій виробничо-фінансовий план. Дільниця по ремонту має свій план, який приводять у вигляді таблиці.

Зміст, граф плану витрат:

Графа 1. Номера статей витрат по галузях господарства / з 1 по 328/ з 241 по 259-

основні витрати загальні для всіх галузей з 261 по 289 – загально-цехові витрати

Графа 2. Найменування статей витрат.

Графа 3. Програма ремонту вузлів у рік.

Графа 4. Облікова кількість виробничих робітників (зі штатної відомості).

Графа 5. Річний фонд заробітної плати виробничих робітників.

Графа 7. Вартість матеріалів і запчастин по видам ремонту.

Графа 11. Усього основних витрат.

Визначається складенням витрат на заробітну плату і витрат на матеріали

Графа 4. Стаття 261 Облікова кількість працівників цехового штату зі штатної

відомості.

Графа 5. Стаття 241. Додаткова зарплата на оплату відпусток врахована в графі 5 основних витрат тому що розрахунок фонду зарплати зроблений по спеціальному штату робітників.

Графа 6. Стаття 241. Відрахування на соціальне страхування у пенсійний фонд, фонд зайнятості та інші фонди.

Усього від річного фонду оплати праці - 0,375 %

Графа 10. Стаття 245. Витрати по техніці безпеки і виробничої санітарії плануються в розмірі 5% від зарплати виробничих робітників

Графа 8-10. Стаття 248. Обслуговування виробничих будинків і споруджень.

На цю статтю плануються витрати на опалення, освітлення, а також на воду для побутових і господарських потреб.

Графа 7. Стаття 249. Поточний ремонт виробничих будинків і споруджень.

Витрати по цій статті приймають у розмірі 4-4.5% від вартості будинку. Вартість 1м² будинку визначають по діючим тарифам.

Графа 7. Стаття 250. Амортизаційні відрахування на виробничі основні фонди.

Визначаються в залежності від вартості основних фондів і норм амортизації.

Норми відрахувань на повне відновлення будинків - 3%, обладнання 9%.

Вартість устаткування на 1м² визначають по діючим тарифам.

Вартість 1м² будинку визначають по діючим тарифам.

Графа 7. Стаття 254.Витрати зв'язані з роботою і змістом обладнання.

По цій статті плануються витрати на ремонт обладнання, інструмента й інвентарю, а також витрати на електроенергію, стиснене повітря, пару, воду і кисень для виробничих цілей.

Витрати на повітря складуть 0.57% від вартості обладнання.

Витрати на воду і т.п. складуть 0.4% від вартості обладнання.

Витрати по змісту інвентарю 17% від вартості обладнання.

Витрати на електроенергію для виробничих цілей залежать від потужності встановленого обладнання, тривалості його роботи та вартості одної квт/год електроенергії. Витрати на стиснене повітря, пару, воду і кисень для технологічних і виробничих потреб приймають врозмірі 1% від вартості матеріалів запчастин.

Графа 7. Стаття 259. Інші витрати.

Ці витрати містять у собі премію за рік, матеріальні заохочення, штрафи і т.п. і складають 100% від фонду заробітної плати виробничих працівників.

 

Складання штатного розкладу дільниці, відділення

Перш ніж приступити до виконання цього розділу, студенту слід розібратися у змісті наказу Укрзалізниці № 595-Ц від 21. 12. 2000 р., збірнику типових технічно обґрунтованих норм на слюсарні роботи при деповському ремонті, довідника

деповському ремонті, довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (залізничний транспорт і метрополітен), довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності.

Під час складання штатного розкладу дільниці, відділен­ня, студент застосовує знання та навички, отримані ним під час виконання курсового проекту з предмету «Економіка та планування виробництва». Практичні рекомендації під час розробки штатного розкладу студент може отримати у еконо­містів і нормувальників депо при проходженні переддипломної практики.

Штатний розклад складається для визначення планового контингенту робітників дільниці або відділення за професіями, кваліфі­каційними розрядами і посадами, фонду оплати праці по заданій ді­льниці або відділенню, та середньомісячної заробітної плати вироб­ничих робітників.

Штатний розклад складається на місяць по встановленій формі(таблиця10).

У графу 1 вноситься перелік професій виробничих робітників, допоміжних робітників та загальновиробничого персоналу дільниці, відділення.

Перелік професій виробничих робітників складається виходя­чи з технології робіт, що виконуються на спроектованій дільниці або відділенні.

