Історія розвитку та виникнення етикету

Зміст

Вступ……………………………………………………………..3

Введення………………………………………………………….4

Історія розвитку та виникнення етикету………………………5

Розділ 1.Ділова етика……………………………………………..

1. 1. Правила етикету…………………………………..

Розділ 2. Норми мовного спілкування………………………..

2. 1 «Ти» чи «Ви»?........................................................

2. 2. Які правила найчастіше порушують?..................

2. 3. Поради щодо спілкування……………………….

Висновки………………………………………………………..

Список використаної літератури…………………………………

 

 

Вступ

Подальша розбудова Української держави тісно пов’язана з розвитком національної культури, яка є вагомим чинником встановлення в країні громадянського суспільства на демократичних, соціальних і правових засадах. Питання мовленнєвої культури, пов’язане із набуттям навичок правильно розмовляти й писати, точно висловлювати свою думку, активно використовувати мовні знання та грамотно їх застосовувати.

У структурі лінгвістичних наук особливе місце посідає культура мовлення, мовленнєвий і комунікаційний етикет. Культура поведінки і мовленнєва культура становлять одне ціле і виявляються через стандартні формули етикету. Культура поведінки об’єднує внутрішню культуру людини та зовнішні прояви цієї культури: правила спілкування з людьми і поведінки в офіційній сфері спілкування, культура побуту та побудови спілкування.

У нашому суспільстві багато людей з іронією ставляться до етикетних норм поведінки, ігнорують правила мовленнєвої культури, етикету, проявляють очевидну аморальність: дозволяють розмовляти з незнайомими людьми на “ти”, у спілкуванні допускають сленги, жаргони, вважаючи, що поводяться розкуто, невимушено, але при цьому виникає мовна девіація (лат. deviation – відхилення. De – від, via – дорога).

У кожної людини є хиби у спілкуванні, порушення стандартів, але кожен повинен намагатися уникати мовленнєвих помилок, відшліфовувати рідну мову, яка є засобом розумового зростання особистості. “Чим багатша мовна особистість, тим яскравішими є засоби інтелектуального самовираження”.

У спілкуванні потрібно застосовувати правила етики та естетики, тому що саме органічне поєднання добра і краси у комунікативній взаємодії породжує мистецтво спілкування. Для того щоб бути успішним у цьому мистецтві, потрібно зумінням застосовувати його у щоденній мовній практиці, а саме, зацікавити людей при розмові, навчитись критикувати, не образивши людину, бути приємним співрозмовником, правильно володіти голосом при спілкуванні, вивчати і застосовувати на практиці чудесну науку “риторика”.

На поведінку людей не менше впливає й “антиетикет” – вульгаризми, лайки, прокльони тощо, які ображають, принижують, бажають зла. Якби таких антиетикетних одиниць не існувало в мові, то, напевно, їх не було б і в свідомості мовців.

Дуже прикро, що багатьом сучасним українцям притаманна звичка лихословити. Деякі вважають, що лихослів’я, брудна лайка допомагають зняти стрес,психічне навантаження. Але саме така “мова” має антигромадський характер, вона “забруднює” наше суспільство, має негативний вплив та аж ніяк не відповідає традиціям українського народу, його ментальності.

Кожна сучасна людина повинна дбати про свою мовленнєву культуру в будь-яких ситуаціях. Відомий оратор Сократ сказав такі мудрі слова: “Усе, про що маєш ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджає й саму думку.

 

Введення

Ніщо не обходиться нам так

Дешево і не цінується так дорого

Як ввічливість».

Сервантес.

 

Історія розвитку та виникнення етикету

Етикет — явище історичне. Правила поведінки людей змінювалися із змінами умов життя речовини, конкретного соціального середовища. Етикет виник в період зародження абсолютних монархій. Дотримуватися певних правил поведінки, церемоніалу було необхідно для звеличення царствених персон: імператорів, королів, царів, князів, принців, герцогів і т.п. для закріплення ієрархії усередині самого класового суспільства. Від знання етикету, виконання його правил часто залежала не тільки кар'єра, але і життя людини. Так було в Давньому Єгипті, Китаї, Римі, Золотій Орді. Порушення етикету приводило до ворожнечі між племенами, народами і навіть до воєн.

