Розробка технології ремонту

Технологічна карта ремонту заданого вузла чи агрегату розроб­ляється на основі Правил поточного ремонту та технічного обслугову­вання тягового рухомого складу та інструкцій по ремонту окремого обладнання.

За основу технологічної карти ремонту рекомендується взяти тех­нологічний процес ремонту заданого вузла чи агрегату, розроблений у локомотивному депо, де студент проходив переддипломну практику.

Нормативи часу на виконання окремих елементів трудової операції і норми часу на ремонт вузла в цілому беруться типові. Але можливе застосування і місцевих норм, розроблених у депо. Практичні рекомендації з цього питання студент може отримати у нормувальників депо, в якому проходив переддипломну практику.

Під час розробки технологічної карти ремонту студент застосовує знання та навички, набуті ним під час виконання курсового проекту з предмету «Технологія ремонту тягового рухомого складу».

Технологічна карта виконується за встановленою формою.

Вибирається спосіб ремонту вузла або деталі (на поточній лінії, по місцю ремонту, або безпосередньо на локомотиві). Обгрунтовується причина по якій вибрано саме цей спосіб ремонту.

Перерахувати всі операції що проводяться на кожному виді ремонту або технічного обслуговування даного вузла або деталі.

З’ясувати спосіб очистки вузла. Розробити технологію очистки. Описати обладнання що використовується для очистки.

При необхідності додаються ескізи способів очистки.

Встановлюється порядок розбирання вузла перед ремонтом. Обґрунтовується, чому прийнято саме цей порядок розбирання.

Описати способи перевірки деталей перед ремонтом. Встановити граничні розміри деталей. Розробити процес відновлення зношених, або пошкоджених деталей та вузла в цілому.

Порядок збирання вузла після ремонту. Перевірка зазорів, допусків та посадок після ремонту. Порядок випробування відремонтованого вузла. Допустимі норми відхилень розмірів та характеристик після ремонту.

Додаються ескізи замірів граничних розмірів та допусків.

2.5 Вибір необхідного основного і допоміжного обладнання та площі цеху (відділення)

 

Вибір обладнання, засобів механізації і підйомно-транспортних засобів здійснюється відповідно табелів основного підйомно - транспортного, верстатного і технологічного обладнання, стендів, пристосувань для поточного ремонту та технічного обслуговування локомотивів і моторвагонного рухомого складу.

Стандартне обладнання вибирається за стандартами із альбомів, каталогів, паспортів заводів-виробників.

Під час ремонту локомотивів значними є обсяги підйомно-транспортних операцій, тому їх механізація — це дуже важливе завдання.

Більша частина підйомно-транспортних операцій у депо ви­конується механізованими засобами: мостовими електричними кранами вантажопід'ємністю 30, 15,10,5 т; кран-балками мостовими або підвісними вантажопід'ємністю 5, 2, 1 т, консольними обертовими або монорельсовими кранами вантажопід'ємністю 1000, 500, 250 кг; візками двоосьовими електричними вантажо­під'ємністю від 6 до 15 т для передачі з дільниці ПР-3 у суміжні прольоти або відділення тягових електродвигунів, колісно-мотор­них блоків, силових трансформаторів та інших агрегатів і вуз­лів; електрокарами і електронавантажувачами вантажопід'ємні­стю 1 і 2 тонни; кантувачами тягових електродвигунів та елект­ричних машин; електропідйомниками скатоопускової канави.

Механізовані ремонтні позиції обладнуються електрифіковани­ми домкратами, місцевими крановими засобами і пристосуваннями для розбирання і збирання вузлів.

У додатку 17…..17.6 приведено перелік основного підйомно-транспортного, верстатного і технологічного обладнання, стендів, пристосу­вань для поточного ремонту і технічного обслуговування тягового рухомого складу.

Перелік цього обладнання дається студентам для орієнтуван­ня. Обмежуватися ним не рекомендується, бо у локомотивних депо обладнання постійно удосконалюється, модернізується, заміняється новими типами, конструюється і впроваджується в роботу. Та­кож постійно йде процес комплектації ремонтних позицій, впрова­дження поточних ліній, для технічного оснащення яких використо­вується як стандартизоване, так і не стандартизоване обладнання. Тому на реальних дільницях і відділеннях перелік обладнання буде іншим.

