Чоловічі статеві органи. Яєчко

До складу внутрішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculina interna) належать яєчка з над'яєчками, сім'явиносні та сім'явипорскувальні протоки з пухирчастими (сім'яними) залозами (сім'яними пухирцями), передміхурова залоза.

Яєчко (testis) (мал. 176, 177) — парна чоловіча статева залоза еліпсоподібної форми. Довжина 4 — 5 см, маса 15 — 30 г. Розташоване майже вертикально у калитці. В яєчку розрізняють: верхній та нижній кінці, присередню й бічну поверхні, передній і задній краї. До заднього краю яєчка прилягає над'яєчко (epididymis), який має головку, тіло й хвіст. Між над'яєчком і тілом яєчка спереду відкривається пазуха над'яєчка. На верхньому кінці, ближче до заднього краю яєчка, міститься привісок яєчка (appendix testis), що є залишком парамезонефральної протоки (див. нижче). Крім того, на тілі та хвості над'яєчка видно відхильні проточки (ductuli aberrantes) у вигляді невеликих відростків, які є рудиментами мезонефросу.

Яєчко вкрите щільною товстою білковою оболонкою (tun. albuginea), від якої відходять численні (близько 300) (див. мал. 177, 178) перегородочки яєчка (septula testis), що розходяться до задньо-присереднього краю яєчка, де, зливаючись одна з одною, утворюють середостіння яєчка (mediastinum testis). Перегородочки яєчка ділять його паренхіму на часточки (lobuli testis) (250 — 300 шт.). У кожній часточці розташовані 2 — 3 звивисті сім'яні трубочки (tubuli seminiferi contorti) з початковими сліпими кінцями. Вони йдуть до середостіння, де переходять у прямі сім'яні трубочки (tubuli seminiferi recti), причому в одну пряму трубочку впадають 2 — 3 звивисті трубочки. Прямі сім'яні трубочки вливаються в сітку яєчка (rete testis), розташовану в середостінні. З цієї сітки виходять 12—15 виносних проточків яєчка (ductuli efferentes testis), що становлять головку над'яєчка. Виносні проточки звиваються, набуваючи при цьому форми конусів, і вливаються в протоку над'яєчка (ductus epididymidis), також надзвичайно звивисту, яка утворює тіло і хвіст над'яєчка. Чим ближче до хвоста над'яєчка, тим менше його протока звивається і, випрямившись, переходить у сім'явиносну протоку.

Кровопостачання: яєчкові артерії, які відходять від черевної частини аорти, і вени, з яких права впадає в нижню порожнисту вену, ліва — в ліву ниркову.

Лімфовідтік: до поперекових лімфатичних вузлів.

Іннервація: гілки черевного, ниркового, аортального і нижнього підчеревного сплетень.

Сім'явиносна протока (ductus deferens) (див. мал. 178) є безпосереднім продовженням протоки над'яєчка і має вигляд дуже щільної трубки близько 40 см завдовжки і понад 2 мм завтовшки.

Стінка її складається із слизової, м'язової та адвентиційної оболонок. Від нижнього кінця кожного яєчка сім'явиносна протока піднімається у складі сім'яного канатика догори, входить у пахвинний канал і, вийшовши з його глибокого кільця, проходить спочатку по бічній, а потім по нижній стінці таза до серединної ділянки таза. Поблизу задньонижньої стінки сечового міхура сім'явиносна протока розширюється, утворюючи ампулу сім'явиносної протоки, і незабаром об'єднується з вивідною протокою пухирчастої залози.

Пухирчаста залоза (glandula vesiculosa) (сім'яний пухирець) (див. мал. 178) — парний орган, розташований позаду сечового міхура і передміхурової залози (легко пальпується через пряму кишку). Пухирчаста залоза овальної форми з ледь горбистою поверхнею до 5 см завдовжки і 2 см завширшки.

Стінка її, як і сім'явиносної протоки, складається із слизової, м'язової та адвентиційної оболонок.

Вивідна протока (ductus excretorius) впадає у сім'явиносну протоку, продовженням якої є сім'явипорскувальна протока (ductus ejaculatorius). Остання, близько 2 см завдовжки, проходить крізь передміхурову залозу і впадає в передміхурову частину сечівника.