Етикет завжди виконував і виконує певні функції. Наприклад, розділення по чинах, станах, знатності роду, званнях, майновому положенні. Особливо строго дотримувалися і дотримуються правила етикету в країнах Дальнього і Ближнього Сходу.

В Росії на початку XVIII в. став посилено упроваджуватися західний етикет. На російський грунт переносилися одяг, манера і зовнішні форми поведінки. За дотриманням цих правил боярами і дворянським станом (особливо в столичних містах) постійно і настирливо, деколи жорстоко, стежив сам цар Петро І. За їх порушення строго карали. Надалі, в царювання Єлизавети і Катерини II, відбиралися ті правила етикету, які відповідали вимогам і особливостям національної культури Росії. Росія як євразійська країна багато в чому сполучала протилежності Європи і Азії. А цих протилежностей було багато не тільки в XVIII в., але їх багато і зараз. Р. Киплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір — чорний, а в Китаї — білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізнялися.

Англію і Францію називають звичайно: "класичними країнами етикету". Однак, батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна.Брутальність удач, неуцтво, поклоніння грубій силі і т.п. у XV сторіччі присутні в обох країнах.Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити,одна лише Італія того часу є винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства яке починається вже в XІ столітті. Людина переходила від феодальних удач до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніш ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з іншими народами Європи, то відразу ж упадає в око більш високий ступінь освіченості, багатства, здатності прикрашати своє життя. А в цей же час,Англія, закінчивши одну війну потрапляє в іншу, залишаючись до середини XVІ століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене,панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою.Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг, крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть гребували ними і вважали усіх вчених найнікчемнішими з людей.
Коротше кажучи, у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях, а феодальні порядки трималися ще в повній силі, Італія була країною нової культури.Ця країна і заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.

Розділ 1

Ділова етика

Спілкування – складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами спільної діяльності і включаючи обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

По характеру і змісту спілкування буває формальне (ділове) і неформальне (світське, буденне, побутове).

Ділове спілкування – це процес взаємозв'язку і взаємодії, в якій відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що припускає досягнення певного результату, рішення конкретної проблеми або реалізацію певної мети.

В цілому ділове спілкування відрізняється від буденного (неформального) тим, що в його процесі ставляться ціль і конкретні задачі, які вимагають свого рішення. В діловому спілкуванні ми не можемо припинити взаємодію з партнером (принаймні, без втрат для обох сторін). В звичайному дружньому спілкуванні частіше всього не ставляться конкретні задачі, не переслідується певна мета. Таке спілкування можна припинити (за бажанням учасників) у будь-який момент.

Ділове спілкування можна умовно розділити на пряме (безпосередній контакт) і непряме (коли між партнерами існує просторово-часова дистанція).

Пряме ділове спілкування володіє більшою результативністю, силою емоційної дії і навіювання, чим непряме, в ньому безпосередньо діють соціально-психологічні механізми.

Мова здатна точно і неупереджено фіксувати інтелектуальні міркування людини, служити засобом передачі однозначно трактованих повідомлень. Саме тому мова успішно використовується для закріплення і передачі різного роду наукових ідей, а також координації спільної діяльності, для осмислення душевних переживань людини, його взаємин з людьми.

Невербальні засоби спілкування частіше всього використовуються для встановлення емоційного контакту із співбесідником і підтримки його в процесі бесіди, для фіксації того, наскільки добре людина володіє собою, а також для отримання інформації про те, що люди насправді думають об інших.

Ділове спілкування реалізується в різних формах:

ділова бесіда

ділові переговори

ділові наради

публічні виступи.

Практика ділових відносин показує, що в рішенні проблем, пов'язаних з між особовим контактом, багато що залежить від того, як партнери (співбесідники) уміють налагоджувати контакт один з одним. При всьому різноманітті форм ділового спілкування ділова бесіда є найбільш поширеною і частіше всього вживаній.

 

Під діловою бесідою розуміють мовне спілкування між співбесідниками, які мають необхідні повноваження від своїх організацій і фірм для встановлення ділових відносин, дозволу ділових проблем або вироблення конструктивного підходу до їх рішення.

