Кримінальне право частина особлива 7 страница

40. Фіктивне підпр-во (ст.205). Об/с виражається у створенні або придбанні суб’. підприємницької д-сті (юр. осіб) з метою прикриття незаконної д-сті або здійсн. видів д-сті, щодо яких є заборона. Створення суб’. підприємницької д-сті (юр. особи) полягає в його держреєстрації. Дії винного мають зовні цілком законний вигляд: подаються документи на держреєстрацію, іноді і на ліцензування; з дотриманням необх. процедури приймається рішення про реєстрацію (та ліцензування). Однак ще до офіційного створення суб’. підприємницької д-сті (юр. особи) винний знає, що підпр-ство створюється ним для прикриття незаконної чи забороненої д-сті. Під придбанням суб’. підприємницької д-сті (юр. особи) слід розуміти отримання б.-я. способом права власності на цю юридичну особу як в цілому, так і на визначену його ч., що дозволить здійснювати контроль над ним, напр., шляхом купівлі контрольного пакету акцій в акціонерному товаристві, заміни власника або складу уч-ків правління, придбання одним або кількома уч-ками господарського товариства частки в його статутному фонді ін. уч-ків тощо. Створення або придбання фіктивної орг-ї, що не є суб’. підприємницької д-сті (релігійної, громадської тощо), не тягне відп-сті за ст.205. Під незаконною д-стю, про яку йдеться у ст.205 КК, слід розуміти будь-яку підприємницьку д-сть юр. особи, що не відповідає установчим документам. Заборонена д-сть - це д-сть, що прямо заборонена З. (напр., виробництво і збут нарк. засобів, зброї, радіоактивних мат-лів і вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо). Зл. вважається закінченим з моменту створення або придбання суб’. підприємницької д-сті (юр. особи) незалежно від того, чи досяг винний поставленої мети. Сб/с - прямий умисел, що поєднаний із спец. метою - прикриття незаконної або забороненої підприємницької д-сті. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. У ч.2 ст.205 встановлена відп-сть за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику мат-льну шкоду державі, банкові, кредитним установам, ін. юр. особам або гр-нам. Мат-льна шкода, яка заподіяна фіз/ом, вважається великою, якщо вона у двісті і > разів перевищує НМДГ, а мат-льна шкода, яка заподіяна державі або юр. особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і > разів перевищує НМДГ.

41. Протидія законній госп.й д-сті (ст.206). Об/с виражається у протиправній вимозі припинити займатися госп. д-стю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої м. заподіяти мат-льну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається госп. д-стю, поєднаній з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодженні чи знищенні їхнього майна за відсутності ознак вимагання. Протиправна вимога, як ознака об/с зл., являє собою викладену у рішучій формі пропозицію про припинення зайняття госп. д-стю або здійсн. ін. дії (безд-сті), зазначеної вище. Ця вимога має б. поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, або з погрозою пошкодж. чи знищення їхнього майна. Погроза насильством полягає у погрозі негайно чи у майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких йому осіб. Напр., це погроза нанесенням побоїв, катуванням, заподіянням тілесних ушкоджень, позб.м волі, ін. насильницькими діями. Якщо має місце погроза вбивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодж., дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.206. Зл. вважається закінченим з моменту пред'явлення певної вимоги, поєднаної із зазначеною у З. погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети. Сб/с - прямий умисел. Якщо особа вчиняє дії, зазначені в ст.206, з метою отримання майна від підприємця, права на його майно, або домагається здійсн. дій майн. х-ру, то такі дії слід кваліфікувати як вимагання. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. Ч.2 ст.206 встановлює відп-сть за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодж. чи знищенням майна. Насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, має місце, якщо заподіяні побої чи легке тілесне ушкодж. Пошкодж. чи знищення майна має місце у разі, якщо майно знищене чи вимагає серйозного ремонту. Ч.3 ст.206 передбачає відп-сть за протидію законній госп.й д-сті, вчинену організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднану з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таку, що заподіяла велику шкоду чи спричинила ін. тяжкі наслідки. Насильство, небезп. для життя чи здоров'я - це, напр., заподіяння середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодж. Мат-льна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і > разів перевищує НМДГ. До ін. тяжких наслідків можна віднести самогубство потерпілого, заподіяння великої мат. шкоди декільком особам.

