Сутність, мета і завдання аудиторської перевірки запасів

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

 

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

 

Аудит є обов»язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

 

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівниками структури, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адеж він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від лат. Ашііо – той,що вислуховує), тобто такого, що вислуховує звіти посадових осіб.

 

 

Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні – суду, арбітражу, які відстоювали справедливість.

 

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими, власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором [ 2].

 

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит – це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій.

 

Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємства різних форм власності. Аудит, крім того, що охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб»єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

 

За визначенням Роя Доджа, «аудит – це захоплюючий предмет, шкода тільки, що великий обсяг офіційних публікацій АРС» настільки його ускладнений. Аудитор не повинен бути детективом або зазделегіть бути упевненим, що щось неправильно. Він не відповідає за недбалість відповідального керівника, який передав йому інформацію за відсутністю підозрілих обставин».

 

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов»язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Розвиток аудиту в Україіні почався після прийняття Закону «РПро аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року. Відповідно до цього Закону, аудит – це перевірки публічної фінансової звітності, обліку первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб»єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству. Й установленим нормативам.

 

Мета аудиту – сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

 

Основними завданнями аудиту е:

 

- перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійсненні господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

 

-виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

 

-реальність визначення фінансових результатів;

 

-оцінка ефективності внутрішнього контролю;

 

-надання консультаційних послуг з питань обліку,аналізу,права,менеджменту,маркетингу,фінансів

 

Функції та завдання аудиту визначаються керівництвом або власником підприємства залежно від змісту і класифікації його діяльності, обсягів, показників, системи управління.

 

Одначе можна виділити ряд типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту і відмінних зовнішньому аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він проводиться, зокрема:

 

– зменшення ризиків у проведенні операцій,пов’язаних з ефективним використанням ресурсів;

 

- визначення стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх

моніторинг та розроблення рекомендацій щодо удосконалення цих систем;

 

- дослідження бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи

експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності;

 

- перевірку виконання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій і вказівок керівництва або власників;

 

- оцінку ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінку контрольних процедур у структурних підрозділах підприємства;

 

- перевірку наявності, стану і забезпечення збереження майна;

 

- роботу над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;

 

- оцінку використовуваного підприємством програмного забезпечення;

 

 

- спеціальні службові розслідування окремих випадків за завданням керівника;

 

- координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту;

 

- складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки;

 

- розроблення і подання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і пропозицій з підвищення ефективності управління.

 

Наповнення функцій проведення аудиту запасів кокретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту.

Метою перевірки звітності аудитором є висловлення своєї думки про достовірність цієї звітності та її подання відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.

 

Бухгалтерська або фінансова звітність – це відображення керівництвом підприємства фінансового стану і результатів діяльності фірми.

 

Ця звітність містить у собі зовнішні і внутрішні твердження керівництва, які стосуються активів, зобов’язань, господарських операцій і подій.

 

Отже, щоб досягти мети, що ставить перед собою аудит, спочатку необхідно визначитися, в достовірності яких саме тверджень аудитором потрібно пересвідчитися.

 

Розглянемо класифікацію тверджень менеджменту, якою керуються під час проведення аудиту одна із аудиторських фірм світу.

 

Згідно з концепцією цієї фірми, мета фінансового аудиту визначається на двох рівнях:

 

- мета фінансового аудиту для фінансової звітності в цілому;

- мета фінансового аудиту для кожного окремого компонента фінансової звітності.

 

Для фінансової звітності в цілому характерне твердження керівництва, яке можна охарактеризувати як достовірні поданні і відкритість.

 

Активи, зобов»язання і господарські операції фірми повинні правильно і постійно підсумовуватися, відноситися до відповідних статей бухгалтерської і фінансової звітності і повністю відображатися у фінансовій звітності.

 

Для компонентів фінансової звітності характерні такі твердження.

 

Достовірність. Згідно з цим твердженням, підприємство справді є власником вказаних у статтях фінансової звітності активів і має відповідні зобов»язання. Активи існують: господарські операції мали місце; господарські операції належним чином дозволені.

 

Підраховано й оцінено