Ділова бесіда виконує ряд найважливіших функцій: взаємне спілкування працівників з однієї ділової сфери; сумісний пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей і задумів; контроль і координування вже початих ділових заходів; підтримка ділових контактів; стимулювання ділової активності.

Основними етапами ділової бесіди є:

початок бесіди;

інформування партнерів;

аргументування положень, що висуваються;

ухвалення рішень;

завершення бесіди.

 

1. 1 Правила етикету

У сучасному бізнесі дотримання правил етикету відіграє важливу роль. Їх неприпустимо порушувати, так як і в комерційній діяльності неприпустимо не звертати уваги на економічні показники і основні положення підприємництва. Дотримання правил ділового етикету відображає ваш професіоналізм і серйозний підхід до справи, а їх недотримання свідчить про те, що з вами краще справи не мати. Етикет є однією зі складових вашого ділового образу і досвідчені ділові партнери звертають увагу також і на цей аспект вашої поведінки. Розглянемо основні правила ділового етикету:

Перше правило етикету - будьте пунктуальні
Дуже важливо в бізнесі правильно організувати і розрахувати час. Планування і пунктуальне виконання всіх запланованих справ є ключем до успіху. Запізнення є некоректним стосовно людини, яка вас чекає. І навіть найщиріші вибачення і запевнення про неможливість прийти вчасно неспроможні повністю загладити провину, оскільки навіть на рівні підсвідомості залишиться певний неприємний осад, що буде означати кілька негативний звернення по відношенню до вас.

Друге правило етикету - не говоріть зайвого іншим
У кожного мільйонера є певні секрети для досягнення успіху, але ні один не розповість їх вам. Не варто говорити про справи у власному бізнесі, оскільки іноді навіть найменший натяк може вплинути на діяльність конкурента.

Третє правило етикету - не будьте егоїстом
Не можна успішно вести справи, не враховуючи думок та інтересів партнерів, клієнтів, покупців. Часто саме егоїзм перешкоджає досягненню успіху. Дуже важливо терпимо ставитися до свого опонента чи партнера, навчитися вислухати і пояснити свою точку зору.

Четверте правило етикету - одягайтеся так, як заведено в суспільстві
Одяг є демонстрацією вашого смаку і статусу в суспільстві. Не варто легковажно ставитися до цього правила. Зовнішній вигляд є першим аспектом, на який звертає увагу чоловік і це одразу налаштовує його на відповідний лад.

П'яте правило етикету - стежте за чистотою мови
Все, що ви говорите і пишете, має бути викладене гарним мовою, правильно. Уміння спілкуватися, грамотно вести дискусію і переконувати опонента є дуже важливим для ведення переговорів. Стежте за своїм вимовою, дикцією та інтонацією. Ніколи не вживайте нецензурної лексики та образливих виразів. Однак не забувайте, що вміння слухати співрозмовника є не менш важливим аспектом спілкування.

 

Розділ 2

Норми мовного спілкування

2. 1 «Ти» чи «Ви»

Дуже часто доводиться стикатися з ситуацією, коли деякі люди старшого віку вважають, що можуть собі дозволити звертатися до всіх молодших на «ти». Не враховуючи при цьому багатьох і багатьох інших факторів. Мало того, останнім часом серед молоді поширюється переконання в тому, що " Ви " - це пережиток позаминулого століття, архаїзм, анахронізм і свідчення «послужності та ієрархічності». Не заглиблюючись у роздуми про ієрархічності будь-якого суспільства, спробуємо поглянути на проблему.

Звернення на «ти» зближує, стирає кордони у спілкуванні між людьми - зазначають деякі противники звернення на «Ви». Однак межі між людьми завжди були і будуть. Особисто мені дуже складно уявити людину, яка однаково вільно пускає всіх зустрічних у свій будинок. То невже пустити будь-якого і кожного своє життя - простіше?

Спірним залишається питання розподілу «ти» і «Ви» в Інтернеті. Так, багато хто вважає, що інтернет всіх зрівнює: всі - один соціальний шар і клас. Можливо, якась логіка в цьому є. Але от особисто мені дуже складно звернутися до незнайомої людини на «ти» навіть у віртуальному світі. Цікавий вихід знайшли на деяких форумах, коли при реєстрації необхідно вказати переважну форму звернення. Що дійсно істотно спрощує спілкування.

