Політика як соціальне явище

ПОЛІТОЛОГІЯ

Конспект лекцій для студентів

Харків

ХНМУ

УДК 32(042.3) Затверджено вченою радою ХНМУ.

ББК 66.0я7 Протокол № 11 від 21.12. 2011 р.

К78

Рецензенти: В.Я.Зимогляд – канд.філос.наук, доц.

(Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)

Т.В.Арзуманова – канд.істор.наук, доц.

(Харківський національний університет будівництва та архітектури)

Кравченко В. І., Робак І. Ю., Громов А. А.

К78 Політологія: конспект лекцій для студентів. – Харків: ХНМУ, 2012. – 143 с.

Посібник підготовлено у відповідності до програми курсу «Політологія». В ньому розкривається сутність та методологія предмета, коротка історія розвитку світової та української політичної думки, основні політичні категорії, процеси та явища, які становлять основу функціонування політичної системи. Особлива увага приділена проблемам політичного розвитку України. Вперше розглядається історія становлення та сучасні проблеми державної політики в галузі охорони здоров’я.

УДК 32(042.3)

ББК 66.0я7

Передмова

Сучасна концепція вищої освіти в Україні включила курс політології як обов’язковий (нормативний) для вивчення в усіх ВНЗ республіки. Дійсно, в умовах бурхливого розвитку політичних процесів, розпаду імперій, утворення і становлення нових країн, боротьби за політичний вплив і контроль над ними з боку великих країн і блоків не розумітися у політиці означає не розумітися у тому, що відбувається у світі, яке майбутнє чекає країну і світ у цілому, яка роль кожної людини, а надто ж еліти суспільства у всіх цих процесах.

Завданням вищої школи є не тільки підготовка фахівців у тій чи іншій галузі, а і формування широкого наукового світогляду молоді – майбутніх керівників, організаторів, політичних діячів, лідерів – тої частини суспільства, яка являє собою його еліту.

Зростає вплив політики на всі сфери життя суспільства і саме вона все більше залежить від усвідомлення суспільством політичних процесів і явищ не тільки на поверхневому, емоційному, а і на більш ґрунтовному теоретичному рівні. Людей вже не задовольняє ставлення «подобається – не подобається», у них виникає закономірне питання: «А як повинно бути?» Відповідь на нього дає вивчення даного курсу.

На формування певного політичного світогляду у майбутніх лікарів, на розуміння зв’язку політики і стану здоров’я людей, необхідності не тільки професійного, а і політичного підходу до охорони здоров’я у країні і світі спрямований курс політології у медичному університеті.

Безумовно, у такому стислому поданні, яким є конспект лекцій неможливо розкрити всю структуру, функції, принципи організації діяльності політичних систем, але основні поняття, роль, закономірності їх функціонування у посібнику викладено достатньо, щоб мати не тільки уявлення, але і змогу аналізу, оцінки, прогнозування політичних явищ і процесів, які відбуваються, визначити своє ставлення до них та шляхи і способи власної політичної участі.

Посібник складено таким чином, щоб студенти мали змогу не тільки підготуватись до семінарських занять, а і ознайомитись з темами та питаннями, винесеними на самостійне вивчення, що дозволить мати цільне уявлення про предмет.

Авторами при підготовці посібника використані вітчизняні та зарубіжні джерела, власні наукові роботи.

Зауваження та побажання щодо посібника із вдячністю будуть сприйняті авторами та використані при підготовці більш ґрунтовного видання.

Тема 1. Політологія як наука. Предмет і метод політології

План лекції

Політика як соціальне явище.

Предмет, метод та функції політології.

Політика як соціальне явище

Існує багато підходів до визначення сутності політики:

У Платона – це мистецтво, здатність жити в умовах поліса;

У М. Вебера політика – це прагнення до влади, її завоювання, утримання у різних соціальних колективах;

Д. Устон вважає, що політика – реалізований владою розподіл цінностей;

На думку П. Меркла політика у своїх найкращих проявах – це шляхетне прагнення до справедливості та розумного порядку, а у найгірших – це корислива жадоба влади, слави, багатства.

Все різноманіття визначень політики можна звести до трьох основних підходів:

1. Політика – це мистецтво управління державою, участь у справах держави, напрямки розвитку держави, визначення форм, завдань, змісту діяльності держави. Це – державницький підхід.

2. Політика – сукупність настанов, цілей, методів, якими керуються у внутрішніх справах суспільні класи, політичні партії та рухи, держава і їх практична діяльність, спрямована на досягнення мети. За цим визначенням політикою є, по-перше, не тільки діяльність держави, а і всіх інших суб’єктів, що займаються організацією управлінням суспільством. По-друге – політика включає дві складові: теоретичну і практичну. Цей підхід – комунікаційний. У витоках його – Аристотель.

3. Владний: Політика – особливий вид діяльності людей щодо завоювання і здійснення влади. М. Вебер: «Хто займається політикою, той прагне влади».

Який вірний? Кожен по-своєму. Є і багато інших. Але всі їх об’єднує те, що політика – це явище життя суспільства. Вона виникає у суспільстві, спрямована на організацію суспільства і захист у тій чи іншій мірі інтересів певних соціальних груп.

Звідси випливає два основоположні постулати

І – Політика як явище суспільного життя, як певний вид діяльності повинен включати дві складові – теоретичну і практичну.

ІІ – Політика своєю головною метою має певну організацію суспільства задля задоволення потреб й інтересів як суспільства в цілому, так і перш за все його панівної верстви.

Маючи все це на увазі сутність політики можна визначити так:

Політика – це специфічна теоретична і практична діяльність держави, влади, політичних партій, громадських рухів і організацій, окремих особистостей, спрямована на визначення напрямків і цілей розвитку суспільства, організації та управління суспільством з метою їх досягнення та задоволення потреб і інтересів як суспільства в цілому, так і його панівних верств.