У період проходження переддипломної практики студент по­винен докладно ознайомитися в депо з обладнанням, яке є у наяв­ності на дільниці чи у відділенні (за темою дипломної роботи). І із запропонованого переліку обладнання, а також з того, що є в депо, зробити вибір для дільниці або відділення, що проектуєть­ся.

Обсяг обладнання наданий для депо, які виконують ремонт ІІР-3 з річним пробігом для локомотивів 35 — 45 млн. лок-км, для електросекцій, 40 — 50 млн. секц-км.

Вибране обладнання слід звести у таблицю, аналогічну додатку 17.

Визначення розмірів заданого цеху(дільниці, відділення)

Локомотивні споруди являють собою закриті приміщення, кот­рі призначені для поточного ремонту, технічного обслуговування і відстою тягового рухомого складу.

Зараз велике розповсюдження отримали споруди ступінчасто­го типу з наскрізними коліями. Секції споруд таких депо будуються із заходженням одна за другу на 6 — 12 метрів для забезпечення зру­чних внутрішніх проходів і проїздів транспортних засобів. У депо, які будуються заново, кожна секція має три колії для одного виду технічного обслуговування або поточного ремонту.

В основу норм габаритних розмірів нових дільниць та відді­лень, які рекомендуються, закладено умови Державних будівельних норм ДБН 25-20-2001 р. Відповідно з цими вимогами крок будівель­них колон дорівнює 6 метрам, ширина прольоту — 24 і 30 метрів.

Під час визначення габаритних розмірів дільниць та відділень враховується встановлення необхідного обладнання, а також ство­рення проходів та проїздів у відповідності з потребами техніки без­пеки.

У дільниці розташовують обладнання та підйомно-транспортні засоби, які забезпечують виконання всіх робіт, що передбачені Правилами ремонту і типовою технологією.

Під час розташуванні обладнання необхідно враховувати:

- рух ремонтуємих вузлів та деталей повинен бути рівномірним;

- ділянки з брудною роботою не повинні знаходитись біля ділянок з чистою роботою;

- робітники однієї ділянки не повинні заважати робітникам іншої;

- відстань між столами та стендами повинна бути достатньою для нормальної роботи з необхідним освітленням;

- забезпечення вимог охорони праці та техніки безпеки.

Приклад переліку основного обладнання електроапаратного цеху локомотивного депо зведено в таблицю 13.

Таблиця 13 - Перелік основного обладнання електроапаратного цеху електровозного депо

 

Найменування обладнання	Кількість	Площа, м2
Кран мостовий 2 т Консольно-поворотний кран Р-114В; 0,25т Консольно-поворотний стоячий кран 0,25 т Настільний токарний верстат 16 Свердлильний верстат 2М112 Стенд для випробування та регулювання апаратів А 68.001 Стенд для випробування електричної міцності ізоляції апаратури А 299 1 Стенд для перевірки роботи апаратури А 68.08 Вібраційний стіл для випробування швидкодіючих вимикачів 20-2126 1 Стенд для перевірки реле обертів ТУ32.ЦТ444-72 Пристосування для випробувань контакторів БК Шафа для просушування і промаслення деталей А 298.02; 1,5 кВт Пристрій для регулювання захисної апаратури 1247 Міст постійного струму Р 316 Мегаометр М ПОЇМ на 500 В Мегаометр МС-05 на 2500 В Верстак двомісний А 363 Стелаж універсальний А 371 Шафа для обдування апаратури А 808.01 Шафа для фарбування апаратури А 81 1.01		7,80 1,60 3,60 1,20 1,6 3,24 6,52     1,8 2,8 1,12 5,20

 

Перелік основного обладнаннястудент може взяти, використовуючи методику, викладену в Л. [5].(Папченков С.И.), або на основі додатку 17…17.6.

Враховуючи, що споруди депо зводяться за типовими проекта­ми, розробленими з урахуванням уніфікації основних розмірів депо для всіх типів тягового рухомого складу, рекомендується приймати довжину дільниць за нормами.

Визначення площі проводиться на основі технологічного процесу ремонту, кількості обраного обладнання, використання норм площі під кожен вид обладнання приведені в додатках 12, 13.

