Теоретичні та методичні аспекти психотехнічних досліджень С. Г.Гелештейна

Геллерштейн С. Г. виконав психологічний аналіз багатьох професій; сформулював теоретичні та методологічні проблеми психології професій, обгрунтував необхідність попереднього вивчення об'єктивного змісту праці, його умов як основи для психологічної інтерпретації своєрідності психічних функцій професіонала, тим самим, на матеріалі професійної діяльності дорослих людей були створені передумови розвитку уявлень про діяльнісну опосередкованість психіки. Вивчаючи процеси вправи і розвитку професійно-важливих якостей, першим з психологів дав характеристику «плато» на кривих вправи як періодів стабілізації обраних суб'єктом способів виконання заданих дій, своєрідною творчою паузою. Пауза могла завершуватися черговим підйомом показників продуктивності у випадках знаходження суб'єктом більш раціональних прийомів.

Під керівництвом Геллерштейна С. Г. в 30-і рр. розроблялися проблеми тренування професійно-важливих якостей у сталеварів, апаратників хімічного виробництва, водіїв автомашин, парашутистів, військових льотчиків і ін. Експериментальної перевірці були піддані ідеї К.Марбе про роль особистого чинника в травматизмі. Геллерштейн С. Г. систематизував вітчизняний та зарубіжний досвід у галузі прогнозування профпридатності, дослідження мінливості професійно-важливих якостей, проблеми перенесення результатів обстеження, отриманих при тестуванні або в процесі тренування - в ​​реальну трудову діяльність.

Система відновної трудотерапії Геллерштейн С. Г. – п риклад управління процесом відновлення вищих психічних функцій через проектування та організацію змісту трудових дій, знарядь праці, робочого простору. Центральне значення мало також подання Геллерштейном С. Г. про цільові характери трудових і трудоподібних дій, відбитому у свідомості поранених бійців. Ідеї ​​розвитку психічних якостей експериментально пророблялися стосовно таких «психофізіологічних констант», як рухливість нервових процесів, швидкість простої рухової реакції та ін.

Геллерштейну С. Г. вдалося розробити систему тренувальних вправ для формування умінь оцінки коротких інтервалів часу з точністю до сотих часток секунди. На базі цього вміння формувалося «почуття часу», управління темпом і ритмом своїх рухів у спортсменів. З даним циклом досліджень пов'язані і наступні роботи Геллерштейн С. Г. в галузі вивчення явищ антиципації та її ролі в ренгуляціі рухів, проблеми співвідношення усвідомлених і несвідомих елементів у праці професіонала.

Геллерштейн:

· проведен методологический анализ причин низкой эффективности психотехнических работ, намечена программа преодоления ошибок и трудностей, не потерявшая своего значения и в наше время.проведена систематизация проблем индустриальной психотехники, психологии труда.

· выполнен психологический анализ многих профессий, систематизированы методы психологического профессиографирования; сформулированы теоретические и методологические проблемы психологии профессионального труда.

· внесен вклад в разработку проблем психологии профессионального мастерства; намечены пути овладения процессами упражнения, управления сознательным контролем в ходе обучения; исследованы закономерности переноса навыков; развитие профессиональных способностей предлагалось осуществлять через управляемое формирование внутренних средств деятельности (овладение "темными" ощущениями, чувствами).

· исследовано "чувство времени, разработаны методы его формирования; изучена природа молниеносных реакций; поставлена проблема исследования и формирования предвосхищения (антиципации).

· намечена программа сопоставительного изучения изменчивости психических функций под влиянием упражнения (позитивных результатов упражнения как развития) и утомления (негативных результатов функционирования).

· методически обоснованы проблемы дифференциальной психологии профессиональной деятельности (учение о симптомах и их специфике в контексте прикладной психологии); систематизированы вопросы использования тестов и тестирования в индустриальной психотехнике.

· собраны и систематизированы ошибки в опасных видах профессиональной деятельности (труд военных летчиков); обоснован комплексный подход в понимании роли "личного фактора" в происшествиях. поставлена проблема соотношения осознаваемого и неосознаваемого в труде.

· проанализирован опыт профотбора летчиков в авиации (1926-1928).

· внесен вклад в разработку проблемы управления процессом восстановления нарушенных травмой психических функций, обеспечивающих движения, при ранениях верхних конечностей. представлена программа трудотерапии, как междисциплинарной области, объединяющей психологию профессиональной деятельности и медицинскую психологию) и опыт ее реализации как управляемого процесса реадаптации при психических заболеваниях.