42. Ухилення від повернення виручки у іноз. валюті (ст.207). Безпосер. об’. - сусп. відносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю. Предмет зл. - виручка в іноз. валюті, отримана від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або товари та ін. мат. цінності, отримані від цієї виручки. Виручка в іноз. валюті м.б. предметом цього зл. тільки тоді, коли вона знаходиться за кордоном і підлягає обов'язковому зарахуванню на рахунок уповноваженого банку У. Об/с зл. виражається в ухиленні від повернення з-за кордону у передбачені З. строки вищеназваного предмета зл. або в його приховуванні б.-я. способом. Ухилення від повернення з-за кордону валютної виручки - це зл-на безд-сть - невиконання Д. про повернення виручки в іноз. валюті отриманої за кордоном від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) і яка належить, відповідно до законодавства У., обов'язковому зарахуванню на рахунки уповноваженого банку У. Переказ виручки в іноз. валюті має б. зроблений в строки, вказані в контрактах, але, за вимогою загальних правил, не пізніше, ніж ч-з 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або ін. документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (ст.1 З. «Про порядок здійсн. розрахунків в іноз. валюті»). Відп-сть за ст.207 м. настати тільки в разі, якщо конкретна особа зобов'язана була повернути валютну виручку в У. і мала реальну можливість здійснити цю дію. Якщо ж в рез-ті неправом. дій іноз. партнера (напр., комерційного шахрайства) особа втратила ці кошти або не має доступу до них, то відп-сть за ухилення від повернення виручки в іноз. валюті викл-ся. Зл. вважається закінченим з моменту неповернення виручки в іноз. валюті або ін. мат. цінностей, одержаних від цієї виручки, у відповідний строк. Не вимагається, щоб мало місце приховання валютної виручки, досить самого факту неповернення виручки з-за кордону по закінченню встановленого строку. Приховання валютної виручки, ін. мат. цінностей, одержаних від цієї виручки - це невнесення до звітних документів відповідних відомостей. Зл. вважається закінченим з моменту самого факту приховання (не облік). Сб/с - прямий умисел. Сбт спец. - це служб. особа підпр-ства, установи чи орг-ї незалежно від форми власності, або особа, яка здійснює господарську д-сть без створення юр. особи, на яких покладено забезп. повернення з-за кордону валютної виручки або ін. мат. цінностей. У ч.2 ст.207 передбачена відп-сть за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах. Згідно з приміткою до ч.1 ст.207, великий розмір має місце, якщо виручка, товари або ін. мат. цінності в тисячу і > разів перевищують НМДГ (у перерахунку в валюту У. за офіційним курсом нацвалюти, визначеним Нац. банком У., на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноз. валюті з-за кордону). У ч.3 ст.207 встановлена відп-сть за ті самі дії, вчинені в особливо великих розмірах, тобто якщо ця виручка, товари або ін. мат. цінності у 3 тисячі і > разів перевищують НМДГ (у перерахунку у валюту У. за офіційним курсом нацвалюти, встановленим Нац. банком У., на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки у іноз. валюті з-за кордону).

43. Легалізація (відмивання) грошових коштів та ін. майна, здобутих зл-ним шляхом (ст.209). Ця ст.включена до КК відповідно до низки міжнар. угод, до яких приєдналася У.