Отже, згідно з правилами сучасного етикету звернення "Ви" є обов'язковим у наступних випадках:

1. Незалежно від віку та соціального походження - в офіційній середовищі і при зверненні до малознайомого або ж незнайомого. При цьому, звернення на «Ви» до людини, що досягла 25 років, доповнюється ім'ям і по батькові; до тих же, кому від 15 до 25 - найчастіше тільки повною формою імені.
2. При спілкуванні з людиною, яку зустріли вперше.
3. У спілкуванні між товаришами по службі, у разі присутності при цьому сторонніх осіб.
4. Під час ділового спілкування в разі відсутності неформальних відносин між людьми.
5. До колегам під час конференції, симпозіуму, тощо, незалежно від форм спілкування з ними у неформальній обстановці.
6. При спілкуванні лікаря з пацієнтом, незалежно від обставин.
7. Журналістами під час інтерв'ю навіть з добре знайомими людьми.
8. При зверненні до учнів старшої та середньої школи, що підкреслює шанобливе ставлення і відзначає зрілість особистості.
9. По відношенню до людей старшого віку - разом з ім'ям і по батькові.
10. В офіційній обстановці навіть по відношенню до добре знайомої людини.

Звернення «ти» допустимо:
1. У сім'ї, що є свідченням близьких відносин. Хоча і сьогодні де-не-де зберігається традиція звернення до батьків на «Ви».
2. У неофіційній обстановці при зверненні до хорошого знайомого, колеги, друга, до дітей.
3. У школі при зверненні до дитини до 9 років.

Твердих правил, що регулюють перехід з «Ви» на «ти», немає, але практика спілкування виробила певні орієнтири. Так:
1. Не можна приймати одностороннє рішення про перехід на «ти», особливо стосовно залежного людини (наприклад,підлеглого), так як це може бути сприйнято як фамільярність.
2. Старший може запропонувати молодшому перейти на «ти», однак це жодною мірою не зобов'язує молодшого погодитися на такий перехід, незважаючи на вікову різницю.
3. Перехід на «ти» з людиною, з якою існує велика різниця увіці та соціальний стан, неприпустимий.
4. У відносинах між чоловіком і жінкою пропозицію проперехід на «ти» має виходити виключно від жінки. Це правило не так суворо дотримується при ділових відносинах.

2.2 Які правила найчастіше порушують?

Всі. Починаючи з невміння вести себе гідно. Людина повинна бути самим собою, однак не треба з кожного приводу показувати свою унікальність! Крім того, ми надто емоційність і нестриманість. Емоції виражати потрібно, але не переключати увагу партнера на фігури, що виписуються руками, а зосередити його увагу на змісті ваших слів і трохи на міміці. Ваше обличчя, очі висловлюють ваші думки, по них можна легко побачити і зрозуміти, чи дійсно ви слухаєте оратора і як реагуєте на його слова. Свого часу Конфуцій писав: «Немає більш приємну людину, ніж та людина, яка вміє вас вислухати. І особливо - запам'ятовує, як вас звуть». Так що якщо вас регулярно називають чужим ім'ям або плутають з кимось - це вірний знак того, що ви не уявляєте для людини істинного інтересу, не грає важливої ролі в його справах. Так само і ви в свою чергу можете навмисне натякнути на своє ставлення до людини, яку не боїтеся образити: досить три рази поспіль назвати його іншим ім'ям або по батькові, при цьому вибачившись і поправити, і він вже не буде відчувати себе впевнено. Бізнес не робиться безпосередньо, відкритим текстом. Світовий досвід показує, що в бізнесі, як в коханні: все можливо і все доступно, але все має бути пристойно і гідно.

Особливо обережними слід бути з жестами. У кожній країні однакові жести мають різне значення. Багато жести, що означають в Україні захоплення (як, наприклад, відставлений вгору великий палець кулака), за кордоном несуть негативне забарвлення. Жест, що передає зміст виразу «о'кей», іспанські чоловіки показують жінкам найдревнішої професії. І навпаки: покручівання вказівним пальцем біля скроні у нас вказує на те, що людина недалекий, тоді як у Данії це означає «при голові» - тямущий і кмітливий.

