Економічна сутність запасів, їх класифікація та оцінка

Запаси – це активи які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління персоналом.

 

Запаси визначаються активом за П (с) БО 9 при обов’язковому дотриманні умов:

 

- якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням запасів, тобто якщо сировина не буде використана у процесі виробництва, наприклад, внаслідок витрати необхідних якостей, їх слід вилучити зі складу активів і віднести до інших операційних витрат звітного періоду;

 

- якщо вартість запасів може бути достовірно визначена. Це означає, що така вартість не повинна мати суттєвих помилок і упередження.

 

Виходячи з правил визначення запасів активами, аудитору необхідно пам’ятати що, відповідно до 4.5 П (с) БО 9 запаси, які, імовірно, в майбутньому не принесе підприємству економічної вигоди, не можуть вважатися активами.

 

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

 

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковуються на рахунок класу 0

„ Позабалансові рахунки“.

 

Готова продукція, товари, виробничі запаси тощо, що відвантажені, до переходу покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на них, відображаються на окремих субрахунках відповідних рахунків обліку запасів.

 

Запаси в бухгалтерському обліку відображають у розрізі класифікаційних груп. Згідно з планом рахунків БО активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291.

 

Та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.12.99р. за № 882/4185, виділені такі рахунки для обліку запасів:

 

	Сировина і матеріали
	Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби
	Паливо
	Тара і тарні матеріали
	Будівельні матеріали
	Матеріали, придбані в переробку
	Запасні частини
	Матеріали с/г призначення
	Інші матеріали

 

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за отриманні та вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми фактичних витрат на їх виготовлення. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П (с) БО 9.

 

Формування первісної вартості запасів:

 

Витрати, які не входять до первісної вартості:

 

- понаднормові витрати і нестачі запасів;

- проценти за користування позики;

- витрати на збут;

- загальногосподарські витрати.

 

Витрати, з яких складається первісна вартість:

 

- придбані за плату (суми, що сплачуються згідно з договором; суми ввізного мита;

суми непрямих податків; затрати на заготівлю,транспортування запасів);

- виготовлені власними силами (собівартість їх виробництва);

- внесені до статутного капіталу (погоджена засновниками);

- одержані безоплатно(справедлива вартість);

- придбані в результаті обміну на подібні запаси (балансова вартість переданих запасів);

- придбані в результаті обміну за неподібні запаси (справедлива вартість переданих запасів).

 

Чиста вартість реалізації:

 

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася, або вони зіпсовані,застарілі, або іншим чином втратили первісно очікувану вигоду.

 

Чиста вартість реалізації – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію. Сума на яку первісна вартість перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених запасів списується на витрати звітного періоду із відображенням вказаної вартості на позабалансових рахунках. Вартість повністю втрачених запасів з п.27 П (с) БО одночасно відображається на позабалансовому рахунку „ Невідшкодовані недостачі і витрати від псування цінностей “. Після встановлення винних осіб, які відшкодували витрати, сума що підлягає відшкодуванню, входить до складу дебіторської заборгованості і в дохід звітного періоду.

 

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшуються, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення, строкується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.