Відмивання грошових коштів, здобутих зл-ним шляхом (від торгівлі зброєю, наркотиками, грального і порнобізнесу, ін. форм тіньового підпр-ва), не тільки порушує встановлений З. порядок підприємницької д-сті, але є й 1 з необх. передумов ф-ціонування організованої екон. зл-ності. Безпосер. об’. цього зл. є сусп. відносини у сфері підприємницької д-сті. Предмет зл. - грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо зл-ним шляхом. Грошові кошти - це готівка та безготівкові гроші у б.-я. нац. валюті, у тому числі в гривнях. До ін. майна відносяться цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будови, автотранспорт, сировина, мат-ли, товар, земельні ділянки тощо). Грошові кошти та інше майно є предметом легалізації за умови, що вони здобуті завідомо зл-ним шляхом. Об/с полягає у легалізації (відмиванні) грошових коштів та ін. майна, здобутих зл-ним шляхом. Легалізація означає надання грошам, що відмиваються, та майну офіційного х-ру, маскування їх зл-ного походження. Об/с зл. м. виражатися у вчиненні фінансових операцій та ін. угод з грошовими коштами та ін. майном, у використанні зазначених коштів для здійсн. підприємницької або ін. госп. д-сті, а також у створенні організованих груп в У. чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та ін. майна, здобутих завідомо зл-ним шляхом. Базельська заява про пр-пи від 12.12.1988 p.; Вепська конвенція ООН від 20.12.1988 p., що регламентує боротьбу з «відмиванням» грошей від наркобізнесу; Страсбурзька конвенція Ради Європи 1990 р. з цього самого питання; Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних зл-ним шляхом, прийнята також у Страсбурзі у 1990 р. державами-членами Ради Європи та ін. Фінансовими вважаються операції з руху капіталу; зарахування грошових коштів на рахунок підпр-ства, розосередження їх на внесках в різних банках, переведення в іншу валюту, придбання на зл-не здобуті гроші цінних паперів, переведення грошових коштів за кордон фіз. або юр. особам або на внески в банках з подальшим їх поверненням. Операції, за допомогою яких вчинюється легалізація, - це б.-я. операції, напр., купівля-продаж, застава, оренда, міна, дарування. Використання грошових коштів та ін. майна, здобутих зл-ним шляхом для підприємницької, банківської або ін. госп. д-сті має місце під прикриттям зак. або фіктивних операцій, оренди майна, придбання товарів або сировини, внесення їх до статутного капіталу б.-я. підпр-ства тощо. Створення організованих груп в У. чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та ін. майна, здобутих зл-ним шляхом, має місце у разі, якщо створені хоча б 2 такі групи. Зл. вважається закінченим з моменту вчинення б.-я. з вказаних дій, що створюють його об’. сторону. Сб/с - прямий умисел. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. У ч.2 ст.209 передбачена відп-сть за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

44. Порушення законодавства про бюджетну с-му У. (ст.210). Безпосер. об’. зл. - встановлений З. порядок використання бюджетних коштів. Предмет зл. - бюджетні кошти. Це кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування. Склад зл. матиме місце, якщо його предметом були бюджетні кошти у великих розмірах. Великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в тисячу і > разів перевищує НМДГ. При особливо великому розмірі, тобто сумі, що в 3 тисячі та > разів перевищує НМДГ, відп-сть настає за ч.2 ст.210. Об/с м. виражатися у використанні бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, в недотриманні вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів. Використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню - це, напр., фінансування за рахунок бюджету видатків, не передбачених бюджетом або фінансування 1 ст.видатків бюджету за рахунок ін.: виплата пенсій замість виплати зарплати, фінансування виробництва замість виплати зарплати; використання виділених для зарплати дотацій згодом на придбання обладнання тощо. Використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, м. здійснюватися, переду7, за рахунок додаткових, > установлені, надходжень до бюджету в рез-ті з>ння його прибуткової ч.Використання бюджетних коштів у розмірах, що перевищують встановлені, м. також вчинятися за рахунок використання бюджетних коштів, призначених для фінансування ін. видатків бюджету, тобто тут водночас матиме місце як використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, так і нецільове використання бюджетних коштів. Що стосується недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету. У разі, якщо за рез-тами звіту щодо виконання бюджету за певний період має місце недоотримання прибутків, органи виконавч.влади, до внесення відповідних змін до бюджету, зобов'язані пропорційно знижувати видатки бюджету за всіма його ст.за винятком захищених ст., обсяг яких не м.б. взагалі змінений, тому зменшення фінансування лише за окремими ст.видатків бюджету, непропорційне зниження видатків за всіма ст.видатків утворить об’. сторону цього зл. Недотримання вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів виражається у непропорційному фінансуванні визначених бюджетом ст.видатків: фінансування у повному обсязі 1 ст.з одночасним частковим фінансуванням або взагалі з нефінансуванням ін. ст.видатків, недодержання строків фінансування видатків, що призводить до заборгованості з виплати зарплати, пенсій тощо. Ці дії також утворять об’. сторону цього зл. Вчинення вказаних дій пов'язане з порушенням певних ст.Бюджетного кодексу У., ін. N-тивно-правових актів, що встановлюють порядок виконання бюджету. Зл. вважається закінченим з моменту вчинення хоча б 1 з вищезазначених дій. Сб/с - прямий умисел. Суб’. виступає служб. особа (уч-к бюджетного процесу), яка наділена правом здійснювати д-сть пов'язану з виконанням бюджету і розпорядженням бюджетними коштами: це і службові особи підпр-ств, установ та орг-й, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджету. У ч.2 ст.210 передбачена відп-сть за ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб.