Слід пам'ятати, що приміщення відділень прилягають до осно­вних дільниць, які побудовані з типових конструкцій. І одна з вимог будівельних норм така, що крок будівельних колон дорівнює 6 м. Отже, розміри сторони приміщення, що прилягає до дільниці, пови­нні бути кратними 6. Наприклад:

Площа відділення S = 970 м². Приймаються розміри відділення: Довжина в = 36 м (кратна 6), а ширина треба знайти за формулою:

 

а = ,

де а – ширина відділення;

в – довжина відділення.

 

3 Охорона праці та навколишнього середовища

3.1 Виробничі фактори та характеристика умов роботи працівників заданої дільниці (цеху)

Встановлюють загрозливі та шкідливі фактори що впливають на ремонтний персонал. Визначають заходи техніки безпеки при виконанні ремонтних робіт та випробувань.

Рівні шуму у виробничих приміщеннях і на території депо не повинні перевищувати норм, установлених ДСТ 12.1.003—83. Рівень вібрації виробничого устаткування й інструмента не повинний перевищувати норм, установлених стандартом.

Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря в робочій зоні при усіх видах поточного ремонту і технічного обслуговування ТРС повинні бути у відповідності з ДСТ 12.1.005—76. Системи опалення, теплозахисту і повітряно-теплові завіси повинні забезпечити температуру повітря в приміщеннях на постійних місцях на час відкривання воріт не нижче 12 °С с відновленням до нормальної протягом 10 хв.

У холодний і перехідний періоди року в усі приміщення, обладнані місцевою вентиляцією, повинне подаватися підігріте повітря.

Опалення виробничих ділянок повинно проводитись повітряно-опалювальними агрегатами в сполученні з нагрівальними приладами, теплоносієм для яких повинна бути пара високого тиску перегріта вода з температурою не більш 150°С.

3.2 Заходи по забезпеченню безпеки робіт заданої дільниці (цеху)

 

Проектуючи відділення, дипломник повинний керуватися вимогами ОСТ 32.20—83 «Технічне обслуговування і поточний ремонт електровозів, тепловозів і моторвагонного рухомого складу. Загальні вимоги безпеки» і ДСТ 12.3.002—75 «Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки».

Поряд з вимогами зазначених стандартів при виконанні робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту тягового рухомого складу (ТРС) повинні дотримуватися інші стандарти системи стандартів безпеки праці (ССБП) і нормативно-технічні документи, докладний перелік яких приведений у довідковому додатку ОСТ 32.20—83.

Стосовно до ділянки (відділення), що розробляється в роботі, потрібно пояснити основні заходи для охорони праці, указати технічні засоби для їх забезпечення; особливо варто розглянути заходи безпеки при роботі з вантажопідйомними механізмами, електроустановками, пристроями, що знаходяться під тиском, і т.п.

Технологічне устаткування, що може служити джерелом небезпеки для працюючих повинно бути огороджено, а також повинно бути пофарбовано в сигнальні кольори відповідно до ДСТ 12.4.026—76 «Кольори сигнальні і знаки безпеки».

Пристрій повинен відповідати нормам експлуатації електричних установок ДСТ 12.1.019—79, «Електробезпечність. Загальні вимоги», Правилам пристрою електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

Вантажопідйомні механізми, знімні вантажозахватні пристрої (стропи, траверси, захоплення) повинні експлуатуватися і випробуватися відповідно до ДСТ 12.3.009—76, «Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки».

Домкрати для підйому локомотивів повинні випробуватися на статичне навантаження 1 раз у 3 роки.

Компресорні установки і повітропроводи повинні. експлуатуватися і випробуватися відповідно до ДСТ 12.2.016—81 «Устаткування компресорне. Загальні вимоги безпеки».

Повітрозбірники, баки, балони й інші судини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватися і випробуватися відповідно до діючого Правилами пристрою і безпеки експлуатації судин, що працюють під тиском.

Верстати для продорожки колекторів якорів повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. Продувні камери для продувки електричних машин повинні бути обладнаними місцевими відсмоктувачами повітря.

Електроінструмент і переносні електричні світильники повинні міститися відповідно до ДСТ 12.2.013—75 «Машини ручні електричні. Загальні вимоги безпеки».