Сім'яний канатик (funiculus spermaticus) (див. мал. 154, 176, 177) утворений структурами, які тягнуться за яєчком під час його опускання, тобто сім'явиносною протокою, судинами та нервами яєчка і сім'явиносної протоки, м'язом — підіймачем яєчка (ш. cremaster), залишком піхвового відростка очеревини та продовженням фасції живота — внутрішньою сім'яною фасцією. Сім'яний канатик, почавшись від верхнього кінця яєчка, піднімається догори і, проходячи через anulus inguinalis super facialis, лягає у пахвинний канал. Біля anulus inguinalis profundus складові сім'яного канатика розходяться: судини и нерви прямують догори, в поперекову ділянку, сім'явиносна протока спускається донизу і присередньо до передміхурової залози, а м'яз — підіймач яєчка, будучи частішою внутрішнього косого м'яза жи-вота, в цьому місці закінчується.

Передміхурова залоза (prostata) (див. мал. 154, 179) — непарний щільної консистенції м'язово-залозистий орган, розташований навколо початкової частини сечівника та кінцевих відділів сім'явипорскувальних проток. Формою і розмірами (довжина — 3 см, ширина — близько 4 см, товщина — 2 см) залоза нагадує плід каштана, її середня маса у дорослого чоловіка близько 20 г.

Статевий член (penis) (див. мал. 178, 179) — це орган циліндричної форми, що своїм коренем (radix penis) фіксується до тазових кісток, а його тіло (corpus penis) звисає донизу. В органі розрізняють головку (glans penis), спинку (dorsumpenis) та сечівникову (задню) поверхню (fades urethralis).

Чоловічий сечівник (urethra masculina) (див. мал. 179), 18 — 20 см завдовжки, ділиться на внутрішньостінкову (передпередміхурову) передміхурову, проміжну (перетинчасту) і губчасту частини.

Внутрішньостінкова (передпередміхурова) частина (pars intramuralis) починається від внутрішнього вічка сечівника до виходу із сечового міхура.

Калитка (scrotum) — шкірно-м'язовий утвір, що є вмістилищем для яєчок з над'яєчками та нижніми відділами сім'яних канатиків. По серединній лінії проходить шов калитки (raphe scroti), який продовжується в глибину калитки в сполучнотканинну перегородку {septum scroti). Стінка калитки складається з тонкої пігментованої шкіри з численними сальними залозами та м'ясистої оболонки (tun. dartos) — великої кількості різноспрямованих пучків гладкої м'язової тканини, розташованих переважно в глибокому шарі дерми. Під час скорочення м'язові пучки зморщують калитку

Гіпофіз та епіфіз

Гіпофіз (hypophisis) (пітуїтарна залоза, мозковий придаток) хребетних, зокрема людини, розвивається з двох джерел: випинання стінки глоткової кишені ротової бухти та лійки проміжного мозку. У людини гіпофіз (див. мал. 229, 230) є невеликим (10 х 15 х 5 мм, маса 0,3 — 0,7 г) овоїдної форми тілом рожевого кольору, розташованим у гіпофізарній ямці турецького сідла та зв'язаним з лійкою і сірим горбом за допомогою невеликої ніжки. У гіпофізі розрізняють дві частки: передню — залозистий гіпофіз, або аденогіпофіз (adenohypophysis) (походить з ектодерми ротової бухти) та задню — нейрогіпофіз (neurohypophysis) — нейроглійного походження. За структурними і функціональними особливостями в аденогіпофізі виділяють горбову, проміжну та дистальну частини.

Функція: Аденогіпофіз виробляє гормон, який регулює ріст і розвиток тіла (соматотропін), стимулює функції статевих залоз (гонадотропін), щитоподібної залози (тиротропін), кіркової речовини надниркових залоз та ін. Функція аденогіпофіза регулюється нейрогормонами проміжного мозку. Нейрогіпофіз виділяє гормони, що збільшують силу скорочення гладкої мускулатури (судин, матки тощо) та регулює водний обмін. Проміжна частина аденогіпофіза виділяє гормон меланотропін, який регулює колір шкіри.

Шишкоподібна залоза (glandula ріnealis), або шишкоподібне тіло (corpus ріпеаіе) (див. мал. 232) у філогенезі хребетних виникла з тім'яного органа зору, який у сучасних круглоротих ще зберіг окоподібну будову, а в безхвостих амфібій має вигляд підшкірного рудимента. У ссавців тім'яний орган зору перетворився на залозу внутрішньої секреції.

Шишкоподібна залоза людини — маленька (8 х 4-6 мм) сплюснута в краніокаудальному напрямку, темно-рожевого кольору, розташована на поздовжній борозні пластинки покриву середнього мозку і з'єднується з проміжним мозком через спайку повідків епіталамуса.

Функція. Гормони шишкоподібної залозрі гальмують розвиток і функцію статевих залоз. Видалення залози в молодих тварин або її природжені дефекти у дітей призводять до посиленого росту тіла і передчасного статевого дозрівання.