45. Ухилення від сплати податків, зборів та ін. обов'язкових платежів (ст.212). Безпосер. об’. - сусп. відносини у сфері держрегулювання оподаткування і формування прибуткової ч.держбюджету. Предметом зл. є податки, збори, ін. обов'язкові платежі, що сплачуються як юр., так і фіз/оми. Відповідно до ст.2 З. «Про с-му оподаткування» в редакції від 18.02.1997 p., під податком, збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або держцільового фонду, який здійснюється платниками у порядку та на умовах, що визначаються З. про оподаткування. Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений у ст.13, 14 і 15 З. «Про с-му оподаткування» і є вичерпним. Ухилення від сплати ін. платежів ст.212 не охоплюється. Об/с полягає в ухиленні від сплати податків, зборів, ін. обов'язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи держцільових фондів коштів у значних розмірах (ч.1), у великих розмірах (ч.2) або в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212). Ухилення як ознака об/с цього зл. виражене в безд-сті (напр., неподання податкових декларацій і розрахунків, незважаючи на те, що таке подання є обов'язковим). Способи ухилення м.б. різними, напр., внесення до поданих податкових декларацій, розрахунків завідомо помилкових відомостей про доходи і видатки, приховання або заниження об’. оподаткування, просто відмова сплатити податок тощо. Спосіб ухилення від сплати податків на кваліф-ю зл. не впливає. Якщо він утворить самост.зл. (напр., фальсифікація документів), кваліф-я настає за сукупністю зл. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, ін. обов'язкових платежів, які в тисячу і > разів перевищують установлений законодавством НМДГ, під великим розміром - суми, які в 3 тисячі та > разів перевищують установлений законодавством НМДГ, а під особливо великим розміром - суми, які в 5 тисяч і > разів перевищують той самий мінімум (примітка до ст.212). Зл. вважається закінченим з моменту ненадходження зазначених сум до бюджету або цільового фонду. Сб/с - прямий умисел. Сбт - службові особи підпр-ства, установи, орг-ї незалежно від форми власності, на які покладені обов'язки щодо ведення і подання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і держцільових фондів, а також фіз/о, якщо вони мають ознаку платника податків, у тому числі ті, які займаються підприємницькою д-стю без створення юр. особи. У ч.2 ст.212 передбачена відп-сть за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи держцільових фондів коштів у великих розмірах. Ч.3 ст.212 передбачає відп-сть за діяння, передбачені ч.1 або 2 цієї ст., вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, ін. обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи держцільових фондів коштів в особливо великих розмірах. Ч.4 ст.212 встановлює, що від кр. відп-сті звільняється особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч.1 та 2 цієї ст., якщо вона до притягнення до кр. відп-сті сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