Людина влаштована таким чином, що її дратує надто емоційна жестикуляція і все, що незвично. Наприклад, Клінтон - лівша й під час розмови жестикулює лівою рукою, що незвично для праворуких. Протоколіст порадили йому тримати руку в кишені, не дивлячись на те, що, взагалі-то, це не вітається. Однак, якщо чоловік йде після переговорів і хоче показати пресі або товаришам по службі: «Домігся успіху!», То він кладе руку в кишеню і з посмішкою на обличчі ступає широким, розгонистим кроком.

2.3 Поради щодо спілкування

Поради щодо спілкування:

– говоріть так, щоб Ваша розмова була приємна кожному;

– будьте уважними, ввічливими та доброзичливими до співрозмовника;

– говоріть про те, що може бути цікавим і для інших;

– при спілкуванні беріть до уваги вік, стать, характер, настрій людини;

– вживайте слова ввічливості та доброзичливості: “будь ласка”, “прошу вибачити”, “дуже вдячний”, “дякую”, “не хвилюйтеся”, “на жаль”, “будьте ласкаві”, “щиро дякую”, “радий Вас бачити”;

– не виявляйте під час розмови поганого настрою;

– не розмовляйте без потреби дуже голосно;

– не перебивайте того, хто говорить, почекайте, поки він закінчить. При потребі попросіть вибачення;

– не встрявайте у розмову дорослих. Почекайте, поки вони звернуться до вас;

– не встрявайте у розмови незнайомих людей;

– не вживайте слів, значення яких не розумієте;

– не вживайте брутальних, лайливих, перекручених слів. Цим принижуєте себе і робите неприємне присутнім;

– не вживайте без потреби іншомовних слів, якщо їх можна замінити словами рідної мови;

– не говоріть про присутніх “він“ або “вона”, це неввічливо, називайте їх по імені;

– не відповідайте на запитання запитанням. Це образливо для співрозмовника;

– не повторюйте запитання. Якщо не зрозуміли чи недочули його, вибачтесь і попросіть повторити запитання;

– розмовляючи, не хапайте співрозмовника за рукав, не смикайте його за ґудзики, не ляскайте його по плечу: привертайте увагу словами, а не рухами;

– не смійтеся надто голосно;

– не смійтеся вдавано, якщо не смішно, не робіть здивований вигляд, якщо Ви не задоволені. Подивіться природно, бо все фальшиве справляє неприємне враження;

– коли хочете сказати комусь щось по секрету, не шепочіть це в присутності інших; вони можуть подумати, що Ви говорите щось погане про них. Перенесіть розмову на той час, коли будете вдвох;

– не зловживайте жестами. Старайтеся думки висловлювати словами;

– спілкуйтеся так, щоб співрозмовник відчував, що Ви ставитеся до нього доброзичливо і шанобливо.

 

Висновки

Як би там не було, кожен робить вибір для себе, орієнтується в спілкуванні самостійно, тим більше, що життєві ситуації бувають різноманітними, а на всі питання правила етикету відповідей не дають. І разом з тим слід пам'ятати, що етикет як елемент зовнішньої культури допомагає вирішувати в повсякденних ситуаціях безліч проблем, часто навіть припиняти їх до виникнення.

Отже, завжди потрібно пам’ятати про словесний бруд і оберігати нашу мову.

 

 

 

 

Література

Павлюк В. Комунікативний анти етикет в українському спілкуванні /

В. Павлюк. – Режим доступу до докум.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Api/2010_24/29.pdf

Шеломенцев В. Етикет і сучасна культура спілкування / В. Шеломенцев. –

Режим доступу до докум.: http://www.info-library.com.ua/books-book-170.html

Етика і етикет у спілкуванні. – Режим доступу до докум.: http://studentbank.ru/view.php?id=71146&p=0

Норми сучасної української мови у спілкуванні. – Режим доступу до докум.:

http://www.refine.org.ua/pageid-3865-1.html