Оскільки чисельність виробничих робітників планується вихо­дячи з трудомісткості одиниці ремонту по кожній професії, перелік професій виробничих робітників можна взяти з планової трудоміст­кості поточних ремонтів та технічного обслуговування тягового ру­хомого складу, яка розробляється у локомотивних депо.

Студенту за основу слід взяти перелік професій аналогічної діль­ниці або відділення у депо, де він проходив переддипломну практику.

Перелік професій допоміжних робітників студенту теж бажано взяти в депо під час проходження переддипломної практики.

Перелік професій загальновиробничого персоналу визначаєть­ся за Типовими штатами. Можна скористатися і штатним розкла­дом, розробленим у депо відповідно з нормативами, з урахуванням конкретних умов роботи депо.

У депо першого класу всі виробничі дільниці та відділення очо­люють старші майстри. Вони призначаються тоді, коли їм підлеглі два і більше майстри.

Посада майстра вводиться, коли йому підпорядковується від 17 до 35 робітників. На особливо складних і відповідальних роботах може бути встановлена посада майстра і при меншій чисельності ро­бітників.

Чисельність виробничих робітників розраховується відповід­но з трудомісткістю одиниці ремонту і його програмою.

Планову трудомісткість поточних ремонтів та технічного об­слуговування тягового рухомого складу студент може взяти в депо під час проходження переддипломної практики.

Якщо за розрахунками в бригаді працює більше 10 робітників, можна ввести посаду бригадира.

Чисельність допоміжних робітників розраховується по кількості об'єктів обслуговування і нормах на один об'єкт. Норми обслуго­вування слід взяти у локомотивному депо в період переддипломної практики.

Чисельність загальновиробничого персоналу встановлюється за Типовими штатами за нормативами чисельності інженерно-технічних робітників і службовців локомотивних депо, або за штатним розкладом депо, де студент проходив переддипломну практику.

За рівнем кваліфікації (за тарифними розрядами) чисельність робітників розподіляється відповідно до характеру робіт та середніх тарифних розрядів на дільниці або відділенні.

Середній тарифний розряд робіт на дільниці або відділенні вста­новлюється за типовими технічно обґрунтованими нормами на слюсарні роботи при деповському ремонті.

Середній тарифний розряд виробничих працівників не повинен перевищувати середнього розряду робіт на дільниці або відділенні.

Отримана розрахункова чисельність виробничих працівників розподіляється відповідно з тарифною сіткою по розрядах.

 

 

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

 

Графічна частина дипломного проекту виконується обсягом у чотири креслення.

 

Креслення 1 – План тягової території депо. Виконується на одному аркуші формату А1. специфікація до плану виконується на окремих листах формату А4 і підшивається до пояснювальної записки, або на основному листі креслення (при наявності місця)

Креслення 2 – План заданого цеху (відділення). Виконується на аркуші формату А1 де відображають план зада­ного цеху, дільниці чи відділення з розміщенням обладнання, підйомно-транспортних засобів і комунікацій. Специфікація до плану виконується на форматі А4 і підшивається до пояснювальної записки або на основному листі креслення (при наявності місця).

Креслення 3 – Виконується на форматі А1де відображаються карти технологічного процесу ремонту заданого вузла, агрегату чи апарата.

Креслення 4 – Індивідуальне завдання, погоджене з керівником проекту (креслення технологічного обладнання яке задіяне при ремонті, схеми

електричні, монтажні та інше). Креслення виконують на аркушах формату А1.

 

Перелік посилань

1. ДСТУ 2.106-98 ЕСКД. Текстові документи

2. Стандарт на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95).

3. Положення про планово-попереджувальну систему ремонту і технічного обслуговування тягового рухомого складу (електровозів, тепловозів, електро- та дизель-поїздів).

4. НПАОП 63.21-1.18-89 Правила з охорони праці при технічному обслуговуванні і поточному ремонту тягового рухомого складу.

5. Локомотивное хозяйство. Пособие по дипломному проектированию. Папченков С.И. - М.:Транспорт, 1988, 192с.

6. Міщенко В.О., Бескровна Л.В. «Обслуговування рухомого складу та спеціальної техніки залізничного транспорту» (Локомотиви).(Організація практич­ного навчання): Навчальний посібник. — Дніпропетровськ: ІМА- прес. — 2002. — 144 с.

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту зі спеціальності 5.07010501 “Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація тягового рухомого складу” розроблені викладачем Одеського технікуму залізничного транспорту

С.О. Лиховидовим.