46. Порушення порядку здійсн. операцій з металобрухтом (ст.213). Ч.1 ст.213 встановлює відп-сть за здійсн. операцій з брухтом кольорових і чорних металів без держреєстрації або без спец. дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незак. пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, орг-ю незак. пунктів прийому, схову та збуту металобрухту. Безпосер. об’. - сусп. відносини у сфері госп. д-сті з металобрухтом. Ці відносини регулюються З. «Про металобрухт» від 5.05.1999 р. та ін. N-тивно-правовими актами. Предмет зл. - металобрухт, тобто непридатні для прямого використання вироби або ч.виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фіз. або морального зносу та містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки від виробництва та обробки чорних і кольорових металів і їх сплавів. Об’. сторону цього зл. х-ризують альтернативні дії: 1) здійсн. операцій з брухтом кольорових і чорних металів без держреєстрації або без спец. дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; 2) надання приміщень та споруд для розташування незак. пунктів прийому, схову та збуту металобрухту; 3) орг-я незак. пунктів прийому, схову та збуту металобрухту. Операції з металобрухтом - це збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту чорних і кольорових металів, а також металургійна переробка брухту кольорових металів. Збирання металобрухту - це д-сть фіз. або юр. осіб, пов'язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до тер-ї розташування спеціаліз. або спеціаліз. металургійних переробних підпр-ств та їх приймальних пунктів. Заготівля металобрухту - д-сть, пов'язана із збиранням, купівлею, транспортуванням, зберіганням та реалізацією металобрухту. Переробка металобрухту - д-сть, пов'язана із доведенням металобрухту (шляхом сортування, пресування, пакетування, дрібнення, різання тощо) до стану, який відповідає встановленим стандартам, N і правилам. Транспортування металобрухту - д-сть, пов'язана із переміщенням металобрухту від місць його утворення або зберігання до місць утилізації чи переробки. Реалізація металобрухту - це д-сть, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Металургійна переробка брухту кольорових металів - це переплавка металобрухту в металургійних агрегатах під час виготовлення кольорових металів і їх сплавів або з ін. метою. Здійсн. вказаних вище операцій без держреєстрації означає зайняття особою цими видами підприємницької д-сті без реєстрації як суб’. такої д-сті. Ліцензуванню підлягають заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів (ст.9 З. «Про ліцензування певних видів госп. д-сті» від 1 червня 2000 р.). Не підлягає ліцензуванню д-сть фіз/о, пов'язана зі збором і реалізацією побутового брухту чорних і кольорових металів, а також д-сть фіз/о - суб’. підприємницької д-сті та юр. осіб, пов'язана зі збором і реалізацією промислового брухту чорних і кольорових металів, що утворився внаслідок їх д-сті. Під незак. пунктами прийому, схову і збуту металобрухту слід розуміти пункти, на здійсн. операцій в яких особа не отримала ліцензії. Тільки спеціаліз. металургійні переробні підпр-ства (визначені в ст.1 З. «Про металобрухт»), які отримали ліцензію на здійсн. операцій з металобрухтом, мають право відкривати приймальні пункти і тільки за адресами, вказаними в ліцензії. Орг-я незак. пунктів прийому, схову та збуту металобрухту - це сукупність дій з їх створення (підшукування приміщень, транспортних та фінансових засобів, співуч-ків; розробка плану ф-ціонування пункту, конспіративних заходів; об'єднання або узгодження дій співуч-ків тощо). Склад цього зл. формальний. Зл. вважається закінченим з моменту здійсн. б.-я. з дій, передбачених ст.213. Орг-я незак. пунктів прийому, схову та збуту металобрухту закінчена з моменту, коли такий пункт був створений. Суб’. сторону х-ризує прямий умисел. Мотив і мета м.б. різними. Суб’. м.б. б.-я. особа, яка досягла 16р.. У ч.2 ст.213 встановлена відп-сть за дії, передбачені ч.1 цієї ст., якщо вони вчинені особою, раніше судимою за цей зл.

47. Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222). Безпосер. об’. - сусп. відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг. Предмет зл. - неправдива інформ-я, що має значення для отримання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (напр., спотворені дані про розмір доходів або кількість працюючих на підпр-стві інвалідів). Об/с полягає у наданні завідомо неправдивої інформ-ї органам держвлади, органам влади АРК чи органам м/с, банкам або ін. кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак зл. проти власності. Надання такої інформ-ї спрямоване на введення їх в оману для одержання відповідних фінансових ресурсів або пільг щодо податків. Завідомість означає усвідомлення особою того, що нею надається неправдива інформ-я. Субсидія - це фінансова допомога, що надається за умови безповоротності і цільового призначення для стимулювання певної д-сті. Субвенція - це фінансова допомога, яка надається для цільової реалізації конкр. програм, проектів і підлягає поверненню у разі нецільового використання. Дотація - це надання суб’.м госп. д-сті бюджетних коштів за умови їх безповоротності, для покриття виробничих витрат, з>ння обсягів виробництва, реалізації та підвищення якості продукції тощо. Кредит - це грошова чи товарна позика, що надається кредитором позичальнику за умови повернення у певний строк і, як правило, зі сплатою%. Пільги щодо податків - це повне або часткове звільнення від сплати всіх або окремих податків. Зл. вважається закінченим з моменту надання завідомо неправдивої інформ-ї. Сб/с - прямий умисел, що поєднаний з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Якщо у момент надання неправдивої інформ-ї особа мала за мету безвідплатне звернення майна на свою або ін. осіб користь (напр., отримати кредит і не повертати його), вчинене кваліф-ся за ст.15 і 190 як замах на шахрайство, тобто як зл. проти власності. Сбт - гр-н-підприємець або засновник чи власник суб’. госп. д-сті, а також служб. особа суб’. госп. д-сті. У ч.2 ст.222 передбачена відп-сть за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої мат. шкоди, тобто такої, що у п'ятсот і > разів перевищує НМДГ.

48. Обман покупців та замовників (ст.225). Об/с включає 3 ознаки: 1) діяння - обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг; 2) наслідок - мат-льна шкода гр-нові в сумі, що, згідно з приміткою до ст.225, перевищує 3 неоподатковувані мінімуми доходів гр-н; 3) причинний зв'язок між діянням та наслідком. Способи обману покупців та замовників м.б. різними: обмірювання, обваження, обраховування, продаж фальсифікованих товарів або неповного комплекту товарів, передача одного предмета під виглядом ін., завищення об'єму виконаних робіт або кількості витраченої сировини, стягування плати за послуги, що надаються безкоштовно тощо. Для кваліф-ї цього зл. не має значення місце його вчинення. Покупцями і замовниками в значенні ст.225 виступають тільки окремі гр-ни. Обман представників підпр-ств, установ або орг-й кваліф-ся як шахрайство (ст.190). Зл. вважається закінченим з моменту спричинення мат. шкоди покупцеві або замовникові. Сб/с - прямий умисел. Мотив і мета м.б. різними. Суб’. м.б. б.-я. особа, що реалізовує товари або робить послуги від імені зареєстрованого суб’. господарювання. Останнім визнається як юр. особа незалежно від її орг-правової форми та форми власності, так і фіз/о - сбт підприємницької д-сті. Обман гр-н при здійсн. незареєстрованої підприємницької д-сті, а також в ін. випадках, коли він вчинюється при реалізації товару або наданні послуг не від імені зареєстрованого суб’. господарювання, кваліф-ся як шахрайство (ст.190). У ч.2 ст.225 встановлена відп-сть особи, раніше судимої за обман покупців чи замовників.

49. Випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст.227). Основним безпосер. об’. цього зл. є сусп. відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції. Додатковим безпосер. об’. є життя і здоров'я споживача. Згідно з З. «Про захист прав споживачів» від 15.12.1993 р., під споживачем слід розуміти гр-на, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Предметом зл. виступають недоброякісна або некомплектна продукція чи товари. Недоброякісною визнається продукція, яка не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам. Недоброякісну продукцію або взагалі не можна використовувати за призначенням, або можна, але після істотної переробки. Окремі незначні відхилення від стандартів або технічних умов внаслідок малозначності таких порушень кр. відп-сть не спричиняють. Некомплектна продукція є видом недоброякісної продукції, оскільки її взагалі неможливо використати за цільовим призначенням або таке використання викликає труднощі. До такої слід віднести також продукцію, випущену без запасних ч., інструментів, інструкцій з експлуатації, креслень, технічних описів за умов, що це перешкоджає її нормальному використанню. Некомплектна продукція не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, що визначають її якість. Об/с виражається у випуску на товарний ринок або ін.й реалізації споживачам недоброякісної або некомплектної продукції та товарів, вчинених у великих розмірах, тобто в таких, що перевищують триста НМДГ (див. примітку до ст.227). Під випуском продукції на товарний ринок слід розуміти передачу або відправку такої продукції споживачу (одержувачу), а так само здачу продукції в оренду (лізинг, прокат), повернення продукції споживачу після ремонту, передачу продукції для подальшої реалізації торговому посереднику, комісіонеру тощо. Реалізація продукції передбачає оптову або роздрібну реалізацію, яка м. здійснюватися у вигляді продажу, обміну, бартеру тощо. Зл. вважається закінченим з моменту випуску на товарний ринок або ін. реалізації недоброякісної або некомплектної продукції у зазначеному розмірі. Сб/с - прямий умисел. Сбт - особа, відповідальна за випуск на товарний ринок або за іншу реалізацію продукції споживачу.